Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Північний департамент Гаїті (фр. Le département du Nord, гаїт. креол. Nò) — один з 10 департаментів Гаїті.
| Північний департамент | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| фр. Le département du Nord | |||||
| | |||||
 | |||||
| Адм. центр | Кап-Аїтьєн | ||||
| Країна | Гаїті | ||||
| |||||
| Офіційна мова | Французька | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 970 495 (2009) (3) | ||||
| - густота | 458,86 (2) | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 2 115 км² | ||||
| Часовий пояс | UTC-5 | ||||
| Код ISO 3166-2 | HT-ND | ||||
 | |||||
| |||||
Розташовується на півночі країни.
Площа становить 2115 км², населення 970 495 чоловік (за станом на 2009 рік). Адміністративний центр — місто Кап-Аїтьєн.
Історія
В кінці XVIII століття територія нинішнього департаменту була найродючішою областю Французького Гаїті, тут були розташовані найбільші цукрові плантації, ця територія мала велике економічне значення. Район був оплотом багатих плантаторів, які прагнули більшої автономії для своєї території (особливо в економічному плані)
Тут починалася Гаїтянська революція. 22 серпня 1791 року почалося повстання рабів. Протягом 10 днів раби взяли під контроль всю північну територію. У найближчі 2 місяці повсталими рабами вбито 2000 білих і знищено 280 цукрових плантацій.
У 1804 році Гаїті було оголошено незалежною державою. Тут стався розкол країни в 1811 році, коли Анрі Крістоф оголосив північні території Королівством Гаїті і коронувався як король Генріх I. У 1820 році він покінчив життя самогубством. Незабаром після цього Жан-П'єр Бойє 26 жовтня 1820 році захопив Кап-Аїтьєн, що позначило об'єднання Гаїті в єдину країну.
Округи та комуни
У департамент входить 7 та 19 :
-
- Акул-дю-Нор (Acul-du-Nord)
- (Plaine-du-Nord)
- (Milot)
-
- (Borgne)
- (Port-Margot)
-
- Кап-Аїтьєн (Cap-Haïtien)
- (Limonade)
- (Quartier-Morin)
-
- (Grande-Rivière-du-Nord)
- (Bahon)
-
- (Limbé)
- (Bas-Limbé)
-
- (Plaisance)
- (Pilate)
-
- Сен-Рафаель (Saint-Raphaël)
- (Dondon)
- (Ranquitte)
- (Pignon)
- Віктуар (La Victoire)
 | Це незавершена стаття з географії Гаїті. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivnichnij departament Gayiti fr Le departement du Nord gayit kreol No odin z 10 departamentiv Gayiti Pivnichnij departament fr Le departement du Nord gayit kreol No Adm centr Kap Ayityen Krayina Gayiti Mezhuye z susidni adminodiniciPivnichno Zahidnij region Gayiti Artibonit Centralnij departament Gayiti Pivnichno Shidnij departament Gayiti Oficijna mova Francuzka Naselennya povne 970 495 2009 3 gustota 458 86 2 Plosha povna 2 115 km Chasovij poyas UTC 5 Kod ISO 3166 2 HT ND Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pivnichnij departament Roztashovuyetsya na pivnochi krayini Plosha stanovit 2115 km naselennya 970 495 cholovik za stanom na 2009 rik Administrativnij centr misto Kap Ayityen IstoriyaV kinci XVIII stolittya teritoriya ninishnogo departamentu bula najrodyuchishoyu oblastyu Francuzkogo Gayiti tut buli roztashovani najbilshi cukrovi plantaciyi cya teritoriya mala velike ekonomichne znachennya Rajon buv oplotom bagatih plantatoriv yaki pragnuli bilshoyi avtonomiyi dlya svoyeyi teritoriyi osoblivo v ekonomichnomu plani Tut pochinalasya Gayityanska revolyuciya 22 serpnya 1791 roku pochalosya povstannya rabiv Protyagom 10 dniv rabi vzyali pid kontrol vsyu pivnichnu teritoriyu U najblizhchi 2 misyaci povstalimi rabami vbito 2000 bilih i znisheno 280 cukrovih plantacij U 1804 roci Gayiti bulo ogolosheno nezalezhnoyu derzhavoyu Tut stavsya rozkol krayini v 1811 roci koli Anri Kristof ogolosiv pivnichni teritoriyi Korolivstvom Gayiti i koronuvavsya yak korol Genrih I U 1820 roci vin pokinchiv zhittya samogubstvom Nezabarom pislya cogo Zhan P yer Bojye 26 zhovtnya 1820 roci zahopiv Kap Ayityen sho poznachilo ob yednannya Gayiti v yedinu krayinu Okrugi ta komuniU departament vhodit 7 ta 19 Akul dyu Nor Acul du Nord Plaine du Nord Milot Borgne Port Margot Kap Ayityen Cap Haitien Limonade Quartier Morin Grande Riviere du Nord Bahon Limbe Bas Limbe Plaisance Pilate Sen Rafael Saint Raphael Dondon Ranquitte Pignon Viktuar La Victoire Ce nezavershena stattya z geografiyi Gayiti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi