Південні Фудзівара або Нанке (яп. 藤原南家 або яп. 南家) — аристократичний рід середньовічної Японії, одна з гілок клану Фудзівара. Деякий час боролася за владу з імператорськими принцами і Північними Фудзіварами. Серед його представників є значні поети і письменники.
Герб роду | |
Рід | Південні Фудзівара |
---|---|
Титул | асон |
Період | періоди Нара і Хейан |
Держава | Японія |
Родоначальник | Фудзівара но Мутімаро |
Споріднені роди | Північні Фудзівара Столичні Фудзівара |
Релігійна діяльність | буддизм синтоїзм |
Історія
Засновником роду став старший син Фудзівара но Фухіто — Фудзівара но Мутімаро. Отримав від батька маєток на півдні столиці держави, за що його рід став зватися Південними Фудзівара. Спільно зі своїми 3 братами, що стали засновниками родів Північні Фудзівара, і Столичні Фудзівара успішно боровся проти так званної імператорської партії в Дайдзьокані (Вищій державній раді). У 729 році вони досягли перемоги, в результаті чого Мутімаро очолив Дайдзьокан. Але смерть братів у 737 році внаслідок масштабної епідемії віспи завдало удару Фудзівара. Після смерті Фудзівара но Мутімаро, його нащадки вступили у боротьбу за владу з нащадками його братів.
Синам Мутіамаро — Тойонарі й Накамаро — довелося протистояти впливовомуроду Татібана, що очолив імператорську партію в Дайдзьокані. В результаті успіху у758 року Фудзівара но Накамаро став фактичним володарем держави при нмоінальному правління імператора Дзюнніна. Втім проти одноосібного панування Накамаро виступила імператорська рідня, яку підтримали інші гілки клану Фудзівара. В результаті 764 рокуНакамаро зазнав поразки й загинув. Смерть його брата Тойонарі у 766 році на тривалий час відкинуло рід Південних Фудзівара від участі в прийнятті важливих політичних рішень.
Тривалий час члени роду обіймали незначні посади при дворі, лише зрідка досягали міінстерських або вищих військових посад. Лише у 1140-х роках відбувається нове тимчасове піднесення Південних Фудзівара. Воно пов'язано з діяльністю Фудзівара но Мітінорі. Останній сприяв екс-імператорові Тоба впозбавленні Північних Фудзівара основних політичних важелів в державі. В першій половині 1150-х років набув значного впливу. У 1156—1160 роках фактично розділив владу в державі з Тайра но Кійоморі, але загинув 1160 року під час смути Хейдзі. З цього часу рід Південних Фудзівара остаточно підупав.
Визначні представники
- Фудзівара но Мутімаро, засновник роду, Лівий міністр
- Фудзівара но Тойонарі, Правий міністр
- Фудзівара но Накамаро, Великий державний міністр
- , Правий міністр
- Фудзівара но Цуґінава, Правий міністр, сейї-тайсьоґун
- Укон, поетеса, одна з «Тридцяти шести безсмертних поетес»
- Фудзівара но Санекане, поет
- Фудзівара но Мітінорі, державний діяч, вчений
Джерела
- Hall, John Whitney. The Cambridge History of Japan. Cambridge: Cambridge University Press, 1988.
- Nussbaum, Louis-Frédéric and Käthe Roth. (2005). Japan Encyclopedia. Cambridge: Harvard University Press. ; OCLC 58053128
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivdenni Fudzivara abo Nanke yap 藤原南家 abo yap 南家 aristokratichnij rid serednovichnoyi Yaponiyi odna z gilok klanu Fudzivara Deyakij chas borolasya za vladu z imperatorskimi princami i Pivnichnimi Fudzivarami Sered jogo predstavnikiv ye znachni poeti i pismenniki Pivdenni FudzivaraGerb roduRidPivdenni FudzivaraTitulasonPeriodperiodi Nara i HejanDerzhavaYaponiyaRodonachalnikFudzivara no MutimaroSporidneni rodiPivnichni Fudzivara Stolichni FudzivaraReligijna diyalnistbuddizm sintoyizmIstoriyaZasnovnikom rodu stav starshij sin Fudzivara no Fuhito Fudzivara no Mutimaro Otrimav vid batka mayetok na pivdni stolici derzhavi za sho jogo rid stav zvatisya Pivdennimi Fudzivara Spilno zi svoyimi 3 bratami sho stali zasnovnikami rodiv Pivnichni Fudzivara i Stolichni Fudzivara uspishno borovsya proti tak zvannoyi imperatorskoyi partiyi v Dajdzokani Vishij derzhavnij radi U 729 roci voni dosyagli peremogi v rezultati chogo Mutimaro ocholiv Dajdzokan Ale smert brativ u 737 roci vnaslidok masshtabnoyi epidemiyi vispi zavdalo udaru Fudzivara Pislya smerti Fudzivara no Mutimaro jogo nashadki vstupili u borotbu za vladu z nashadkami jogo brativ Sinam Mutiamaro Tojonari j Nakamaro dovelosya protistoyati vplivovomurodu Tatibana sho ocholiv imperatorsku partiyu v Dajdzokani V rezultati uspihu u758 roku Fudzivara no Nakamaro stav faktichnim volodarem derzhavi pri nmoinalnomu pravlinnya imperatora Dzyunnina Vtim proti odnoosibnogo panuvannya Nakamaro vistupila imperatorska ridnya yaku pidtrimali inshi gilki klanu Fudzivara V rezultati 764 rokuNakamaro zaznav porazki j zaginuv Smert jogo brata Tojonari u 766 roci na trivalij chas vidkinulo rid Pivdennih Fudzivara vid uchasti v prijnyatti vazhlivih politichnih rishen Trivalij chas chleni rodu obijmali neznachni posadi pri dvori lishe zridka dosyagali miinsterskih abo vishih vijskovih posad Lishe u 1140 h rokah vidbuvayetsya nove timchasove pidnesennya Pivdennih Fudzivara Vono pov yazano z diyalnistyu Fudzivara no Mitinori Ostannij spriyav eks imperatorovi Toba vpozbavlenni Pivnichnih Fudzivara osnovnih politichnih vazheliv v derzhavi V pershij polovini 1150 h rokiv nabuv znachnogo vplivu U 1156 1160 rokah faktichno rozdiliv vladu v derzhavi z Tajra no Kijomori ale zaginuv 1160 roku pid chas smuti Hejdzi Z cogo chasu rid Pivdennih Fudzivara ostatochno pidupav Viznachni predstavnikiFudzivara no Mutimaro zasnovnik rodu Livij ministr Fudzivara no Tojonari Pravij ministr Fudzivara no Nakamaro Velikij derzhavnij ministr Pravij ministr Fudzivara no Cuginava Pravij ministr sejyi tajsogun Ukon poetesa odna z Tridcyati shesti bezsmertnih poetes Fudzivara no Sanekane poet Fudzivara no Mitinori derzhavnij diyach vchenijDzherelaHall John Whitney The Cambridge History of Japan Cambridge Cambridge University Press 1988 Nussbaum Louis Frederic and Kathe Roth 2005 Japan Encyclopedia Cambridge Harvard University Press ISBN 978 0 674 01753 5 OCLC 58053128