Пьє-Нуар (фр. Pied-noir), або Франкоалжирці — етнографічний та історико-культурний термін для опису групи алжирців європейського (французького, іспанського, а також іноді єврейського) походження, що складали значну частину населення Алжиру в період французької колоніальної експансії 1830—1962 роках. Після здобуття Алжиром державного суверенітету в результаті Алжирської війни за незалежність наприкінці 1950-х — початку 1960-х, основна маса більш ніж мільйонного європейського населення країни емігрувала, в основному репатріювалися до Франції. Життя і побут п'є-нуарів мав своєрідний характер, відмінний як від життя і побуту мусульманського населення Алжиру і країн Магрибу, так і від французького населення метрополії, оскільки до середини XX століття більшість франкоалжирців були уродженцями Алжиру, і багато з них ніколи не бували власне у Франції. Характерно, частково через свій порівняно високий соціально-економічний статус у Французькому Алжирі, франкоалжирці називали себе просто «алжирцями», а місцеве автохтонне мусульманське населення іменували «арабами» або «мусульманами» і були сильно від нього дистанційовані на побутовому рівні. Проте згодом, в ході процесу акультурації, ряд місцевих мусульман сприйняли французьку мову і культуру і встали на сторону французького режиму, отримавши назву ; ті ж з них, хто зовсім асимілювався і перейшли у католицтво іменувалися «евольве» (фр. Evolvés дослівно «ті, що еволюціонували, розвинулися»).
Історія
Історія франкоалжірців в цілому відтворює історію Французького Алжиру, захопленого Францією в Османської імперії, якій Алжир формально підпорядковувався до 1830 року. Приводом послужила кампанія по боротьбі з у Середземномор'ї, оскільки більшість піратів і работорговців використовували приморські алжирські фортеці як свої бази (Див. Варварський берег Середземномор'я). Французька влада заохочувала активну імміграцію європейського населення з метою стимулювати приплив капіталу і різних інноваційних методів господарювання з метрополії у вкрай відсталу аграрну економіку Алжиру. Європейцям були виділені найкращі земельні наділи. Серед європейських іммігрантів власне французів було не так вже й багато — не більше 1/4 загального числа переселенців. Частина французів переїхала до Алжиру з Ельзасу та Лотарингії, в 1870 р. захоплених Німеччиною. Приїжджали численні іспанці, особливо в районі Орана, який у середні віки управляла Іспанія, і де за свідченням сучасників іспанську мову можна було почути не рідше французької. В Алжирі активно селилися італійці, португальці і особливо мальтійці з перенаселеного острова Мальта. Сюди ж згодом з Криму перебиралися російські білогвардійські переселенці. Французькою адміністрацією була заснована мережа освітніх та культурних закладів, які обслуговували всі сфери життєдіяльності нових іммігрантів і дозволили їм об'єднатися в єдину християнську франкомовну етнокультурну спільність. З франкоалжирцамі поступово зближується і давня єврейська громада Алжиру. Завдяки державній підтримці, діловій активності і більш високому освітньому рівню, нові іммігранти швидко досягли високого рівня добробуту і незважаючи на невелику частку (максимум 15% населення в 1930-х роках), вони домінували у всіх аспектах життя алжирського суспільства. Алжирська економіка значно покращилася, піднявся і рівень добробуту місцевого мусульманського населення. Успіхи в галузі охорони здоров'я дозволили місцевим мусульманам значно збільшити свою чисельність. Природний приріст у мусульманському середовищі з початку 1930-х значно збільшився, перевищуючи 3% на рік через те, що дитяча смертність серед мусульман скоротилася, а народжуваність залишилася на колишньому високому рівні. В результаті почався демографічний вибух, схожий на аналогічну подію в середньоазійських республіках СРСР у 1960-1980-х роках. Через зростаюче демографічне навантаження, в Алжирі почала відчуватися різка нестача продовольства, землі, робочих місць, житла, особливо в містах, в яких в основному проживали франкоалжирці. Почалися тертя на релігійному, мовному та міжнаціональному ґрунті. У 1930-1950-х роках частка франкоалжирців, в середовищі яких вже давно завершився демографічний перехід, поступово скорочується з 15,2% до 10,4%, незважаючи на триваючий невеликий абсолютний приріст їх числа, що досяг 1.025.000 чол в 1959. Паралельно відбувається швидке зростання частки і числа мусульман. В ході війни за незалежність більшість франкоалжирців, а також симпатизуюючі їм «зафранкілі» мусульмани-харки були змушені масово покинути країну, репатріювати в основному до Франції. Частина франкоалжирців (від 10-15 тис.) загинула в ході збройних конфліктів. Багато жителів Орана переїхали в Аліканте, Іспанія, а євреї попрямували до Ізраїлю і США. Деяка частина (близько 100 тис.) продовжували залишатися, не бажаючи розлучатися зі своїми будинками та майном, але зростання арабського націоналізму, скорочення сфери використання французької мови, демографічний тиск, зростання мусульманського радикалізму, екстремізму і тероризму змусили тих, хто залишився поступово покинути країну в 1960-х-1970-х роках.
Чисельність і концентрація
Чисельність франкоалжирців швидко зростала після 1830 р. до кінця XIX століття , в основному за рахунок інтенсивної імміграції, але також і природного приросту. До середини XX століття більшість народилися саме в Алжирі. У 1930-1950-х роках частка франкоалжирців, в середовищі яких вже давно завершився демографічний перехід , поступово скорочується з максимуму 15,2% в 1926 до 10,4% в 1959 , незважаючи на триваючий невеликий абсолютний приріст їх числа, яке сягнуло 1.025. 000 чол в 1959 . Найбільша концентрація їх спостерігалася в приморських департаментах, середзменоморский клімат яких був найбільш сприятливий ведення господарства. Франкоалжирці поділялися на більш численних міщан і селян. Так, у м. Боні ( Аннаба ) їх було 40,5% з 110 тис. жителів, в Орані - 49,3% населення. Значна кількість проживало також у столиці - місті Алжирі (35,7%). Високою концентрацією сільських франкоалжирців виділялися 16520 км ² сільгоспугідь у департаменті Оран ( Оран (департамент) ), населення якого на 33,6% складалося з франкоалжирців. Паралельно відбувається швидке зростання частки мусульман, число яких за період з початку XX століття зросло з 3 до 9 мільйонів осіб.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pye Nuar fr Pied noir abo Frankoalzhirci etnografichnij ta istoriko kulturnij termin dlya opisu grupi alzhirciv yevropejskogo francuzkogo ispanskogo a takozh inodi yevrejskogo pohodzhennya sho skladali znachnu chastinu naselennya Alzhiru v period francuzkoyi kolonialnoyi ekspansiyi 1830 1962 rokah Pislya zdobuttya Alzhirom derzhavnogo suverenitetu v rezultati Alzhirskoyi vijni za nezalezhnist naprikinci 1950 h pochatku 1960 h osnovna masa bilsh nizh miljonnogo yevropejskogo naselennya krayini emigruvala v osnovnomu repatriyuvalisya do Franciyi Zhittya i pobut p ye nuariv mav svoyeridnij harakter vidminnij yak vid zhittya i pobutu musulmanskogo naselennya Alzhiru i krayin Magribu tak i vid francuzkogo naselennya metropoliyi oskilki do seredini XX stolittya bilshist frankoalzhirciv buli urodzhencyami Alzhiru i bagato z nih nikoli ne buvali vlasne u Franciyi Harakterno chastkovo cherez svij porivnyano visokij socialno ekonomichnij status u Francuzkomu Alzhiri frankoalzhirci nazivali sebe prosto alzhircyami a misceve avtohtonne musulmanske naselennya imenuvali arabami abo musulmanami i buli silno vid nogo distancijovani na pobutovomu rivni Prote zgodom v hodi procesu akulturaciyi ryad miscevih musulman sprijnyali francuzku movu i kulturu i vstali na storonu francuzkogo rezhimu otrimavshi nazvu ti zh z nih hto zovsim asimilyuvavsya i perejshli u katolictvo imenuvalisya evolve fr Evolves doslivno ti sho evolyucionuvali rozvinulisya Nemusulmani v Alzhiri za departamentami vidpovidno do danih referendumu 1954 r 0 2 2 5 5 10 10 30 bilshe 30 IstoriyaIstoriya frankoalzhirciv v cilomu vidtvoryuye istoriyu Francuzkogo Alzhiru zahoplenogo Franciyeyu v Osmanskoyi imperiyi yakij Alzhir formalno pidporyadkovuvavsya do 1830 roku Privodom posluzhila kampaniya po borotbi z u Seredzemnomor yi oskilki bilshist pirativ i rabotorgovciv vikoristovuvali primorski alzhirski forteci yak svoyi bazi Div Varvarskij bereg Seredzemnomor ya Francuzka vlada zaohochuvala aktivnu immigraciyu yevropejskogo naselennya z metoyu stimulyuvati pripliv kapitalu i riznih innovacijnih metodiv gospodaryuvannya z metropoliyi u vkraj vidstalu agrarnu ekonomiku Alzhiru Yevropejcyam buli vidileni najkrashi zemelni nadili Sered yevropejskih immigrantiv vlasne francuziv bulo ne tak vzhe j bagato ne bilshe 1 4 zagalnogo chisla pereselenciv Chastina francuziv pereyihala do Alzhiru z Elzasu ta Lotaringiyi v 1870 r zahoplenih Nimechchinoyu Priyizhdzhali chislenni ispanci osoblivo v rajoni Orana yakij u seredni viki upravlyala Ispaniya i de za svidchennyam suchasnikiv ispansku movu mozhna bulo pochuti ne ridshe francuzkoyi V Alzhiri aktivno selilisya italijci portugalci i osoblivo maltijci z perenaselenogo ostrova Malta Syudi zh zgodom z Krimu perebiralisya rosijski bilogvardijski pereselenci Francuzkoyu administraciyeyu bula zasnovana merezha osvitnih ta kulturnih zakladiv yaki obslugovuvali vsi sferi zhittyediyalnosti novih immigrantiv i dozvolili yim ob yednatisya v yedinu hristiyansku frankomovnu etnokulturnu spilnist Z frankoalzhircami postupovo zblizhuyetsya i davnya yevrejska gromada Alzhiru Zavdyaki derzhavnij pidtrimci dilovij aktivnosti i bilsh visokomu osvitnomu rivnyu novi immigranti shvidko dosyagli visokogo rivnya dobrobutu i nezvazhayuchi na neveliku chastku maksimum 15 naselennya v 1930 h rokah voni dominuvali u vsih aspektah zhittya alzhirskogo suspilstva Alzhirska ekonomika znachno pokrashilasya pidnyavsya i riven dobrobutu miscevogo musulmanskogo naselennya Uspihi v galuzi ohoroni zdorov ya dozvolili miscevim musulmanam znachno zbilshiti svoyu chiselnist Prirodnij pririst u musulmanskomu seredovishi z pochatku 1930 h znachno zbilshivsya perevishuyuchi 3 na rik cherez te sho dityacha smertnist sered musulman skorotilasya a narodzhuvanist zalishilasya na kolishnomu visokomu rivni V rezultati pochavsya demografichnij vibuh shozhij na analogichnu podiyu v serednoazijskih respublikah SRSR u 1960 1980 h rokah Cherez zrostayuche demografichne navantazhennya v Alzhiri pochala vidchuvatisya rizka nestacha prodovolstva zemli robochih misc zhitla osoblivo v mistah v yakih v osnovnomu prozhivali frankoalzhirci Pochalisya tertya na religijnomu movnomu ta mizhnacionalnomu grunti U 1930 1950 h rokah chastka frankoalzhirciv v seredovishi yakih vzhe davno zavershivsya demografichnij perehid postupovo skorochuyetsya z 15 2 do 10 4 nezvazhayuchi na trivayuchij nevelikij absolyutnij pririst yih chisla sho dosyag 1 025 000 chol v 1959 Paralelno vidbuvayetsya shvidke zrostannya chastki i chisla musulman V hodi vijni za nezalezhnist bilshist frankoalzhirciv a takozh simpatizuyuyuchi yim zafrankili musulmani harki buli zmusheni masovo pokinuti krayinu repatriyuvati v osnovnomu do Franciyi Chastina frankoalzhirciv vid 10 15 tis zaginula v hodi zbrojnih konfliktiv Bagato zhiteliv Orana pereyihali v Alikante Ispaniya a yevreyi popryamuvali do Izrayilyu i SShA Deyaka chastina blizko 100 tis prodovzhuvali zalishatisya ne bazhayuchi rozluchatisya zi svoyimi budinkami ta majnom ale zrostannya arabskogo nacionalizmu skorochennya sferi vikoristannya francuzkoyi movi demografichnij tisk zrostannya musulmanskogo radikalizmu ekstremizmu i terorizmu zmusili tih hto zalishivsya postupovo pokinuti krayinu v 1960 h 1970 h rokah Chiselnist i koncentraciyaChiselnist frankoalzhirciv shvidko zrostala pislya 1830 r do kincya XIX stolittya v osnovnomu za rahunok intensivnoyi immigraciyi ale takozh i prirodnogo prirostu Do seredini XX stolittya bilshist narodilisya same v Alzhiri U 1930 1950 h rokah chastka frankoalzhirciv v seredovishi yakih vzhe davno zavershivsya demografichnij perehid postupovo skorochuyetsya z maksimumu 15 2 v 1926 do 10 4 v 1959 nezvazhayuchi na trivayuchij nevelikij absolyutnij pririst yih chisla yake syagnulo 1 025 000 chol v 1959 Najbilsha koncentraciya yih sposterigalasya v primorskih departamentah seredzmenomorskij klimat yakih buv najbilsh spriyatlivij vedennya gospodarstva Frankoalzhirci podilyalisya na bilsh chislennih mishan i selyan Tak u m Boni Annaba yih bulo 40 5 z 110 tis zhiteliv v Orani 49 3 naselennya Znachna kilkist prozhivalo takozh u stolici misti Alzhiri 35 7 Visokoyu koncentraciyeyu silskih frankoalzhirciv vidilyalisya 16520 km silgospugid u departamenti Oran Oran departament naselennya yakogo na 33 6 skladalosya z frankoalzhirciv Paralelno vidbuvayetsya shvidke zrostannya chastki musulman chislo yakih za period z pochatku XX stolittya zroslo z 3 do 9 miljoniv osib Div takozhNaselennya Alzhiru Italo tunisci