Пустка

Пустовщи́на, пу́стка — запустіла, закинута ділянка землі, місце колишнього поселення. Люди покидали обжиті місця з різних причин: воєн, голоду, смерті власників, зникнення джерел води. Взагалі пусткою також називали закинуту хату, житло, необроблену ділянку землі, безлюдну місцевість, «ділянку землі особи, що вибула з сільської громади».

Пустка Меленьтевська. Калузька область

Пустка з характерною рослинністю. Мединський район Калузької області

У Московській державі багато пусток утворилось у Смутний час («литовське розорення») і раніше, під час феодальної роздрібненості і монголо-татарського іга.

Від поселень на пустках залишалися використовувані кладовища і сінні покоси, зарослі дороги, ставки, яблуневі і грушеві сади, зарості бузку і липові алеї. На закинутих місцях виростали кропива, зніт, подорожник, гіркий полин, бузина, берези. Місця колишніх дворів, садиб називались «дворищами», поселень — «селищами», а залишки печей і вогнищ — «пе́чищами». Огляд таких решток використовувався при встановленні меж пусток. Необроблювані ділянки головний власник території (князь, воєвода чи цар) міг забрати чи передати новому власнику. Пустки без власника використовувалися колективно: наприклад, заросла рілля використовувалася як сіножать.

Тривалий час пустовщини зберігали імена колишніх поселень, які часто відроджувалися на зручному місці під старою чи новою назвою. Земельні ділянки після довгого запустіння, знову заселялися, розчищалися, роздавалися чи здавалися в оренду. необроблювані протягом багатьох років землі ставали непридатними для рільництва, заростали лісом і вимагали розчищання. Землевласники звільнювали від податей тих селян, що зобов'язувалися відновити рільну землю на пустках.

Див. також

• Переліг
• Погост

Примітки

1. Пустовщина // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
2. Пустка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
3. Семен Григорьевич Томсинский. [1] — Гос. соц.-экон. изд-во, Ленинградское отд-ние, 1934-01-01. — 328 с. з джерела 17 жовтня 2018
4. Пустка // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
5. Константин Александрович Аверьянов, Евгений Николаевич Мачульский, З. В. Рубцова, Всероссийское добровольное научно-исследовательское и культурно-просветительское общество «Энциклопедия российских деревень». [2] — «Энциклопедия российских деревень», 1996-01-01. — 228 с. з джерела 17 жовтня 2018
6. Коллектив авторов. [3] — Litres, 2015-04-22. — 1213 с. — . з джерела 17 жовтня 2018
7. Ассоциация «Российская политическая энциклопедия». [4] — РОССПЭН, 2008-01-01. — 1328 с. з джерела 17 жовтня 2018
8. И. А. Губанов, И. Л. Крылова, В. Л. Тихонова. [5] — Рипол Классик, 1976-01-01. — 440 с. — . з джерела 31 жовтня 2018
9. Вера Перминова. [6] — Издательский дом «Питер», 2012-04-12. — 256 с. — . з джерела 31 жовтня 2018
10. [7] — Хабаровское кножное изд-во, 2004-01-01. — 474 с. з джерела 31 жовтня 2018
11. Дворище // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
12. Дворище // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
13. Ефименко А. Я. [8] — Directmedia, 2015-03-10. — 452 с. — . з джерела 31 жовтня 2018
14. Селище // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
15. Селище // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
16. Печище // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
17. Печище // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
18. [9] — Изд-во Академии наук СССР, 1955-01-01. — 1630 с. з джерела 31 жовтня 2018
19. Черепнин Лев. . www.e-reading.club. Архів оригіналу за 31 жовтня 2018. Процитовано 13 вересня 2016.
20. Вячеслав Степанович Куликов, Российская академия наук Карельский научный центр, Государственный природный национальный парк «Водлозерский» (Руссиа). [10] — Российская академия наук, Карельский науч. центр. — 250 с. — . з джерела 31 жовтня 2018
21. [11] — 1900-01-01. — 392 с. з джерела 31 жовтня 2018
22. [12] — Directmedia, 2014-10-06. — 346 с. — . з джерела 31 жовтня 2018
23. А. А. Федоров. [13] — Рипол Классик. — 551 с. — . з джерела 26 листопада 2018
24. Владимир Иванович Кузнецов. [14] — Изд-во Московского университета, 1993-01-01. — 188 с. з джерела 26 листопада 2018