Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пустеля Каоковельд (англ. Kaokoveld, Kaokolánd) є північною третиною великої пустелі Наміб і складається переважно з кам'яних пустель і голих скельних плато і долин з рідкісними полями піщаних дюн і розсіяних по місцевості вивітрених гірських порід. Пустеля простягається уздовж західного узбережжя південної Африки між паралелями 13 і 21° півд.ш. від р. Уніаб в Намібії і на північ в Анголу (включаючи ангольську пустелю Моссамедес). Ширина цієї пустельної смуги близько 100 км, від Атлантичного узбережжя до підніжжя Намібського Уступу.
| Пустеля Каоковельд англ. Kaokoveld, Kaokolánd | ||||
 | ||||
| Каоковельд | ||||
| 19° пн. ш. 13° сх. д. / 19° пн. ш. 13° сх. д.Координати: 19° пн. ш. 13° сх. д. / 19° пн. ш. 13° сх. д. | ||||
| Країна |  Намібія | |||
| Розташування | Африка | |||
| Тип | кам’яниста | |||
| Ширина | 100 км | |||
| Площа | 50 тис. км² | |||
| Річки | Кунене | |||
| Клімат | ||||
| Річний рівень опадів | <350 мм | |||
 Пустеля Каоковельд у Вікісховищі | ||||
Це аридний район з горами, щебенистими рівнинами і активними піщаними дюнами. Поверхневі води тут також у дефіциті, через пустелю протікає одна постійна річка — Кунене. Сухі русла, що перетинають пустелю, концентрують навколо себе рослинність, тут мешкають великі ссавці — слони, чорні носороги і жирафи. Інша частина території покрита дуже рідкісною і мізерною рослинністю і надзвичайно посушлива. Прибережні тумани дозволяють тут існувати цікавим, добре пристосованим до пустель тваринам.
Клімат
Кліматично пустеля Наміб може бути поділена на північну, дуже посушливу частину (на північ від Людериць, Намібія), і південну, де взимку випадають дощі. От якраз в північній частині і знаходиться пустеля Каоковельд. Тут 60% всієї вологи випадає у вигляді спорадичных гроз з жовтня по березень. Найхарактернішою особливістю клімату є надзвичайно рідкісні і абсолютно непередбачувані дощі, на рік випадає не більше 100 мм. Зі сходу на захід кількість опадів знижується.
Причинами аридності клімату узбережжя є те, що східні пасати з Індійського океану, що несуть вологу, втрачають її над Драконовими горами і масивами Намібського Уступу і досягають Атлантичного узбережжя вже теплі і сухі. По-друге, по західному узбережжю Африки локально переважають південно-західні вітри, що гонять повітряні маси, охолоджені над Бенгельською течією. Ці прохолодні повітряні маси, стикаючись з теплими, легшими повітряними масами, утворюють інверсійний ток гумідного повітря у верхні шари атмосфери, при цьому хмари не формуються. Над берегом утворюється густий туман, який заходить на 50 км всередину материка. Завдяки цьому туману здійснюється краплинний полив рослин, формується ціла туманна екосистема з адаптованими до неї видами рослин і тварин.
Температури повітря в пустелі знижуються у напрямку до узбережжя — в результаті охолоджувального впливу вітрів, що формуються над холодною Бенгельскою течією. Часті тумани на узбережжі викликають стабільні добові температури майже без нічного перепаду, протягом доби температура коливається на 2-5 °C. При просуванні углиб материка добовий перепад температур росте і досягає 50 °C (від мінусової до 50 °C і вище). Найбільші добові коливання спостерігаються в аридній зоні, де рослинний покрив надзвичайно розріджений.
Рельєф
У рельєфі представлені масиви пагорбів, широкі долини, комплекси дюн, а також піщані і щебенисті рівнини. Великий масив активних рухливих дюн знаходиться в південній Анголі на території національного парку Іона, між Порто-Олександрі і р. Кунене. У деяких місцях ці дюни тягнуться смугою шириною до 40 км. Значну частину території пустелі займають піщано-галькові рівнини. Справжні ґрунти тут не утворюється. Поверхневі піщані кірки часто вапняні або загіпсовані. На дні пенів утворюються тверді цементовані карбонатно-гіпсові поверхні завтовшки від 1 до 5 см Ближче до океану звичайні соляні кірки, ґрунти солонуваті.
Єдиною постійною річкою Коаковельду є р. Кунене. Інші річки — Хоаніб, Хоарусиб і Хуміб — мають тимчасовий стік, вода їх ніколи не досягає океану, а губиться в пісках біля узбережжя.
Рослинність
У сукулентних пустелях Каоковельду з кущів переважають представники парнолистників (Zygophyllum spp.), дерези (Lycium spp.), алое (Aloe spp.) і молочаю (Euphorbia spp.). Серед злаків домінують аристиди (Aristida brevifolia, Aristida namaquensis). Характерна Welwitschia mirabilis.
У Намібській частини пустелі Каоковельд в основному знаходяться піщані дюни, покриті рідкими рослинами. Зустрічаються тут солянка ноллотенська (Salsola nollothensis), ектадиум лозовидний (Ectadium virgatum), мерремія (Merremia multisecta), індигофера куненська (Indigofera cunenensis) і злаки селін гіллястий (Stipagrostis ramulosa) і полевичка ситява (Eragrostis cyperoides). Дюни оточують запустинені степи з домінуванням пустельних однорічників, в основному селінів (Stipagrostis spp.).
На схід рослинність на цих рівнинах стає пишнішою, звичайні чисті співтовариства ендемічного злака — каокохлої (Kaokochloa nigrirostris). У Ангольській частині Каоковельд є справжньою пустелею з активними дюнами і практично повною відсутністю рослин. Подекуди на пісках можна побачити акантосиціси (Acanthosicyos horrida) — колючі, майже безлисті кущі, що утворюють навколо себе піщані горбки заввишки до 2 м.
Уздовж Атлантичного узбережжя йдуть тверді щебенисті пустелі, на яких судинні рослини практично не зустрічаються. Тут царство листуватих і епіфітних лишайників. Звичайні види родів пармелія (Parmelia spp.) і помаранчевого кольору лишайник Teloschistes capensis. Далі по напряму від берега з'являється рідкісна рослинність з парнолистників (Zygophyllum orbiculatum, Zygophyllum simplex), галенії африканської (Galenia africana), сезувія портулакового (Sesuvium portulacastrum) і селіна майжебезстеблового (Stipagrostis subacaulis).
У Каоковельді, так само як і в пустелі Наміб, звичайна знаменита реліктова рослина вельвічія дивовижна (Welwitschia mirabilis). Часто ця найпомітніша рослина, окремі рослини розкидані одна від одної на відстані 50-100 м. Деякі особини вельвічії досягають віку 2500 років і мають діаметр понад 1 м, а листя завдовжки до 3 м. Листки довгоживучі і закручені в різноманітні спіралі.
Галофітні співтовариства солоних кіс характеризуються такими видами рослин як солянка Зайера (Salsola zeyheri), сезувія (Sesuvium spp.), шведа чагарникова (Suaeda fruiticosa), очерет літоральний (Scirpus littoralis), астенатерум Форскала (Asthenatherum forskalii). На кам'янистих ділянках, звичайних по усій пустелі, можна побачити листові сукуленти — літопс (Lithops ruschiorum), саркокаулон (Sarcocaulon mossamedense), отонна (Othonna lasiocarpa). Найбільша різноманітність рослин тут зустрічається по сухих руслах.
Звичайні рослини-сукуленти подушок — солянки (Salsola spp.), парнолистники (Zygophyllum clavatum, Zygophyllum stapffii). На сході по сухих руслах і по краю пустелі Каоковельд можна знайти пустельні дерева — файдербія біла (Faidherbia albida), баланітес вельвічії (Balanites welwitschii), мопан (Colophospermum mopane), маура Шинца (Maerua schinzii). Навколо джерел звичайні злаковники і комишовники з Odyssea paucinervis, Phragmites australis, Thypha latifolia, Scirpus dioicus, Scirpus littoralis, Juncellus laevigatus.
Тваринний світ
Каоколенд відомий своєю популяцією диких тварин, якою в 1970-і роки завдало істотного збитку браконьєрство. У Каоколенді є і рідкісні тварини, такі як чорний носоріг, антилопа-орікс, гірська зебра, саванний слон. Учені все ще сперечаються: чи є саванний слон з Каоколенду самостійним підвидом або це звичайний саванний слон, що пристосувався до умов Каоколенду. У будь-якому випадку поведінка саванних слонів в Каоколенді відрізняється від поведінки їхніх родичів в інших місцях Африки. Недоступність області і, з іншого боку, боротьба з браконьєрством привели до істотного зростання популяції саванних слонів в Каоколенді. Подекуди викликані слонами збитки представляють великий збиток для життя інших мешканців Каоколенду. Наприклад, надмірне об'їдання слонами листя, призводить до зменшення їстівних ресурсів для носорігів або інших тварин, що мешкають там.
Ендемізм
Тривала аридизація Атлантичного узбережжя призвела до високого рівня ендемізму у флорі пустелі. Є ряд палеоендемів, таких як вельвічія дивовижна (Welwitscha mirabilis) і каокохлоя (Kaokochloa sp.). Більше недавнє видоутворення призвело до формування цілої групи ендеміків — Barleria solitaria, Indigofera cunensis, Merremia multisecta, Stipagrostis ramulosa.
Охорона природи
Значна частина пустелі охороняється як в Намібії, так і в Анголі. У Намібії тут знаходиться національний парк Берег Скелетів — він простягнувся на 500 км від р. Угаб до р. Кунене на Ангольско-Намібському кордоні і має площу 15,8 тис. км2. У парку поширені три найбільші типи рослинності пустелі Каоковельд — щебенисті пустелі, рідкісні угрупування по піщаних дюнах і рослинність сухих русел. На півночі парку (на північ від р. Уніаб) знаходиться заповідна зона, закрита для туристів. В Анголі на території пустелі розташовані дві охоронювані території — заповідник Макамедес (Mocamedes Partial Reserve) площею 4,45 тис. км2 і національний парк Іона (Iona National Park) площею 15,15 тис. км2.
Єдиною територією поза офіційною охороною є південно-східна частина пустелі по напряму всередину материка від Берега Скелетів. Колись вона входила до Мисливського Резервату № 2 площею 80 тис. км2, що був найбільшим заповідником світу. Ця охоронювана територія простягалася від р. Кунене до р. Хоарусіб і включала пустелю Каоковельд і Намібський Уступ. Величезні площі парку дозволяли здійснювати сезонні міграції слонам, левам і іншим великим ссавцям на 200 км до Атлантичного узбережжя. У 1963 р. парк було скорочено на 72% і нині існує у вигляді національного парку Етоша Пен (23 тис. км2). Нещодавно невелика частина колишнього мисливського резервату увійшла до національного парку Берег Скелетів. Проте природо-охоронні заходи ведуться також на приватних і громадських землях, фінансуючись в основному за рахунок туризму.
Намібська частина пустелі Каоковельд залишається практично непорушеною, чому сприяють аридність клімату і низька щільність населення. На схід регіон населений в основному плем'ям овахімба, що веде кочовий спосіб життя. Їх вплив на екосистеми обмежується збором деревного палива, лікарських і харчових рослин, і дуже локально. Найбільшу загрозу екосистемам несуть стада худоби, що випасаються місцевим населенням. Особливо сильний перевипас від великої рогатої худоби.
Тут розвинене браконьєрство, яке не змогли припинити і в період організації тут території, що особливо охоронялася. Особливо інтенсивне полювання на чорного носорога, для попередження якого інспектори охорони стали відпилювати у носорогів роги — головний об'єкт промислу. Таке обезрожування популяції носорогів почалося в регіоні в 1991 р.
Загрози
Останнім часом пустеля Каоковельд стала популярним місцем мандрівників-автомобілістів на позашляховиках. Це збільшує потік туристів, але і завдає збитку пустельним екосистемам. Відмічені випадки гонитви джипів за слонами і іншими тваринами. Потрібні заходи по спеціальній екологічній освіті цих туристів. У ангольській частині пустелі впродовж 30-річної війни режим охорони не дотримується через постійний напружений стан. Територія була абсолютно відкрита для браконьєрів, лісозаготивельників, землеробів. У національному парку Іона (Iona National Park) випасається стадо з понад 3 тис. голів худоби. Проте тут збереглися популяції левів, чорного носорога і жирафів, хоча чисельність їх сильно підірвана. Починаючи з 1990-х рр., на Ангольській частині парку почали здійснюватися природоохоронні заходи.
Див. також
Література
- Бабаев А. Г., Дроздов Н. Н., Зонн И. С., Фрейкин З. Г. Пустыни. — М.: Мысль, 1986. — Серия «Природа мира». — 320 c.
- Браун Л. Африка. / Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1976. — Сер. «Континенты, на которых мы живем». — 288 с.
- Залетаев В. С. Жизнь в пустыне (географо-биогеоценотические и экологические проблемы). — Москва: Мысль, 1976. — 271 с.
- Петров М. П. Пустыни земного шара. — Л.: Наука, 1973. — 435 с.
Ресурси Інтернету
- Kaokoland at namibian.org [ 8 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
- Аридні області Землі. Пустеля Каоковельд [ 24 липня 2015 у Wayback Machine.]
Виноски
- http://www.geocaching.su/?pn=101&cid=11629 [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] Про чорних носорогів
- http://www.otjikoko.com/index.php/ru/namibia-touren/der-sueden/77-damara-und-kaokaland[недоступне посилання]. html Популяція диких тварин в Каоколенді
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pustelya Kaokoveld angl Kaokoveld Kaokoland ye pivnichnoyu tretinoyu velikoyi pusteli Namib i skladayetsya perevazhno z kam yanih pustel i golih skelnih plato i dolin z ridkisnimi polyami pishanih dyun i rozsiyanih po miscevosti vivitrenih girskih porid Pustelya prostyagayetsya uzdovzh zahidnogo uzberezhzhya pivdennoyi Afriki mizh paralelyami 13 i 21 pivd sh vid r Uniab v Namibiyi i na pivnich v Angolu vklyuchayuchi angolsku pustelyu Mossamedes Shirina ciyeyi pustelnoyi smugi blizko 100 km vid Atlantichnogo uzberezhzhya do pidnizhzhya Namibskogo Ustupu Pustelya Kaokoveld angl Kaokoveld Kaokoland KaokoveldKaokoveld 19 pn sh 13 sh d 19 pn sh 13 sh d 19 13 Koordinati 19 pn sh 13 sh d 19 pn sh 13 sh d 19 13 Krayina Namibiya RoztashuvannyaAfrika Tipkam yanista Shirina100 km Plosha50 tis km RichkiKunene Klimat Richnij riven opadiv lt 350 mm Pustelya Kaokoveld Pustelya Kaokoveld u Vikishovishi Ce aridnij rajon z gorami shebenistimi rivninami i aktivnimi pishanimi dyunami Poverhnevi vodi tut takozh u deficiti cherez pustelyu protikaye odna postijna richka Kunene Suhi rusla sho peretinayut pustelyu koncentruyut navkolo sebe roslinnist tut meshkayut veliki ssavci sloni chorni nosorogi i zhirafi Insha chastina teritoriyi pokrita duzhe ridkisnoyu i mizernoyu roslinnistyu i nadzvichajno posushliva Priberezhni tumani dozvolyayut tut isnuvati cikavim dobre pristosovanim do pustel tvarinam KlimatKlimatichno pustelya Namib mozhe buti podilena na pivnichnu duzhe posushlivu chastinu na pivnich vid Lyuderic Namibiya i pivdennu de vzimku vipadayut doshi Ot yakraz v pivnichnij chastini i znahoditsya pustelya Kaokoveld Tut 60 vsiyeyi vologi vipadaye u viglyadi sporadichnyh groz z zhovtnya po berezen Najharakternishoyu osoblivistyu klimatu ye nadzvichajno ridkisni i absolyutno neperedbachuvani doshi na rik vipadaye ne bilshe 100 mm Zi shodu na zahid kilkist opadiv znizhuyetsya Roztashuvannya Kaokoveldu v Pivdennij Africi Prichinami aridnosti klimatu uzberezhzhya ye te sho shidni pasati z Indijskogo okeanu sho nesut vologu vtrachayut yiyi nad Drakonovimi gorami i masivami Namibskogo Ustupu i dosyagayut Atlantichnogo uzberezhzhya vzhe tepli i suhi Po druge po zahidnomu uzberezhzhyu Afriki lokalno perevazhayut pivdenno zahidni vitri sho gonyat povitryani masi oholodzheni nad Bengelskoyu techiyeyu Ci proholodni povitryani masi stikayuchis z teplimi legshimi povitryanimi masami utvoryuyut inversijnij tok gumidnogo povitrya u verhni shari atmosferi pri comu hmari ne formuyutsya Nad beregom utvoryuyetsya gustij tuman yakij zahodit na 50 km vseredinu materika Zavdyaki comu tumanu zdijsnyuyetsya kraplinnij poliv roslin formuyetsya cila tumanna ekosistema z adaptovanimi do neyi vidami roslin i tvarin Temperaturi povitrya v pusteli znizhuyutsya u napryamku do uzberezhzhya v rezultati oholodzhuvalnogo vplivu vitriv sho formuyutsya nad holodnoyu Bengelskoyu techiyeyu Chasti tumani na uzberezhzhi viklikayut stabilni dobovi temperaturi majzhe bez nichnogo perepadu protyagom dobi temperatura kolivayetsya na 2 5 C Pri prosuvanni uglib materika dobovij perepad temperatur roste i dosyagaye 50 C vid minusovoyi do 50 C i vishe Najbilshi dobovi kolivannya sposterigayutsya v aridnij zoni de roslinnij pokriv nadzvichajno rozridzhenij RelyefU relyefi predstavleni masivi pagorbiv shiroki dolini kompleksi dyun a takozh pishani i shebenisti rivnini Velikij masiv aktivnih ruhlivih dyun znahoditsya v pivdennij Angoli na teritoriyi nacionalnogo parku Iona mizh Porto Oleksandri i r Kunene U deyakih miscyah ci dyuni tyagnutsya smugoyu shirinoyu do 40 km Znachnu chastinu teritoriyi pusteli zajmayut pishano galkovi rivnini Spravzhni grunti tut ne utvoryuyetsya Poverhnevi pishani kirki chasto vapnyani abo zagipsovani Na dni peniv utvoryuyutsya tverdi cementovani karbonatno gipsovi poverhni zavtovshki vid 1 do 5 sm Blizhche do okeanu zvichajni solyani kirki grunti solonuvati Yedinoyu postijnoyu richkoyu Koakoveldu ye r Kunene Inshi richki Hoanib Hoarusib i Humib mayut timchasovij stik voda yih nikoli ne dosyagaye okeanu a gubitsya v piskah bilya uzberezhzhya RoslinnistGori v Kaokolendi U sukulentnih pustelyah Kaokoveldu z kushiv perevazhayut predstavniki parnolistnikiv Zygophyllum spp derezi Lycium spp aloe Aloe spp i molochayu Euphorbia spp Sered zlakiv dominuyut aristidi Aristida brevifolia Aristida namaquensis Harakterna Welwitschia mirabilis U Namibskij chastini pusteli Kaokoveld v osnovnomu znahodyatsya pishani dyuni pokriti ridkimi roslinami Zustrichayutsya tut solyanka nollotenska Salsola nollothensis ektadium lozovidnij Ectadium virgatum merremiya Merremia multisecta indigofera kunenska Indigofera cunenensis i zlaki selin gillyastij Stipagrostis ramulosa i polevichka sityava Eragrostis cyperoides Dyuni otochuyut zapustineni stepi z dominuvannyam pustelnih odnorichnikiv v osnovnomu seliniv Stipagrostis spp Na shid roslinnist na cih rivninah staye pishnishoyu zvichajni chisti spivtovaristva endemichnogo zlaka kaokohloyi Kaokochloa nigrirostris U Angolskij chastini Kaokoveld ye spravzhnoyu pusteleyu z aktivnimi dyunami i praktichno povnoyu vidsutnistyu roslin Podekudi na piskah mozhna pobachiti akantosicisi Acanthosicyos horrida kolyuchi majzhe bezlisti kushi sho utvoryuyut navkolo sebe pishani gorbki zavvishki do 2 m Uzdovzh Atlantichnogo uzberezhzhya jdut tverdi shebenisti pusteli na yakih sudinni roslini praktichno ne zustrichayutsya Tut carstvo listuvatih i epifitnih lishajnikiv Zvichajni vidi rodiv parmeliya Parmelia spp i pomaranchevogo koloru lishajnik Teloschistes capensis Dali po napryamu vid berega z yavlyayetsya ridkisna roslinnist z parnolistnikiv Zygophyllum orbiculatum Zygophyllum simplex galeniyi afrikanskoyi Galenia africana sezuviya portulakovogo Sesuvium portulacastrum i selina majzhebezsteblovogo Stipagrostis subacaulis U Kaokoveldi tak samo yak i v pusteli Namib zvichajna znamenita reliktova roslina velvichiya divovizhna Welwitschia mirabilis Chasto cya najpomitnisha roslina okremi roslini rozkidani odna vid odnoyi na vidstani 50 100 m Deyaki osobini velvichiyi dosyagayut viku 2500 rokiv i mayut diametr ponad 1 m a listya zavdovzhki do 3 m Listki dovgozhivuchi i zakrucheni v riznomanitni spirali Galofitni spivtovaristva solonih kis harakterizuyutsya takimi vidami roslin yak solyanka Zajera Salsola zeyheri sezuviya Sesuvium spp shveda chagarnikova Suaeda fruiticosa ocheret litoralnij Scirpus littoralis astenaterum Forskala Asthenatherum forskalii Na kam yanistih dilyankah zvichajnih po usij pusteli mozhna pobachiti listovi sukulenti litops Lithops ruschiorum sarkokaulon Sarcocaulon mossamedense otonna Othonna lasiocarpa Najbilsha riznomanitnist roslin tut zustrichayetsya po suhih ruslah Zvichajni roslini sukulenti podushok solyanki Salsola spp parnolistniki Zygophyllum clavatum Zygophyllum stapffii Na shodi po suhih ruslah i po krayu pusteli Kaokoveld mozhna znajti pustelni dereva fajderbiya bila Faidherbia albida balanites velvichiyi Balanites welwitschii mopan Colophospermum mopane maura Shinca Maerua schinzii Navkolo dzherel zvichajni zlakovniki i komishovniki z Odyssea paucinervis Phragmites australis Thypha latifolia Scirpus dioicus Scirpus littoralis Juncellus laevigatus Tvarinnij svitOryx gazella Kaokolend vidomij svoyeyu populyaciyeyu dikih tvarin yakoyu v 1970 i roki zavdalo istotnogo zbitku brakonyerstvo U Kaokolendi ye i ridkisni tvarini taki yak chornij nosorig antilopa oriks girska zebra savannij slon Ucheni vse she sperechayutsya chi ye savannij slon z Kaokolendu samostijnim pidvidom abo ce zvichajnij savannij slon sho pristosuvavsya do umov Kaokolendu U bud yakomu vipadku povedinka savannih sloniv v Kaokolendi vidriznyayetsya vid povedinki yihnih rodichiv v inshih miscyah Afriki Nedostupnist oblasti i z inshogo boku borotba z brakonyerstvom priveli do istotnogo zrostannya populyaciyi savannih sloniv v Kaokolendi Podekudi viklikani slonami zbitki predstavlyayut velikij zbitok dlya zhittya inshih meshkanciv Kaokolendu Napriklad nadmirne ob yidannya slonami listya prizvodit do zmenshennya yistivnih resursiv dlya nosorigiv abo inshih tvarin sho meshkayut tam EndemizmTrivala aridizaciya Atlantichnogo uzberezhzhya prizvela do visokogo rivnya endemizmu u flori pusteli Ye ryad paleoendemiv takih yak velvichiya divovizhna Welwitscha mirabilis i kaokohloya Kaokochloa sp Bilshe nedavnye vidoutvorennya prizvelo do formuvannya ciloyi grupi endemikiv Barleria solitaria Indigofera cunensis Merremia multisecta Stipagrostis ramulosa Welwitschia mirabilisOhorona prirodiZnachna chastina pusteli ohoronyayetsya yak v Namibiyi tak i v Angoli U Namibiyi tut znahoditsya nacionalnij park Bereg Skeletiv vin prostyagnuvsya na 500 km vid r Ugab do r Kunene na Angolsko Namibskomu kordoni i maye ploshu 15 8 tis km2 U parku poshireni tri najbilshi tipi roslinnosti pusteli Kaokoveld shebenisti pusteli ridkisni ugrupuvannya po pishanih dyunah i roslinnist suhih rusel Na pivnochi parku na pivnich vid r Uniab znahoditsya zapovidna zona zakrita dlya turistiv V Angoli na teritoriyi pusteli roztashovani dvi ohoronyuvani teritoriyi zapovidnik Makamedes Mocamedes Partial Reserve plosheyu 4 45 tis km2 i nacionalnij park Iona Iona National Park plosheyu 15 15 tis km2 Yedinoyu teritoriyeyu poza oficijnoyu ohoronoyu ye pivdenno shidna chastina pusteli po napryamu vseredinu materika vid Berega Skeletiv Kolis vona vhodila do Mislivskogo Rezervatu 2 plosheyu 80 tis km2 sho buv najbilshim zapovidnikom svitu Cya ohoronyuvana teritoriya prostyagalasya vid r Kunene do r Hoarusib i vklyuchala pustelyu Kaokoveld i Namibskij Ustup Velichezni ploshi parku dozvolyali zdijsnyuvati sezonni migraciyi slonam levam i inshim velikim ssavcyam na 200 km do Atlantichnogo uzberezhzhya U 1963 r park bulo skorocheno na 72 i nini isnuye u viglyadi nacionalnogo parku Etosha Pen 23 tis km2 Neshodavno nevelika chastina kolishnogo mislivskogo rezervatu uvijshla do nacionalnogo parku Bereg Skeletiv Prote prirodo ohoronni zahodi vedutsya takozh na privatnih i gromadskih zemlyah finansuyuchis v osnovnomu za rahunok turizmu Namibska chastina pusteli Kaokoveld zalishayetsya praktichno neporushenoyu chomu spriyayut aridnist klimatu i nizka shilnist naselennya Na shid region naselenij v osnovnomu plem yam ovahimba sho vede kochovij sposib zhittya Yih vpliv na ekosistemi obmezhuyetsya zborom derevnogo paliva likarskih i harchovih roslin i duzhe lokalno Najbilshu zagrozu ekosistemam nesut stada hudobi sho vipasayutsya miscevim naselennyam Osoblivo silnij perevipas vid velikoyi rogatoyi hudobi Tut rozvinene brakonyerstvo yake ne zmogli pripiniti i v period organizaciyi tut teritoriyi sho osoblivo ohoronyalasya Osoblivo intensivne polyuvannya na chornogo nosoroga dlya poperedzhennya yakogo inspektori ohoroni stali vidpilyuvati u nosorogiv rogi golovnij ob yekt promislu Take obezrozhuvannya populyaciyi nosorogiv pochalosya v regioni v 1991 r ZagroziOstannim chasom pustelya Kaokoveld stala populyarnim miscem mandrivnikiv avtomobilistiv na pozashlyahovikah Ce zbilshuye potik turistiv ale i zavdaye zbitku pustelnim ekosistemam Vidmicheni vipadki gonitvi dzhipiv za slonami i inshimi tvarinami Potribni zahodi po specialnij ekologichnij osviti cih turistiv U angolskij chastini pusteli vprodovzh 30 richnoyi vijni rezhim ohoroni ne dotrimuyetsya cherez postijnij napruzhenij stan Teritoriya bula absolyutno vidkrita dlya brakonyeriv lisozagotivelnikiv zemlerobiv U nacionalnomu parku Iona Iona National Park vipasayetsya stado z ponad 3 tis goliv hudobi Prote tut zbereglisya populyaciyi leviv chornogo nosoroga i zhirafiv hocha chiselnist yih silno pidirvana Pochinayuchi z 1990 h rr na Angolskij chastini parku pochali zdijsnyuvatisya prirodoohoronni zahodi Div takozhMagichni kilcya pusteli KaokoveldLiteraturaBabaev A G Drozdov N N Zonn I S Frejkin Z G Pustyni M Mysl 1986 Seriya Priroda mira 320 c Braun L Afrika Per s angl M Progress 1976 Ser Kontinenty na kotoryh my zhivem 288 s Zaletaev V S Zhizn v pustyne geografo biogeocenoticheskie i ekologicheskie problemy Moskva Mysl 1976 271 s Petrov M P Pustyni zemnogo shara L Nauka 1973 435 s Resursi InternetuKaokoland at namibian org 8 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Aridni oblasti Zemli Pustelya Kaokoveld 24 lipnya 2015 u Wayback Machine Vinoskihttp www geocaching su pn 101 amp cid 11629 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Pro chornih nosorogiv http www otjikoko com index php ru namibia touren der sueden 77 damara und kaokaland nedostupne posilannya html Populyaciya dikih tvarin v Kaokolendi