Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Франсіс-Жан-Марсель Пуленк (фр. Francis Jean Marcel Poulenc; 7 січня 1899, Париж, Франція — 30 січня 1963, там же) — французький композитор, піаніст, критик, учасник групи французької шістки.
| Франсіс Пуленк | |
|---|---|
| фр. Francis Poulenc | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 7 січня 1899[1][2][…] |
| Місце народження |  Париж, Франція |
| Дата смерті | 30 січня 1963[4][2][…](64 роки) |
| Місце смерті | Париж, Франція[4][6] |
| Причина смерті | інфаркт міокарда |
| Поховання | Пер-Лашез і d |
| Громадянство | Франція |
| Віросповідання | католицтво |
| Професії | композитор, піаніст, хореограф, лібретист |
| Освіта | Кондорсе |
| Вчителі | d і d |
| Інструменти | фортепіано |
| Жанри | опера, класична музика і духовна музика |
| Нагороди |   |
 Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі | |
Життєвий і творчий шлях
Народився у глибоко релігійній патріархальній сім'ї. З п'яти років починає навчатися гри на фортепіано: спочатку під орудою матері, потім — у племінниці Сезара Франка Буте де Монвель. З п'ятнадцяти років вчиться у класі фортепіано Р. Віньєса, а дещо пізніше — у класі композиції та поліфонії Ш. Кеклена. У ранні роки захоплювався творчістю Шабріє, Дебюссі, Равеля. Великий вплив на нього мала музика Стравінського.
11 грудня 1917 року відбулася прем'єра «Негритянської рапсодії» Пуленка для струнного квартету, флейти, кларнета і баритона, що зробила ім'я композитора відомим. З 1920-го входив до «Французької шістки», що перебували під певним впливом Е. Саті й обстоювали національну специфіку музичної мови проти іноземних впливів. У 20-х роках Пуленк здебільшого працює у жанрі вокальної та інструментальної мініатюри. Перший великий твір — балет «Лані», був написаний Пуленком у 1923 році на замовлення Сергія Дягілева. Починаючи з 1933 р. багато виступав як акомпаніатор разом зі співаком П'єром Бернаком, першим виконавцем багатьох вокальних творів Пуленка. Наприкінці 1930-х років Пуленк приєднується до Народної музичної федерації, а в роки окупації бере участь у Русі Опору.
Творчість Пуленка охоплює широке коло жанрів. Ранній творчості властиві переважно «легкі» концертні твори, він нерідко користувався джазовими ритмами, знаходив незвичайні інструментальні фарби. Такими є відомі цикли фортепіанних п'єс Пуленка — «Вічні рухи», «Сюїта», «Експромти», «Прогулянки», а також соната для кларнета й фагота, соната для фортепіано на 4 руки та інші. У цих п'єсах відбилося блискуче володіння Пуленка фортепіано.
Пуленк багато писав на тексти сучасних йому поетів (Кокто, Елюар, Араґон, Аполлінер, Ануй), та на тексти поета XVI ст. П'єра де Ронсара. Вокальні цикли «Вірші Ронсара» (Poèmes de Ronsard, 1924—1925) і «Галантні свята» (Fêtes galantes, 1943) — у числі найбільше, що виконують часто творів, композитора. Пуленк був чудовим концертмейстером. Вокальним творам Пуленка властива мелодійність. Спираючись на традиції французької народної пісенності, розвивав також принципи музичного інтонування К. Дебюссі й вокальної декламаційності М. П. Мусоргського. Залишаючись переважно в рамках тональної системи, Пуленк використав ускладнені гармонічні засоби (багатотерцієві структури, елементи політональності).
У зрілій творчості Пуленка є присутня велика кількість творів великої форми, зокрема опери: «Груди Тирезія» (Les Mamelles de Tiresias, 1944), трагічна «Діалоги кармеліток» (Les Dialogues des Carmelites, 1957), а також лірико-психологічна моноопера «Людський голос» (La voix humaine, 1959).
Список творів
для солістів, хору й оркестру
- кантата Засуха (Scheresses, на вірші Е. Джеймса, 1937),
- Stabat Mater (1950),
- Gloria (1959),
- Sept Ropons des tonobres (для сопрано (дитячий голос), дитячого й чоловічого хорів, 1961);
для оркестру
- симфонієта (1947), сюїти й ін.;
концерти для інструментів з оркестром
- Сільський концерт для клавесина (Concert champatre, з малим оркестром, 1928, присвячений В. Ландовській),
- для органа, струнного оркестра і литавр (1938),
- для 2 фортепіано (1932),
- для фортепіано (1949);
для фортепіано
- Вічні рухи (Mouvements perpetuels, 1918),
- 5 інтермецо (1920–21),
- Прогулянки (Promenades, 1924),
- французька сюїта (Suite française, 1935; використано теми зі збірника танців композитора XVI ст. К. Жервеза),
- 8 ноктюрнів (1929–38),
- 15 імпровізацій (1932–59) та ін.;
камерні інструментальні ансамблі;
- в т.ч. Сонати для кларнета, гобоя, флейти і фортепіано.
| хори з інструментальним супроводом
- Літанії до Чорної Богоматері (Litanies à la Vierge noire , для жіночого або дитячого хору та органа або струнного оркестру, 1936);
хори a cappella
- 7 хорів на вірші Ґ. Аполлінера i П. Елюара (1936), Меса G-dur (1937),
- кантата "Образ людини" (Figure humaine, на вірші П. Елюара, для подвійного змішаного хору, 1943),
- 8 французьких пісень на стародавні народні тексти (Huit chansons fransaises, 1945);
для голосу з оркестром-
- Світська кантата "Бал-маскарад" (Le bal masqué, на текст M. Жакоба, для баритона або сопрано і камерного оркестру, 1932),
- Селянські пісні (Chancons villageoises, на вірші М. Фомбера, 1942);
для голосу з інструментальним ансамблем
- Негритянська рапсодія (Rhapsodie negre, для баритона, 1917),
- Бестіарій (6 пісень на вірші Ґ. Аполлінера, 1919),
- Кокарди (3 пісні на вірші Ж. Кокто, для тенора, 1919);
для голосу з фортепіано романси на вірші П. Елюара, Ґ. Аполлінера, Ф. Ґарсії-Лорки, М. Жакоба, Л. Араґона, Р. Десноса;
музика для драматичного театру, кіно та ін. }}
Література
- Journal de mes mélodies. Par Francis Poulenc avec préface d'. Texte établi par La Société des Amis de Francis Poulenc. Editions Grasset (1964).
- Journal de mes mélodies. Par Francis Poulenc avec préface de . Texte intégral établi et annoté par Renaud Machart. Cicéro Éditeur en co-édition avec les Editions Salabert. Paris (1993).
- Correspondance 1910—1963. De Francis Poulenc. Editions Myriam Chimènes. Paris / Fayard, (1994).
- A Bâtons Rompus. Écrits radiophoniques de Francis Poulenc précédé De Journal de Vacances et suivi de Feuilles Américaines. Editions Actes Sud.
- Dialogues des carmélites. Par Francis Poulenc. Editions Actes Sud. Collection Opéras de Marseille (2006).
- Жукова Олена Августівна. Фортепіанна творчість Франсіса Пуленка в контексті французьких клавірних традицій. : Дис… канд. наук: 17.00.03 — 2009.
- Пуленк Ф. Письма. Л., 1970
- Пуленк Ф. Я и мои друзья. Л., 1977
- Филенко Г. Французская музыка первой половины ХХ века. Л., 1983
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #11879308X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Francis Jean Marcel Poulenc — ministère de la Culture.
- Пуленк Франсис // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- SNAC — 2010.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
Джерела і посилання
- Енциклопедія «Кругосвет»
- Сторіка на starat.narod.ru
- Ф.Пуленк: Ноти на сайті International Music Score Library Project.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fransis Zhan Marsel Pulenk fr Francis Jean Marcel Poulenc 7 sichnya 1899 Parizh Franciya 30 sichnya 1963 tam zhe francuzkij kompozitor pianist kritik uchasnik grupi francuzkoyi shistki Fransis Pulenkfr Francis PoulencZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya7 sichnya 1899 1899 01 07 1 2 Misce narodzhennyaParizh FranciyaData smerti30 sichnya 1963 1963 01 30 4 2 64 roki Misce smertiParizh Franciya 4 6 Prichina smertiinfarkt miokardaPohovannyaPer Lashez i dGromadyanstvoFranciyaVirospovidannyakatolictvoProfesiyikompozitor pianist horeograf libretistOsvitaKondorseVchitelid i dInstrumentifortepianoZhanriopera klasichna muzika i duhovna muzikaNagorodiCitati u Vikicitatah Fajli u VikishovishiZhittyevij i tvorchij shlyahNarodivsya u gliboko religijnij patriarhalnij sim yi Z p yati rokiv pochinaye navchatisya gri na fortepiano spochatku pid orudoyu materi potim u pleminnici Sezara Franka Bute de Monvel Z p yatnadcyati rokiv vchitsya u klasi fortepiano R Vinyesa a desho piznishe u klasi kompoziciyi ta polifoniyi Sh Keklena U ranni roki zahoplyuvavsya tvorchistyu Shabriye Debyussi Ravelya Velikij vpliv na nogo mala muzika Stravinskogo 11 grudnya 1917 roku vidbulasya prem yera Negrityanskoyi rapsodiyi Pulenka dlya strunnogo kvartetu flejti klarneta i baritona sho zrobila im ya kompozitora vidomim Z 1920 go vhodiv do Francuzkoyi shistki sho perebuvali pid pevnim vplivom E Sati j obstoyuvali nacionalnu specifiku muzichnoyi movi proti inozemnih vpliviv U 20 h rokah Pulenk zdebilshogo pracyuye u zhanri vokalnoyi ta instrumentalnoyi miniatyuri Pershij velikij tvir balet Lani buv napisanij Pulenkom u 1923 roci na zamovlennya Sergiya Dyagileva Pochinayuchi z 1933 r bagato vistupav yak akompaniator razom zi spivakom P yerom Bernakom pershim vikonavcem bagatoh vokalnih tvoriv Pulenka Naprikinci 1930 h rokiv Pulenk priyednuyetsya do Narodnoyi muzichnoyi federaciyi a v roki okupaciyi bere uchast u Rusi Oporu Tvorchist Pulenka ohoplyuye shiroke kolo zhanriv Rannij tvorchosti vlastivi perevazhno legki koncertni tvori vin neridko koristuvavsya dzhazovimi ritmami znahodiv nezvichajni instrumentalni farbi Takimi ye vidomi cikli fortepiannih p yes Pulenka Vichni ruhi Syuyita Ekspromti Progulyanki a takozh sonata dlya klarneta j fagota sonata dlya fortepiano na 4 ruki ta inshi U cih p yesah vidbilosya bliskuche volodinnya Pulenka fortepiano Pulenk bagato pisav na teksti suchasnih jomu poetiv Kokto Elyuar Aragon Apolliner Anuj ta na teksti poeta XVI st P yera de Ronsara Vokalni cikli Virshi Ronsara Poemes de Ronsard 1924 1925 i Galantni svyata Fetes galantes 1943 u chisli najbilshe sho vikonuyut chasto tvoriv kompozitora Pulenk buv chudovim koncertmejsterom Vokalnim tvoram Pulenka vlastiva melodijnist Spirayuchis na tradiciyi francuzkoyi narodnoyi pisennosti rozvivav takozh principi muzichnogo intonuvannya K Debyussi j vokalnoyi deklamacijnosti M P Musorgskogo Zalishayuchis perevazhno v ramkah tonalnoyi sistemi Pulenk vikoristav uskladneni garmonichni zasobi bagatoterciyevi strukturi elementi politonalnosti U zrilij tvorchosti Pulenka ye prisutnya velika kilkist tvoriv velikoyi formi zokrema operi Grudi Tireziya Les Mamelles de Tiresias 1944 tragichna Dialogi karmelitok Les Dialogues des Carmelites 1957 a takozh liriko psihologichna monoopera Lyudskij golos La voix humaine 1959 Spisok tvorivdlya solistiv horu j orkestru kantata Zasuha Scheresses na virshi E Dzhejmsa 1937 Stabat Mater 1950 Gloria 1959 Sept Ropons des tonobres dlya soprano dityachij golos dityachogo j cholovichogo horiv 1961 dlya orkestru simfoniyeta 1947 syuyiti j in koncerti dlya instrumentiv z orkestrom Silskij koncert dlya klavesina Concert champatre z malim orkestrom 1928 prisvyachenij V Landovskij dlya organa strunnogo orkestra i litavr 1938 dlya 2 fortepiano 1932 dlya fortepiano 1949 dlya fortepiano Vichni ruhi Mouvements perpetuels 1918 5 intermeco 1920 21 Progulyanki Promenades 1924 francuzka syuyita Suite francaise 1935 vikoristano temi zi zbirnika tanciv kompozitora XVI st K Zherveza 8 noktyurniv 1929 38 15 improvizacij 1932 59 ta in kamerni instrumentalni ansambli v t ch Sonati dlya klarneta goboya flejti i fortepiano hori z instrumentalnim suprovodom Litaniyi do Chornoyi Bogomateri Litanies a la Vierge noire dlya zhinochogo abo dityachogo horu ta organa abo strunnogo orkestru 1936 hori a cappella 7 horiv na virshi G Apollinera i P Elyuara 1936 Mesa G dur 1937 kantata Obraz lyudini Figure humaine na virshi P Elyuara dlya podvijnogo zmishanogo horu 1943 8 francuzkih pisen na starodavni narodni teksti Huit chansons fransaises 1945 dlya golosu z orkestrom Svitska kantata Bal maskarad Le bal masque na tekst M Zhakoba dlya baritona abo soprano i kamernogo orkestru 1932 Selyanski pisni Chancons villageoises na virshi M Fombera 1942 dlya golosu z instrumentalnim ansamblem Negrityanska rapsodiya Rhapsodie negre dlya baritona 1917 Bestiarij 6 pisen na virshi G Apollinera 1919 Kokardi 3 pisni na virshi Zh Kokto dlya tenora 1919 dlya golosu z fortepiano romansi na virshi P Elyuara G Apollinera F Garsiyi Lorki M Zhakoba L Aragona R Desnosa muzika dlya dramatichnogo teatru kino ta in LiteraturaJournal de mes melodies Par Francis Poulenc avec preface d Texte etabli par La Societe des Amis de Francis Poulenc Editions Grasset 1964 Journal de mes melodies Par Francis Poulenc avec preface de Texte integral etabli et annote par Renaud Machart Cicero Editeur en co edition avec les Editions Salabert Paris 1993 Correspondance 1910 1963 De Francis Poulenc Editions Myriam Chimenes Paris Fayard 1994 A Batons Rompus Ecrits radiophoniques de Francis Poulenc precede De Journal de Vacances et suivi de Feuilles Americaines Editions Actes Sud Dialogues des carmelites Par Francis Poulenc Editions Actes Sud Collection Operas de Marseille 2006 Zhukova Olena Avgustivna Fortepianna tvorchist Fransisa Pulenka v konteksti francuzkih klavirnih tradicij Dis kand nauk 17 00 03 2009 Pulenk F Pisma L 1970 Pulenk F Ya i moi druzya L 1977 Filenko G Francuzskaya muzyka pervoj poloviny HH veka L 1983PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 11879308X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Francis Jean Marcel Poulenc ministere de la Culture d Track Q2886420d Track Q384602 Pulenk Fransis Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 SNAC 2010 d Track Q29861311 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644Dzherela i posilannyaEnciklopediya Krugosvet Storika na starat narod ru F Pulenk Noti na sajti International Music Score Library Project