Пукара-де-Тілкара — до-інківська фортеця або пукара, розташована на пагорбі, неподалік від невеликого містечка Тілкара, в аргентинській провінції Жужуй.
Фортецю проголошено національною пам'яткою у 2000 році.
History
Поява людей у цій місцевості датується 8 тисячоліттям до н. е. Фортецю було зведено і заселено приблизно у XII столітті. Місцеві жителі були майстрами сільського господарства, ткацького мистецтва і гончарства, й окрім того були сміливими воїнами. Свого часу Пукара слугувала значним економічним та військовим центром.
У найкращі часи фортеця вміщувала близько 2 000 жителів, які проживали у невеличких квадратних кам'яних будівлях з низькими дверима та без вікон. Окрім житлових приміщень, загонів для худоби й інших господарських будівель, тут розміщувались місця для проведення релігійних ритуалів та поховань.
Наприкінці 15 століття племена Квебрада були остаточно завойовані інками, які використовували фортецю як військовий форпост та для забезпечення поставок срібла, цинку й міді, що видобувались поблизу.
Панування інків тривало лише близько півстоліття і завершилось із приходом іспанців у 1536 році, які заснували сучасне місто Тілкара у 1586 році.
Сучасна історія
Повторне відкриття
У 1908 році етнограф з Університету Буенос-Айреса та його студент Сальвадор де Бенедетті знову дослідили цю місцевість і склали каталог з понад 3 000 артефактів упродовж перших трьох років розкопок. Розпочавши роботи у 1911 році вони розчистили близько 2000 м2 території та відновили деякі будівлі. У 1948 році Едуардо Касанова узяв на себе керівництво дослідженням території навколо фортеці, і, як наслідок, у 1966 році тут було відкрито археологічний музей. Розкопки, що тривають донині, і сьогодні контролюються Університетом Буенос-Айреса.
Музей
Музей складається з 10 кімнат, три з яких призначені для тимчасових виставок, бібліотеки та адміністративних приміщень. У семи інших залах, де розміщено постійну експозицію, виставлено понад 5 000 цінних історичних експонатів різних індіанських культур.
- Зала 1 — Аргентина та сусідні країни — Чилі й Болівія, серед експонатів муміфіковане тіло з пустелі Атакама.
- Зала 2 — культураПеру, виставлено керамічні вироби індіанців наска, мокіка та чиму.
- Зала 3 — виставлено експонати епохи іспанського завоювання.
- Зали 4 та 5 — експонати з Пуни та Жужуя.
- Зала 6 — рештки фортифікаційних укріплень Пукари.
- Зала 7 — залишки культури Квебрада.
Примітки
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пукара-де-Тілкара |
- Deia.com: article on Tilcara and the pucará
- La Nación article 16 Aug 2002: La Quebrada de Humahuaca se fortalece en el Pucará de Tilcara
Координати: 23°35′19″ пд. ш. 65°24′10″ зх. д. / 23.5886111111° пд. ш. 65.4027777778° зх. д.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pukara de Tilkara do inkivska fortecya abo pukara roztashovana na pagorbi nepodalik vid nevelikogo mistechka Tilkara v argentinskij provinciyi Zhuzhuj Ruyini Pukara de Tilkari Fortecyu progolosheno nacionalnoyu pam yatkoyu u 2000 roci HistoryPukara de Tilkara Poyava lyudej u cij miscevosti datuyetsya 8 tisyacholittyam do n e Fortecyu bulo zvedeno i zaseleno priblizno u XII stolitti Miscevi zhiteli buli majstrami silskogo gospodarstva tkackogo mistectva i goncharstva j okrim togo buli smilivimi voyinami Svogo chasu Pukara sluguvala znachnim ekonomichnim ta vijskovim centrom U najkrashi chasi fortecya vmishuvala blizko 2 000 zhiteliv yaki prozhivali u nevelichkih kvadratnih kam yanih budivlyah z nizkimi dverima ta bez vikon Okrim zhitlovih primishen zagoniv dlya hudobi j inshih gospodarskih budivel tut rozmishuvalis miscya dlya provedennya religijnih ritualiv ta pohovan Naprikinci 15 stolittya plemena Kvebrada buli ostatochno zavojovani inkami yaki vikoristovuvali fortecyu yak vijskovij forpost ta dlya zabezpechennya postavok sribla cinku j midi sho vidobuvalis poblizu Panuvannya inkiv trivalo lishe blizko pivstolittya i zavershilos iz prihodom ispanciv u 1536 roci yaki zasnuvali suchasne misto Tilkara u 1586 roci Suchasna istoriyaPovtorne vidkrittya U 1908 roci etnograf z Universitetu Buenos Ajresa ta jogo student Salvador de Benedetti znovu doslidili cyu miscevist i sklali katalog z ponad 3 000 artefaktiv uprodovzh pershih troh rokiv rozkopok Rozpochavshi roboti u 1911 roci voni rozchistili blizko 2000 m2 teritoriyi ta vidnovili deyaki budivli U 1948 roci Eduardo Kasanova uzyav na sebe kerivnictvo doslidzhennyam teritoriyi navkolo forteci i yak naslidok u 1966 roci tut bulo vidkrito arheologichnij muzej Rozkopki sho trivayut donini i sogodni kontrolyuyutsya Universitetom Buenos Ajresa Muzej Muzej skladayetsya z 10 kimnat tri z yakih priznacheni dlya timchasovih vistavok biblioteki ta administrativnih primishen U semi inshih zalah de rozmisheno postijnu ekspoziciyu vistavleno ponad 5 000 cinnih istorichnih eksponativ riznih indianskih kultur Zala 1 Argentina ta susidni krayini Chili j Boliviya sered eksponativ mumifikovane tilo z pusteli Atakama Zala 2 kulturaPeru vistavleno keramichni virobi indianciv naska mokika ta chimu Zala 3 vistavleno eksponati epohi ispanskogo zavoyuvannya Zali 4 ta 5 eksponati z Puni ta Zhuzhuya Zala 6 reshtki fortifikacijnih ukriplen Pukari Zala 7 zalishki kulturi Kvebrada PrimitkiPosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pukara de Tilkara Deia com article on Tilcara and the pucara La Nacion article 16 Aug 2002 La Quebrada de Humahuaca se fortalece en el Pucara de Tilcara Koordinati 23 35 19 pd sh 65 24 10 zh d 23 5886111111 pd sh 65 4027777778 zh d 23 5886111111 65 4027777778