Птича

Пти́ча — село в Україні, у Тараканівській сільській громаді Дубенського району Рівненської області. Населення становить 930 осіб. Колишній (до 2020 р.) центр Птицької сільської ради. З 2020 року входить до складу Тараканівської сільської громади. Через село проходить автомобільна дорога Київ-Чоп, а також Львівська залізниця (станція Птича).

село Птича
Країна	Україна
Область	Рівненська область
Район	Дубенський
Громада	Тараканівська сільська громада
Код КАТОТТГ	UA56040350140014702
Облікова картка	село Птича
Основні дані
Перша згадка	1545
Населення	1090
Площа	2,55 км²
Густота населення	427,4 осіб/км²
Поштовий індекс	35645
Телефонний код	+380 3656
Географічні дані
Географічні координати	50°18′49″ пн. ш. 25°36′12″ сх. д. / 50.31361° пн. ш. 25.60333° сх. д. / 50.31361; 25.60333Координати: 50°18′49″ пн. ш. 25°36′12″ сх. д. / 50.31361° пн. ш. 25.60333° сх. д. / 50.31361; 25.60333
Середня висота над рівнем моря	215 м
Водойми	р. Іква
Відстань до обласного центру	62 км
Відстань до районного центру	18 км
Місцева влада
Адреса ради	35641, Рівненська обл., Дубенський р-н, с. Тараканів, вул. Львівська, 117
Карта
Птича
Птича
Мапа
Птича у Вікісховищі

Розташування, рельєф та корисні копалини

Розташоване на лівому березі річки Ікви, за 18 км від районного центру м. Дубно, у географічній зоні Мале Полісся, майже на межі Малого Полісся із Повчанською височиною. Висота над рівнем моря коливається від 202 м у східній частині села до 240 м у західній частині.

Сусідні села: Верба (півд. захід), Білогородка (захід), Стара Носовиця (схід), Турковичі (півн. схід).

Історія

1545 рік — згадується у ревізії Кременецького замку, де зазначено, що власник села князь Василь Острозький має обов'язок утримувати при замку одну з городень.

1671 рік, грудень — через містечко Птича проїздив німецький мандрівник Ульріх фон Вердум, який згадує, що Птича «була цілком спустошена, але потрохи знову відбудовується», лежить на височині, належить «князеві з Острога» і має папський костел, дві церкви і єврейську божницю.

1753 рік — село згадується у дарчому записі про подарування князем Янушем Сангушком міста Дубна, містечка Птичі та ще 70 сіл князю Станіславу Любомирському з обов'язком тримати в Дубенському замку 270 піших людей для військових потреб та оборони фортеці.

Після поділу Речі Посполитої 1793 року територія, до якої належить Птича, окупована Російською імперією. Містечко знаходилось у складі Дубенського повіту Волинської губернії.

У 1906 році містечко Вербівської волості Дубенського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 16 верст, від волості 2. Дворів 168, мешканців 1024.

В часи Першої світової війни біля Птичі проходила лінія фронту. З осені 1915 року перебувало під владою австро-угорських військ. В червні 1916 року захоплене російськими військами в ході Брусиловського прориву.

В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки.

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань, а також підписання Польщею сепаратного Ризького мирного договору село опиняється під владою Республіки Польща.

З 1919 року село входить до складу Вербської ґміни Дубенського повіту Волинського воєводства.

У вересні 1939 року, згідно із пактом Молотова — Ріббентропа, село захоплено СРСР. В 1940 році Птича увійшла до складу Вербського району новоутвореної Ровенської області.

У червні 1941 року село було в центрі найбільшої танкової битви в історії — Дубно—Луцьк—Броди. Відоме тим, що неподалік було здійснено перший танковий таран радянським лейтенантом Олександром Фроловим. В околицях села йшли жорстокі танкові бої.

У березні 1944 року село захоплено Червоною Армією.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

З 12 червня 2020 року у складі Тараканівської сільської громади.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	1082	99.27%
російська	8	0.73%
Усього	1090	100%

Культові споруди

У селі є церква Успіння Пресвятої Богородиці. 2 листопада 2014 року в селі проведено голосування, під час якого 407 парафіян підтримали перехід церковної громади до Української Православної Церкви Київському Патріархату, 305 висловились залишитися в УПЦ МП.

За заявою українських ЗМІ, при початку богослужінь УПЦ КП не обійшлося без протидії зі сторони Московського патріархату. 27 грудня 2014 року завезені семінаристи Почаївської Лаври та «церковні тітушки» — молоді чоловіки міцної тілобудови — з газовими балончиками — в Птичі «проповідували руський мир». Однак церкву вдалося відстояти.

20 квітня 2015 року представники УПЦ Московського патріархату захопили церкву Успіння Пресвятої Богородиці — прибули на 5 автобусах, побили парафіян, зірвали замки та увірвались до храму.

18 листопада 2015 року сесія Птицької сільради ухвалила рекомендаційне рішення про почергове Богослужіння в церкві Успіння Богородиці, однак представники Московського патріархату оскаржили це рішення в адміністративному суді.

18 грудня 2015 року до Птичі прибули монахи та віряни Московского Патріархату, були віряни на автівках з волинськими номерами, загальною кількістю до 400 осіб та захопили церкву.

За заявою ЗМІ, небажаючи проводити почергову службу в церкві, прихильники Московського патріархату упродовж року кілька разів перекривали міжнародну автотрасу Київ-Чоп.

У квітні 2018 року мати загиблого на сході України під Іловайськом Миколи Гуменюка, вояка 51-ї окремої механізованої бригади, хотіла перепоховати сина в рідному селі, однак прихильники Московського патріархату відспівати Героя в рідній церкві не дозволили.

Постаті

• Федорин Роман Анатолійович — солдат, воїн ЗСУ.
• Гуменюк Микола Олександрович (1983—2014) — солдат, воїн ЗСУ, загинув під Іловайськом.

Сучасність

За даними перепису 2001 року в селі проживало 1090 мешканців. Діє загальноосвітня школа І—ІІ ступенів (9 класів), бібліотека з підключенням до інтернету, ФАП.

Працюючі підприємства: ФГ «Птича-Агро», асфальтний завод італійської будівельної компанії «Тодіні».

До села підведено газ.

Примітки

1. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
2. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
3. . Архів оригіналу за 30 грудня 2014. Процитовано 31 грудня 2014.
4. Московський патріархат захопив Свято-Успенський храм у c.Птича на Рівненщині^{[недоступне посилання]}
5. ПОЛІЦЕЙСЬКІ ОБМЕЖИЛИ ДОСТУП ДО ЦЕРКВИ В СЕЛІ ПТИЧІ НА РІВНЕНЩИНІ
6. СЬОГОДНІ У РІВНОМУ ВІРЯНИ УПЦ (МП) ПІКЕТУВАТИМУТЬ ОДА У ЗВ'ЯЗКУ ІЗ КОНФЛІКТОМ В СЕЛІ ПТИЧА
7. «Що зробив — те й отримав. Нічого його сюди везти», — Московський патріархат на Рівненщині не дозволяє поховати Героя АТО
8. . Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 23 квітня 2018.
9. Гуменюк Микола Олександрович. Віртувльний меморіал героїв Рівненщини (uk-ua) . Процитовано 2 квітня 2024.

Джерела

• Село Птича // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.}
• Ptycza // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 264. (пол.)
• Литовська метрика. Книга 561: Ревізії українських замків 1545 року/Підготував В. Кравченко; редкол: П. Сохань (відповідальний редактор), Г. Боряк, М. Крикун та ін. Наук. тов. ім. Шевченка в Америці, Наук. тов. ім. Шевченка в Україні, НАН України, Інститут укр. археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського. — Київ, 2005. — 597 с.
• Коментар прес-служби Рівненської єпархії щодо ситуації у селі Птича Дубенського району