Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Прхала Лев (чеськ. Lev Prchala, нар. 1892, Острава — пом. 1966, Фельдбах, Австрія) — генерал чехо-словацької армії, чеський політ. діяч.
| Лев Прхала чеськ. Lev Prchala | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 1892 d, d, Острава, Чехія[1][2][…] |
| Смерть | 1966 Фельдбах, Штирія, Австрія[4] |
| Поховання | Вальдфрідгоф |
| Військова служба | |
| Роки служби | 1914—1945 |
| Війни / битви | Громадянська війна в Росії Угорсько-українська війна (1939) Друга Світова війна |
  d | |
 Лев Прхала у Вікісховищі | |
Життєпис
Ранні роки
Народився 23 березня 1892 року в Шлезькій Остраві (Моравія) в родині шахтаря. У 1914 році закінчив 4 курси юридичного факультету Віденського університету. У 1912—1913 роках навчався в піхотному училищі у Терсті, по закінченні якого добровольцем поступив на військову службу в австро-угорську армію у 32-й піхотний полк. Під час Першої світової війни до 12 березня 1915 року командував чотою (взводом) на східному фронті. 19 червня 1916-го потрапив у російський полон, де перебував до 15 червня 1917 року. З 6 серпня по 15 вересня 1917 року перебував у Борисполі поблизу Києва на військовому зборі чехословацьких легіонів, організовуваних при російській армії.
Громадянська війна в Росії
Навесні 1918 року разом із чехословацьким з'єднанням переїхав на Далекий Схід. Перебуваючи у Владивостоці, очолив 8-й чехословацький стрілецький полк, воював проти більшовиків у Сибіру, а згодом виконував функції командувача уральського та бенгенського фронтів білогвардійських військ. У лютому 1919 року став командиром 3-ї чехословацької стрілецької дивізії. У тому ж році був обраний делегатом Верховного командування білогвардійських військ у Сибіру. Перебування Льва Прхали при командуванні білогвардійських військ у Сибіру та участь у війні проти більшовиків під час громадянської війни в Росії визначили в майбутньому його стійку антирадянську позицію і водночас москвофільські погляди білого спрямування. 14 серпня 1920 року у зв'язку з поразкою білогвардійських військових сил на Далекому Сході та наступом більшовиків Лев Прхала припинив свої повноваження та емігрував у Францію.
Міжвоєнний час
У 1923 році повернувся до Чехословаччини. У 1923—1925 роках був командиром 1-ї гірської бригади на території Словаччини. У 1925 році підвищений у званні до бригадного генерала. Командував на цій посаді 12-ю піхотною дивізією на території Закарпаття з центром в Ужгороді. Під час свого перебування на Закарпатті він встановив контакти з лідерами підкарпатських русофілів і сприяв їм у їхній політичній діяльності на противагу українофільській течії, в якій бачив прояв сепаратизму та загрозу для територіальної цілісності Чехословацької республіки. У 1928 році був підвищений у званні до дивізійного генерала, з 1933-го — генерал армії.
Після Мюнхенської змови 29—30 вересня 1938 року та подальшої федералізації Чехословаччини з 16 грудня 1938-го по 15 березня 1939 року виконував обов'язки командувача 3-ї чехословацької армії на території Карпатської України та Словаччини з центром у Братиславі. Виступав проти капітулянської політики чехословацької політичної еліти та відстоював перед президентом Бенешем позицію чехословацького військового істеблішменту відносно готовності збройних сил до відсічі німецькому вторгненню на територію країни. Прхала категорично не сприймав процесу федералізації республіки і виступав проти надання автономних прав Словаччині та КУ, розглядаючи утворення автономних країв як крок до остаточного розпаду Чехо-Словаччини, і тому намагався жорсткими методами та військовою силою протистояти центробіжним тенденціям.
Карпатська Україна
1939 року президент Чехо-Словаччини призначив його членом уряду Карпатської України, проти чого протестували українці. 6 березня 1939 року під час реорганізації уряду Карпатської України президент Чехо-Словаччини Еміл Гаха перепризначив Лева Прхалу на посаду міністра внутрішніх справ, фінансів та комунікацій в уряді Волошина. У період 6–14 березня 1939 року генерал Прхала одночасно виконував обов'язки військового губернатора Словаччини.
Особливе занепокоєння у Прхали викликала діяльність на території Карпатської України мілітарної організації «Карпатська Січ», яка домагалась вирішення питання з озброєнням та перетворенням КС на справжню регулярну армію Карпатської України, що могло спричинити прецедент існування двох паралельних військових формацій та ставило під сумнів перебування чехословацьких військ на території автономного краю. 13 березня 1939 року солдати Карпатської Січі за наказом прем'єр-міністра Августина Волошина здобули зброю на складі чехо-словацької жандармерії в Хусті (41 гвинтівка та 90 пістолетів з амуніцією). Невдовзі до коменданта Карпатської Січі зателефонували чеські офіцери з вимогою повернути її назад. Комендант січовиків категорично відмовився, пославшись на дозвіл Волошина. У відповідь генерал Прхала наказав підрозділам 45-го полку, насильно відібрати її.
14 березня 1939 р. керував нападом чехо-словацького війська на Карпатську Січ у Хусті, при якому загинуло кількадесят українців. За різними даними, у боях із чеськими військами в Хусті в ніч з 13 на 14 березня 1939 року загинуло від 40 до 150 вояків Карпатської Січі і близько 50 осіб отримали поранення. Втрати чехів становили від 7 до 20 вояків і жандармів.
Друга Світова війна
Втік із Карпатської України до Варшави, де потрапив до чеського легіону. При відступі поляків у вересні 1939 року через Галицьке Поділля, військовий підрозділ, до якого входив генерал, був роззброєний бійцями ОУН і забраний підрозділом Червоної армії, що в цей час надійшов. Більшість вояків чехословацької формації було інтерновано радянськими військовими чинниками, а генерал Л. Прхала емігрував до Румунії та Франції.
На еміграції у Лондоні був одним із небагатьох чехо-словацьких політиків, які не співпрацювали з президентом Е. Бенешем з уваги на його прорадянську політику після 1943 року.
Післявоєнний час
У 1950—1960-х pp. був у тісних зв'язках з українськими колами АБН. Помер 11 червня 1963 року у Фельбасі (Австрія).
Примітки
- Czech National Authority Database
- Encyklopedie dějin města Ostrava — 2018.
- Seznam vydaných osvědčení účastníků odboje a odporu proti komunismu — Міністерство оборони Чехії.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #1038178053 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Книш З. Перед походом на Схід. Спогади й матеріали до діяння Організації Українських Націоналістів у 1939—1941 роках. І частина.— Торонто: Срібна Сурма, б.р.— С. 130.
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Книш З. Перед походом на Схід. Спогади й матеріали до діяння Організації Українських Націоналістів у 1939—1941 роках. І частина.— Торонто: Срібна Сурма, б. р.— 187 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prhala Lev chesk Lev Prchala nar 1892 Ostrava pom 1966 Feldbah Avstriya general cheho slovackoyi armiyi cheskij polit diyach Lev Prhala chesk Lev PrchalaZagalna informaciyaNarodzhennya1892 1892 d d Ostrava Chehiya 1 2 Smert1966 1966 Feldbah Shtiriya Avstriya 4 PohovannyaValdfridgofVijskova sluzhbaRoki sluzhbi1914 1945Vijni bitviGromadyanska vijna v Rosiyi Ugorsko ukrayinska vijna 1939 Druga Svitova vijnad Lev Prhala u VikishovishiZhittyepisRanni roki Narodivsya 23 bereznya 1892 roku v Shlezkij Ostravi Moraviya v rodini shahtarya U 1914 roci zakinchiv 4 kursi yuridichnogo fakultetu Videnskogo universitetu U 1912 1913 rokah navchavsya v pihotnomu uchilishi u Tersti po zakinchenni yakogo dobrovolcem postupiv na vijskovu sluzhbu v avstro ugorsku armiyu u 32 j pihotnij polk Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni do 12 bereznya 1915 roku komanduvav chotoyu vzvodom na shidnomu fronti 19 chervnya 1916 go potrapiv u rosijskij polon de perebuvav do 15 chervnya 1917 roku Z 6 serpnya po 15 veresnya 1917 roku perebuvav u Borispoli poblizu Kiyeva na vijskovomu zbori chehoslovackih legioniv organizovuvanih pri rosijskij armiyi Gromadyanska vijna v Rosiyi Navesni 1918 roku razom iz chehoslovackim z yednannyam pereyihav na Dalekij Shid Perebuvayuchi u Vladivostoci ocholiv 8 j chehoslovackij strileckij polk voyuvav proti bilshovikiv u Sibiru a zgodom vikonuvav funkciyi komanduvacha uralskogo ta bengenskogo frontiv bilogvardijskih vijsk U lyutomu 1919 roku stav komandirom 3 yi chehoslovackoyi strileckoyi diviziyi U tomu zh roci buv obranij delegatom Verhovnogo komanduvannya bilogvardijskih vijsk u Sibiru Perebuvannya Lva Prhali pri komanduvanni bilogvardijskih vijsk u Sibiru ta uchast u vijni proti bilshovikiv pid chas gromadyanskoyi vijni v Rosiyi viznachili v majbutnomu jogo stijku antiradyansku poziciyu i vodnochas moskvofilski poglyadi bilogo spryamuvannya 14 serpnya 1920 roku u zv yazku z porazkoyu bilogvardijskih vijskovih sil na Dalekomu Shodi ta nastupom bilshovikiv Lev Prhala pripiniv svoyi povnovazhennya ta emigruvav u Franciyu Mizhvoyennij chas U 1923 roci povernuvsya do Chehoslovachchini U 1923 1925 rokah buv komandirom 1 yi girskoyi brigadi na teritoriyi Slovachchini U 1925 roci pidvishenij u zvanni do brigadnogo generala Komanduvav na cij posadi 12 yu pihotnoyu diviziyeyu na teritoriyi Zakarpattya z centrom v Uzhgorodi Pid chas svogo perebuvannya na Zakarpatti vin vstanoviv kontakti z liderami pidkarpatskih rusofiliv i spriyav yim u yihnij politichnij diyalnosti na protivagu ukrayinofilskij techiyi v yakij bachiv proyav separatizmu ta zagrozu dlya teritorialnoyi cilisnosti Chehoslovackoyi respubliki U 1928 roci buv pidvishenij u zvanni do divizijnogo generala z 1933 go general armiyi Pislya Myunhenskoyi zmovi 29 30 veresnya 1938 roku ta podalshoyi federalizaciyi Chehoslovachchini z 16 grudnya 1938 go po 15 bereznya 1939 roku vikonuvav obov yazki komanduvacha 3 yi chehoslovackoyi armiyi na teritoriyi Karpatskoyi Ukrayini ta Slovachchini z centrom u Bratislavi Vistupav proti kapitulyanskoyi politiki chehoslovackoyi politichnoyi eliti ta vidstoyuvav pered prezidentom Beneshem poziciyu chehoslovackogo vijskovogo isteblishmentu vidnosno gotovnosti zbrojnih sil do vidsichi nimeckomu vtorgnennyu na teritoriyu krayini Prhala kategorichno ne sprijmav procesu federalizaciyi respubliki i vistupav proti nadannya avtonomnih prav Slovachchini ta KU rozglyadayuchi utvorennya avtonomnih krayiv yak krok do ostatochnogo rozpadu Cheho Slovachchini i tomu namagavsya zhorstkimi metodami ta vijskovoyu siloyu protistoyati centrobizhnim tendenciyam Karpatska Ukrayina 1939 roku prezident Cheho Slovachchini priznachiv jogo chlenom uryadu Karpatskoyi Ukrayini proti chogo protestuvali ukrayinci 6 bereznya 1939 roku pid chas reorganizaciyi uryadu Karpatskoyi Ukrayini prezident Cheho Slovachchini Emil Gaha perepriznachiv Leva Prhalu na posadu ministra vnutrishnih sprav finansiv ta komunikacij v uryadi Voloshina U period 6 14 bereznya 1939 roku general Prhala odnochasno vikonuvav obov yazki vijskovogo gubernatora Slovachchini Osoblive zanepokoyennya u Prhali viklikala diyalnist na teritoriyi Karpatskoyi Ukrayini militarnoyi organizaciyi Karpatska Sich yaka domagalas virishennya pitannya z ozbroyennyam ta peretvorennyam KS na spravzhnyu regulyarnu armiyu Karpatskoyi Ukrayini sho moglo sprichiniti precedent isnuvannya dvoh paralelnih vijskovih formacij ta stavilo pid sumniv perebuvannya chehoslovackih vijsk na teritoriyi avtonomnogo krayu 13 bereznya 1939 roku soldati Karpatskoyi Sichi za nakazom prem yer ministra Avgustina Voloshina zdobuli zbroyu na skladi cheho slovackoyi zhandarmeriyi v Husti 41 gvintivka ta 90 pistoletiv z amuniciyeyu Nevdovzi do komendanta Karpatskoyi Sichi zatelefonuvali cheski oficeri z vimogoyu povernuti yiyi nazad Komendant sichovikiv kategorichno vidmovivsya poslavshis na dozvil Voloshina U vidpovid general Prhala nakazav pidrozdilam 45 go polku nasilno vidibrati yiyi 14 bereznya 1939 r keruvav napadom cheho slovackogo vijska na Karpatsku Sich u Husti pri yakomu zaginulo kilkadesyat ukrayinciv Za riznimi danimi u boyah iz cheskimi vijskami v Husti v nich z 13 na 14 bereznya 1939 roku zaginulo vid 40 do 150 voyakiv Karpatskoyi Sichi i blizko 50 osib otrimali poranennya Vtrati chehiv stanovili vid 7 do 20 voyakiv i zhandarmiv Druga Svitova vijna Vtik iz Karpatskoyi Ukrayini do Varshavi de potrapiv do cheskogo legionu Pri vidstupi polyakiv u veresni 1939 roku cherez Galicke Podillya vijskovij pidrozdil do yakogo vhodiv general buv rozzbroyenij bijcyami OUN i zabranij pidrozdilom Chervonoyi armiyi sho v cej chas nadijshov Bilshist voyakiv chehoslovackoyi formaciyi bulo internovano radyanskimi vijskovimi chinnikami a general L Prhala emigruvav do Rumuniyi ta Franciyi Na emigraciyi u Londoni buv odnim iz nebagatoh cheho slovackih politikiv yaki ne spivpracyuvali z prezidentom E Beneshem z uvagi na jogo proradyansku politiku pislya 1943 roku Pislyavoyennij chas U 1950 1960 h pp buv u tisnih zv yazkah z ukrayinskimi kolami ABN Pomer 11 chervnya 1963 roku u Felbasi Avstriya PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863 Encyklopedie dejin mesta Ostrava 2018 d Track Q105721987 Seznam vydanych osvedceni ucastniku odboje a odporu proti komunismu Ministerstvo oboroni Chehiyi d Track Q3564646 Deutsche Nationalbibliothek Record 1038178053 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Knish Z Pered pohodom na Shid Spogadi j materiali do diyannya Organizaciyi Ukrayinskih Nacionalistiv u 1939 1941 rokah I chastina Toronto Sribna Surma b r S 130 DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Knish Z Pered pohodom na Shid Spogadi j materiali do diyannya Organizaciyi Ukrayinskih Nacionalistiv u 1939 1941 rokah I chastina Toronto Sribna Surma b r 187 s