Проєкт Конституції Галицької Держави — пам'ятка української політично-правової думки початку 20 ст. Обрана у жовтні 1918 як політичне представництво українського народу в Австро-Угорщині Українська національна рада (УНРада; див. Українська національна рада ЗУНР) проголосила Галичину, Буковину Північну та Закарпатську Україну складовими цілісної української держави й постановила розробити її конституцію. На пропозицію УНРади визначити загальні засади новопосталої держави та її устрій С.Дністрянський підготував документ «Устрій Галицької Держави. Перший проєкт тимчасових основних законів, виготовлений у віденському парламенті проф. С.Дністрянським 1918 р. для покликання у життя Галицької Держави». Проєкт містить 2 розділи:
- Основні закони (з підрозділами: «Галицька Держава», «Само-означення народів», «Свобода», «Рівність», «Народна влада»);
- Народний устрій (з підрозділами: «А. Народна рада», «Б. Старшина Народної ради», «В. Народна управа»).
У проєкті вказувалося, що «Галицька Держава обіймає усі злучені землі, поселені споконвіку українським народом у межах дотеперішньої Австро-Угорської монархії». В основу державності закладалося право українського народу на самовизначення. Польському, єврейському та німецькому населенню гарантувалася «народна самоуправа». Державними мовами пропонувалося визнати українську, польську та німецьку, а українську водночас визнати «внутрішньою урядовою мовою». У проєкті передбачалося широке коло конституційних прав і свобод, першим з яких було названо «право плекати свою народність і мову». Декларувалися свобода віри, науки, думки, преси, свобода зібрань і організації товариств, безпечних для держави, свобода зміни місця проживання, право внесення прохань або скарг, а також поштова і телеграфна таємниця.
Народна рада і Народна управа
На чолі держави мала стояти Народна рада, тобто обрана у жовтні 1918 Українська національна рада під трохи зміненою назвою. Передбачалося, що вона розширить свій склад шляхом представників Угорської (Закарпатської) України та делегатів від національних меншин Галицької Держави. Народна рада мала обрати провідника, двох його заступників та держ. секретаря, а також старшину (президію) з 9 осіб і виконавчий орган з урядовими функціями — Народну управу. Зазначалося, що провідник ради є водночас провідником Галицької Держави. На Народну раду покладалося здійснення законодавчої влади, а її старшина розглядалась як орган для «верховних постанов та верховного нагляду». Народна управа як «начальний виконувач орган держави» мала складатися з окремих управ: внутрішньої, «заграничної», військової, культурної, «оборотової», судової на чолі з начальниками, які призначалися Народною радою. Громадам надавалася повна автономія у вирішенні місц. справ. Водночас скасовувалася «різниця між самостійним та відпорученим кругом ділання громади». Вибори громад. рад повинні були проводитися на основі заг., рівного, прямого і таємного голосування.
У конституційному проєкті передбачалося видання окремих законів про відповідальність посадових осіб, про скасування обмежень у праві на полювання та риболовлю, про тимчасове збереження чинності австрійс. законів та ін.
Листопадовий чин
Ідея мирного конституційного переходу Галичини, Пн. Буковини та Закарпаття від Австро-Угорщини до Галицької Держави, отримання «законної свободи» виявилася нездійсненною. Тому 1 листопада 1918 владу Української національної ради було встановлено збройним шляхом (див. Листопадова національно-демократична революція в Галичині 1918), а 9 листопада 1918 новоутворена держава отримала назву Західноукраїнська Народна Республіка. Роль «малої конституції» у ній виконував «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель бувшої австро-угорської монархії» від 13 листопада 1918 (див. Конституція Західноукраїнської Народної Республіки).
Джерела та література
- Усенко І. Б., Возьний В. І. Конституційні проекти Галицької держави та Західноукраїнської Народної Республіки // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — 528 с. : іл. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Proyekt Konstituciyi Galickoyi Derzhavi pam yatka ukrayinskoyi politichno pravovoyi dumki pochatku 20 st Obrana u zhovtni 1918 yak politichne predstavnictvo ukrayinskogo narodu v Avstro Ugorshini Ukrayinska nacionalna rada UNRada div Ukrayinska nacionalna rada ZUNR progolosila Galichinu Bukovinu Pivnichnu ta Zakarpatsku Ukrayinu skladovimi cilisnoyi ukrayinskoyi derzhavi j postanovila rozrobiti yiyi konstituciyu Na propoziciyu UNRadi viznachiti zagalni zasadi novopostaloyi derzhavi ta yiyi ustrij S Dnistryanskij pidgotuvav dokument Ustrij Galickoyi Derzhavi Pershij proyekt timchasovih osnovnih zakoniv vigotovlenij u videnskomu parlamenti prof S Dnistryanskim 1918 r dlya poklikannya u zhittya Galickoyi Derzhavi Proyekt mistit 2 rozdili Osnovni zakoni z pidrozdilami Galicka Derzhava Samo oznachennya narodiv Svoboda Rivnist Narodna vlada Narodnij ustrij z pidrozdilami A Narodna rada B Starshina Narodnoyi radi V Narodna uprava U proyekti vkazuvalosya sho Galicka Derzhava obijmaye usi zlucheni zemli poseleni spokonviku ukrayinskim narodom u mezhah doteperishnoyi Avstro Ugorskoyi monarhiyi V osnovu derzhavnosti zakladalosya pravo ukrayinskogo narodu na samoviznachennya Polskomu yevrejskomu ta nimeckomu naselennyu garantuvalasya narodna samouprava Derzhavnimi movami proponuvalosya viznati ukrayinsku polsku ta nimecku a ukrayinsku vodnochas viznati vnutrishnoyu uryadovoyu movoyu U proyekti peredbachalosya shiroke kolo konstitucijnih prav i svobod pershim z yakih bulo nazvano pravo plekati svoyu narodnist i movu Deklaruvalisya svoboda viri nauki dumki presi svoboda zibran i organizaciyi tovaristv bezpechnih dlya derzhavi svoboda zmini miscya prozhivannya pravo vnesennya prohan abo skarg a takozh poshtova i telegrafna tayemnicya Narodna rada i Narodna upravaNa choli derzhavi mala stoyati Narodna rada tobto obrana u zhovtni 1918 Ukrayinska nacionalna rada pid trohi zminenoyu nazvoyu Peredbachalosya sho vona rozshirit svij sklad shlyahom predstavnikiv Ugorskoyi Zakarpatskoyi Ukrayini ta delegativ vid nacionalnih menshin Galickoyi Derzhavi Narodna rada mala obrati providnika dvoh jogo zastupnikiv ta derzh sekretarya a takozh starshinu prezidiyu z 9 osib i vikonavchij organ z uryadovimi funkciyami Narodnu upravu Zaznachalosya sho providnik radi ye vodnochas providnikom Galickoyi Derzhavi Na Narodnu radu pokladalosya zdijsnennya zakonodavchoyi vladi a yiyi starshina rozglyadalas yak organ dlya verhovnih postanov ta verhovnogo naglyadu Narodna uprava yak nachalnij vikonuvach organ derzhavi mala skladatisya z okremih uprav vnutrishnoyi zagranichnoyi vijskovoyi kulturnoyi oborotovoyi sudovoyi na choli z nachalnikami yaki priznachalisya Narodnoyu radoyu Gromadam nadavalasya povna avtonomiya u virishenni misc sprav Vodnochas skasovuvalasya riznicya mizh samostijnim ta vidporuchenim krugom dilannya gromadi Vibori gromad rad povinni buli provoditisya na osnovi zag rivnogo pryamogo i tayemnogo golosuvannya U konstitucijnomu proyekti peredbachalosya vidannya okremih zakoniv pro vidpovidalnist posadovih osib pro skasuvannya obmezhen u pravi na polyuvannya ta ribolovlyu pro timchasove zberezhennya chinnosti avstrijs zakoniv ta in Listopadovij chinIdeya mirnogo konstitucijnogo perehodu Galichini Pn Bukovini ta Zakarpattya vid Avstro Ugorshini do Galickoyi Derzhavi otrimannya zakonnoyi svobodi viyavilasya nezdijsnennoyu Tomu 1 listopada 1918 vladu Ukrayinskoyi nacionalnoyi radi bulo vstanovleno zbrojnim shlyahom div Listopadova nacionalno demokratichna revolyuciya v Galichini 1918 a 9 listopada 1918 novoutvorena derzhava otrimala nazvu Zahidnoukrayinska Narodna Respublika Rol maloyi konstituciyi u nij vikonuvav Timchasovij osnovnij zakon pro derzhavnu samostijnist ukrayinskih zemel buvshoyi avstro ugorskoyi monarhiyi vid 13 listopada 1918 div Konstituciya Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Dzherela ta literaturaUsenko I B Voznij V I Konstitucijni proekti Galickoyi derzhavi ta Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom 528 s il ISBN 978 966 00 0692 8