Процюк Віталій Романович

Віта́лій Рома́нович Процю́к (27 січня 1994(1994-01-27), Синютки, Хмельницька область — 18 грудня 2022(2022-12-18), Золотарівка, Луганська область) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни, який загинув під час вторгнення Росії в Україну.

Віталій Процюк Процюк Віталій Романович
Старший солдат
Віталій Процюк у березні 2022 року
Загальна інформація
Народження	27 січня 1994(1994-01-27) Синютки, Білогірський район, Хмельницька область, Україна
Смерть	18 грудня 2022(2022-12-18)^[1]^[2](28 років) Золотарівка, Лисичанська міська територіальна громада, Сєвєродонецький район, Луганська область, Україна (вогнепальне поранення)
Поховання	Синютки
Alma Mater	Тернопільський державний економічний університет (2015) і Тернопільський державний економічний університет (2017)
Псевдо	Артур
Військова служба
Роки служби	24 лютого —18 грудня 2022
Формування	ТрО
Війни / битви	російське вторгнення в Україну (з 2022), Битва за Київ (2022), Битва за Ірпінь і Битва за Бучу
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Процюк.

Біографія

Ранні роки

Віталій Процюк народився 27 січня 1994 року в селі Синютки, Шепетівського району, Хмельницької області.

У 2000 році розпочав навчання в Гулівецькій ЗОШ, потім навчався в Славутському ліцеї.

У 2011 році вступив до Тернопільського національного економічного університету на спеціальність «комп'ютерна інженерія» на бюджетну форму, оскільки мав високі бали на ЗНО. Проте диплом так і не забере з деканату, оскільки ще в процесі навчання вирішив, що ця сфера йому не до душі. У 2015 році закінчив бакалавріат та вступив на магістратуру за спеціальністю «економіка» також до ТНЕУ, закінчив магістратуру у 2017 році.

Деякий час працював консультантом з оформлення тендерів у місті Києві.

Вторгнення Росії в Україну

24 лютого 2022 року пішов добровольцем до лав київської ТрО. Охороняв аеропорт Жуляни, брав участь у боях за Бучу, Ірпінь, потім був учасником звільнення Харківської області від російської армії.

Служив разом з відомим українським активістом Геннадієм Афанасьєвим,^[] обидва військових загинули в один день.

Потім^[] з ТрО перейшов безпосередньо до лав ЗСУ. Був переведений у Луганську область.

Смерть

Загинув 18 грудня 2022 року поблизу села Золотарівка Луганської області до останнього відбиваючи напад ворога.

Похований 29 грудня 2022 року у рідному селі Синютки.

Нагороди

Орден «За мужність» III ступеня (31 жовтня 2023 року, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку

Примітки

1. Віталія Процюка з Хмельниччини посмертно нагородили державною відзнакою — Cуспільне Хмельницький — Суспільне Хмельницький, 2024.
   d:Track:Q12167331
2. На війні загинули Віталій Фещук, Анатолій Лисенко, Юрій Мурава, Валентин Козік, Віктор Венгер, Віталій Процюк, Віктор Франчук - vsim.ua — 2023.
3. Процюк, В. Р.; Афанасьєв, Г. С. (25 березня 2022). Фото @artur.random в Instagram. www.instagram.com (укр.). Процитовано 18 квітня 2024.
4. Шевчук, Катерина (28 грудня 2022). На війні загинув Віталій Процюк з Хмельниччини. Суспільне Хмельницький (укр.). Процитовано 18 квітня 2024.
5. Указ Президента України від 31 жовтня 2023 року № 719/2023 «Про відзначення державними нагородами України».

Джерела

• Матері загиблого воїна Процюка Віталія вручили його посмертний орден — Сайт міста Шепетівка. shepetivka.com.ua (укр.). 16 лютого 2024. Процитовано 16 квітня 2024.