Профільне навчання — це вид диференційованого навчання, який передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів та створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, що забезпечується за рахунок змін у цілях, змісті, структурі та організації навчального процесу .
Диференціація навчання
Диференціація — розчленування, розділення чого-небудь на окремі елементи. У контексті навчального процесу диференціацію слід розуміти як розподіл учнів у процесі навчання для досягнення головної мети навчання з урахуванням особливостей кожного учня.
Моделі диференціації в зарубіжній школі
У шкільній освіті Федеративної Республіки Німеччини (до 1990 р.) досліджено чотири моделі диференціації навчання: внутрішня — диференційований підхід до організації процесу навчання і вибору методів, засобів, форм допомоги вчителя в межах профілю чи напряму; дидактична — форма організації навчально-пізнавальної діяльності учнів (фронтальна, індивідуальна, групова); вертикальна — розподіл учнів за різними рівнями навчальних досягнень з окремих предметів; горизонтальна — розподіл учнів за принципом однакової успішності з усіх навчальних предметів.
Моделі диференціації в українській школі
Три моделі диференціації — рівневу, предметну та змішану — описує І. Підласий.
Рівнева диференціація — здійснюється з урахуванням здібностей і можливостей учнів, передбачає різні за обсягом і глибиною знання та вміння, виявляється при навчанні учнів у межах однієї програми та підручника.
Предметна — окреслює неоднаковий набір предметів для вивчення, що пов'язано з інтересами учнів, життєвими планами, майбутньою професійною діяльністю.
Змішана (предметно-рівнева) — визначає вільний вибір предметів навчання та рівнів оволодіння ними. Профільне навчання ґрунтується на предметно-рівневому підході.
Розкриття теоретичних основ диференціації належить , , , , Г. Селевку, А. Хуторському та іншим.
Практичне втілення проблем профільної диференціації здійснювали українські (Н. Бібік, , , , , , , , ) і зарубіжні (, , Г. Лійметц, , , , , , ) вчені.
Сутність і структура профільного навчання
Профільне навчання спрямоване на врахування інтересів, нахилів і здібностей кожного учня у контексті їх соціального та професійного самовизначення і відповідності вимогам сучасного ринку праці. Такий підхід до організації освіти старшокласників не лише найповніше реалізує принцип особистісно орієнтованого навчання, а й дає змогу створити найоптимальніші умови для їхнього професійного самовизначення та подальшої самореалізації. Упровадження профільного навчання в загальноосвітній школі пов'язане з наступними ідеями:
- мінімізація кількості обов'язкових предметів у порівнянні з базовою освітою;
- інтенсифікація індивідуалізації навчання (учням надано можливість будувати власну освітню траєкторію);
- запровадження компонентного формату змісту освіти;
- урізноманітнення організаційних форм — від усього навчального закладу до окремих профілів чи курсів у межах однієї школи.
Відповідно до сучасних уявлень профіль навчання представлений:
- базовими предметами (рівень стандарту);
- обов'язково-вибірковими предметами;
- профільними предметами (один чи два, можуть належати до різних освітніх галузей);
- курси за вибором (спеціальні курси і факультативи).
Моделі профільного навчання
- Внутрішньошкільна (профільні групи в межах одного класу, профільні класи, індивідуальне навчання)..
- Зовнішньошкільна (профільні групи чи класи в опорній школі, міжшкільному навчально-виробничому комбінаті, професійно-технічному чи вищому навчальному закладі).
Загальноосвітній навчальний заклад може бути однопрофільним або багатопрофільним. Для міської школи прийнятною є модель, де в школі на паралелі створюються різнопрофільні класи. Створення різнопрофільних динамічних груп з різною кількістю учнів у кожній у межах одного класу рекомендовано для шкіл сільської місцевості. У зовнішньошкільній формі організації профільного навчання передбачено створення освітніх округів, опорних шкіл, міжшкільних класів (груп) професійної підготовки та профільного навчання на базі міжшкільного навчально-виробничого комбінату (МНВК), профільні класи (групи) загальноосвітніх навчальних закладів на базі професійно-технічних, вищих навчальних закладів (ПТ, ВНЗ). Міжшкільна взаємодія передбачає орієнтацію шкіл на різноманітні види інтеграції й кооперації. Увага зосереджується на об'єднанні освітніх ресурсів загальноосвітніх навчальних закладів району в єдину мережу. Освітнє середовище школярів доповнюється міжшкільними факультативами, на яких реалізується частина профільних та елективних занять. При цьому профільні предмети можуть реалізуватися в опорній школі, а інваріантний складник у кожному закладі — суб'єкті. Водночас може відбуватися формування цільових груп з учнів різних типів шкіл, що входять до районної мережі закладів загальної середньої освіти.
Допрофільна підготовка
Допрофільна підготовка здійснюється на етапі основної школи (8–9 класи); забезпечує наступність між основною та старшою школою; створює передумови для життєвого і професійного самовизначення учнів.
Примітки
Джерела
- Буйдіна О. О. Профільне навчання як модель зовнішньої диференціації в освіті: реалії та перспективи / О. О. Буйдіна // Проблеми сучасної педагогічної освіти. Сер. : Педагогіка і психологія: зб. статей. — Ялта: РВВ КГУ, 2014. — Вип.44. — Ч.2. — С.52-59.
- Де Гроот Р. Дифференциация в образовании (фрагменты из учебника по управлению образованием) [Электронный ресурс] / Р. де Гроот // Директор школы. — 1994. — Выпуск № 5, 6. — Режим доступа : http://ecsocman.hse.ru/text/16483152/
- Подласый И. П. Продуктивная педагогика: Книга для учителя / И. П. Подласый. — М. : Народное образование, 2003. — 496 с.
- Подчиненов И. Е. Зарубежный опыт дифференциации обучения / И. Е. Подчиненов, В. В. Пекшева [Электронный ресурс]. — Режим доступа: pravmisl.ru/index.php?option=com_content&task=view&id=743
- . Архів оригіналу за 26 квітня 2017. Процитовано 25 квітня 2017.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
- Шиян Н. Профільне навчання учнів у загальноосвітній школі сільської місцевості / Н. Шиян // Педагогічні науки. — 2010. — Вип. 1. — С. 12-20. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/pena_2010_1_5
- Шиян Н. І. Профільне навчання у школах сільської місцевості: теорія і практика / Н. І. Шиян. — Полтава: АСМІ, 2004. — 442 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Profilne navchannya ce vid diferencijovanogo navchannya yakij peredbachaye vrahuvannya osvitnih potreb nahiliv i zdibnostej uchniv ta stvorennya umov dlya navchannya starshoklasnikiv vidpovidno do yihnogo profesijnogo samoviznachennya sho zabezpechuyetsya za rahunok zmin u cilyah zmisti strukturi ta organizaciyi navchalnogo procesu Diferenciaciya navchannyaDiferenciaciya rozchlenuvannya rozdilennya chogo nebud na okremi elementi U konteksti navchalnogo procesu diferenciaciyu slid rozumiti yak rozpodil uchniv u procesi navchannya dlya dosyagnennya golovnoyi meti navchannya z urahuvannyam osoblivostej kozhnogo uchnya Modeli diferenciaciyi v zarubizhnij shkoli U shkilnij osviti Federativnoyi Respubliki Nimechchini do 1990 r doslidzheno chotiri modeli diferenciaciyi navchannya vnutrishnya diferencijovanij pidhid do organizaciyi procesu navchannya i viboru metodiv zasobiv form dopomogi vchitelya v mezhah profilyu chi napryamu didaktichna forma organizaciyi navchalno piznavalnoyi diyalnosti uchniv frontalna individualna grupova vertikalna rozpodil uchniv za riznimi rivnyami navchalnih dosyagnen z okremih predmetiv gorizontalna rozpodil uchniv za principom odnakovoyi uspishnosti z usih navchalnih predmetiv Modeli diferenciaciyi v ukrayinskij shkoli Tri modeli diferenciaciyi rivnevu predmetnu ta zmishanu opisuye I Pidlasij Rivneva diferenciaciya zdijsnyuyetsya z urahuvannyam zdibnostej i mozhlivostej uchniv peredbachaye rizni za obsyagom i glibinoyu znannya ta vminnya viyavlyayetsya pri navchanni uchniv u mezhah odniyeyi programi ta pidruchnika Predmetna okreslyuye neodnakovij nabir predmetiv dlya vivchennya sho pov yazano z interesami uchniv zhittyevimi planami majbutnoyu profesijnoyu diyalnistyu Zmishana predmetno rivneva viznachaye vilnij vibir predmetiv navchannya ta rivniv ovolodinnya nimi Profilne navchannya gruntuyetsya na predmetno rivnevomu pidhodi Rozkrittya teoretichnih osnov diferenciaciyi nalezhit G Selevku A Hutorskomu ta inshim Praktichne vtilennya problem profilnoyi diferenciaciyi zdijsnyuvali ukrayinski N Bibik i zarubizhni G Lijmetc vcheni Sutnist i struktura profilnogo navchannyaProfilne navchannya spryamovane na vrahuvannya interesiv nahiliv i zdibnostej kozhnogo uchnya u konteksti yih socialnogo ta profesijnogo samoviznachennya i vidpovidnosti vimogam suchasnogo rinku praci Takij pidhid do organizaciyi osviti starshoklasnikiv ne lishe najpovnishe realizuye princip osobistisno oriyentovanogo navchannya a j daye zmogu stvoriti najoptimalnishi umovi dlya yihnogo profesijnogo samoviznachennya ta podalshoyi samorealizaciyi Uprovadzhennya profilnogo navchannya v zagalnoosvitnij shkoli pov yazane z nastupnimi ideyami minimizaciya kilkosti obov yazkovih predmetiv u porivnyanni z bazovoyu osvitoyu intensifikaciya individualizaciyi navchannya uchnyam nadano mozhlivist buduvati vlasnu osvitnyu trayektoriyu zaprovadzhennya komponentnogo formatu zmistu osviti uriznomanitnennya organizacijnih form vid usogo navchalnogo zakladu do okremih profiliv chi kursiv u mezhah odniyeyi shkoli Vidpovidno do suchasnih uyavlen profil navchannya predstavlenij bazovimi predmetami riven standartu obov yazkovo vibirkovimi predmetami profilnimi predmetami odin chi dva mozhut nalezhati do riznih osvitnih galuzej kursi za viborom specialni kursi i fakultativi Modeli profilnogo navchannyaVnutrishnoshkilna profilni grupi v mezhah odnogo klasu profilni klasi individualne navchannya Zovnishnoshkilna profilni grupi chi klasi v opornij shkoli mizhshkilnomu navchalno virobnichomu kombinati profesijno tehnichnomu chi vishomu navchalnomu zakladi Zagalnoosvitnij navchalnij zaklad mozhe buti odnoprofilnim abo bagatoprofilnim Dlya miskoyi shkoli prijnyatnoyu ye model de v shkoli na paraleli stvoryuyutsya riznoprofilni klasi Stvorennya riznoprofilnih dinamichnih grup z riznoyu kilkistyu uchniv u kozhnij u mezhah odnogo klasu rekomendovano dlya shkil silskoyi miscevosti U zovnishnoshkilnij formi organizaciyi profilnogo navchannya peredbacheno stvorennya osvitnih okrugiv opornih shkil mizhshkilnih klasiv grup profesijnoyi pidgotovki ta profilnogo navchannya na bazi mizhshkilnogo navchalno virobnichogo kombinatu MNVK profilni klasi grupi zagalnoosvitnih navchalnih zakladiv na bazi profesijno tehnichnih vishih navchalnih zakladiv PT VNZ Mizhshkilna vzayemodiya peredbachaye oriyentaciyu shkil na riznomanitni vidi integraciyi j kooperaciyi Uvaga zoseredzhuyetsya na ob yednanni osvitnih resursiv zagalnoosvitnih navchalnih zakladiv rajonu v yedinu merezhu Osvitnye seredovishe shkolyariv dopovnyuyetsya mizhshkilnimi fakultativami na yakih realizuyetsya chastina profilnih ta elektivnih zanyat Pri comu profilni predmeti mozhut realizuvatisya v opornij shkoli a invariantnij skladnik u kozhnomu zakladi sub yekti Vodnochas mozhe vidbuvatisya formuvannya cilovih grup z uchniv riznih tipiv shkil sho vhodyat do rajonnoyi merezhi zakladiv zagalnoyi serednoyi osviti Doprofilna pidgotovkaDoprofilna pidgotovka zdijsnyuyetsya na etapi osnovnoyi shkoli 8 9 klasi zabezpechuye nastupnist mizh osnovnoyu ta starshoyu shkoloyu stvoryuye peredumovi dlya zhittyevogo i profesijnogo samoviznachennya uchniv PrimitkiDzherelaBujdina O O Profilne navchannya yak model zovnishnoyi diferenciaciyi v osviti realiyi ta perspektivi O O Bujdina Problemi suchasnoyi pedagogichnoyi osviti Ser Pedagogika i psihologiya zb statej Yalta RVV KGU 2014 Vip 44 Ch 2 S 52 59 De Groot R Differenciaciya v obrazovanii fragmenty iz uchebnika po upravleniyu obrazovaniem Elektronnyj resurs R de Groot Direktor shkoly 1994 Vypusk 5 6 Rezhim dostupa http ecsocman hse ru text 16483152 Podlasyj I P Produktivnaya pedagogika Kniga dlya uchitelya I P Podlasyj M Narodnoe obrazovanie 2003 496 s Podchinenov I E Zarubezhnyj opyt differenciacii obucheniya I E Podchinenov V V Peksheva Elektronnyj resurs Rezhim dostupa pravmisl ru index php option com content amp task view amp id 743 Arhiv originalu za 26 kvitnya 2017 Procitovano 25 kvitnya 2017 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Shiyan N Profilne navchannya uchniv u zagalnoosvitnij shkoli silskoyi miscevosti N Shiyan Pedagogichni nauki 2010 Vip 1 S 12 20 Rezhim dostupu http nbuv gov ua UJRN pena 2010 1 5 Shiyan N I Profilne navchannya u shkolah silskoyi miscevosti teoriya i praktika N I Shiyan Poltava ASMI 2004 442 s