Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Протести в Юзівці 20 березня 1918 року — стихійні масові акції 20 березня 1918 року в Юзівці проти діяльності голови Ради робітничих депутатів Якова Залмаєва.
| Протести в Юзівці 20 березня 1918 року | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Українсько-більшовицьке протистояння на Донбасі | |||||||
 Будинок у якому знаходився Центральний Штаб Червоної Гвардії Донбасу в Юзівці. | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 з 20 березня |  Українська Народна Республіка | ||||||
| Командувачі | |||||||
| голова ради Залмаєв Яків Васильович | голова думи начальник міської міліції Легкий Шубін Мишкін Галузін | ||||||
| Військові формування | |||||||
| Червона гвардія Донбасу | Міська міліція | ||||||
| Втрати | |||||||
| 4 міліціонери | |||||||
Передісторія
12 червня 1917 року в Юзівці був створений Юзівський комітет РСДРП (б) на чолі з Залмаевим, в організацію більшовиків увійшли 13 осіб.
6 - 7 листопада 1917 в Петрограді проходив Другий Всеросійський З'їзд Рад. Делегати від Юзівського ради більшовик Залмаєв Яків, інтернаціоналіст Трояновський Семен проголосували за перехід всієї влади на місцях до Рад.
У Юзовській газеті "Известия Юзовского Совета Рабочих и Солдатских Депутатов" вийшла така оцінка Жовтневого перевороту: "Спроба меншости,— силою баґнетів та кулементів нав’язати свою волю більшости демократії, вичерпає себе швидко, блискавично. Вже й тепер видно, що карта Леніна бита"
10 листопада в Юзовку приїхав уповноважений ЦК РСДРП (б) Б. І. Магидов провів збори місцевої більшовицької організації, на зборах Магидов виступив з доповіддю про становище в Петрограді про Жовтневу Революцію. Збори запропонували Юзівський раді взяти владу в свої руки, вжити заходів до озброєння місцевих робітників. В цей же день пройшло пленарне засідання Юзівської ради, на ньому більшовиками була винесена резолюція про підтримку Жовтневої Революції і рішень Другого Всеросійського З'їзду Рад. Більшість членів ради відмовилися підтримати винесені пропозиції і закликали створити: "однорідне соціалістичний уряд".
13 листопада відбулося чергове засідання ради, більшовики знову запропонували резолюції, в яких схвалювали рішення Другого всеросійського ради, і запропонували висловити підтримку новому уряду - Раді Народних Комісарів. Більшість членів ради відхилили резолюцію більшовиків замість якої винесли свою резолюцію "в якій засуджувався незаконний переворот в Петрограді". Більшовики бачачи що законним шляхом вони нічого не доб'ються, з роботи в раді вони переключилися до агітації в робочому середовищі із закликами про переобрання ради.
30 листопада пройшли перевобири виконкому і президії Юзівської ради. До складу виконкому було обрано 6 більшовиків 2 меншовики і 1 есер. Головою ради було обрано Я. В. Залмаєв. Рада прийняла резолюцію. про повну підтримку Ради Народних Комісарів. В знак протест велика частина ради покинули зборів і стали брати участь в зборах Юзівської міської ду. Таким чином у більшовиків не вийшло захопити владу в місті.
18 грудня відбулося чергове засідання ради на якому була прийнята резолюція, в якій віталась Жовтнева Революція, схвалювалась політика радянського уряду очолюваного Леніним. Рада вирішила підтримати владу Ради ВЦВК і Рада Народних Комісарів, і при цьому рада відмовилась визнати владу УЦР і закликала скликати Всеукраїнський з'їзд рад. В цей же час міська дума продовжувала визнавати і працювати і звертатися з усіх питань до УЦР.
На момент початок подій в Юзівці вся повнота влади в місті не належали більшовикам, в місті було багатовладдя. Більшовицька влада в місті була представлена Юзівською радою робітничих і слодатскіх депутатів і Штабом червоної гвардії Юзівського району які спиралися на червоногвардійські загони ЦВРКД, у цей же час у місті продовжувала діяти есеро-меншовицька Юзівська міська дума яка опіраласть на частини міської міліції.
Причини заколоту
- перша версія Харечко Тараса - бажаючи протидіяти місцевій міліції та міській думі, яка вела агітацію за УЦР і закликала робітників не вступати до Червоної гвардії, Центральний Штаб Червоної Гвардії Донбасу ввів в місті Юзово воєнний стан, це викликало протест місцевого населення.
- друга версія Харечко Тарас - голова Юзівської ради Залман заступався за якогось Тулупова який був заарештований міською міліцією, це викликало протест з боку міського населення яке вимагало відставки Залмаева.
- третя версія Алгасова В. - 12 березень міська дума Юзівки захопила владу в місті, вона спиралася на збройну силу міліції. Місцеві більшовики спробували роззброїти міську міліцію яку очолював Легкий. До будівлі міської міліції з'явився Залмаєв і наказав здати зброю і справи, після арешту Легкого біля будівлі міліції зібралося місцеве населення яке вимагало звільнити арештованого, але протестувальники були розігнуті.
- четверта версія начальника міліції Легкого - в околицях Юзівки відбулися ряд великих злочинів, в Старомихайлівці на млині було вбито 42 робочих і селян, на хуторі Берізка була вбита сім'я, було скоєно пограбування кредитного товариства в Селідово і ряд інших злочинів. З цього приводу в Юзівці був заарештований бандит Некрасов, якій під час проведення допиту видав своїх спільників які брали участь в бандитизмі анархіст Тулупов і командир червоної гвардії Грачов. Дозвіл на арешт було отримано за підписом Залмаєва, він не знав кого мали заарештувати. Під час спроби затримання Грачова сталася сутичка з червоноармійцями було вбито 4 міліціонери. Після невдалої спроби затримання Легкий прибув в ЦШКГД і попросив допомогти затримати Тулупова, але йому заявили що затримувати Тулупова неможна так як він родич Залмаева. Легкий отримав дозвіл на розстріл Грачова і Некрасова та інших учасників банди крім Тулупова. Про те що ЦШКГД не дав заарештувати Тулупова він виступив з доповіддю в Юзівській раді. Рада ухвалила рішення створити комісію для розслідування справи Тулупова вона винесла постанову заарештувати останнього. Арешт Тулупова спровокував роззброєння міліції і арешт Легкого. А роззброєння міліції і арешт Легкого призвело до повстання міського населення.
Хронологія подій
У березні 1918 року стався напад на касу металургійного заводу. В ході пограбування було вбито четверо міліціонерів та вкрадено більше 1 млн рублів.
За вчинення цього злочину був затриманий Грачов. Він видав своїх спільників. Під час їх арешту сталась перестрілка. Загинуло четверо міліціонерів. У своїх спогадах начальник юзівської міліції Легкий писав: „Після того, як прибули ми на Бреславські копальні, Грачов спровокував перед Червоною Гвардією (звістку) про появу козаків у нашій особі. Червона Гвардія лягла в шанці й почала стрілянину по нас. Ми підняли мандат і покидали зброю. Кричали, що ми свої, але Грачов командував стріляти; 4 з нас було забито: Гуляченко, Корогодін, Янус та Букреїв, а мене було поранено".
21 лютого (6 березня)
Янус Іван Никанорович 40 років, уродженець Могільовської губернії, Чауського повіту, Дрибинської волості села Господино.
Букреїв Іван Григорович 28 років, штабс капітан.
Корогодін Миколай Тімофейович 28 років, уродженец Орловської губернії Малоархангельського повіту, Скарятинської волості, села Лимово.
Гуляченко Іван Іванович 28 років, мещанин міста Новомосковська.
Невдовзі виявилось, що організатором пограбування був член виконавчого комітету однієї із рад робітничих депутатів, начальник штабу червоної гвардії станції Гришине, більшовик Тулупов.
Голова Юзівської ради робітничих депутатів, однопартієць Тулупова, Яків Залмаєв видав розпорядження звільнити з-під арешту злочинця.
За даними В. Алгасова, Тулупов був родичем Залмаєва.
Протести
Звільнення з-під арешту Тулупова за наказом Залмаєва викликало протестні акції міліціонерів та працівників металургійного заводу. Будівля Ради була оточена.
Лідер місцевих більшовиків Шулім Грузман відправив в Раднарком Донецько-Криворізької республіки телеграму: «Юзівська рада разом із Думою постановили озброїти міліцію і роззброїти Червону армію. Контрибуцію, накладену на Юзівських капіталістів Донецьким Раднаркомом, знято на користь Думи. Постановлено, щоб Центроштаб виселився з Юзівки. Частина робітників, підбурювана меншовиками, есерами і провокаторами, кидає роботу. Виникають вуличні ексцеси … Справа може дійти до кровопролиття … Необхідно всім авторитетом радянської влади сказати юзівчанам, що вони зарвалися.».
Контрольована більшовиками Червона гвардія намагалась ввести у місті надзвичайний стан, роззброїти міліцію та арештувати лідера протестів міліціонера, есера Василя Клюєва. Робітники вийшли на захист міліції. Тоді червоногвардійці застосували зброю. Двоє робітників було вбито, троє – поранено.
Рада робітничих депутатів під тиском протестантів зняла Якова Залмаєва з посади голови Ради та вимагала видалити Червону гвардію та їх Центроштаб з міста. За це рішення проголосували 66 членів ради, проти – 28. Яків Залмаєв утік з міста, а протести припинились.
Розслідування подій
20 березня 1918 Яків Залмаєв покинув Юзівку і поїхав до Маріуполя. В кінці березня в зв'язку з втечею Якова Залмаєва в Юзівку утворився новий комітет РСДРП (б) на чолі з Гордоном. Новостворений комітет відразу ж створив комісію для розслідування справи Якова Залмаєва. Всього у справі пройшло 3 засідання. За підсумками першого засідання було ухвалено рішення його заарештувати. Для цього були відправлені телеграми до Маріуполя і Харкова. Повний текст телеграм:
"Прохання телеграфно повідомити вам (?) Совдепам предбаченим шляхом Якова Васильевича Залмаєва про його арешт з зазначенням документів, що є в нього вашої ради й його таких приміт: високий на зріст, сутулий, шатен. Юзівський комітет РКП(б). Члени президії: Колотухін, Корнієв".
"Харків. Обласний комітет РКП(б). Доводимо до вашого відому, що про члена обласного комітету Якова Васильевича Залмаєва юзівський комітет РКП(б) зібрав документальні відомості, що його компрометують; а тому просимо ніяких документів зазначеній особі не видавати. Юзівський комітет РКП(б). Члени президії Колотухін, Корпієв".
Друге засідання пройшло 28 березня, але його результат не відомий.
На позачерговому засіданні комісії 29 березня було ухвалено рішення виключити Залмаєва з РКП(б), яке було опубліковано в газеті "Донецька Правда":
"Заслухавши доповідь від комісії, що розслідувала справу Залмаєва й всебічно обговоривши її, збори ухвалили виключити Я. В. Залмаєва з партії за порушення партійної дисципліни: він покинув свій пост у відповідальну хвилину й цим погрішив проти партійної етики".
3 квітня відбулося останнє засідання комісії, яка постановила:
"На питання про Залмаєва вирішено послати телеграми до Маріуполя, Харкова та Петроґраду й вмістити витяг з протоколу в газеті „Донецкая Правда".
Телеграми надіслано такого змісту:
"Юзівська організація РКП(б). Виключено з партії Якова Васильевича Залмаєва".
Через нестачу документів достовірно невідомо чим закінчилося розслідування комісії.
Оцінки в історичній літературі
В радянській історіографії ці події отримали назву «мятеж».
Пам'ять про події
На честь Якова Залмаєва у Донецьку названа вулиця.
Джерела
- «Летопись революции» 1927. № 5-6 (26-27) Історичний журнал. До 1929 був друкованим органом Істпарту ЦК КП(б)У, потім — друкованим органом Інституту історії партії і Жовтневої революції на Україні при ЦК КП(б)У. 1922—1933
- «Летопись революции» 1930. N5 (44) Історичний журнал. До 1929 був друкованим органом Істпарту ЦК КП(б)У, потім — друкованим органом Інституту історії партії і Жовтневої революції на Україні при ЦК КП(б)У. 1922—1933
- Корнилов В. В. «Донецко-Криворожская республика: Расстрелянная мечта» — Харків, «Фоліо», 2011.
- Дранко Н. С., Альтер М. С., Лисянский А. С. и др. Донецк. Историко-экономический очерк. — Донецк: Донбасс, 1969. — 288 с.
- "Русские Ведомости" (№40 от 20 марта 1918 года)
- Расстрелянная мечта и юзовский мятеж http://donjetsk.com/retro/1023-rasstrelyannaya-mechta-i-yuzovskiy-myatezh.html [ 31 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- https://newizv.ru/news/society/21-03-2018/20-marta-1918-goda-krasnoarmeytsy-ubili-rabochih-v-donbasse [ 23 листопада 2018 у Wayback Machine.]
- Зайцев Ф. Про Жовтень на Сталінщині (Юзівщині) (Відповідь на нарис В.Алгасова в «Л.Р.» № 5, 1930 р.) // Літопис революції, 1931, № 1-2, С. 155-168.
Посилання
- «Летопись революции» 1927. № 5-6 (26-27) Історичний журнал. Стр 152
- „Донецкая Правда “ з 14 березня 1918 р.
- «Летопись революции» 1930. N5 (44) Історичний журнал. Стр 225
- «Летопись революции» 1930. N5 (44) Історичний журнал. Стр 227
- Стр 22
- «Летопись революции» 1930. N5 (44) Історичний журнал. Стр 228
- «Летопись революции» 1930. N5 (44) Історичний журнал. Стр 229
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Protesti v Yuzivci 20 bereznya 1918 roku stihijni masovi akciyi 20 bereznya 1918 roku v Yuzivci proti diyalnosti golovi Radi robitnichih deputativ Yakova Zalmayeva Protesti v Yuzivci 20 bereznya 1918 roku Ukrayinsko bilshovicke protistoyannya na Donbasi Budinok u yakomu znahodivsya Centralnij Shtab Chervonoyi Gvardiyi Donbasu v Yuzivci Budinok u yakomu znahodivsya Centralnij Shtab Chervonoyi Gvardiyi Donbasu v Yuzivci Data 20 bereznya 1918 Misce Yuzivka Donecka guberniya Rezultat Zahoplennya mista bilshovikami Storoni z 20 bereznya Ukrayinska Narodna Respublika Komanduvachi golova radi Zalmayev Yakiv Vasilovich golova dumi nachalnik miskoyi miliciyi Legkij Shubin Mishkin Galuzin Vijskovi formuvannya Chervona gvardiya Donbasu Miska miliciya Vtrati 4 milicioneri Golova Yuzivskoyi radi robitnichih deputativ Yakiv ZalmayevPeredistoriya12 chervnya 1917 roku v Yuzivci buv stvorenij Yuzivskij komitet RSDRP b na choli z Zalmaevim v organizaciyu bilshovikiv uvijshli 13 osib 6 7 listopada 1917 v Petrogradi prohodiv Drugij Vserosijskij Z yizd Rad Delegati vid Yuzivskogo radi bilshovik Zalmayev Yakiv internacionalist Troyanovskij Semen progolosuvali za perehid vsiyeyi vladi na miscyah do Rad U Yuzovskij gazeti Izvestiya Yuzovskogo Soveta Rabochih i Soldatskih Deputatov vijshla taka ocinka Zhovtnevogo perevorotu Sproba menshosti siloyu bagnetiv ta kulementiv nav yazati svoyu volyu bilshosti demokratiyi vicherpaye sebe shvidko bliskavichno Vzhe j teper vidno sho karta Lenina bita 10 listopada v Yuzovku priyihav upovnovazhenij CK RSDRP b B I Magidov proviv zbori miscevoyi bilshovickoyi organizaciyi na zborah Magidov vistupiv z dopoviddyu pro stanovishe v Petrogradi pro Zhovtnevu Revolyuciyu Zbori zaproponuvali Yuzivskij radi vzyati vladu v svoyi ruki vzhiti zahodiv do ozbroyennya miscevih robitnikiv V cej zhe den projshlo plenarne zasidannya Yuzivskoyi radi na nomu bilshovikami bula vinesena rezolyuciya pro pidtrimku Zhovtnevoyi Revolyuciyi i rishen Drugogo Vserosijskogo Z yizdu Rad Bilshist chleniv radi vidmovilisya pidtrimati vineseni propoziciyi i zaklikali stvoriti odnoridne socialistichnij uryad 13 listopada vidbulosya chergove zasidannya radi bilshoviki znovu zaproponuvali rezolyuciyi v yakih shvalyuvali rishennya Drugogo vserosijskogo radi i zaproponuvali visloviti pidtrimku novomu uryadu Radi Narodnih Komisariv Bilshist chleniv radi vidhilili rezolyuciyu bilshovikiv zamist yakoyi vinesli svoyu rezolyuciyu v yakij zasudzhuvavsya nezakonnij perevorot v Petrogradi Bilshoviki bachachi sho zakonnim shlyahom voni nichogo ne dob yutsya z roboti v radi voni pereklyuchilisya do agitaciyi v robochomu seredovishi iz zaklikami pro pereobrannya radi 30 listopada projshli perevobiri vikonkomu i prezidiyi Yuzivskoyi radi Do skladu vikonkomu bulo obrano 6 bilshovikiv 2 menshoviki i 1 eser Golovoyu radi bulo obrano Ya V Zalmayev Rada prijnyala rezolyuciyu pro povnu pidtrimku Radi Narodnih Komisariv V znak protest velika chastina radi pokinuli zboriv i stali brati uchast v zborah Yuzivskoyi miskoyi du Takim chinom u bilshovikiv ne vijshlo zahopiti vladu v misti 18 grudnya vidbulosya chergove zasidannya radi na yakomu bula prijnyata rezolyuciya v yakij vitalas Zhovtneva Revolyuciya shvalyuvalas politika radyanskogo uryadu ocholyuvanogo Leninim Rada virishila pidtrimati vladu Radi VCVK i Rada Narodnih Komisariv i pri comu rada vidmovilas viznati vladu UCR i zaklikala sklikati Vseukrayinskij z yizd rad V cej zhe chas miska duma prodovzhuvala viznavati i pracyuvati i zvertatisya z usih pitan do UCR Na moment pochatok podij v Yuzivci vsya povnota vladi v misti ne nalezhali bilshovikam v misti bulo bagatovladdya Bilshovicka vlada v misti bula predstavlena Yuzivskoyu radoyu robitnichih i slodatskih deputativ i Shtabom chervonoyi gvardiyi Yuzivskogo rajonu yaki spiralisya na chervonogvardijski zagoni CVRKD u cej zhe chas u misti prodovzhuvala diyati esero menshovicka Yuzivska miska duma yaka opiralast na chastini miskoyi miliciyi Prichini zakolotu persha versiya Harechko Tarasa bazhayuchi protidiyati miscevij miliciyi ta miskij dumi yaka vela agitaciyu za UCR i zaklikala robitnikiv ne vstupati do Chervonoyi gvardiyi Centralnij Shtab Chervonoyi Gvardiyi Donbasu vviv v misti Yuzovo voyennij stan ce viklikalo protest miscevogo naselennya druga versiya Harechko Taras golova Yuzivskoyi radi Zalman zastupavsya za yakogos Tulupova yakij buv zaareshtovanij miskoyu miliciyeyu ce viklikalo protest z boku miskogo naselennya yake vimagalo vidstavki Zalmaeva tretya versiya Algasova V 12 berezen miska duma Yuzivki zahopila vladu v misti vona spiralasya na zbrojnu silu miliciyi Miscevi bilshoviki sprobuvali rozzbroyiti misku miliciyu yaku ocholyuvav Legkij Do budivli miskoyi miliciyi z yavivsya Zalmayev i nakazav zdati zbroyu i spravi pislya areshtu Legkogo bilya budivli miliciyi zibralosya misceve naselennya yake vimagalo zvilniti areshtovanogo ale protestuvalniki buli rozignuti chetverta versiya nachalnika miliciyi Legkogo v okolicyah Yuzivki vidbulisya ryad velikih zlochiniv v Staromihajlivci na mlini bulo vbito 42 robochih i selyan na hutori Berizka bula vbita sim ya bulo skoyeno pograbuvannya kreditnogo tovaristva v Selidovo i ryad inshih zlochiniv Z cogo privodu v Yuzivci buv zaareshtovanij bandit Nekrasov yakij pid chas provedennya dopitu vidav svoyih spilnikiv yaki brali uchast v banditizmi anarhist Tulupov i komandir chervonoyi gvardiyi Grachov Dozvil na aresht bulo otrimano za pidpisom Zalmayeva vin ne znav kogo mali zaareshtuvati Pid chas sprobi zatrimannya Grachova stalasya sutichka z chervonoarmijcyami bulo vbito 4 milicioneri Pislya nevdaloyi sprobi zatrimannya Legkij pribuv v CShKGD i poprosiv dopomogti zatrimati Tulupova ale jomu zayavili sho zatrimuvati Tulupova nemozhna tak yak vin rodich Zalmaeva Legkij otrimav dozvil na rozstril Grachova i Nekrasova ta inshih uchasnikiv bandi krim Tulupova Pro te sho CShKGD ne dav zaareshtuvati Tulupova vin vistupiv z dopoviddyu v Yuzivskij radi Rada uhvalila rishennya stvoriti komisiyu dlya rozsliduvannya spravi Tulupova vona vinesla postanovu zaareshtuvati ostannogo Aresht Tulupova sprovokuvav rozzbroyennya miliciyi i aresht Legkogo A rozzbroyennya miliciyi i aresht Legkogo prizvelo do povstannya miskogo naselennya Hronologiya podijU berezni 1918 roku stavsya napad na kasu metalurgijnogo zavodu V hodi pograbuvannya bulo vbito chetvero milicioneriv ta vkradeno bilshe 1 mln rubliv Za vchinennya cogo zlochinu buv zatrimanij Grachov Vin vidav svoyih spilnikiv Pid chas yih areshtu stalas perestrilka Zaginulo chetvero milicioneriv U svoyih spogadah nachalnik yuzivskoyi miliciyi Legkij pisav Pislya togo yak pribuli mi na Breslavski kopalni Grachov sprovokuvav pered Chervonoyu Gvardiyeyu zvistku pro poyavu kozakiv u nashij osobi Chervona Gvardiya lyagla v shanci j pochala strilyaninu po nas Mi pidnyali mandat i pokidali zbroyu Krichali sho mi svoyi ale Grachov komanduvav strilyati 4 z nas bulo zabito Gulyachenko Korogodin Yanus ta Bukreyiv a mene bulo poraneno 21 lyutogo 6 bereznya Yanus Ivan Nikanorovich 40 rokiv urodzhenec Mogilovskoyi guberniyi Chauskogo povitu Dribinskoyi volosti sela Gospodino Bukreyiv Ivan Grigorovich 28 rokiv shtabs kapitan Korogodin Mikolaj Timofejovich 28 rokiv urodzhenec Orlovskoyi guberniyi Maloarhangelskogo povitu Skaryatinskoyi volosti sela Limovo Gulyachenko Ivan Ivanovich 28 rokiv meshanin mista Novomoskovska Nevdovzi viyavilos sho organizatorom pograbuvannya buv chlen vikonavchogo komitetu odniyeyi iz rad robitnichih deputativ nachalnik shtabu chervonoyi gvardiyi stanciyi Grishine bilshovik Tulupov Golova Yuzivskoyi radi robitnichih deputativ odnopartiyec Tulupova Yakiv Zalmayev vidav rozporyadzhennya zvilniti z pid areshtu zlochincya Za danimi V Algasova Tulupov buv rodichem Zalmayeva ProtestiZvilnennya z pid areshtu Tulupova za nakazom Zalmayeva viklikalo protestni akciyi milicioneriv ta pracivnikiv metalurgijnogo zavodu Budivlya Radi bula otochena Lider miscevih bilshovikiv Shulim Gruzman vidpraviv v Radnarkom Donecko Krivorizkoyi respubliki telegramu Yuzivska rada razom iz Dumoyu postanovili ozbroyiti miliciyu i rozzbroyiti Chervonu armiyu Kontribuciyu nakladenu na Yuzivskih kapitalistiv Doneckim Radnarkomom znyato na korist Dumi Postanovleno shob Centroshtab viselivsya z Yuzivki Chastina robitnikiv pidburyuvana menshovikami eserami i provokatorami kidaye robotu Vinikayut vulichni ekscesi Sprava mozhe dijti do krovoprolittya Neobhidno vsim avtoritetom radyanskoyi vladi skazati yuzivchanam sho voni zarvalisya Kontrolovana bilshovikami Chervona gvardiya namagalas vvesti u misti nadzvichajnij stan rozzbroyiti miliciyu ta areshtuvati lidera protestiv milicionera esera Vasilya Klyuyeva Robitniki vijshli na zahist miliciyi Todi chervonogvardijci zastosuvali zbroyu Dvoye robitnikiv bulo vbito troye poraneno Rada robitnichih deputativ pid tiskom protestantiv znyala Yakova Zalmayeva z posadi golovi Radi ta vimagala vidaliti Chervonu gvardiyu ta yih Centroshtab z mista Za ce rishennya progolosuvali 66 chleniv radi proti 28 Yakiv Zalmayev utik z mista a protesti pripinilis Rozsliduvannya podij20 bereznya 1918 Yakiv Zalmayev pokinuv Yuzivku i poyihav do Mariupolya V kinci bereznya v zv yazku z vtecheyu Yakova Zalmayeva v Yuzivku utvorivsya novij komitet RSDRP b na choli z Gordonom Novostvorenij komitet vidrazu zh stvoriv komisiyu dlya rozsliduvannya spravi Yakova Zalmayeva Vsogo u spravi projshlo 3 zasidannya Za pidsumkami pershogo zasidannya bulo uhvaleno rishennya jogo zaareshtuvati Dlya cogo buli vidpravleni telegrami do Mariupolya i Harkova Povnij tekst telegram Prohannya telegrafno povidomiti vam Sovdepam predbachenim shlyahom Yakova Vasilevicha Zalmayeva pro jogo aresht z zaznachennyam dokumentiv sho ye v nogo vashoyi radi j jogo takih primit visokij na zrist sutulij shaten Yuzivskij komitet RKP b Chleni prezidiyi Kolotuhin Korniyev Harkiv Oblasnij komitet RKP b Dovodimo do vashogo vidomu sho pro chlena oblasnogo komitetu Yakova Vasilevicha Zalmayeva yuzivskij komitet RKP b zibrav dokumentalni vidomosti sho jogo komprometuyut a tomu prosimo niyakih dokumentiv zaznachenij osobi ne vidavati Yuzivskij komitet RKP b Chleni prezidiyi Kolotuhin Korpiyev Druge zasidannya projshlo 28 bereznya ale jogo rezultat ne vidomij Na pozachergovomu zasidanni komisiyi 29 bereznya bulo uhvaleno rishennya viklyuchiti Zalmayeva z RKP b yake bulo opublikovano v gazeti Donecka Pravda Zasluhavshi dopovid vid komisiyi sho rozsliduvala spravu Zalmayeva j vsebichno obgovorivshi yiyi zbori uhvalili viklyuchiti Ya V Zalmayeva z partiyi za porushennya partijnoyi disciplini vin pokinuv svij post u vidpovidalnu hvilinu j cim pogrishiv proti partijnoyi etiki 3 kvitnya vidbulosya ostannye zasidannya komisiyi yaka postanovila Na pitannya pro Zalmayeva virisheno poslati telegrami do Mariupolya Harkova ta Petrogradu j vmistiti vityag z protokolu v gazeti Doneckaya Pravda Telegrami nadislano takogo zmistu Yuzivska organizaciya RKP b Viklyucheno z partiyi Yakova Vasilevicha Zalmayeva Cherez nestachu dokumentiv dostovirno nevidomo chim zakinchilosya rozsliduvannya komisiyi Ocinki v istorichnij literaturiV radyanskij istoriografiyi ci podiyi otrimali nazvu myatezh Pam yat pro podiyiNa chest Yakova Zalmayeva u Donecku nazvana vulicya Dzherela Letopis revolyucii 1927 5 6 26 27 Istorichnij zhurnal Do 1929 buv drukovanim organom Istpartu CK KP b U potim drukovanim organom Institutu istoriyi partiyi i Zhovtnevoyi revolyuciyi na Ukrayini pri CK KP b U 1922 1933 Letopis revolyucii 1930 N5 44 Istorichnij zhurnal Do 1929 buv drukovanim organom Istpartu CK KP b U potim drukovanim organom Institutu istoriyi partiyi i Zhovtnevoyi revolyuciyi na Ukrayini pri CK KP b U 1922 1933 Kornilov V V Donecko Krivorozhskaya respublika Rasstrelyannaya mechta Harkiv Folio 2011 Dranko N S Alter M S Lisyanskij A S i dr Doneck Istoriko ekonomicheskij ocherk Doneck Donbass 1969 288 s Russkie Vedomosti 40 ot 20 marta 1918 goda Rasstrelyannaya mechta i yuzovskij myatezh http donjetsk com retro 1023 rasstrelyannaya mechta i yuzovskiy myatezh html 31 zhovtnya 2018 u Wayback Machine https newizv ru news society 21 03 2018 20 marta 1918 goda krasnoarmeytsy ubili rabochih v donbasse 23 listopada 2018 u Wayback Machine Zajcev F Pro Zhovten na Stalinshini Yuzivshini Vidpovid na naris V Algasova v L R 5 1930 r Litopis revolyuciyi 1931 1 2 S 155 168 Posilannya Letopis revolyucii 1927 5 6 26 27 Istorichnij zhurnal Str 152 Doneckaya Pravda z 14 bereznya 1918 r Letopis revolyucii 1930 N5 44 Istorichnij zhurnal Str 225 Letopis revolyucii 1930 N5 44 Istorichnij zhurnal Str 227 Str 22 Letopis revolyucii 1930 N5 44 Istorichnij zhurnal Str 228 Letopis revolyucii 1930 N5 44 Istorichnij zhurnal Str 229