Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Протестантсько берберське або протестантсько турецьке піратство активна участь представників європейських протестантськи

Протестантсько-берберське піратство

Протестантсько-берберське піратство

Протестантсько-берберське або протестантсько-турецьке піратство — активна участь представників європейських протестантських країн, переважно етнічних англійців і голландців в діяльності берберських корсарів, формально спрямована проти судноплавства католицьких країн Європи, що мала місце протягом XVII століття.

image
Викуп християнських рабів на берберському узбережжі

Передумови. Релігійні війни XVI століття

З другої половини XVI століття Європу струшували релігійні війни і тривало гостре протистояння між протестантами і католиками. Головним оплотом католицизму була потужна Іспанська імперія, що володіла обширними заморськими колоніями, зв'язок з якими підтримував іспанський Срібний флот. Її головними суперниками на морі були протестантські держави — Англія і Голландія, які активно розвивали в цей час свої власні морські флоти. Під час затяжних війн з Іспанією в кінці XVI століття і Англія і Нідерланди активно використовували тактику залучення в бойові дії каперів або приватирів — приватних капітанів, які діяли на підставі державних патентів, що надавали їм право законно нападати та грабувати кораблі або поселення супротивника. Крім релігійних і ідеологічних підстав, для багатьох англійців і голландців каперство перетворилось ще й на досить прибутковий бізнес.

Проте на початку XVII століття у відносинах між Іспанською імперією та Англією і Нідерландами відбулись важливі зміни. Спочатку англійський король Яків I, який зійшов на англійський престол після смерті Єлизавети I і був досить лояльним до католицької партії, в червні 1603 року проголосив припинення каперства, а згодом припинив майже 20-річну війну з Іспанією, уклавши з нею в 1604 році мирний Лондонський договір. А в 1609 році через загальне виснаження Іспанія була змушена укласти Дванадцятирічне перемир'я і з Голландською республікою. Обидві угоди — і Лондонський договір 1604 року з англійцями і Дванадцятирічне перемир'я 1609 року з голландцями містили в собі положення, які припиняли війну на морі і забороняли каперство.

Багато англійських і голландських приватирів, які законно нападали на іспанські кораблі до укладення мирних договорів після цього мали або припинити свій прибутковий бізнес, або продовжувати його під захистом інших, зокрема мусульманських держав.

Протестантсько-берберська співпраця

У XVII ст. представники протестантських європейських країн співпрацювали з мусульманськими берберськими (османськими і марокканськими) піратами проти свого спільного ворога — католицьких країн Європи.

Крім того, відмова від батьківщини та власної віри часто було найкоротшим шляхом до фінансового успіху, оскільки нападаючи на католицьке судноплавство з берберських берегів можна було швидко заробити значні статки. До 1610 року заможність англійських піратів-ренегатів стала настільки відомою, що стала предметом театральних п'єс, і король запропонував королівське помилування для тих з них, хто хотів би повернутися на батьківщину.

image
Сале був однією з баз для англо-берберського піратства.

У цьому співробітництві брали участь як англійські корсари, так і голландські, які, як представники протестантських країн, що раніше боролись з католицькою імперією Габсбургів мали схожі цілі. Католицькі кораблі зазнавали нападу, а екіпажі і пасажирів вивезли в Алжир та інші міста на Берберському узбережжі з метою продажу в рабство.

Чисельність протестантських берберських піратів була досить значною. Найвідомішими серед англійських піратів на службі у деїв Берберського узбережжя були Джек Ворд, Генрі Мейнворінг, Роберт Волсінгем і Пітер Істон. Одними з найвідоміших голландських піратів були Симон де Дансер (Симон-реїс), Іван Діркі де Веенбур (Сулейман-реїс), Саломо де Веенбур і Ян Янсзон (Мурат-реїс молодший).

Деякі з них, такі як Ворд і де Веенбур, були ренегатами, які прийняли іслам. Генрі Мейнворінг нападав переважно на іспанців і стверджував, що уникав англійського судноплавства, але загалом берберські корсари атакували кораблі всіх національностей. Відомо, що Волсінгем звільняв мусульманських полонених із християнських галер і продавав християнських полонених на ринку рабів у Північній Африці. Янсзон очолював тривалі рейди, такі як напади берберських піратів на Ісландію, щоб продати своїх рабів на Берберському узбережжі.

Англійський тогочасний автор скаржився у своєму листі: «Незліченна кількість товарів, коштовностей і скарбів відбирається нашими англійськими піратами щодня у християн і переноситься до Аллараха, Алгіра та Тунісу для великого збагачення маврів і турків і зубожіння християн».

Крім спільного релігійного антагонізму щодо католицизму, берберські держави пропонували протестантським піратам економічні переваги, а також соціальну мобільність, оскільки в той час берберські держави були дуже космополітичним середовищем.

Католицька реакція

image
Обстріл Алжиру в 1682 році французьким флотом на чолі з Авраамом Дюкеном.

Франція, яка традиційно мала союзницькі відносини з Османською імперією, в 1607 році подала офіційний протест османському султану Ахмеду I, в якому скаржилась на те, що англійським і голландським піратам дозволено використовувати північноафриканські гавані як базу для набігів на французьке судноплавство. У Франції цей рух, який називали «тюрко-кальвінізмом» розглядався як явна змова проти католицизму.

Щоб приборкати ці дії, Іспанія у 1615 році зробила прокламацію проти піратства та каперства.

Ймовірно, в Англії згодом також стали дивитись на такий тип піратської співпраці більш амбівалентно, свідченням чого став напад на Алжир у 1621 році з метою звільнення там полонених християн. У 1629 році Людовик XIII напав на Сале, щоб звільнити 420 французьких полонених. Людовик XIV також пізніше піддав обстрілу Алжир. Католицькі релігійні ордени, особливо тринітарії та лазаристи під керівництвом Вінсента де Поля, який був колишнім рабом, збирали пожертви для викупу та звільнення християнських рабів. Підраховано, що місіонери звільнили 1200 рабів до смерті святого Вінсента в 1660 році, на загальну суму 1 200 000 ліврів.

Див. також

Примітки

  1. «The study of Anglo-Turkish piracy in the Mediterranean reveals a fusion of commercial and foreign policy interests embodied in the development of this special relationship» in New interpretations in naval history by Robert William Love p.
  2. «At the beginning of the seventeenth century France complained about a new phenomenon: Anglo-Turkish piracy.» in Orientalism in early modern France by Ina Baghdiantz McCabe p.86ff
  3. Anglo-Turkish piracy in the reign of James I by Grace Maple Davis, Stanford University. Dept. of History, 1911
  4. Sick economies: drama, mercantilism, and disease in Shakespeare's England Jonathan Gil Harris p.152ff
  5. Mimesis and Empire: The New World, Islam, and European Identities Barbara Fuchs p.121
  6. . Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 20 лютого 2022.
  7. . Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 20 лютого 2022.
  8. Harris, Jonathan Gil (2004). (англ.). University of Pennsylvania Press. ISBN . Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 20 лютого 2022.
  9. Orientalism in early modern France by Ina Baghdiantz McCabe p.94ff

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Protestantsko berberske abo protestantsko turecke piratstvo aktivna uchast predstavnikiv yevropejskih protestantskih krayin perevazhno etnichnih anglijciv i gollandciv v diyalnosti berberskih korsariv formalno spryamovana proti sudnoplavstva katolickih krayin Yevropi sho mala misce protyagom XVII stolittya Vikup hristiyanskih rabiv na berberskomu uzberezhzhiPeredumovi Religijni vijni XVI stolittyaZ drugoyi polovini XVI stolittya Yevropu strushuvali religijni vijni i trivalo gostre protistoyannya mizh protestantami i katolikami Golovnim oplotom katolicizmu bula potuzhna Ispanska imperiya sho volodila obshirnimi zamorskimi koloniyami zv yazok z yakimi pidtrimuvav ispanskij Sribnij flot Yiyi golovnimi supernikami na mori buli protestantski derzhavi Angliya i Gollandiya yaki aktivno rozvivali v cej chas svoyi vlasni morski floti Pid chas zatyazhnih vijn z Ispaniyeyu v kinci XVI stolittya i Angliya i Niderlandi aktivno vikoristovuvali taktiku zaluchennya v bojovi diyi kaperiv abo privatiriv privatnih kapitaniv yaki diyali na pidstavi derzhavnih patentiv sho nadavali yim pravo zakonno napadati ta grabuvati korabli abo poselennya suprotivnika Krim religijnih i ideologichnih pidstav dlya bagatoh anglijciv i gollandciv kaperstvo peretvorilos she j na dosit pributkovij biznes Prote na pochatku XVII stolittya u vidnosinah mizh Ispanskoyu imperiyeyu ta Angliyeyu i Niderlandami vidbulis vazhlivi zmini Spochatku anglijskij korol Yakiv I yakij zijshov na anglijskij prestol pislya smerti Yelizaveti I i buv dosit loyalnim do katolickoyi partiyi v chervni 1603 roku progolosiv pripinennya kaperstva a zgodom pripiniv majzhe 20 richnu vijnu z Ispaniyeyu uklavshi z neyu v 1604 roci mirnij Londonskij dogovir A v 1609 roci cherez zagalne visnazhennya Ispaniya bula zmushena uklasti Dvanadcyatirichne peremir ya i z Gollandskoyu respublikoyu Obidvi ugodi i Londonskij dogovir 1604 roku z anglijcyami i Dvanadcyatirichne peremir ya 1609 roku z gollandcyami mistili v sobi polozhennya yaki pripinyali vijnu na mori i zaboronyali kaperstvo Bagato anglijskih i gollandskih privatiriv yaki zakonno napadali na ispanski korabli do ukladennya mirnih dogovoriv pislya cogo mali abo pripiniti svij pributkovij biznes abo prodovzhuvati jogo pid zahistom inshih zokrema musulmanskih derzhav Protestantsko berberska spivpracyaU XVII st predstavniki protestantskih yevropejskih krayin spivpracyuvali z musulmanskimi berberskimi osmanskimi i marokkanskimi piratami proti svogo spilnogo voroga katolickih krayin Yevropi Krim togo vidmova vid batkivshini ta vlasnoyi viri chasto bulo najkorotshim shlyahom do finansovogo uspihu oskilki napadayuchi na katolicke sudnoplavstvo z berberskih beregiv mozhna bulo shvidko zarobiti znachni statki Do 1610 roku zamozhnist anglijskih pirativ renegativ stala nastilki vidomoyu sho stala predmetom teatralnih p yes i korol zaproponuvav korolivske pomiluvannya dlya tih z nih hto hotiv bi povernutisya na batkivshinu Sale buv odniyeyu z baz dlya anglo berberskogo piratstva U comu spivrobitnictvi brali uchast yak anglijski korsari tak i gollandski yaki yak predstavniki protestantskih krayin sho ranishe borolis z katolickoyu imperiyeyu Gabsburgiv mali shozhi cili Katolicki korabli zaznavali napadu a ekipazhi i pasazhiriv vivezli v Alzhir ta inshi mista na Berberskomu uzberezhzhi z metoyu prodazhu v rabstvo Chiselnist protestantskih berberskih pirativ bula dosit znachnoyu Najvidomishimi sered anglijskih pirativ na sluzhbi u deyiv Berberskogo uzberezhzhya buli Dzhek Vord Genri Mejnvoring Robert Volsingem i Piter Iston Odnimi z najvidomishih gollandskih pirativ buli Simon de Danser Simon reyis Ivan Dirki de Veenbur Sulejman reyis Salomo de Veenbur i Yan Yanszon Murat reyis molodshij Deyaki z nih taki yak Vord i de Veenbur buli renegatami yaki prijnyali islam Genri Mejnvoring napadav perevazhno na ispanciv i stverdzhuvav sho unikav anglijskogo sudnoplavstva ale zagalom berberski korsari atakuvali korabli vsih nacionalnostej Vidomo sho Volsingem zvilnyav musulmanskih polonenih iz hristiyanskih galer i prodavav hristiyanskih polonenih na rinku rabiv u Pivnichnij Africi Yanszon ocholyuvav trivali rejdi taki yak napadi berberskih pirativ na Islandiyu shob prodati svoyih rabiv na Berberskomu uzberezhzhi Anglijskij togochasnij avtor skarzhivsya u svoyemu listi Nezlichenna kilkist tovariv koshtovnostej i skarbiv vidbirayetsya nashimi anglijskimi piratami shodnya u hristiyan i perenositsya do Allaraha Algira ta Tunisu dlya velikogo zbagachennya mavriv i turkiv i zubozhinnya hristiyan Krim spilnogo religijnogo antagonizmu shodo katolicizmu berberski derzhavi proponuvali protestantskim piratam ekonomichni perevagi a takozh socialnu mobilnist oskilki v toj chas berberski derzhavi buli duzhe kosmopolitichnim seredovishem Katolicka reakciyaObstril Alzhiru v 1682 roci francuzkim flotom na choli z Avraamom Dyukenom Franciya yaka tradicijno mala soyuznicki vidnosini z Osmanskoyu imperiyeyu v 1607 roci podala oficijnij protest osmanskomu sultanu Ahmedu I v yakomu skarzhilas na te sho anglijskim i gollandskim piratam dozvoleno vikoristovuvati pivnichnoafrikanski gavani yak bazu dlya nabigiv na francuzke sudnoplavstvo U Franciyi cej ruh yakij nazivali tyurko kalvinizmom rozglyadavsya yak yavna zmova proti katolicizmu Shob priborkati ci diyi Ispaniya u 1615 roci zrobila proklamaciyu proti piratstva ta kaperstva Jmovirno v Angliyi zgodom takozh stali divitis na takij tip piratskoyi spivpraci bilsh ambivalentno svidchennyam chogo stav napad na Alzhir u 1621 roci z metoyu zvilnennya tam polonenih hristiyan U 1629 roci Lyudovik XIII napav na Sale shob zvilniti 420 francuzkih polonenih Lyudovik XIV takozh piznishe piddav obstrilu Alzhir Katolicki religijni ordeni osoblivo trinitariyi ta lazaristi pid kerivnictvom Vinsenta de Polya yakij buv kolishnim rabom zbirali pozhertvi dlya vikupu ta zvilnennya hristiyanskih rabiv Pidrahovano sho misioneri zvilnili 1200 rabiv do smerti svyatogo Vinsenta v 1660 roci na zagalnu sumu 1 200 000 livriv Div takozhGezi Berberski korsariPrimitki The study of Anglo Turkish piracy in the Mediterranean reveals a fusion of commercial and foreign policy interests embodied in the development of this special relationship in New interpretations in naval history by Robert William Love p At the beginning of the seventeenth century France complained about a new phenomenon Anglo Turkish piracy in Orientalism in early modern France by Ina Baghdiantz McCabe p 86ff Anglo Turkish piracy in the reign of James I by Grace Maple Davis Stanford University Dept of History 1911 Sick economies drama mercantilism and disease in Shakespeare s England Jonathan Gil Harris p 152ff Mimesis and Empire The New World Islam and European Identities Barbara Fuchs p 121 Arhiv originalu za 9 chervnya 2016 Procitovano 20 lyutogo 2022 Arhiv originalu za 13 travnya 2016 Procitovano 20 lyutogo 2022 Harris Jonathan Gil 2004 angl University of Pennsylvania Press ISBN 978 0 8122 3773 3 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2022 Procitovano 20 lyutogo 2022 Orientalism in early modern France by Ina Baghdiantz McCabe p 94ff

Дата публікації:
Топ