Промова на захист поета Архія (Pro Archia Poeta) — це промова ритора Марка Туллія Цицерона, складена у 62 р. до н. е. У ній Цицерон захищає поета Авла Лікінія Архія, римське громадянство якого ставлять під сумнів у суді. Дослідники вважають, що звинувачення було політичним кроком проти політичного діяча Луція Ліцинія Лукулла — друга та заступника молодого Архія. Поет спочатку був греком, але довгий час проживав у Римі. У листі до Тита Помпонія Аттікуса за рік після судового розгляду, Цицерон згадує Архія, але не надає жодних свідчень про результат судового розгляду. Тому відомостей про долю поета після суду немає. Промова була віднайдена та опублікована Франческо Петраркою у Льєжі (Бельгія) в 1333 році.
Промова на захист поета Архія | |
Назва | лат. Pro Archia poeta |
---|---|
Автор | Цицерон[1] |
Мова твору або назви | класична латина[1] |
Дата публікації | 62 до н. е. |
Статус авторських прав | 🅮 і 🅮 |
Запис у таблиці скорочень | Cic. Arch.[2] |
Історичне тло
Авл Ліціній Архій народився в Антіохії близько 120 р. до н. е. Він прибув до Риму в 102 році до н. е. Тут він почав заробляти на життя поезією і здобув заступництво римського генерала, аристократа і політика Луція Лукулла. Архій писав вірші про військові подвиги генерала, і в 93 р. до н. е. Лукулл допоміг йому отримати громадянство Муніципії міста Гераклея. Після цього Архій влаштувався у Римі, готуючись отримати повне римське громадянство. Саме там Архій став наставником і викладачем молодого Цицерона. Архій отримав право на римське громадянство в 89 році до н. е., за умови, що він не воював проти Риму в Союзницькій війні (90—88 до н. е.). 65 року до н. е. Римський Сенат почав політику вигнання іноземців з Риму. Ця політика вплинула на поета Архія — йому виставили обвинувачення про сумнівність римського громадянства.
Структура обвинувачення та захисту (за промовою Цицерона)
Обвинувачення проти Архія
- Офіційного запису про надання Архію громадянства Гераклеї не було.
- Архій не має постійного місця проживання в Римі.
- Записи преторів 89 р. до н. е., в яких згадано ім'я Архія, є недостовірними.
- Твердження Архія про проживання в Римі не підтвердилися за списками римського перепису за той час.
Аргументи Цицерона
- Офіційного запису про надання Архію громадянства Гераклеї не було, бо всі записи були знищені пожежею в часи Союзницької війни.
- Авторитетні особи й сім'ї Гераклеї та всього Риму свідчили, що Архій насправді мав право бути римським громадянином.
- У поета була резиденція в Римі.
- Його ім'я також з'являлося у записах претора Метелла, які були дуже надійними.
- Архія не було в римському переписі, бо він часто ходив у військові походи з Лукуллом.
- Архій був талановитим поетом, про якого чув увесь Рим. У своїх поезіях він часто прославляв Рим, тому заслуговував стати повноцінним громадянином.
Структура та зміст промови
Вступ
Цицерон починає промову зі звертання до суддів, використовуючи топос скромності. Цим він принижується, щоб підвищити Архія, утверджує свій авторитет та поширює його на обвинувачуваного:
«Судді! Якщо в мене є якась крихітка таланту (а я свідомий, що він незначний), або хоч трохи ораторської вправності (наділений я нею, визнаю, в скромній мірі), або якісь теоретичні знання в галузі красномовства, які ґрунтуються на докладному вивченні благородних наук (їх я, скажу прямо, ніколи не цурався), то результатів усього цього повинен вимагати від мене з повним правом насамперед ось цей Авл Ліціній Архій.»
У вступі Цицерон часто вдається до різних риторичних прийомів, серед яких [en] (вираження одного поняття двома лексичними одиницями), хіазми (переставлення головних членів речення) та дактилічний гекзаметр (також знаний як героїчний гекзаметр). Його мета — звернути увагу до професії Архія та наголосити на його таланті та значенні для римської культури. Речення Цицерона довгі та орнаментовані різними риторичними засобами. Мету всієї промови оратор висвітлює у рядках:
«Якщо я відчую, що ви даєте на це свою згоду й дозвіл, безперечно, зумію вас переконати, що ось цей Авл Ліціній, будучи громадянином, не тільки не повинен втратити права римського громадянства, а навпаки, якщо 6 навіть не мав його, то заслуговував би на те, щоб його внесли до списків громадян.»
Основна частина
У головній частині Цицерон починає розповідь про життя Архія, початок творчості, його подорожі Азією та Грецією, та творчі успіхи до першого приїзду до Риму. Протягом усієї розповіді ритор наголошує на видатному таланті Архія та славі, яка всюди його випереджує. За словами Цицерона, поету було лише шістнадцять-сімнадцять років, коли він розпочав навчання у галузі мистецтв і привернув увагу деяких найвпливовіших громадян Риму. У цій частині промови речення оратора також довгі та насичені риторичними засобами, а мова наповнена пафосом. Цицерон також наголошує на статусі покровителів Архія, перераховуючи їхні імена:
«У ті часи він здобув собі симпатію Квінта Метелла Нумідійського і його сина Пія, його поезії слухав Марк Емілій, дружили з ним батько й син Квінти Катули, високої думки про нього був Луцій Красс. Оскільки дружні стосунки зв'язували з Лукуллами, Друзами, Октавіями, Катоном і цілою родиною Гортенсіїв, то Архій мав в людей велику повагу, тому що шану до нього виявляли не тільки ті, хто прагнув почути і пізнати його поезію, але також ті, хто, можливо, тільки вдавав, що дуже цього хоче.»
Далі у промові Цицерон дискредитує звинувачення, виставлені поету Архію. Його мова драматична, емоційна, багата на риторичні запитання. Тут він використовує свої аргументи на захист поета. Антитези Цицерона, висловлені стороні обвинувачувача Грація, є висміюванням його аргументів і його самого.
«Смішно, маючи у своєму розпорядженні свідчення вельмишановної людини, присягу і гарантію незаплямованого муніціпія, знецінювати неспростовні докази, а вимагати документів, які, як ти сам кажеш, повсякчасно підробляють. Чи, може, він не жив у Римі? Він, що стільки років до одержання прав громадянства вибрав Рим, щоб зв'язати з ним всі свої справи і всю свою долю? Або, може, він не з'явився до претора? Більше того, його занесено до тих списків, які, на підставі заяви, зробленої перед колегією преторів, одні тільки є справжніми офіційними списками.»
Після звертання до Грація, Цицерон продовжує говорити про талант Архія та його цінність для культури Риму. Він часто вдається до аргумента, що тільки неосвічені люди можуть не розуміти талант поета і відібрати в нього громадянство. Цицерон порівнює Архія із відомим комічним актором Квінтом Росцієм, поетом Квінтом Еннієм, літописцями Александра Великого та Помпея Великого, та навіть зі славетним Гомером.
Завершення
На завершення Цицерон звертається до суддів. Він не лише апелює до їх освіченості та свідомості, а й до їх совісті. Оратор також знову нагадує про авторитетність і доброчесність заступників поета та власну. Завершує Цицерон промову на захист поета Архія словами:
«Вірю, судді, що моя коротка, як звичайно, і проста промова в цій справі зустріла ваше загальне схвалення. Сподіваюсь також, що ви не дорікаєте мені за те, що, відходячи від прийнятого в суді звичаю, я торкнувся письменницького таланту обвинуваченого і взагалі суті поетичної творчості. В тому, що головуючий слухав мої міркування доброзичливо, я глибоко переконаний.»
Див. також
Посилання
- PHI Latin Texts
- https://www.perseus.tufts.edu/hopper/abbrevhelp
- Гаспаров М. Л. Цицерон и античная риторика. ancientrome.ru. Процитовано 7 листопада 2019.
- Chisholm, Hugh (c1910-1922). The Encyclopaedia Britannica : a dictionary of arts, sciences, literature and general information. New York : Encyclopaedia Britannica.
- . ae-lib.org.ua (Українська) . Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 12 листопада 2019.
Література
- M. TVLLI CICERONIS PRO A. LICINIO ARCHIA POETA ORATIO — original Latin
- M. TVLLI CICERONIS PRO A. LICINIO ARCHIA POETA ORATIO — original Latin with translation
- Chisholm, Hugh (c1910-1922). The Encyclopaedia Britannica : a dictionary of arts, sciences, literature and general information. New York: Encyclopaedia Britannica.
- Марк Туллій Цицерон «Промова на захист поета Архія» / Переклад Й. Кобова // Антична література: Хрестоматія / Упор. О. І. Білецький. — К.: Радянська школа, 1968 (2-ге видання). — С. 417—424
- Гаспаров М. Л. Цицерон и античная риторика / Михаил Леонович Гаспаров // Марк Туллий Цицерон. Три трактата об ораторском искусстве. — М. : Наука, 1972. — 472 с. — С. 7–73
- Бондар Ю. Марк Туллій Цицерон як публікатор-видавець // Вісник Книжкової палати. — 2016. — № 5. — С. 9 — 13. — ISSN 2076-9326
- Italy and the Classical Tradition: Language, Thought and Poetry 1300—1600, A&C Black, 2013, p. 164.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Promova na zahist poeta Arhiya Pro Archia Poeta ce promova ritora Marka Tulliya Cicerona skladena u 62 r do n e U nij Ciceron zahishaye poeta Avla Likiniya Arhiya rimske gromadyanstvo yakogo stavlyat pid sumniv u sudi Doslidniki vvazhayut sho zvinuvachennya bulo politichnim krokom proti politichnogo diyacha Luciya Liciniya Lukulla druga ta zastupnika molodogo Arhiya Poet spochatku buv grekom ale dovgij chas prozhivav u Rimi U listi do Tita Pomponiya Attikusa za rik pislya sudovogo rozglyadu Ciceron zgaduye Arhiya ale ne nadaye zhodnih svidchen pro rezultat sudovogo rozglyadu Tomu vidomostej pro dolyu poeta pislya sudu nemaye Promova bula vidnajdena ta opublikovana Franchesko Petrarkoyu u Lyezhi Belgiya v 1333 roci Promova na zahist poeta Arhiya Nazvalat Pro Archia poeta AvtorCiceron 1 Mova tvoru abo nazviklasichna latina 1 Data publikaciyi62 do n e Status avtorskih prav i Zapis u tablici skorochenCic Arch 2 Istorichne tloAvl Licinij Arhij narodivsya v Antiohiyi blizko 120 r do n e Vin pribuv do Rimu v 102 roci do n e Tut vin pochav zaroblyati na zhittya poeziyeyu i zdobuv zastupnictvo rimskogo generala aristokrata i politika Luciya Lukulla Arhij pisav virshi pro vijskovi podvigi generala i v 93 r do n e Lukull dopomig jomu otrimati gromadyanstvo Municipiyi mista Gerakleya Pislya cogo Arhij vlashtuvavsya u Rimi gotuyuchis otrimati povne rimske gromadyanstvo Same tam Arhij stav nastavnikom i vikladachem molodogo Cicerona Arhij otrimav pravo na rimske gromadyanstvo v 89 roci do n e za umovi sho vin ne voyuvav proti Rimu v Soyuznickij vijni 90 88 do n e 65 roku do n e Rimskij Senat pochav politiku vignannya inozemciv z Rimu Cya politika vplinula na poeta Arhiya jomu vistavili obvinuvachennya pro sumnivnist rimskogo gromadyanstva Struktura obvinuvachennya ta zahistu za promovoyu Cicerona Obvinuvachennya proti Arhiya Oficijnogo zapisu pro nadannya Arhiyu gromadyanstva Gerakleyi ne bulo Arhij ne maye postijnogo miscya prozhivannya v Rimi Zapisi pretoriv 89 r do n e v yakih zgadano im ya Arhiya ye nedostovirnimi Tverdzhennya Arhiya pro prozhivannya v Rimi ne pidtverdilisya za spiskami rimskogo perepisu za toj chas Argumenti Cicerona Oficijnogo zapisu pro nadannya Arhiyu gromadyanstva Gerakleyi ne bulo bo vsi zapisi buli znisheni pozhezheyu v chasi Soyuznickoyi vijni Avtoritetni osobi j sim yi Gerakleyi ta vsogo Rimu svidchili sho Arhij naspravdi mav pravo buti rimskim gromadyaninom U poeta bula rezidenciya v Rimi Jogo im ya takozh z yavlyalosya u zapisah pretora Metella yaki buli duzhe nadijnimi Arhiya ne bulo v rimskomu perepisi bo vin chasto hodiv u vijskovi pohodi z Lukullom Arhij buv talanovitim poetom pro yakogo chuv uves Rim U svoyih poeziyah vin chasto proslavlyav Rim tomu zaslugovuvav stati povnocinnim gromadyaninom Struktura ta zmist promoviVstup Ciceron pochinaye promovu zi zvertannya do suddiv vikoristovuyuchi topos skromnosti Cim vin prinizhuyetsya shob pidvishiti Arhiya utverdzhuye svij avtoritet ta poshiryuye jogo na obvinuvachuvanogo Suddi Yaksho v mene ye yakas krihitka talantu a ya svidomij sho vin neznachnij abo hoch trohi oratorskoyi vpravnosti nadilenij ya neyu viznayu v skromnij miri abo yakis teoretichni znannya v galuzi krasnomovstva yaki gruntuyutsya na dokladnomu vivchenni blagorodnih nauk yih ya skazhu pryamo nikoli ne curavsya to rezultativ usogo cogo povinen vimagati vid mene z povnim pravom nasampered os cej Avl Licinij Arhij U vstupi Ciceron chasto vdayetsya do riznih ritorichnih prijomiv sered yakih en virazhennya odnogo ponyattya dvoma leksichnimi odinicyami hiazmi perestavlennya golovnih chleniv rechennya ta daktilichnij gekzametr takozh znanij yak geroyichnij gekzametr Jogo meta zvernuti uvagu do profesiyi Arhiya ta nagolositi na jogo talanti ta znachenni dlya rimskoyi kulturi Rechennya Cicerona dovgi ta ornamentovani riznimi ritorichnimi zasobami Metu vsiyeyi promovi orator visvitlyuye u ryadkah Yaksho ya vidchuyu sho vi dayete na ce svoyu zgodu j dozvil bezperechno zumiyu vas perekonati sho os cej Avl Licinij buduchi gromadyaninom ne tilki ne povinen vtratiti prava rimskogo gromadyanstva a navpaki yaksho 6 navit ne mav jogo to zaslugovuvav bi na te shob jogo vnesli do spiskiv gromadyan Osnovna chastina U golovnij chastini Ciceron pochinaye rozpovid pro zhittya Arhiya pochatok tvorchosti jogo podorozhi Aziyeyu ta Greciyeyu ta tvorchi uspihi do pershogo priyizdu do Rimu Protyagom usiyeyi rozpovidi ritor nagoloshuye na vidatnomu talanti Arhiya ta slavi yaka vsyudi jogo viperedzhuye Za slovami Cicerona poetu bulo lishe shistnadcyat simnadcyat rokiv koli vin rozpochav navchannya u galuzi mistectv i privernuv uvagu deyakih najvplivovishih gromadyan Rimu U cij chastini promovi rechennya oratora takozh dovgi ta nasicheni ritorichnimi zasobami a mova napovnena pafosom Ciceron takozh nagoloshuye na statusi pokroviteliv Arhiya pererahovuyuchi yihni imena U ti chasi vin zdobuv sobi simpatiyu Kvinta Metella Numidijskogo i jogo sina Piya jogo poeziyi sluhav Mark Emilij druzhili z nim batko j sin Kvinti Katuli visokoyi dumki pro nogo buv Lucij Krass Oskilki druzhni stosunki zv yazuvali z Lukullami Druzami Oktaviyami Katonom i ciloyu rodinoyu Gortensiyiv to Arhij mav v lyudej veliku povagu tomu sho shanu do nogo viyavlyali ne tilki ti hto pragnuv pochuti i piznati jogo poeziyu ale takozh ti hto mozhlivo tilki vdavav sho duzhe cogo hoche Dali u promovi Ciceron diskredituye zvinuvachennya vistavleni poetu Arhiyu Jogo mova dramatichna emocijna bagata na ritorichni zapitannya Tut vin vikoristovuye svoyi argumenti na zahist poeta Antitezi Cicerona vislovleni storoni obvinuvachuvacha Graciya ye vismiyuvannyam jogo argumentiv i jogo samogo Smishno mayuchi u svoyemu rozporyadzhenni svidchennya velmishanovnoyi lyudini prisyagu i garantiyu nezaplyamovanogo municipiya znecinyuvati nesprostovni dokazi a vimagati dokumentiv yaki yak ti sam kazhesh povsyakchasno pidroblyayut Chi mozhe vin ne zhiv u Rimi Vin sho stilki rokiv do oderzhannya prav gromadyanstva vibrav Rim shob zv yazati z nim vsi svoyi spravi i vsyu svoyu dolyu Abo mozhe vin ne z yavivsya do pretora Bilshe togo jogo zaneseno do tih spiskiv yaki na pidstavi zayavi zroblenoyi pered kolegiyeyu pretoriv odni tilki ye spravzhnimi oficijnimi spiskami Pislya zvertannya do Graciya Ciceron prodovzhuye govoriti pro talant Arhiya ta jogo cinnist dlya kulturi Rimu Vin chasto vdayetsya do argumenta sho tilki neosvicheni lyudi mozhut ne rozumiti talant poeta i vidibrati v nogo gromadyanstvo Ciceron porivnyuye Arhiya iz vidomim komichnim aktorom Kvintom Rosciyem poetom Kvintom Enniyem litopiscyami Aleksandra Velikogo ta Pompeya Velikogo ta navit zi slavetnim Gomerom Zavershennya Na zavershennya Ciceron zvertayetsya do suddiv Vin ne lishe apelyuye do yih osvichenosti ta svidomosti a j do yih sovisti Orator takozh znovu nagaduye pro avtoritetnist i dobrochesnist zastupnikiv poeta ta vlasnu Zavershuye Ciceron promovu na zahist poeta Arhiya slovami Viryu suddi sho moya korotka yak zvichajno i prosta promova v cij spravi zustrila vashe zagalne shvalennya Spodivayus takozh sho vi ne dorikayete meni za te sho vidhodyachi vid prijnyatogo v sudi zvichayu ya torknuvsya pismennickogo talantu obvinuvachenogo i vzagali suti poetichnoyi tvorchosti V tomu sho golovuyuchij sluhav moyi mirkuvannya dobrozichlivo ya gliboko perekonanij Div takozhBrut abo pro znamenitih oratoriv FilippikaPosilannyaPHI Latin Texts d Track Q64224598 https www perseus tufts edu hopper abbrevhelp Gasparov M L Ciceron i antichnaya ritorika ancientrome ru Procitovano 7 listopada 2019 Chisholm Hugh c1910 1922 The Encyclopaedia Britannica a dictionary of arts sciences literature and general information New York Encyclopaedia Britannica ae lib org ua Ukrayinska Arhiv originalu za 11 listopada 2019 Procitovano 12 listopada 2019 LiteraturaM TVLLI CICERONIS PRO A LICINIO ARCHIA POETA ORATIO original Latin M TVLLI CICERONIS PRO A LICINIO ARCHIA POETA ORATIO original Latin with translation Chisholm Hugh c1910 1922 The Encyclopaedia Britannica a dictionary of arts sciences literature and general information New York Encyclopaedia Britannica Mark Tullij Ciceron Promova na zahist poeta Arhiya Pereklad J Kobova Antichna literatura Hrestomatiya Upor O I Bileckij K Radyanska shkola 1968 2 ge vidannya S 417 424 Gasparov M L Ciceron i antichnaya ritorika Mihail Leonovich Gasparov Mark Tullij Ciceron Tri traktata ob oratorskom iskusstve M Nauka 1972 472 s S 7 73 Bondar Yu Mark Tullij Ciceron yak publikator vidavec Visnik Knizhkovoyi palati 2016 5 S 9 13 ISSN 2076 9326 Italy and the Classical Tradition Language Thought and Poetry 1300 1600 A amp C Black 2013 p 164