Закон про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади) — проєкт закону України щодо децентралізації влади, тобто змін до Конституції у зв’язку Адміністративно-територіальною реформою 2015 року.
Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади) | |
---|---|
Проєкт Закону України | |
Загальна інформація | |
Номер проєкту: | 2217а |
Ініціатор(и): | Петро Порошенко |
Дати | |
Поданий на розгляд: | 1 липня 2015 |
Статус: Проєкт Закону України |
Ініціатором законопроєкту став Президент України Петро Порошенко. 31 серпня законопроєкт було попередньо схвалено. На думку Адміністрації Президента метою запропонованих змін є відхід від централізованої моделі управління в державі, забезпечення спроможності місцевого самоврядування та побудова ефективної системи територіальної організації влади в Україні, реалізація у повній мірі положень Європейської хартії місцевого самоврядування, принципів субсидіарності, повсюдності і фінансової самодостатності місцевого самоврядування.
Зміст
Законопроєктом про внесення змін до Конституції України запропоновані зміни щодо децентралізації державної влади в Україні та посилення конституційно-правового статусу місцевого самоврядування. Змінюються окремі положення Конституції України щодо адміністративно-територіального устрою. Зокрема, закріплено, що територія України поділена на громади. Громада є первинною одиницею у системі адміністративно-територіального устрою України.
Передбачається, що адміністративно-територіальний устрій України ґрунтується на засадах єдності та цілісності державної території, децентралізації влади, повсюдності та спроможності місцевого самоврядування, сталого розвитку адміністративно-територіальних одиниць з урахуванням історичних, економічних, екологічних, географічних і демографічних особливостей, етнічних і культурних традицій.
Законопроєктом передбачено, що розмежування повноважень у системі органів місцевого самоврядування та їх виконавчих органів різних рівнів здійснюється за принципом субсидіарності, що відповідає Європейській хартії місцевого самоврядування. Передбачається утворення виконавчих органів місцевого самоврядування громади, які є підконтрольними і підзвітними раді громади. При цьому голова громади головує на засіданнях ради громади, очолює виконавчий орган місцевого самоврядування громади. У свою чергу, районна рада, обласна рада обирає зі свого складу відповідно голову районної ради, голову обласної ради, який очолює виконавчий комітет ради.
Закріплюється матеріальна і фінансова основа місцевого самоврядування. Зокрема визначається, що такою основою є земля, рухоме і нерухоме майно, природні ресурси, інші об'єкти, що є у комунальній власності територіальної громади; місцеві податки і збори, частина загальнодержавних податків та інші доходи місцевих бюджетів. При цьому держава забезпечує сумірність фінансових ресурсів та обсягу повноважень органів місцевого самоврядування, визначених Конституцією та законами України. Разом з тим децентралізація не означає послаблення центральної влади в таких питаннях, як оборона, зовнішня політика, національна безпека, верховенство права, дотримання прав і свобод людини.
Саме тому для нагляду за додержанням Конституції і законів України органами місцевого самоврядування пропонується запровадити інститут префектів. Проєктом передбачено, що префекта призначає на посаду та звільняє з посади за поданням Кабінету Міністрів України Президент України. Префект зупиняє дію актів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України з одночасним зверненням до суду. Крім того, законопроєктом передбачено, що у разі ухвалення головою громади, радою громади, районною, обласною радою акта, що не відповідає Конституції України, створює загрозу порушення державного суверенітету, територіальної цілісності чи загрозу національній безпеці, Президент України зупиняє дію відповідного акта з одночасним зверненням до Конституційного Суду України, тимчасово зупиняє повноваження голови громади, складу ради громади, районної, обласної ради та призначає тимчасового державного уповноваженого. У разі визнання Конституційним Судом України акта голови громади, ради громади, районної, обласної ради таким, що не відповідає Конституції України, Верховна Рада України за поданням Президента України достроково припиняє повноваження голови громади, ради громади, районної, обласної ради та призначає позачергові вибори у визначеному законом порядку.
Законопроєктом враховано Комплекс заходів з виконання Мінських домовленостей від 12 лютого 2015 року. Відповідно до цього у розділі ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» законопроєкту передбачено, що особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом.
Положення, які викликали спротив
Про окремі райони Донецької і Луганської областей
- Проєкт
I. Внести до Конституції України (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 30, ст. 141) такі зміни:
1) …
8) розділ XV "Перехідні положення" доповнити пунктами 17 і 18 такого змісту:
"17…
18. Особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей визначаються окремим законом".
Вилучення з Конституції переліку областей
- Проєкт
I. Внести до Конституції України (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., № 30, ст. 141) такі зміни:
1) статті 118, 119, 132, 133, 140—144 викласти в такій редакції:
…
Стаття 133. Систему адміністративно-територіального устрою України складають адміністративно-територіальні одиниці: громади, райони, регіони.
Територія України поділена на громади. Громада є первинною одиницею у системі адміністративно-територіального устрою України. Декілька громад становлять район.
Автономна Республіка Крим та області є регіонами України.
Особливості Києва, Севастополя у системі адміністративно-територіального устрою України визначаються окремими законами.
Порядок утворення, ліквідації, встановлення та зміни меж, найменування і перейменування громад, районів, областей, а також порядок утворення, найменування і перейменування та віднесення поселень (сіл, селищ, міст) до відповідної категорії визначаються законом.
Зміна меж, найменування і перейменування громад та поселень здійснюється з урахуванням думки їх мешканців у порядку, визначеному законом";
- Чинна Конституція
Стаття 133. Систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.
До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь.
Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України.
Проєкт статті 133 викликав спротив, одну з петицій («Збережемо Запорізьку область! Збережемо обласний устрій України!») вже за перші дві доби підтримали понад дві тисячі українців.
Депутати, які підтримали постанову
За постанову проголосували 296 народних депутатів, зокрема більшість депутатів фракцій Блоку Петра Порошенка, партій «Народний фронт», «Опозиційний блок», «Відродження» та «Воля народу», а також 5 депутатів з фракції «Самопоміч» (в тому числі тогочасна голова фракції — Ганна Гопко) і особисто спікер парламенту - В. Гройсман. Проти голосували решта депутатів «Самопомочі», а також депутати з Радикальної партії та позафракційні члени ВО «Свобода», Б. Береза та В. Балога. Депутати із фракції «Батьківщина», а також Д. Ярош не брали участі в голосуванні.
Оцінки
На думку колишнього посла США в Україні Стівена Пайфера, запропоновані зміни до Конституції підуть на користь Україні. За його словами, є дві причини, чому Україні необхідно невідкладно проводити децентралізацію влади: перша — переміщення влади вниз до обласного і муніципального рівня, що призведе до більш відповідального, підзвітного та ефективного урядування; а друга — тому що це ключовий пункт Мінської угоди, виконання якої Україною є важливим в очах західних партнерів (в першу чергу у Європі) та для продовження міжнародних економічних санкцій проти Росії. Стівен Пайфер також зауважив, що навіть наприкінці 1990-х, коли він був послом, США виступали за децентралізацію влади в Україні, адже центральна влада не може ефективно приймати рішення, які стосуються обласного і муніципального рівнів. На його думку у запропонованих змінах також немає поступок Кремлю, який домагається федералізації та можливості для Донбасу втручатися у питання зовнішньої політики.
Натомість лідери націоналістичної партії ВО «Свобода» вбачають у змінах до Конституції «фактичну капітуляцію перед Кремлем». Вони наголошували на тому, що неприйнятним є пункт 18 законопроєкту, який відсилає до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей».
Об'єднання «Самопоміч» вбачає у змінах до Конституції України декілька загроз, серед яких амністія та легалізація бойовиків (тобто виконання вимог Мінської угоди), а також збільшення повноважень Президента, який зможе зупиняти повноваження мерів і рад. На думку об'єднання, зміни до Конституції укладалися надто непрозоро, поспіхом і під зовнішнім тиском, без широкого обговорення в українському суспільстві. Також «Самопоміч» вважає, що зміни до Конституції не можуть вноситися під час російської агресії, оскільки стаття 157 чинної Конституції забороняє вносити зміни до неї в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Розгляд законопроєкту
15 липня 2015 року було оприлюднено президентський проєкт закону про внесення змін до Конституції України щодо децентралізації влади з позначкою «доопрацьований». Найважливішою відмінністю доопрацьованого законопроєкту від першої редакції, зареєстрованого у Верховній Раді 1 липня, є положення про те, що особливості здійснення місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей визначаються окремим законом. Якщо в першій редакції це положення було закріплене в перехідних положеннях самого законопроєкту, то в редакції від 15 липня пропонується закріпити цю норму в розділі XV перехідних положень самої Конституції України.
Верховна Рада 16 липня ухвалила постанову про направлення до Конституційного Суду президентського законопроєкту про внесення змін до Конституції щодо децентралізації влади. 31 липня КС визнав законопроєкт таким, що відповідає вимогам статтям 157 та 158 Основного закону.
Лідер «Самопомочі» Андрій Садовий заявив про жорсткий тиск на депутатів перед голосуванням 31 серпня в першому читанні:
Пішов жорсткий пресинг народних депутатів перед голосуванням щодо Конституції. Також буде спроба розколу фракції «Самопоміч». Пропонують гроші, посади, перспективи тощо. |
31 серпня законопроєкт було попередньо схвалено. «За» проголосували 265 депутатів (Блок Петра Порошенка — 115, «Народний фронт» — 69, Опозиційний блок — 38, «Самопоміч» — 5, Радикальна партія Олега Ляшка — 0, ВО Батьківщина — 0, Партія «Відродження» — 11, «Воля народу» — 14.), «проти» — 87, «утримались» — 5, «не голосували» — 11. Всього участь у засіданні взяли 368 депутатів.
Відразу після голосування голова Верховної Ради Володимир Гройсман оголосив про закриття позачергового засідання парламенту.
Ухваленню законопроєкту передували блокування фракцією «Радикальної партії» трибуни і президії ВРУ, а також двогодинні переговори голови парламенту Володимира Гройсмана із лідерами фракцій.
Реакція
Трагедія під Верховною Радою
31 серпня декілька політичних сил, зокрема ВО «Свобода», Радикальна партія Олега Ляшка, «Громадянська платформа» та «УКРОП», організували мітинг під стінами Верховної Ради з вимогою не допустити прийняття змін до Конституції. Після голосування під стінами парламенту почалися масові сутички. В правоохоронців жбурнули гранату, в результаті чого понад 50 з них були поранено (серед важкопоранених — старший солдат Віталій Шиян). Жертвами вибуху стали чотири нацгвардійця:
- Дебрін Ігор Анатолійович (1990 р.н.), родом з Херсонщини, був призваний до Національної гвардії навесні 2015 року. Загинув 31 серпня від осколкового поранення;
- Сластніков Дмитро Анатолійович (1994 р.н.), родом з Дніпропетровщини. Призваний з Жовтих Вод Дніпропетровської області, служив у військовій частині Національної гвардії 3027. Помер 1 вересня;
- Костина Олександр Сергійович (1995 р.н.), родом з Херсонщини, помер 1 вересня;
- Дацюк Богдан Вікторович (1990 р.н.), народився та жив на Вінниччині. Пішов з життя 24 вересня 2015 року, не опритомнівши.
Станом на ранок 1 вересня госпіталізовано було 141 потерпілого у результаті зіткнень, із них — 131 правоохоронець. Того ж дня Президент України Петро Порошенко посмертно нагородив трьох загиблих бійців орденами «За мужність» III ступеня.
Офіційна версія трагедії
Був затриманий боєць батальйону «Січ» Ігор Гуменюк, котрого звинувачують у застосуванні гранати проти нацгвардійців. За словами міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова, при затриманому була чека від гранати РГО та ще одна граната. Для розслідування злочину було створено спільну слідчо-оперативну групу разом із МВС, СБУ та Генеральною прокуратурою. Триває слідство. Адвокат Ігоря Гуменюка Сидір Кізін заявив журналістам, що його підзахисний не визнає своєї провини, і доказів його вини у справі немає. Зокрема у справі не йдеться про вилучення жодних вибухових пристроїв.
24 вересня 2015 року помер четвертий нацгвардієць, що був поранений під Верховною Радою (Дацюк Богдан Вікторович, родом з Вінниччини). Його також було нагороджено орденом «За мужність» III ступеня.
Реакція іноземних політиків
- Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд привітав схвалення Верховною Радою проєкту змін до Конституції в частині децентралізації та висловив сподівання на продовження реформ.
- Державний департамент США привітав ухвалення Верховною Радою змін до Конституції, які стосуються децентралізації, а також закликав провести повне розслідування сутичок біля парламенту і притягнути винних до відповідальності.
- Голова МЗС Росії Сергій Лавров закликав включити у проєкт розгорнуті положення про особливий статус Донбасу, а також закликав не співпрацювати з «екстремістськими та радикальними силами».
Оцінки фахівців
Голосування за зміни до Конституції і акції протесту перед будівлею Верховної ради отримали неоднозначні оцінки політологів.
Так, на думку Сергія Гайдая найважливішою причиною протестів стало положення про надання особливого статусу Донбасу, що на його думку створює небезпечний прецедент для інших територій України..
На думку екс-судді Конституційного суду Віктора Шишкіна, «якщо зміни будуть ухвалені 300-ма голосами, то очільник Кремля досягне мети і легалізує свою окупацію частини території України»
На думку Остапа Дроздова з голосуванням 31 серпня в парламенті утворилася нова «широка коаліція» і в загибелі правоохоронців винні «ті, хто захотів бавитися в жити по-старому»
На думку фахівців американської розвідки Staffor, події під Верховною радою «показали, що український уряд опинився у скрутному становищі, перебуваючи під пресингом Росії та підтримуваних нею сепаратистів з одного боку і крайніх правих і ультранаціоналістів з іншого. Що більше Київ поступається одним, тим сильніше провокує на радикальні дії інших. Якщо така ситуація триватиме, це стане загрозою не лише для врегулювання конфлікту між Росією і Заходом по східній Україні, але й для єдності самої української держави».
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 28 січня 2016. Процитовано 1 вересня 2015.
- . Архів оригіналу за 1 травня 2016. Процитовано 31 серпня 2015.
- Збережемо Запорізьку область! Збережемо обласний устрій України! [ 4 березня 2022 у Wayback Machine.] // Офіційне інтернет-представництво Президента України. Петиція № 22/014037-еп. Подана 13.10.2015.
- . Архів оригіналу за 5 червня 2016. Процитовано 11 листопада 2015.
- Ця децентралізація — не те, чого хоче Кремль — екс-посол США в Україні. Відео [ 2 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Голос Америки, 31.08.2015.
- «Свобода» пікетувала парламент із вимогою не допустити капітуляції перед Кремлем [ 25 вересня 2015 у Wayback Machine.] — ВО «Свобода», 31.08.2015.
- 7 загроз запропонованих Президентом змін до Конституції [ 4 вересня 2015 у Wayback Machine.] — Об'єднання «Самопоміч», 28.08.2015.
- Садовий заявляє про жорсткий тиск на нардепів перед голосуванням щодо децентралізації[недоступне посилання з грудня 2021] 112 UA, 29 серпня 2015 р.
- . Архів оригіналу за 6 вересня 2015. Процитовано 31 серпня 2015.
- . Архів оригіналу за 1 вересня 2015. Процитовано 31 серпня 2015.
- . Архів оригіналу за 4 вересня 2015. Процитовано 31 серпня 2015.
- . Архів оригіналу за 31 серпня 2015. Процитовано 31 серпня 2015.
- Нацгвардієць загинув від осколкового поранення, отриманого під ВР [ 4 вересня 2015 у Wayback Machine.] // День, 31.08.2015.
- . ngu.gov.ua. Архів оригіналу за 28 квітня 2016. Процитовано 1 вересня 2015.
- . Українська правда. Архів оригіналу за 4 вересня 2015. Процитовано 1 вересня 2015.
- . ngu.gov.ua. Архів оригіналу за 3 вересня 2015. Процитовано 1 вересня 2015.
- . Українська правда. Архів оригіналу за 4 вересня 2015. Процитовано 1 вересня 2015.
- . ngu.gov.ua. Архів оригіналу за 6 травня 2016. Процитовано 1 вересня 2015.
- Загинув четвертий гвардієць, який постраждав під час сутичок під Верховною Радою [ 28 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Прес-служба НГУ
- З 141 госпіталізованого після зіткнень під верховною Радою 10 не є правоохоронцями [ 16 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Інтерфакс-Україна, 01.09.2015.
- Указ Президента України від 1 вересня 2015 року № 530/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- . Архів оригіналу за 31 серпня 2015. Процитовано 31 серпня 2015.
- Гранату кинув «свободівець» із батальйону «Січ» — Аваков [ 1 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Українська правда, 31.08.2015.
- До кримінальної відповідальності мають бути притягнені організатори, замовники і виконавці терористичного акту й антиукраїнської провокації біля ВР, — Арсеній Яценюк [ 24 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Урядовий портал, 02.09.2015.
- Жанна Безп'ятчук. Що відомо про Ігоря Гуменюка? [ 3 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Радіо Свобода, 01.09.2015.
- Ігор Гуменюк не визнає себе винним і заперечує вилучення гранат — адвокат [ 3 січня 2016 у Wayback Machine.] // Громадське Телебачення, 01.09.2015.
- . ngu.gov.ua. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 27 вересня 2015.
- . ngu.gov.ua. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 27 вересня 2015.
- Генсек Ради Європи привітав схвалення Верховною Радою децентралізації
- США привітали голосування у Раді і чекають розслідування сутичок [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] // Бі-Бі-Сі Україна, 31.08.2015.
- [Лавров о событиях в Киеве: Сотрудничество с экстремистами недопустимо]
- Сергій Гайдай. Про вибух гранати, повноваження президента і революції [ 4 вересня 2015 у Wayback Machine.]// Новое время
- Зміни до Основного закону — це перемога Путіна, — екс-суддя Конституційного суду // інтерв'ю телеканалу 24.tv
- . Архів оригіналу за 2 вересня 2015. Процитовано 3 вересня 2015.
- Американська розвідка Stratfor: Київ опинився між двох вогнів [ 4 вересня 2015 у Wayback Machine.]// УНІАН
Посилання
- Порядок внесення змін до Конституції України [ 27 травня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
- Проект Закону про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади) на сайті rada.gov.ua [ 5 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- Поіменне голосування у Раді: Хто проголосував за зміни до Конституції [ 19 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Всеволод Речицький. Критичні зауваження до проекту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо територіального устрою та місцевого самоврядування)» [ 7 січня 2016 у Wayback Machine.], 24.08.2015
- Звернення Ініціативної групи «Перше грудня» до українського суспільства з приводу прийняття змін до Конституції [ 22 березня 2016 у Wayback Machine.], 28.01.2016
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zakon pro vnesennya zmin do Konstituciyi Ukrayini shodo decentralizaciyi vladi proyekt zakonu Ukrayini shodo decentralizaciyi vladi tobto zmin do Konstituciyi u zv yazku Administrativno teritorialnoyu reformoyu 2015 roku Pro vnesennya zmin do Konstituciyi Ukrayini shodo decentralizaciyi vladi Proyekt Zakonu UkrayiniZagalna informaciyaNomer proyektu 2217aIniciator i Petro PoroshenkoDatiPodanij na rozglyad 1 lipnya 2015Status Proyekt Zakonu Ukrayini Iniciatorom zakonoproyektu stav Prezident Ukrayini Petro Poroshenko 31 serpnya zakonoproyekt bulo poperedno shvaleno Na dumku Administraciyi Prezidenta metoyu zaproponovanih zmin ye vidhid vid centralizovanoyi modeli upravlinnya v derzhavi zabezpechennya spromozhnosti miscevogo samovryaduvannya ta pobudova efektivnoyi sistemi teritorialnoyi organizaciyi vladi v Ukrayini realizaciya u povnij miri polozhen Yevropejskoyi hartiyi miscevogo samovryaduvannya principiv subsidiarnosti povsyudnosti i finansovoyi samodostatnosti miscevogo samovryaduvannya Dokladnishe Konstitucijnij proces v UkrayiniZmistZakonoproyektom pro vnesennya zmin do Konstituciyi Ukrayini zaproponovani zmini shodo decentralizaciyi derzhavnoyi vladi v Ukrayini ta posilennya konstitucijno pravovogo statusu miscevogo samovryaduvannya Zminyuyutsya okremi polozhennya Konstituciyi Ukrayini shodo administrativno teritorialnogo ustroyu Zokrema zakripleno sho teritoriya Ukrayini podilena na gromadi Gromada ye pervinnoyu odiniceyu u sistemi administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini Peredbachayetsya sho administrativno teritorialnij ustrij Ukrayini gruntuyetsya na zasadah yednosti ta cilisnosti derzhavnoyi teritoriyi decentralizaciyi vladi povsyudnosti ta spromozhnosti miscevogo samovryaduvannya stalogo rozvitku administrativno teritorialnih odinic z urahuvannyam istorichnih ekonomichnih ekologichnih geografichnih i demografichnih osoblivostej etnichnih i kulturnih tradicij Zakonoproyektom peredbacheno sho rozmezhuvannya povnovazhen u sistemi organiv miscevogo samovryaduvannya ta yih vikonavchih organiv riznih rivniv zdijsnyuyetsya za principom subsidiarnosti sho vidpovidaye Yevropejskij hartiyi miscevogo samovryaduvannya Peredbachayetsya utvorennya vikonavchih organiv miscevogo samovryaduvannya gromadi yaki ye pidkontrolnimi i pidzvitnimi radi gromadi Pri comu golova gromadi golovuye na zasidannyah radi gromadi ocholyuye vikonavchij organ miscevogo samovryaduvannya gromadi U svoyu chergu rajonna rada oblasna rada obiraye zi svogo skladu vidpovidno golovu rajonnoyi radi golovu oblasnoyi radi yakij ocholyuye vikonavchij komitet radi Zakriplyuyetsya materialna i finansova osnova miscevogo samovryaduvannya Zokrema viznachayetsya sho takoyu osnovoyu ye zemlya ruhome i neruhome majno prirodni resursi inshi ob yekti sho ye u komunalnij vlasnosti teritorialnoyi gromadi miscevi podatki i zbori chastina zagalnoderzhavnih podatkiv ta inshi dohodi miscevih byudzhetiv Pri comu derzhava zabezpechuye sumirnist finansovih resursiv ta obsyagu povnovazhen organiv miscevogo samovryaduvannya viznachenih Konstituciyeyu ta zakonami Ukrayini Razom z tim decentralizaciya ne oznachaye poslablennya centralnoyi vladi v takih pitannyah yak oborona zovnishnya politika nacionalna bezpeka verhovenstvo prava dotrimannya prav i svobod lyudini Same tomu dlya naglyadu za doderzhannyam Konstituciyi i zakoniv Ukrayini organami miscevogo samovryaduvannya proponuyetsya zaprovaditi institut prefektiv Proyektom peredbacheno sho prefekta priznachaye na posadu ta zvilnyaye z posadi za podannyam Kabinetu Ministriv Ukrayini Prezident Ukrayini Prefekt zupinyaye diyu aktiv miscevogo samovryaduvannya z motiviv yih nevidpovidnosti Konstituciyi chi zakonam Ukrayini z odnochasnim zvernennyam do sudu Krim togo zakonoproyektom peredbacheno sho u razi uhvalennya golovoyu gromadi radoyu gromadi rajonnoyu oblasnoyu radoyu akta sho ne vidpovidaye Konstituciyi Ukrayini stvoryuye zagrozu porushennya derzhavnogo suverenitetu teritorialnoyi cilisnosti chi zagrozu nacionalnij bezpeci Prezident Ukrayini zupinyaye diyu vidpovidnogo akta z odnochasnim zvernennyam do Konstitucijnogo Sudu Ukrayini timchasovo zupinyaye povnovazhennya golovi gromadi skladu radi gromadi rajonnoyi oblasnoyi radi ta priznachaye timchasovogo derzhavnogo upovnovazhenogo U razi viznannya Konstitucijnim Sudom Ukrayini akta golovi gromadi radi gromadi rajonnoyi oblasnoyi radi takim sho ne vidpovidaye Konstituciyi Ukrayini Verhovna Rada Ukrayini za podannyam Prezidenta Ukrayini dostrokovo pripinyaye povnovazhennya golovi gromadi radi gromadi rajonnoyi oblasnoyi radi ta priznachaye pozachergovi vibori u viznachenomu zakonom poryadku Zakonoproyektom vrahovano Kompleks zahodiv z vikonannya Minskih domovlenostej vid 12 lyutogo 2015 roku Vidpovidno do cogo u rozdili II Prikincevi ta perehidni polozhennya zakonoproyektu peredbacheno sho osoblivosti zdijsnennya miscevogo samovryaduvannya v okremih rajonah Doneckoyi i Luganskoyi oblastej viznachayutsya okremim zakonom Polozhennya yaki viklikali sprotivPro okremi rajoni Doneckoyi i Luganskoyi oblastej Proyekt I Vnesti do Konstituciyi Ukrayini Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayini 1996 r 30 st 141 taki zmini 1 8 rozdil XV Perehidni polozhennya dopovniti punktami 17 i 18 takogo zmistu 17 18 Osoblivosti zdijsnennya miscevogo samovryaduvannya v okremih rajonah Doneckoyi i Luganskoyi oblastej viznachayutsya okremim zakonom Viluchennya z Konstituciyi pereliku oblastej Proyekt I Vnesti do Konstituciyi Ukrayini Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayini 1996 r 30 st 141 taki zmini 1 statti 118 119 132 133 140 144 viklasti v takij redakciyi Stattya 133 Sistemu administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini skladayut administrativno teritorialni odinici gromadi rajoni regioni Teritoriya Ukrayini podilena na gromadi Gromada ye pervinnoyu odiniceyu u sistemi administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini Dekilka gromad stanovlyat rajon Avtonomna Respublika Krim ta oblasti ye regionami Ukrayini Osoblivosti Kiyeva Sevastopolya u sistemi administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini viznachayutsya okremimi zakonami Poryadok utvorennya likvidaciyi vstanovlennya ta zmini mezh najmenuvannya i perejmenuvannya gromad rajoniv oblastej a takozh poryadok utvorennya najmenuvannya i perejmenuvannya ta vidnesennya poselen sil selish mist do vidpovidnoyi kategoriyi viznachayutsya zakonom Zmina mezh najmenuvannya i perejmenuvannya gromad ta poselen zdijsnyuyetsya z urahuvannyam dumki yih meshkanciv u poryadku viznachenomu zakonom Chinna Konstituciya Stattya 133 Sistemu administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini skladayut Avtonomna Respublika Krim oblasti rajoni mista rajoni v mistah selisha i sela Do skladu Ukrayini vhodyat Avtonomna Respublika Krim Vinnicka Volinska Dnipropetrovska Donecka Zhitomirska Zakarpatska Zaporizka Ivano Frankivska Kiyivska Kirovogradska Luganska Lvivska Mikolayivska Odeska Poltavska Rivnenska Sumska Ternopilska Harkivska Hersonska Hmelnicka Cherkaska Chernivecka Chernigivska oblasti mista Kiyiv ta Sevastopol Mista Kiyiv ta Sevastopol mayut specialnij status yakij viznachayetsya zakonami Ukrayini Proyekt statti 133 viklikav sprotiv odnu z peticij Zberezhemo Zaporizku oblast Zberezhemo oblasnij ustrij Ukrayini vzhe za pershi dvi dobi pidtrimali ponad dvi tisyachi ukrayinciv Deputati yaki pidtrimali postanovuZa postanovu progolosuvali 296 narodnih deputativ zokrema bilshist deputativ frakcij Bloku Petra Poroshenka partij Narodnij front Opozicijnij blok Vidrodzhennya ta Volya narodu a takozh 5 deputativ z frakciyi Samopomich v tomu chisli togochasna golova frakciyi Ganna Gopko i osobisto spiker parlamentu V Grojsman Proti golosuvali reshta deputativ Samopomochi a takozh deputati z Radikalnoyi partiyi ta pozafrakcijni chleni VO Svoboda B Bereza ta V Baloga Deputati iz frakciyi Batkivshina a takozh D Yarosh ne brali uchasti v golosuvanni OcinkiNa dumku kolishnogo posla SShA v Ukrayini Stivena Pajfera zaproponovani zmini do Konstituciyi pidut na korist Ukrayini Za jogo slovami ye dvi prichini chomu Ukrayini neobhidno nevidkladno provoditi decentralizaciyu vladi persha peremishennya vladi vniz do oblasnogo i municipalnogo rivnya sho prizvede do bilsh vidpovidalnogo pidzvitnogo ta efektivnogo uryaduvannya a druga tomu sho ce klyuchovij punkt Minskoyi ugodi vikonannya yakoyi Ukrayinoyu ye vazhlivim v ochah zahidnih partneriv v pershu chergu u Yevropi ta dlya prodovzhennya mizhnarodnih ekonomichnih sankcij proti Rosiyi Stiven Pajfer takozh zauvazhiv sho navit naprikinci 1990 h koli vin buv poslom SShA vistupali za decentralizaciyu vladi v Ukrayini adzhe centralna vlada ne mozhe efektivno prijmati rishennya yaki stosuyutsya oblasnogo i municipalnogo rivniv Na jogo dumku u zaproponovanih zminah takozh nemaye postupok Kremlyu yakij domagayetsya federalizaciyi ta mozhlivosti dlya Donbasu vtruchatisya u pitannya zovnishnoyi politiki Natomist lideri nacionalistichnoyi partiyi VO Svoboda vbachayut u zminah do Konstituciyi faktichnu kapitulyaciyu pered Kremlem Voni nagoloshuvali na tomu sho neprijnyatnim ye punkt 18 zakonoproyektu yakij vidsilaye do Zakonu Ukrayini Pro osoblivij poryadok miscevogo samovryaduvannya v okremih rajonah Doneckoyi ta Luganskoyi oblastej Ob yednannya Samopomich vbachaye u zminah do Konstituciyi Ukrayini dekilka zagroz sered yakih amnistiya ta legalizaciya bojovikiv tobto vikonannya vimog Minskoyi ugodi a takozh zbilshennya povnovazhen Prezidenta yakij zmozhe zupinyati povnovazhennya meriv i rad Na dumku ob yednannya zmini do Konstituciyi ukladalisya nadto neprozoro pospihom i pid zovnishnim tiskom bez shirokogo obgovorennya v ukrayinskomu suspilstvi Takozh Samopomich vvazhaye sho zmini do Konstituciyi ne mozhut vnositisya pid chas rosijskoyi agresiyi oskilki stattya 157 chinnoyi Konstituciyi zaboronyaye vnositi zmini do neyi v umovah voyennogo abo nadzvichajnogo stanu Rozglyad zakonoproyektuDiv takozh 15 lipnya 2015 roku bulo oprilyudneno prezidentskij proyekt zakonu pro vnesennya zmin do Konstituciyi Ukrayini shodo decentralizaciyi vladi z poznachkoyu doopracovanij Najvazhlivishoyu vidminnistyu doopracovanogo zakonoproyektu vid pershoyi redakciyi zareyestrovanogo u Verhovnij Radi 1 lipnya ye polozhennya pro te sho osoblivosti zdijsnennya miscevogo samovryaduvannya v okremih rajonah Doneckoyi ta Luganskoyi oblastej viznachayutsya okremim zakonom Yaksho v pershij redakciyi ce polozhennya bulo zakriplene v perehidnih polozhennyah samogo zakonoproyektu to v redakciyi vid 15 lipnya proponuyetsya zakripiti cyu normu v rozdili XV perehidnih polozhen samoyi Konstituciyi Ukrayini Verhovna Rada 16 lipnya uhvalila postanovu pro napravlennya do Konstitucijnogo Sudu prezidentskogo zakonoproyektu pro vnesennya zmin do Konstituciyi shodo decentralizaciyi vladi 31 lipnya KS viznav zakonoproyekt takim sho vidpovidaye vimogam stattyam 157 ta 158 Osnovnogo zakonu Lider Samopomochi Andrij Sadovij zayaviv pro zhorstkij tisk na deputativ pered golosuvannyam 31 serpnya v pershomu chitanni Pishov zhorstkij presing narodnih deputativ pered golosuvannyam shodo Konstituciyi Takozh bude sproba rozkolu frakciyi Samopomich Proponuyut groshi posadi perspektivi tosho 31 serpnya zakonoproyekt bulo poperedno shvaleno Za progolosuvali 265 deputativ Blok Petra Poroshenka 115 Narodnij front 69 Opozicijnij blok 38 Samopomich 5 Radikalna partiya Olega Lyashka 0 VO Batkivshina 0 Partiya Vidrodzhennya 11 Volya narodu 14 proti 87 utrimalis 5 ne golosuvali 11 Vsogo uchast u zasidanni vzyali 368 deputativ Vidrazu pislya golosuvannya golova Verhovnoyi Radi Volodimir Grojsman ogolosiv pro zakrittya pozachergovogo zasidannya parlamentu Uhvalennyu zakonoproyektu pereduvali blokuvannya frakciyeyu Radikalnoyi partiyi tribuni i prezidiyi VRU a takozh dvogodinni peregovori golovi parlamentu Volodimira Grojsmana iz liderami frakcij ReakciyaTragediya pid Verhovnoyu Radoyu Div takozh n Sproba zminiti Konstituciyu prizvela do tragediyi Akciya protestu pid Verhovnoyu radoyu 31 serpnya dekilka politichnih sil zokrema VO Svoboda Radikalna partiya Olega Lyashka Gromadyanska platforma ta UKROP organizuvali miting pid stinami Verhovnoyi Radi z vimogoyu ne dopustiti prijnyattya zmin do Konstituciyi Pislya golosuvannya pid stinami parlamentu pochalisya masovi sutichki V pravoohoronciv zhburnuli granatu v rezultati chogo ponad 50 z nih buli poraneno sered vazhkoporanenih starshij soldat Vitalij Shiyan Zhertvami vibuhu stali chotiri nacgvardijcya Debrin Igor Anatolijovich 1990 r n rodom z Hersonshini buv prizvanij do Nacionalnoyi gvardiyi navesni 2015 roku Zaginuv 31 serpnya vid oskolkovogo poranennya Slastnikov Dmitro Anatolijovich 1994 r n rodom z Dnipropetrovshini Prizvanij z Zhovtih Vod Dnipropetrovskoyi oblasti sluzhiv u vijskovij chastini Nacionalnoyi gvardiyi 3027 Pomer 1 veresnya Kostina Oleksandr Sergijovich 1995 r n rodom z Hersonshini pomer 1 veresnya Dacyuk Bogdan Viktorovich 1990 r n narodivsya ta zhiv na Vinnichchini Pishov z zhittya 24 veresnya 2015 roku ne opritomnivshi Stanom na ranok 1 veresnya gospitalizovano bulo 141 poterpilogo u rezultati zitknen iz nih 131 pravoohoronec Togo zh dnya Prezident Ukrayini Petro Poroshenko posmertno nagorodiv troh zagiblih bijciv ordenami Za muzhnist III stupenya Oficijna versiya tragediyi Buv zatrimanij boyec bataljonu Sich Igor Gumenyuk kotrogo zvinuvachuyut u zastosuvanni granati proti nacgvardijciv Za slovami ministra vnutrishnih sprav Ukrayini Arsena Avakova pri zatrimanomu bula cheka vid granati RGO ta she odna granata Dlya rozsliduvannya zlochinu bulo stvoreno spilnu slidcho operativnu grupu razom iz MVS SBU ta Generalnoyu prokuraturoyu Trivaye slidstvo Advokat Igorya Gumenyuka Sidir Kizin zayaviv zhurnalistam sho jogo pidzahisnij ne viznaye svoyeyi provini i dokaziv jogo vini u spravi nemaye Zokrema u spravi ne jdetsya pro viluchennya zhodnih vibuhovih pristroyiv 24 veresnya 2015 roku pomer chetvertij nacgvardiyec sho buv poranenij pid Verhovnoyu Radoyu Dacyuk Bogdan Viktorovich rodom z Vinnichchini Jogo takozh bulo nagorodzheno ordenom Za muzhnist III stupenya Reakciya inozemnih politikiv Generalnij sekretar Radi Yevropi Turbjorn Yagland privitav shvalennya Verhovnoyu Radoyu proyektu zmin do Konstituciyi v chastini decentralizaciyi ta visloviv spodivannya na prodovzhennya reform Derzhavnij departament SShA privitav uhvalennya Verhovnoyu Radoyu zmin do Konstituciyi yaki stosuyutsya decentralizaciyi a takozh zaklikav provesti povne rozsliduvannya sutichok bilya parlamentu i prityagnuti vinnih do vidpovidalnosti Golova MZS Rosiyi Sergij Lavrov zaklikav vklyuchiti u proyekt rozgornuti polozhennya pro osoblivij status Donbasu a takozh zaklikav ne spivpracyuvati z ekstremistskimi ta radikalnimi silami Ocinki fahivciv Golosuvannya za zmini do Konstituciyi i akciyi protestu pered budivleyu Verhovnoyi radi otrimali neodnoznachni ocinki politologiv Tak na dumku Sergiya Gajdaya najvazhlivishoyu prichinoyu protestiv stalo polozhennya pro nadannya osoblivogo statusu Donbasu sho na jogo dumku stvoryuye nebezpechnij precedent dlya inshih teritorij Ukrayini Na dumku eks suddi Konstitucijnogo sudu Viktora Shishkina yaksho zmini budut uhvaleni 300 ma golosami to ochilnik Kremlya dosyagne meti i legalizuye svoyu okupaciyu chastini teritoriyi Ukrayini Na dumku Ostapa Drozdova z golosuvannyam 31 serpnya v parlamenti utvorilasya nova shiroka koaliciya i v zagibeli pravoohoronciv vinni ti hto zahotiv bavitisya v zhiti po staromu Na dumku fahivciv amerikanskoyi rozvidki Staffor podiyi pid Verhovnoyu radoyu pokazali sho ukrayinskij uryad opinivsya u skrutnomu stanovishi perebuvayuchi pid presingom Rosiyi ta pidtrimuvanih neyu separatistiv z odnogo boku i krajnih pravih i ultranacionalistiv z inshogo Sho bilshe Kiyiv postupayetsya odnim tim silnishe provokuye na radikalni diyi inshih Yaksho taka situaciya trivatime ce stane zagrozoyu ne lishe dlya vregulyuvannya konfliktu mizh Rosiyeyu i Zahodom po shidnij Ukrayini ale j dlya yednosti samoyi ukrayinskoyi derzhavi Div takozhPlan MorelyaPrimitki Arhiv originalu za 28 sichnya 2016 Procitovano 1 veresnya 2015 Arhiv originalu za 1 travnya 2016 Procitovano 31 serpnya 2015 Zberezhemo Zaporizku oblast Zberezhemo oblasnij ustrij Ukrayini 4 bereznya 2022 u Wayback Machine Oficijne internet predstavnictvo Prezidenta Ukrayini Peticiya 22 014037 ep Podana 13 10 2015 Arhiv originalu za 5 chervnya 2016 Procitovano 11 listopada 2015 Cya decentralizaciya ne te chogo hoche Kreml eks posol SShA v Ukrayini Video 2 veresnya 2015 u Wayback Machine Golos Ameriki 31 08 2015 Svoboda piketuvala parlament iz vimogoyu ne dopustiti kapitulyaciyi pered Kremlem 25 veresnya 2015 u Wayback Machine VO Svoboda 31 08 2015 7 zagroz zaproponovanih Prezidentom zmin do Konstituciyi 4 veresnya 2015 u Wayback Machine Ob yednannya Samopomich 28 08 2015 Sadovij zayavlyaye pro zhorstkij tisk na nardepiv pered golosuvannyam shodo decentralizaciyi nedostupne posilannya z grudnya 2021 112 UA 29 serpnya 2015 r Arhiv originalu za 6 veresnya 2015 Procitovano 31 serpnya 2015 Arhiv originalu za 1 veresnya 2015 Procitovano 31 serpnya 2015 Arhiv originalu za 4 veresnya 2015 Procitovano 31 serpnya 2015 Arhiv originalu za 31 serpnya 2015 Procitovano 31 serpnya 2015 Nacgvardiyec zaginuv vid oskolkovogo poranennya otrimanogo pid VR 4 veresnya 2015 u Wayback Machine Den 31 08 2015 ngu gov ua Arhiv originalu za 28 kvitnya 2016 Procitovano 1 veresnya 2015 Ukrayinska pravda Arhiv originalu za 4 veresnya 2015 Procitovano 1 veresnya 2015 ngu gov ua Arhiv originalu za 3 veresnya 2015 Procitovano 1 veresnya 2015 Ukrayinska pravda Arhiv originalu za 4 veresnya 2015 Procitovano 1 veresnya 2015 ngu gov ua Arhiv originalu za 6 travnya 2016 Procitovano 1 veresnya 2015 Zaginuv chetvertij gvardiyec yakij postrazhdav pid chas sutichok pid Verhovnoyu Radoyu 28 veresnya 2015 u Wayback Machine Pres sluzhba NGU Z 141 gospitalizovanogo pislya zitknen pid verhovnoyu Radoyu 10 ne ye pravoohoroncyami 16 veresnya 2015 u Wayback Machine Interfaks Ukrayina 01 09 2015 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 1 veresnya 2015 roku 530 2015 Pro vidznachennya derzhavnimi nagorodami Ukrayini Arhiv originalu za 31 serpnya 2015 Procitovano 31 serpnya 2015 Granatu kinuv svobodivec iz bataljonu Sich Avakov 1 veresnya 2015 u Wayback Machine Ukrayinska pravda 31 08 2015 Do kriminalnoyi vidpovidalnosti mayut buti prityagneni organizatori zamovniki i vikonavci teroristichnogo aktu j antiukrayinskoyi provokaciyi bilya VR Arsenij Yacenyuk 24 grudnya 2015 u Wayback Machine Uryadovij portal 02 09 2015 Zhanna Bezp yatchuk Sho vidomo pro Igorya Gumenyuka 3 veresnya 2015 u Wayback Machine Radio Svoboda 01 09 2015 Igor Gumenyuk ne viznaye sebe vinnim i zaperechuye viluchennya granat advokat 3 sichnya 2016 u Wayback Machine Gromadske Telebachennya 01 09 2015 ngu gov ua Arhiv originalu za 28 veresnya 2015 Procitovano 27 veresnya 2015 ngu gov ua Arhiv originalu za 28 veresnya 2015 Procitovano 27 veresnya 2015 Gensek Radi Yevropi privitav shvalennya Verhovnoyu Radoyu decentralizaciyi SShA privitali golosuvannya u Radi i chekayut rozsliduvannya sutichok 24 veresnya 2015 u Wayback Machine Bi Bi Si Ukrayina 31 08 2015 Lavrov o sobytiyah v Kieve Sotrudnichestvo s ekstremistami nedopustimo Sergij Gajdaj Pro vibuh granati povnovazhennya prezidenta i revolyuciyi 4 veresnya 2015 u Wayback Machine Novoe vremya Zmini do Osnovnogo zakonu ce peremoga Putina eks suddya Konstitucijnogo sudu interv yu telekanalu 24 tv Arhiv originalu za 2 veresnya 2015 Procitovano 3 veresnya 2015 Amerikanska rozvidka Stratfor Kiyiv opinivsya mizh dvoh vogniv 4 veresnya 2015 u Wayback Machine UNIANPosilannyaPoryadok vnesennya zmin do Konstituciyi Ukrayini 27 travnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Proekt Zakonu pro vnesennya zmin do Konstituciyi Ukrayini shodo decentralizaciyi vladi na sajti rada gov ua 5 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Poimenne golosuvannya u Radi Hto progolosuvav za zmini do Konstituciyi 19 veresnya 2015 u Wayback Machine Vsevolod Rechickij Kritichni zauvazhennya do proektu Zakonu Ukrayini Pro vnesennya zmin do Konstituciyi Ukrayini shodo teritorialnogo ustroyu ta miscevogo samovryaduvannya 7 sichnya 2016 u Wayback Machine 24 08 2015 Zvernennya Iniciativnoyi grupi Pershe grudnya do ukrayinskogo suspilstva z privodu prijnyattya zmin do Konstituciyi 22 bereznya 2016 u Wayback Machine 28 01 2016