«Венгард» — проєкт Дослідницької лабораторії американського військово-морського флоту США (NRL) із запуску першого у світі штучного супутника Землі, з використанням для виведення на орбіту ракети «Венгард».
Історія
4 серпня 1955 року група консультантів, названа комітетом Стюарта, схвалили заявку ВМФ США на запуск штучного супутника Землі до Міжнародного геофізичного року. Це рішення поклало початок проєкту «Венгард».
Виготовлення ракети-носія для проєкту було доручено компанії Гленна Мартіна. Спочатку вартість була оцінена у 20 мільйонів доларів США. Однак загальна вартість проєкту сягнула 110 мільйонів доларів. Затримки з випробуваннями змусили тимчасово відмовитися від запуску 10-кілограмового супутника. Перші ракети несли 1,8 кг тестові супутники. Роботи просувалися повільно. Гленн Мартін направив більшість інженерів на роботу над міжконтинентальною балістичною ракетою Титан-1, в якій міністерство оборони США було більше зацікавлене.
Ситуація змінилася 4 жовтня 1957 року із запуском Радянським Союзом «Супутника-1». У США почалася Супутникова криза, викликаний відставанням США в космічній гонці. І уряд США вирішив прискорити роботи із запуску власного супутника Землі.
Перший запуск «Венгарду» було призначено на 6 грудня 1957 року. Корисним навантаженням повинен був служити мікросупутник «Венгард TV3» масою 1,36 кг. Запуск проходив на мисі Канаверал при величезному скупченні народу і преси. Ракета змогла піднятися лише на 1,2 м, після чого нахилилася і вибухнула.
Запуски
У рамках проєкту «Венгард» запущені 3 супутники з 11 спроб:
- Венгард TV3 — 6 грудня 1957 року — Аварія 1.36 кілограмовий супутник
- Венгард TV3 Backup — 5 лютого 1958 року — Аварія 1.36 кілограмовий супутник
- Венгард-1 — 17 березня 1958 року — Orbited 1.47 кілограмовий супутник
- Венгард TV5 — 28 квітня 1958 року — Аварія 10.0 кілограмовий супутник
- Венгард SLV 1 — 27 травня 1958 року — Аварія 10.0 кілограмовий супутник
- Венгард SLV 2 — 26 червня 1958 року — Аварія 10.0 кілограмовий супутник
- Венгард SLV 3 — 26 вересня 1958 року — Аварія 10.0 кілограмовий супутник
- Венгард-2 — 17 лютого 1959 року — Orbited 9.8 кілограмовий супутник
- Венгард SLV 5 — 13 квітня 1959 року — Аварія 10.3 кілограмовий супутник
- Венгард SLV 6 — 22 червня 1959 року — Аварія 10.3 кілограмовий супутник
- Венгард-3 — 18 вересня 1959 року — Orbited 22.7 кілограмовий (50 lb) супутник
Результати програми
Незважаючи на тінь, яка лягла на програму запуску першого американського супутника, і того, щоб подолати приниження від невдалих запусків проєкт в кінцевому підсумку мав 100 відсоткову результативність з виконання цілей поставлених перед програмою і забезпечив великий обсяг інформації про розмір і форму Землі, щільність повітря, температурні діапазони, і мікрометеоритний вплив. Vanguard 1 продовжував передавати радіосигнал до 1964 року, обробка даних, отриманих з цих супутників показала, що Земля не зовсім ідеальна сфера: вона має грушоподібну форму, підвищену на Північному полюсі і сплющену на Південному полюсі. Ще буда виправлена інформація про щільність атмосфери на великих висотах і поліпшена точність карт світу. Програма Vanguard була передана НАСА, коли це агентство було створено в середині 1958 року.
Програма Vanguard 1 дала чимало технологій, які відтоді застосовується в пізніших американських програмах супутникового зв'язку, запуску ракет і супутникового спостереження.
Наприклад, перевірка в польоті, що сонячні елементи можуть бути використані протягом декількох років для забезпечення радіопередавачів живленням. Сонячні батареї на апаратах «Венгард» експлуатувалися близько семи років, в той час як звичайні батареї, які використовуються для живлення бортового передавача працювали всього 20 днів.
Хоча голос «Венгарду на батареях» замовк в 1964 році, він продовжує слугувати науковому співтовариству. Наземне оптичне відстеження тепер інертних Венгардів продовжує надавати інформацію про вплив Сонця, Місяця й атмосфери на супутникові орбіти протягом тривалого пасивного польоту. Супутники Vanguard відзначили свій 50-й рік у космосі 17 березня 2008 року. Початкові розрахунки перебування на орбіті засвідчили, що апарат буде літати 2000 років, але було виявлено, що тиск сонячного випромінювання та атмосферний опір при високих рівнях сонячної активності здійснює значні збурення в перигеї висоти супутника, що викликало значне зниження його очікуваного терміну служби до всього близько 240 років.
Фон Браун заявив (у березні 1958 р.), що Vanguard SLV був одним з найефективніших носіїв в американській історії, і може бути найефективнішим по сьогодні.
Джерела
- Vanguard — A History (NASA SP-4202, 1970) online book (англ.)
- NASA History Series Publications (many of which are on-line) (англ.)
- NOVA — Sputnik Declassified — PBS.org (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vengard proyekt Doslidnickoyi laboratoriyi amerikanskogo vijskovo morskogo flotu SShA NRL iz zapusku pershogo u sviti shtuchnogo suputnika Zemli z vikoristannyam dlya vivedennya na orbitu raketi Vengard Raketa Vengard iz suputnikom Vengard 1 na startovomu stoliIstoriya4 serpnya 1955 roku grupa konsultantiv nazvana komitetom Styuarta shvalili zayavku VMF SShA na zapusk shtuchnogo suputnika Zemli do Mizhnarodnogo geofizichnogo roku Ce rishennya poklalo pochatok proyektu Vengard Vigotovlennya raketi nosiya dlya proyektu bulo dorucheno kompaniyi Glenna Martina Spochatku vartist bula ocinena u 20 miljoniv dolariv SShA Odnak zagalna vartist proyektu syagnula 110 miljoniv dolariv Zatrimki z viprobuvannyami zmusili timchasovo vidmovitisya vid zapusku 10 kilogramovogo suputnika Pershi raketi nesli 1 8 kg testovi suputniki Roboti prosuvalisya povilno Glenn Martin napraviv bilshist inzheneriv na robotu nad mizhkontinentalnoyu balistichnoyu raketoyu Titan 1 v yakij ministerstvo oboroni SShA bulo bilshe zacikavlene Situaciya zminilasya 4 zhovtnya 1957 roku iz zapuskom Radyanskim Soyuzom Suputnika 1 U SShA pochalasya Suputnikova kriza viklikanij vidstavannyam SShA v kosmichnij gonci I uryad SShA virishiv priskoriti roboti iz zapusku vlasnogo suputnika Zemli Pershij zapusk Vengardu bulo priznacheno na 6 grudnya 1957 roku Korisnim navantazhennyam povinen buv sluzhiti mikrosuputnik Vengard TV3 masoyu 1 36 kg Zapusk prohodiv na misi Kanaveral pri velicheznomu skupchenni narodu i presi Raketa zmogla pidnyatisya lishe na 1 2 m pislya chogo nahililasya i vibuhnula ZapuskiAvariya raketi Avangard na misi Kanaveral 6 grudnya 1957 roku U ramkah proyektu Vengard zapusheni 3 suputniki z 11 sprob Vengard TV3 6 grudnya 1957 roku Avariya 1 36 kilogramovij suputnik Vengard TV3 Backup 5 lyutogo 1958 roku Avariya 1 36 kilogramovij suputnik Vengard 1 17 bereznya 1958 roku Orbited 1 47 kilogramovij suputnik Vengard TV5 28 kvitnya 1958 roku Avariya 10 0 kilogramovij suputnik Vengard SLV 1 27 travnya 1958 roku Avariya 10 0 kilogramovij suputnik Vengard SLV 2 26 chervnya 1958 roku Avariya 10 0 kilogramovij suputnik Vengard SLV 3 26 veresnya 1958 roku Avariya 10 0 kilogramovij suputnik Vengard 2 17 lyutogo 1959 roku Orbited 9 8 kilogramovij suputnik Vengard SLV 5 13 kvitnya 1959 roku Avariya 10 3 kilogramovij suputnik Vengard SLV 6 22 chervnya 1959 roku Avariya 10 3 kilogramovij suputnik Vengard 3 18 veresnya 1959 roku Orbited 22 7 kilogramovij 50 lb suputnikRezultati programiSuputnik Vengard TV3 u Nacionalnomu muzeyi aviaciyi ta kosmonavtiki Nezvazhayuchi na tin yaka lyagla na programu zapusku pershogo amerikanskogo suputnika i togo shob podolati prinizhennya vid nevdalih zapuskiv proyekt v kincevomu pidsumku mav 100 vidsotkovu rezultativnist z vikonannya cilej postavlenih pered programoyu i zabezpechiv velikij obsyag informaciyi pro rozmir i formu Zemli shilnist povitrya temperaturni diapazoni i mikrometeoritnij vpliv Vanguard 1 prodovzhuvav peredavati radiosignal do 1964 roku obrobka danih otrimanih z cih suputnikiv pokazala sho Zemlya ne zovsim idealna sfera vona maye grushopodibnu formu pidvishenu na Pivnichnomu polyusi i splyushenu na Pivdennomu polyusi She buda vipravlena informaciya pro shilnist atmosferi na velikih visotah i polipshena tochnist kart svitu Programa Vanguard bula peredana NASA koli ce agentstvo bulo stvoreno v seredini 1958 roku Programa Vanguard 1 dala chimalo tehnologij yaki vidtodi zastosovuyetsya v piznishih amerikanskih programah suputnikovogo zv yazku zapusku raket i suputnikovogo sposterezhennya Napriklad perevirka v poloti sho sonyachni elementi mozhut buti vikoristani protyagom dekilkoh rokiv dlya zabezpechennya radioperedavachiv zhivlennyam Sonyachni batareyi na aparatah Vengard ekspluatuvalisya blizko semi rokiv v toj chas yak zvichajni batareyi yaki vikoristovuyutsya dlya zhivlennya bortovogo peredavacha pracyuvali vsogo 20 dniv Hocha golos Vengardu na batareyah zamovk v 1964 roci vin prodovzhuye sluguvati naukovomu spivtovaristvu Nazemne optichne vidstezhennya teper inertnih Vengardiv prodovzhuye nadavati informaciyu pro vpliv Soncya Misyacya j atmosferi na suputnikovi orbiti protyagom trivalogo pasivnogo polotu Suputniki Vanguard vidznachili svij 50 j rik u kosmosi 17 bereznya 2008 roku Pochatkovi rozrahunki perebuvannya na orbiti zasvidchili sho aparat bude litati 2000 rokiv ale bulo viyavleno sho tisk sonyachnogo viprominyuvannya ta atmosfernij opir pri visokih rivnyah sonyachnoyi aktivnosti zdijsnyuye znachni zburennya v perigeyi visoti suputnika sho viklikalo znachne znizhennya jogo ochikuvanogo terminu sluzhbi do vsogo blizko 240 rokiv Fon Braun zayaviv u berezni 1958 r sho Vanguard SLV buv odnim z najefektivnishih nosiyiv v amerikanskij istoriyi i mozhe buti najefektivnishim po sogodni DzherelaVanguard A History NASA SP 4202 1970 online book angl NASA History Series Publications many of which are on line angl NOVA Sputnik Declassified PBS org angl