Шаньдун (кит. трад. 山東, спр. 山东, піньїнь: Shandong, МФА: [ʂán tʊ́ŋ], схід гір) — провінція на сході Китаю. Столиця — місто Цзінань (місто на півдні річки Цзі), найбільший порт — Циндао. Населення — 91,800 млн (дані на 2004 р.) Площа 156700 км². Узбережжя Жовтого Моря в провінції — 3000 км.
Шаньдун | |||||
---|---|---|---|---|---|
山东, Shāndōng | |||||
| |||||
столиця | Цзінань | ||||
Найбільше місто | Цзінань | ||||
Країна | КНР | ||||
| |||||
Населення | |||||
- повне | 91,800 млн (2 місце) | ||||
- густота | 586 (14 місце) | ||||
Площа | |||||
- повна | 156 700 км² | ||||
Висота | |||||
- максимальна | 1545 м (Тайшань) | ||||
Часовий пояс | |||||
ВВП | 1,55 трлн юанів | ||||
Губернатор | d і d | ||||
Вебсайт | sd.gov.cn | ||||
Код ISO 3166-2 | CN-SD | ||||
|
Історія
Вперше топонім «Шаньдун» з'явився за часів чжурчженської імперії Цзінь, коли в 1142 році були утворені «Східна провінція Шаньдун» (山东 东路, адміністративний центр — Цінчжоу) і «Західна провінція Шаньдун» (山东 西路, адміністративний центр — [ru]).
Об'єднана провінція Шаньдун вперше з'явилася лише за часів імперії Мін; в той час до її складу входив і Ляодунський півострів. Після маньчжурського завоювання Китаю ці землі опинилися в складі імперії Цін, і провінція, втративши Ляодун, набула майже сучасного вигляду кордонів.
В середині XX століття, коли після капітуляції Японії в Китаї розгорнулася повномасштабна громадянська війна, гірські райони Шаньдуна були одними з основних баз китайських комуністів. Повністю гомінданівські війська були вигнані з Шаньдуна до червня 1949 року. Створений комуністами під час партизанської боротьби Шаньсі-Хебей-Шаньдун-Хенаньський звільнений район став основою утвореного в серпні 1949 року Спеціального району Ханьдань, і тому частина земель, що входили до війни до складу провінції Шаньдун, перейшла до складу провінції Хебей.
Після утворення КНР новою владою була створена в центрі країни провінція Пін'юань, проте вже в 1952 році вона була розформована, і її східні землі були приєднані до провінції Шаньдун. В цьому році був змінений кордон між провінціями Шаньдун і Хебей, і з того часу провінція набула сучасних меж. Крім того після утворення КНР до складу провінції Шаньдун були включені Сюйчжоу і Ляньюньган, проте в 1953 році була утворена провінція Цзянсу, і ці землі були передані в її склад.
У 2019 році міський округ Лайу був приєднаний до Цзінаню; його район Гайчен зберіг назву, а район Лайчен став районом [ru].
Адміністративний поділ
Карта | # | Українська назва | Китайська назва | Піньінь |
---|---|---|---|---|
Міста субпровінційного значення | ||||
1 | Цзінань | 济南市 | Jǐnán Shì | |
2 | Циндао | 青岛市 | Qīngdǎo Shì | |
Міські округи | ||||
3 | Біньчжоу | 滨州市 | Bīnzhōu Shì | |
4 | Дечжоу | 德州市 | Dézhōu Shì | |
5 | Дун'їн | 东营市 | Dōngyíng Shì | |
6 | Хецзе | 菏泽市 | Hézé Shì | |
7 | Цзінін | 济宁市 | Jìníng Shì | |
8 | Цзибо | 淄博市 | Zībó Shì | |
9 | Ляочен | 聊城市 | Liáochéng Shì | |
10 | Ліньї | 临沂市 | Línyí Shì | |
11 | Жичжао | 日照市 | Rìzhào Shì | |
12 | Тайань | 泰安市 | Tài'ān Shì | |
13 | Вейфан | 潍坊市 | Wéifāng Shì | |
14 | Вейхай | 威海市 | Wēihǎi Shì | |
15 | Яньтай | 烟台市 | Yāntái Shì | |
16 | Цзаочжуан | 枣庄市 | Zǎozhuāng Shì |
Економіка
Культура
Територія провінції Шаньдунь була місцем розвитку декількох неолітичних культур, які отнимали назви за місцями їх відкриття у регіоні: 后李 (6500-5500 до н. е.), 北辛 (5300–4100 до н. е.), 大汶口 (4100–2600 до н. е.). Найвідоміша та трохи пізніша, Луншань 龙山 (3000–2000 BCE) була віднайдена у 1928 році, 25 км від Цзінані. Культура Луншань було змінено культурою [en] 岳石, 1900—1500 до н. е., яка зрештом була інтегрована до культури Шан.
Шаньдуньське місто Цюйфу — місце народження Конфуція; Шоуцюй біля Цюйфу — місце народження легендарного Жовтого імператора.
Через виняткове культурне значення регіону, німецький вплив у Шаньдуні наприкінці 19 ст. (див. Цзяочжоу) спричинив сплеск анти-західних настроїв серед китайського населення.
У м. Гаотань народився сучасний китайський художник Лі Кучань (1899—1983).
Див. також
- 2510 Шаньдун — астероїд, названий на честь території.
- Шаньдунський козел
- Завод паливних присадок у Ліньї
Примітки
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 липня 2015. Процитовано 13 липня 2015.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Посилання
- Шаньтун // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Шаньдун [ 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shandun kit trad 山東 spr 山东 pinyin Shandong MFA ʂan tʊ ŋ shid gir provinciya na shodi Kitayu Stolicya misto Czinan misto na pivdni richki Czi najbilshij port Cindao Naselennya 91 800 mln dani na 2004 r Plosha 156700 km Uzberezhzhya Zhovtogo Morya v provinciyi 3000 km Shandun 山东 Shandōng stolicya Czinan Najbilshe misto Czinan Krayina KNR Mezhuye z susidni adminodiniciHebej Henan Anhoj Czyansu Naselennya povne 91 800 mln 2 misce gustota 586 14 misce Plosha povna 156 700 km Visota maksimalna 1545 m Tajshan Chasovij poyas UTC 8 VVP 1 55 trln yuaniv Gubernator d i d Vebsajt sd gov cn Kod ISO 3166 2 CN SD Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu ShandunIstoriyaVpershe toponim Shandun z yavivsya za chasiv chzhurchzhenskoyi imperiyi Czin koli v 1142 roci buli utvoreni Shidna provinciya Shandun 山东 东路 administrativnij centr Cinchzhou i Zahidna provinciya Shandun 山东 西路 administrativnij centr ru Ob yednana provinciya Shandun vpershe z yavilasya lishe za chasiv imperiyi Min v toj chas do yiyi skladu vhodiv i Lyaodunskij pivostriv Pislya manchzhurskogo zavoyuvannya Kitayu ci zemli opinilisya v skladi imperiyi Cin i provinciya vtrativshi Lyaodun nabula majzhe suchasnogo viglyadu kordoniv V seredini XX stolittya koli pislya kapitulyaciyi Yaponiyi v Kitayi rozgornulasya povnomasshtabna gromadyanska vijna girski rajoni Shanduna buli odnimi z osnovnih baz kitajskih komunistiv Povnistyu gomindanivski vijska buli vignani z Shanduna do chervnya 1949 roku Stvorenij komunistami pid chas partizanskoyi borotbi Shansi Hebej Shandun Henanskij zvilnenij rajon stav osnovoyu utvorenogo v serpni 1949 roku Specialnogo rajonu Handan i tomu chastina zemel sho vhodili do vijni do skladu provinciyi Shandun perejshla do skladu provinciyi Hebej Pislya utvorennya KNR novoyu vladoyu bula stvorena v centri krayini provinciya Pin yuan prote vzhe v 1952 roci vona bula rozformovana i yiyi shidni zemli buli priyednani do provinciyi Shandun V comu roci buv zminenij kordon mizh provinciyami Shandun i Hebej i z togo chasu provinciya nabula suchasnih mezh Krim togo pislya utvorennya KNR do skladu provinciyi Shandun buli vklyucheni Syujchzhou i Lyanyungan prote v 1953 roci bula utvorena provinciya Czyansu i ci zemli buli peredani v yiyi sklad U 2019 roci miskij okrug Laju buv priyednanij do Czinanyu jogo rajon Gajchen zberig nazvu a rajon Lajchen stav rajonom ru Administrativnij podilKarta Ukrayinska nazva Kitajska nazva Pinin Mista subprovincijnogo znachennya 1 Czinan 济南市 Jǐnan Shi 2 Cindao 青岛市 Qingdǎo Shi Miski okrugi 3 Binchzhou 滨州市 Binzhōu Shi 4 Dechzhou 德州市 Dezhōu Shi 5 Dun yin 东营市 Dōngying Shi 6 Hecze 菏泽市 Heze Shi 7 Czinin 济宁市 Jining Shi 8 Czibo 淄博市 Zibo Shi 9 Lyaochen 聊城市 Liaocheng Shi 10 Linyi 临沂市 Linyi Shi 11 Zhichzhao 日照市 Rizhao Shi 12 Tajan 泰安市 Tai an Shi 13 Vejfan 潍坊市 Weifang Shi 14 Vejhaj 威海市 Weihǎi Shi 15 Yantaj 烟台市 Yantai Shi 16 Czaochzhuan 枣庄市 Zǎozhuang ShiEkonomikaUstanovka degidrogenizaciyi butilenu v Dun yiniKulturaTeritoriya provinciyi Shandun bula miscem rozvitku dekilkoh neolitichnih kultur yaki otnimali nazvi za miscyami yih vidkrittya u regioni 后李 6500 5500 do n e 北辛 5300 4100 do n e 大汶口 4100 2600 do n e Najvidomisha ta trohi piznisha Lunshan 龙山 3000 2000 BCE bula vidnajdena u 1928 roci 25 km vid Czinani Kultura Lunshan bulo zmineno kulturoyu en 岳石 1900 1500 do n e yaka zreshtom bula integrovana do kulturi Shan Shandunske misto Cyujfu misce narodzhennya Konfuciya Shoucyuj bilya Cyujfu misce narodzhennya legendarnogo Zhovtogo imperatora Cherez vinyatkove kulturne znachennya regionu nimeckij vpliv u Shanduni naprikinci 19 st div Czyaochzhou sprichiniv splesk anti zahidnih nastroyiv sered kitajskogo naselennya U m Gaotan narodivsya suchasnij kitajskij hudozhnik Li Kuchan 1899 1983 Div takozh2510 Shandun asteroyid nazvanij na chest teritoriyi Shandunskij kozel Zavod palivnih prisadok u LinyiPrimitki PDF Arhiv originalu PDF za 14 lipnya 2015 Procitovano 13 lipnya 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaShantun Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Shandun 8 zhovtnya 2020 u Wayback Machine