Причи́нний зв'язо́к — це об'єктивний зв'язок між дією (бездіяльністю) тієї чи іншої особи і певним наслідком.
Питання про причинний зв'язок постає в разі притягнення особи до відповідальності за шкідливі наслідки її дії або бездіяльності при правопорушенні. Якщо закон, забороняючи те чи інше діяння, пов'язує відповідальність за нього з настанням певного шкідливого наслідку, то для притягнення особи, винної у вчиненні цього діяння, до відповідальності треба, крім інших обставин, встановити і те, що до цього наслідку спричинилися її дії або бездіяльність. В кримінальному праві причинний зв'язок є необхідним елементом об'єктивної сторони тих складів злочину, які містять вказівку не лише на заборонене діяння, а й на його шкідливий наслідок. Відсутність причинного зв'язку між протиправним діянням особи і певним шкідливим наслідком виключає можливість притягнення особи до відповідальності. В цивільному, трудовому, адміністративному праві обов'язок відшкодувати заподіяну шкоду також можна покласти лише на особу, діяння якої є причиною цієї шкоди.
Методи встановлення причинного зв'язку
Причинний зв'язок є об'єктивним зв'язком, він існує поза нашою свідомістю і незалежно від неї. Причинність є загальним універсальним зв'язком, у світі немає явищ, котрі б не мали своїх причин.
Пізнання причин явищ має певне значення для розуміння їхньої сутності, закономірностей розвитку. Встановити причини — означає дати відповідь на запитання про те, чому явище відбувається, чим воно викликане, що знаходиться в його основі. Без з'ясування причин глибоке пізнання явищ неможливе. Але знайти причину явища — завдання нелегке, причина не лежить на поверхні явищ, не дана нам безпосередньо. Причина може бути визначена унаслідок глибокого! всебічного дослідження спостережуваного явища.
Пізнаючи причини явища, слід враховувати такі особливості причинного зв'язку.
1. Між причиною й наслідком існує послідовність у часі: спочатку виникає причина, а потім уже наслідок. Тому причину будь-якого явища необхідно шукати серед явищ, що передують йому. Явище ж, що виникло після спостережуваного явища, не може бути його причиною.
Але тимчасову послідовність явищ не можна ототожнювати з причинним зв'язком; те, що передує іншому, не обов'язково є його причиною; явище, котре виникло вслід за іншим, не обов'язково є наслідком цього явища. Так, за весною йде літо, за ніччю — день, і це зовсім не означає, що весна є причиною літа, а ніч причиною дня. Якщо ж просту послідовність явищ у часі приймати за причинний зв'язок, то допускаються логічної помилки, що дістала назви після цього, отже з цієї причини (post hoc, ergo propter hoc).
2. Чимало явищ викликаються не якоюсь однією певною причиною, а різними причинами. Наприклад, пожежа може стати наслідком умисного підпалу, або необережного поводження з вогнем, або несправністю електропроводки, або внаслідок удару блискавки. У таких випадках мають справу із сукупністю причин.
Під сукупністю причин розуміють такий причинний зв'язок, коли одне явище може бути викликане не якоюсь однією, а кількома причинами.
При сукупності причин визначити причину явища набагато важче, ніж тоді, коли явище викликане лише однією причиною. У судовому дослідженні це приводить до того, що необхідно не тільки встановити зв'язок явища з причиною, що його викликала, а й довести, що досліджуване явище не могло бути викликане ніякою іншою з можливих причин.
3. Чимало явищ є наслідком спільної дії двох або більше причин. У подібних випадках має місце змішування дій.
Змішування дій полягає в тому, що явище є наслідком спільної дії кількох причин.
Коли мають справу зі змішуванням дій, то слід встановити не тільки всі причини, а й роль кожної з них окремо. Для судової практики це положення означає, що треба, наприклад, не просто встановити всіх співучасників злочину, а й визначити роль кожного із спільників.
Пізнання причинного зв'язку — це не якийсь одноактний момент, а складний багатогранний процес. Визначаючи причини явища, застосовують усі логічні засоби і способи пізнання. Але в окремих найпростіших випадках причинний зв'язок може бути установлений за допомогою певних логічних засобів, що дістали назву методів установлення причинного зв'язку або методів наукової індукції. Таких методів п'ять: метод єдиної схожості, метод єдиної різниці, сполучений метод схожості і різниці, метод супутніх змін та метод остач (залишків).
Причинний зв'язок як елемент об'єктивної сторони складу злочину
Причинний зв'язок як ознака об'єктивної сторони злочину підлягає встановленню у випадках, коли суспільно небезпечні наслідки є обов'язковою ознакою складу злочину, тобто в злочинах з матеріальним складом. Звідси випливає, що якщо відсутнє суспільно небезпечне діяння, то немає необхідності встановлювати причинний зв'язок, тому що немає першої (обов'язкової) ознаки об'єктивної сторони — діяння. У разі відсутності наслідку (за наявності суспільно небезпечного діяння) має місце замах на злочин, або склад формального злочину, або взагалі немає складу злочину. Якщо ж причинний зв'язок між діянням і наслідком не встановлений, об'єктивна сторона злочину з матеріальним складом відсутня внаслідок відсутності такої обов'язкової її ознаки, як причинний зв'язок.
Об'єктивність причинного зв'язку
Причинний зв'язок — це об'єктивно існуючий зв'язок між причиною (суспільно небезпечним діянням) і наслідком (суспільно небезпечними наслідками). Причинний зв'язок між злочинним діянням і суспільно небезпечними наслідками існує об'єктивно як факт реальної дійсності поза свідомістю і волею людини — слідчого, прокурора, судді. Даний зв'язок як зв'язок між явищами об'єктивної дійсності є таким, що може бути пізнаним. Тому по кожній кримінальній справі для наявності об'єктивної сторони злочину з матеріальним складом необхідно встановити (вивчити, пізнати) не лише діяння, але і суспільно небезпечний наслідок, а також причинний зв'язок між діянням і наслідками як явищами реальної дійсності. Причинний зв'язок має місце лише тоді, коли діяння виступає необхідною умовою, без якої неможливе настання наслідку.
Див. також
- Об'єктивно протиправне діяння
- (про людину)
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Література
- Причинний зв’язок у кримінальному праві // Велика українська юридична енциклопедія. У 20 т. Т. 17. Кримінальне право / В. Я. Тацій (відп. ред.) та ін. — 2017. — С. 833. — .
Посилання
- Причинний зв'язок // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — 736 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prichi nnij zv yazo k ce ob yektivnij zv yazok mizh diyeyu bezdiyalnistyu tiyeyi chi inshoyi osobi i pevnim naslidkom Pitannya pro prichinnij zv yazok postaye v razi prityagnennya osobi do vidpovidalnosti za shkidlivi naslidki yiyi diyi abo bezdiyalnosti pri pravoporushenni Yaksho zakon zaboronyayuchi te chi inshe diyannya pov yazuye vidpovidalnist za nogo z nastannyam pevnogo shkidlivogo naslidku to dlya prityagnennya osobi vinnoyi u vchinenni cogo diyannya do vidpovidalnosti treba krim inshih obstavin vstanoviti i te sho do cogo naslidku sprichinilisya yiyi diyi abo bezdiyalnist V kriminalnomu pravi prichinnij zv yazok ye neobhidnim elementom ob yektivnoyi storoni tih skladiv zlochinu yaki mistyat vkazivku ne lishe na zaboronene diyannya a j na jogo shkidlivij naslidok Vidsutnist prichinnogo zv yazku mizh protipravnim diyannyam osobi i pevnim shkidlivim naslidkom viklyuchaye mozhlivist prityagnennya osobi do vidpovidalnosti V civilnomu trudovomu administrativnomu pravi obov yazok vidshkoduvati zapodiyanu shkodu takozh mozhna poklasti lishe na osobu diyannya yakoyi ye prichinoyu ciyeyi shkodi Metodi vstanovlennya prichinnogo zv yazkuPrichinnij zv yazok ye ob yektivnim zv yazkom vin isnuye poza nashoyu svidomistyu i nezalezhno vid neyi Prichinnist ye zagalnim universalnim zv yazkom u sviti nemaye yavish kotri b ne mali svoyih prichin Piznannya prichin yavish maye pevne znachennya dlya rozuminnya yihnoyi sutnosti zakonomirnostej rozvitku Vstanoviti prichini oznachaye dati vidpovid na zapitannya pro te chomu yavishe vidbuvayetsya chim vono viklikane sho znahoditsya v jogo osnovi Bez z yasuvannya prichin gliboke piznannya yavish nemozhlive Ale znajti prichinu yavisha zavdannya nelegke prichina ne lezhit na poverhni yavish ne dana nam bezposeredno Prichina mozhe buti viznachena unaslidok glibokogo vsebichnogo doslidzhennya sposterezhuvanogo yavisha Piznayuchi prichini yavisha slid vrahovuvati taki osoblivosti prichinnogo zv yazku 1 Mizh prichinoyu j naslidkom isnuye poslidovnist u chasi spochatku vinikaye prichina a potim uzhe naslidok Tomu prichinu bud yakogo yavisha neobhidno shukati sered yavish sho pereduyut jomu Yavishe zh sho viniklo pislya sposterezhuvanogo yavisha ne mozhe buti jogo prichinoyu Ale timchasovu poslidovnist yavish ne mozhna ototozhnyuvati z prichinnim zv yazkom te sho pereduye inshomu ne obov yazkovo ye jogo prichinoyu yavishe kotre viniklo vslid za inshim ne obov yazkovo ye naslidkom cogo yavisha Tak za vesnoyu jde lito za nichchyu den i ce zovsim ne oznachaye sho vesna ye prichinoyu lita a nich prichinoyu dnya Yaksho zh prostu poslidovnist yavish u chasi prijmati za prichinnij zv yazok to dopuskayutsya logichnoyi pomilki sho distala nazvi pislya cogo otzhe z ciyeyi prichini post hoc ergo propter hoc 2 Chimalo yavish viklikayutsya ne yakoyus odniyeyu pevnoyu prichinoyu a riznimi prichinami Napriklad pozhezha mozhe stati naslidkom umisnogo pidpalu abo neoberezhnogo povodzhennya z vognem abo nespravnistyu elektroprovodki abo vnaslidok udaru bliskavki U takih vipadkah mayut spravu iz sukupnistyu prichin Pid sukupnistyu prichin rozumiyut takij prichinnij zv yazok koli odne yavishe mozhe buti viklikane ne yakoyus odniyeyu a kilkoma prichinami Pri sukupnosti prichin viznachiti prichinu yavisha nabagato vazhche nizh todi koli yavishe viklikane lishe odniyeyu prichinoyu U sudovomu doslidzhenni ce privodit do togo sho neobhidno ne tilki vstanoviti zv yazok yavisha z prichinoyu sho jogo viklikala a j dovesti sho doslidzhuvane yavishe ne moglo buti viklikane niyakoyu inshoyu z mozhlivih prichin 3 Chimalo yavish ye naslidkom spilnoyi diyi dvoh abo bilshe prichin U podibnih vipadkah maye misce zmishuvannya dij Zmishuvannya dij polyagaye v tomu sho yavishe ye naslidkom spilnoyi diyi kilkoh prichin Koli mayut spravu zi zmishuvannyam dij to slid vstanoviti ne tilki vsi prichini a j rol kozhnoyi z nih okremo Dlya sudovoyi praktiki ce polozhennya oznachaye sho treba napriklad ne prosto vstanoviti vsih spivuchasnikiv zlochinu a j viznachiti rol kozhnogo iz spilnikiv Piznannya prichinnogo zv yazku ce ne yakijs odnoaktnij moment a skladnij bagatogrannij proces Viznachayuchi prichini yavisha zastosovuyut usi logichni zasobi i sposobi piznannya Ale v okremih najprostishih vipadkah prichinnij zv yazok mozhe buti ustanovlenij za dopomogoyu pevnih logichnih zasobiv sho distali nazvu metodiv ustanovlennya prichinnogo zv yazku abo metodiv naukovoyi indukciyi Takih metodiv p yat metod yedinoyi shozhosti metod yedinoyi riznici spoluchenij metod shozhosti i riznici metod suputnih zmin ta metod ostach zalishkiv Prichinnij zv yazok yak element ob yektivnoyi storoni skladu zlochinuPrichinnij zv yazok yak oznaka ob yektivnoyi storoni zlochinu pidlyagaye vstanovlennyu u vipadkah koli suspilno nebezpechni naslidki ye obov yazkovoyu oznakoyu skladu zlochinu tobto v zlochinah z materialnim skladom Zvidsi viplivaye sho yaksho vidsutnye suspilno nebezpechne diyannya to nemaye neobhidnosti vstanovlyuvati prichinnij zv yazok tomu sho nemaye pershoyi obov yazkovoyi oznaki ob yektivnoyi storoni diyannya U razi vidsutnosti naslidku za nayavnosti suspilno nebezpechnogo diyannya maye misce zamah na zlochin abo sklad formalnogo zlochinu abo vzagali nemaye skladu zlochinu Yaksho zh prichinnij zv yazok mizh diyannyam i naslidkom ne vstanovlenij ob yektivna storona zlochinu z materialnim skladom vidsutnya vnaslidok vidsutnosti takoyi obov yazkovoyi yiyi oznaki yak prichinnij zv yazok Ob yektivnist prichinnogo zv yazkuPrichinnij zv yazok ce ob yektivno isnuyuchij zv yazok mizh prichinoyu suspilno nebezpechnim diyannyam i naslidkom suspilno nebezpechnimi naslidkami Prichinnij zv yazok mizh zlochinnim diyannyam i suspilno nebezpechnimi naslidkami isnuye ob yektivno yak fakt realnoyi dijsnosti poza svidomistyu i voleyu lyudini slidchogo prokurora suddi Danij zv yazok yak zv yazok mizh yavishami ob yektivnoyi dijsnosti ye takim sho mozhe buti piznanim Tomu po kozhnij kriminalnij spravi dlya nayavnosti ob yektivnoyi storoni zlochinu z materialnim skladom neobhidno vstanoviti vivchiti piznati ne lishe diyannya ale i suspilno nebezpechnij naslidok a takozh prichinnij zv yazok mizh diyannyam i naslidkami yak yavishami realnoyi dijsnosti Prichinnij zv yazok maye misce lishe todi koli diyannya vistupaye neobhidnoyu umovoyu bez yakoyi nemozhlive nastannya naslidku Div takozhOb yektivno protipravne diyannya pro lyudinu DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Literatura Prichinnij zv yazok u kriminalnomu pravi Velika ukrayinska yuridichna enciklopediya U 20 t T 17 Kriminalne pravo V Ya Tacij vidp red ta in 2017 S 833 ISBN 978 966 937 261 1 PosilannyaPrichinnij zv yazok Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2003 T 5 P S 736 s ISBN 966 7492 05 2