Примас Королівства Польського — почесний титул, яким протягом 1818–1829 та 1925–1938 років наділялися Варшавські архієпископи.
Історія титулу
Після другого поділу Речі Посполитої 1793 року примас Польщі, як і всі мешканці Великопольщі, став громадянином Королівства Пруссії. Невдовзі прусська влада декретом 1796 року заборонила першому післярозділовому архієпископу Ґнєзненському Іґнацію Красіцькому використовувати титул примаса. Через два роки його прерогативи щодо дієцезій на теренах, що відійшли до Російської імперії, теж закінчилися.
Після поділів Речі Посполитої, російська влада спочатку ініціювала створення примасівського уряду для новоствореної 1798 року Могилівської митрополії, якій підпорядковувалися Віленська, Жемайтійська та Луцька дієцезії. Був навіть проєкт перенесення права примасівства з Ґнєзна до Вільна. Проте Святий Престол не погодився на такі рішення.
Після падіння Наполеона, в результаті роботи Віденського конгресу, у межах Російської імперії 1815 року було створене Королівство Польське. Цар Олександр I надав 1818 року титул примаса Королівства Польського для нещодавно створеної Варшавської архідієцезії. Це рішення російської влади пояснювалося тим, що завдяки впливу на вибір ієрархів на цю посаду вона прагнула підпорядкувати собі керівництво католицькою церквою. Цей титул цього ж року був підтверджений буллою папи Пія VII.
Проте, 1829 року цар Микола I заборонив наступникам покійного примаса Яна Павла Воронича використовувати цей титул, а столиця примаса у Варшаві була остаточно скасована після падіння Листопадового повстання (1830–1831), яке поклало край автономії Королівства Польського.
Під час Першої світової війни, після створення 1916 року маріонеткового пронімецького Королівства Польського, архієпископ Варшавський Александер Каковський скористався цією ситуацією та, посилаючись на буллу Пія VII 1818 року, почав відкрито називати себе примасом Королівства Польського. Архієпископ Ґнєзненський і Познанський Едмунд Дальбор з лютого 1919 року також почав виступати на публіці як примас Польщі. Таким чином виникла незручна ситуація, коли відновлена Річ Посполита мала двох примасів, які були також кардиналами.
У цій ситуації примас Дальбор звернувся до папи Пія ХІ з проханням остаточно вирішити цю справу. Конгрегація надзвичайних церковних справ декретом від 5 лютого 1925 року санкціонувала це «двовладдя», затвердивши для архієпископа Ґнєзненського титул примаса Польщі, а також пожиттєво залишивши титул примаса Королівства Польського за Каковським. Обидва примаси були людьми високої особистої культури, тому «двовладдя» не принесло жодних непорозумінь і суперечок. Після смерті кардинала Дальбора 1926 року Август Глонд став архієпископом Ґнєзно і Познані та примасом Польщі. У грудні 1938 року помер Александер Каковський, але через початок Другої світової війни його наступника не було обрано. Звідтоді титул примаса Королівства Польського більше нікому не надавався.
Зображення | Ім'я та прізвище | Роки перебування на посаді | Коментарі |
---|---|---|---|
[pl] | 1818 — 1819 | ||
[pl] | 1819 — 1822 | ||
Войцех III Скаршевський | 1824 — 1827 | ||
Ян XII Павел Воронич | 1828 — 1829 | після його смерті цар Микола I відмінив присвоєння титулу | |
Александер Каковський | 1925 — 1938 | кардинал |
Див. також
Примітки
- Geneza urzedu Prymasa Polski. Kuria Diecezjalna w Kielcach (пол.) . Процитовано 21.03.2023.
- Rola Prymasa Polski. Portal wiara.pl (пол.) . Процитовано 21.03.2023.
- Wojciech Kozłowski, Prymasi Polski wczoraj i dzisiaj [w:] Quo vadis?, 2014, #37, s. 22.
- Jacek Borkowicz. Gniezno czy Warszawa. Przewodnik Katolicki (пол.) . Процитовано 21.03.2023.
- Historia prymasostwa. Prymas Polski (пол.) . Процитовано 21.03.2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primas Korolivstva Polskogo pochesnij titul yakim protyagom 1818 1829 ta 1925 1938 rokiv nadilyalisya Varshavski arhiyepiskopi Istoriya tituluPislya drugogo podilu Rechi Pospolitoyi 1793 roku primas Polshi yak i vsi meshkanci Velikopolshi stav gromadyaninom Korolivstva Prussiyi Nevdovzi prusska vlada dekretom 1796 roku zaboronila pershomu pislyarozdilovomu arhiyepiskopu Gnyeznenskomu Ignaciyu Krasickomu vikoristovuvati titul primasa Cherez dva roki jogo prerogativi shodo diyecezij na terenah sho vidijshli do Rosijskoyi imperiyi tezh zakinchilisya Pislya podiliv Rechi Pospolitoyi rosijska vlada spochatku iniciyuvala stvorennya primasivskogo uryadu dlya novostvorenoyi 1798 roku Mogilivskoyi mitropoliyi yakij pidporyadkovuvalisya Vilenska Zhemajtijska ta Lucka diyeceziyi Buv navit proyekt perenesennya prava primasivstva z Gnyezna do Vilna Prote Svyatij Prestol ne pogodivsya na taki rishennya Pislya padinnya Napoleona v rezultati roboti Videnskogo kongresu u mezhah Rosijskoyi imperiyi 1815 roku bulo stvorene Korolivstvo Polske Car Oleksandr I nadav 1818 roku titul primasa Korolivstva Polskogo dlya neshodavno stvorenoyi Varshavskoyi arhidiyeceziyi Ce rishennya rosijskoyi vladi poyasnyuvalosya tim sho zavdyaki vplivu na vibir iyerarhiv na cyu posadu vona pragnula pidporyadkuvati sobi kerivnictvo katolickoyu cerkvoyu Cej titul cogo zh roku buv pidtverdzhenij bulloyu papi Piya VII Prote 1829 roku car Mikola I zaboroniv nastupnikam pokijnogo primasa Yana Pavla Voronicha vikoristovuvati cej titul a stolicya primasa u Varshavi bula ostatochno skasovana pislya padinnya Listopadovogo povstannya 1830 1831 yake poklalo kraj avtonomiyi Korolivstva Polskogo Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni pislya stvorennya 1916 roku marionetkovogo pronimeckogo Korolivstva Polskogo arhiyepiskop Varshavskij Aleksander Kakovskij skoristavsya ciyeyu situaciyeyu ta posilayuchis na bullu Piya VII 1818 roku pochav vidkrito nazivati sebe primasom Korolivstva Polskogo Arhiyepiskop Gnyeznenskij i Poznanskij Edmund Dalbor z lyutogo 1919 roku takozh pochav vistupati na publici yak primas Polshi Takim chinom vinikla nezruchna situaciya koli vidnovlena Rich Pospolita mala dvoh primasiv yaki buli takozh kardinalami U cij situaciyi primas Dalbor zvernuvsya do papi Piya HI z prohannyam ostatochno virishiti cyu spravu Kongregaciya nadzvichajnih cerkovnih sprav dekretom vid 5 lyutogo 1925 roku sankcionuvala ce dvovladdya zatverdivshi dlya arhiyepiskopa Gnyeznenskogo titul primasa Polshi a takozh pozhittyevo zalishivshi titul primasa Korolivstva Polskogo za Kakovskim Obidva primasi buli lyudmi visokoyi osobistoyi kulturi tomu dvovladdya ne prineslo zhodnih neporozumin i superechok Pislya smerti kardinala Dalbora 1926 roku Avgust Glond stav arhiyepiskopom Gnyezno i Poznani ta primasom Polshi U grudni 1938 roku pomer Aleksander Kakovskij ale cherez pochatok Drugoyi svitovoyi vijni jogo nastupnika ne bulo obrano Zvidtodi titul primasa Korolivstva Polskogo bilshe nikomu ne nadavavsya Arhiyepiskopi mitropoliti primasi Korolivstva Polskogo periodi pravlinnya u Varshavskij arhidiyeceziyi Zobrazhennya Im ya ta prizvishe Roki perebuvannya na posadi Komentari pl 1818 1819 pl 1819 1822 Vojceh III Skarshevskij 1824 1827 Yan XII Pavel Voronich 1828 1829 pislya jogo smerti car Mikola I vidminiv prisvoyennya titulu Aleksander Kakovskij 1925 1938 kardinalDiv takozhPrimas Primas Polshi Primas Galichini i VolodimiriyiPrimitkiGeneza urzedu Prymasa Polski Kuria Diecezjalna w Kielcach pol Procitovano 21 03 2023 Rola Prymasa Polski Portal wiara pl pol Procitovano 21 03 2023 Wojciech Kozlowski Prymasi Polski wczoraj i dzisiaj w Quo vadis 2014 37 s 22 Jacek Borkowicz Gniezno czy Warszawa Przewodnik Katolicki pol Procitovano 21 03 2023 Historia prymasostwa Prymas Polski pol Procitovano 21 03 2023