Приби́нь — село в Україні, у Корюківській міській громаді Корюківського району Чернігівської області. Населення становить 661 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Прибинська сільська рада, якій підпорядковане с. Костянтинівка.
село Прибинь | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Чернігівська область |
Район | Корюківський район |
Громада | Корюківська міська громада |
Основні дані | |
Засноване | 1600 |
Перша згадка | 1600 (424 роки) |
Населення | 661 |
Площа | 2,424 км² |
Густота населення | 272,69 осіб/км² |
Поштовий індекс | 15311 |
Телефонний код | +380 4657 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°59′34″ пн. ш. 32°17′14″ сх. д. / 51.99278° пн. ш. 32.28722° сх. д.Координати: 51°59′34″ пн. ш. 32°17′14″ сх. д. / 51.99278° пн. ш. 32.28722° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 148 м |
Водойми | Слот |
Місцева влада | |
Адреса ради | 15300, Чернігівська обл., Корюківський р-н, м. Корюківка, вул. Бульварна, 6 |
Карта | |
Прибинь | |
Прибинь | |
Мапа | |
Географія
Село розташоване на річці Слот за 34 км від районного центру і залізничної станції Корюківка. Висота над рівнем моря — 148 м.
Топоніміка
Існує три версії назви села:
Перша говорить про те, що вперше на цій території з'явилися біглі кріпаки, які добиралися сюди болотами і лісами і вийшли на високе місце, де зараз знаходиться сільське кладовище і сказали: «Ну вот и прибыли» від цього і пішла назва Прибинь.
Друга говорить, що назва села пішла від назви річки Прибинка, що протікала серед села. Так село називалось до 1895 року. Залишки долин і меандр говорить про те, що річка була великою, на ній навіть стояли водні млини. До недавнього часу збереглися залишки поль млина в урочищі Крутий Лог. Про його існування перекази доводять до 19-го століття.
Третя версія. Із переказів старожилів сусідніх сіл, а саме села Шишківки, відомо, що сама назва села Прибинь пішла від того що саме в нашому селі жили надзвичайно сильні і майстровиті люди, які одним ударом могли «прибить» тублі, так звані дерев'яні гвіздки
Історія
Точної дати виникнення села встановити не вдалося. По неточним даним можна вважати, що село Прибинь виникло понад 500 років тому назад. З переказів старожилів відомо, що дана територія була покрита лісами. Ліси були дуже заболочені. В той час найкращі землі були захоплені поміщиками, посилилась експлуатація селян. Селяни тікали в глухі місця, рятуючись від сваволі поміщиків.
Перші жителі переселились з Новгорода-Сіверського, які дотримувались напрямку на схід (в напрямку теперішнього села Рудні), але там протікала велика річка і були навколо болота, даної території не можна було пройти. Наступного дня пішли на північ в напрямку сучасного села Шишківка по великому лісу (бор) і дійшли знов до річки Снов і повернулись. На даній території знайшли великого дуба з дуплом (де зараз Прибинське кладовище) на підвищеному місці.
Переселенці стали будувати собі жилі приміщення і вирубували певну ділянку лісу для обробітку землі.Пізніше прибували інші переселенці будували собі житла, доводилось вести господарство примітивними знаряддями праці.
Якщо навкруги були поміщицькі землі та землі монастиря, що стояв у селі Рудні, то Прибинські землі були державні. І люди, які на ній працювали були державними селянами, тому й до сьгодні прибинців називають «козуби».
З давніх переказів та деяких історичних джерел, а саме записів дочки поміщика з села Охрамієвичі (сусіднє село), що тепер зберігаються в музеї міста Сновськ Чернігівської області свідчить, що в селі Прибинь на початку - в середині 17-го століття налічувалось 24 двори і більше 170 мешканців. Село Прибинь, єдине серед сусідніх сіл, так як і села Климівського району Брянської області Росії, називалися до 19-го ст. Литвою. Кордон між Україною і р-осією знаходиться за 10 км від села у лісистій місцевості, де протікає річка Снов, що власне і є кордоном.
Володіння Литовського князівства в цій місцевості було в 16-му столітті і тому виникнення села можна віднести до 16-го століття.
Гетьман Іван Скоропадський,який почав гетьманування в 1708 році, подарував села з навколишніми землями, це «обители села: Перелюб, Прибынь(с озёрами)»в володіння Ільїнського монастиря міста Чернігова.
У 30-х роках XVIII ст. село входило до перелюбської групи стрільців.
В середині 19-го століття один із заможних селян Бардаков побудував прядильню, де вироблялися вірьовки і плели чуні, які продавали на Донбас на металургійні заводи. Він також відкрив перший магазин та маслобойню. Основною сировиною для маслобойні було насіння конопель.
Надалі ці підприємства перейшли у володіння Елькіна Лейби. Робітників наймали навіть з Росії, нащадки їх живуть і досі (Климовський район, Брянської області від села, межа через річку Снов). В 1905 році відбулося повстання робітників на підприємствах, Елькін змушений був втекти під захист поліції в м. Сновськ, а дані підприємства були навіщось зруйновані робітниками.
У 1905 році була збудована дерев'яна церква, остання відправа в якій була проведена 1935 році. При церкві була відкрита церковно-приходська школа.
У 1905—1907 роках населення с. Прибинь брало участь у розгромі підприємств заможних селян та поміщицького винокурного заводу в с. Тополівці(нині Семенівського району). Селяни брали участь у подіях більшовицького перевороту 1917 р.
У 1910 році у Прибині була побудована земством школа, у яку ходили вчитися з навколишніх сіл Шишківки, Рудні, Гути-Студенецької. До цього школа була розташована в сільській хаті. Нову школу німці спалили під час Другої світової війни.
У 1920 роках в селі Прибинь остаточно ствердилась радянська окупація.
У Національній книзі пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні перелічено 21 житель села, що загинув від голоду.
Під час Німецько-радянської війни на фронті та у партизанському русі брали участь 359 мешканців села, 150 з яких загинули. За роки німецько-нацистської окупації було спалено 85 хат та розстріляно 10 жителів.
У вересні 1943 року село повернулось під контроль окупаційних радянських військ.
Було відновлено колгоспи. На 1944 рік їх було 3. У повоєнні роки село відбудовувалось в тяжких умовах життя. Люди жили в землянках, погребах, по 5-10 сімей в одній уцілілій хаті. У 1947-1948 роках був голод.
У 1950 році відновлені колгоспи села об'єдналися в один колгосп імені Хрущова (потім перейменували на Червона Зірка).
У 1956—1957 рр. приміщення церкви, що стояла через дорогу від кладовища на сучасному волейбольному майданчику школи було збудоване сучасне приміщення школи, спортивний зал прибудований в 1974 р. За часи головування Погуляя Олександра Васильовича село було електрифіковано. Це було перше електрифіковане село в Холминському районі. Це відбулося у 1958—1960 рр. У цей же час село було радіофіковано. У 1968 споруджено ставок на основі річки Прибинка.
Сільський будинок культури було збудовано у 1970 році. Дитячий садок був збудований в 1978 р. — це був перший в області дитсадок в селі.
У 1978 р. відбулося укріплення колгоспів і колгоспи с. Прибинь і c. Шишківки було об'єднано.
У 1980 році прокладено асфальт за рахунок колгоспу від ферм до села Шишківка і від села і до Перелюба, збудовано 10 будинків для колгоспників.
У 1995—1996 роках почалося розорення колгоспів.
На 1 січня 2007 р. в селі налічується 293 двори. Населення 586 чоловік з них: пенсіонери — 221.
На території Прибині розміщена центральна будівля сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Десна». СТОВ «Десна» займається вирощуванням зернових культур та тваринництвом. В користуванні мають 395,7 га землі (ріллі і багаторічних трав).
При сільській раді у 2000 році створено комунальне підприємство «Джерело». Основні види послуг, які надаються населенню це — водопостачання, тракторні послуги, послуги з використанням бензопилки, обмір земельних ділянок.
В селі є три магазини і магазин-бар. Магазин і магазин бар підпорядковані Перелюбському споживчому товариству. Ще два магазини належать приватним підприємцям.
Два молокоприймальні пункти, які роблять збір молока подвірним об'їздом. Закупку молока проводять два молокоприймальні підприємства це — «Менський сир» і ДП Коропський сирзавод.
На території села працює відділення зв'язку і відділення Ощадбанку. Фельдшерсько-акушерський пункт.
Село Прибинь входить у межі прикордонної смуги це — ділянка місцевості, яка межує з державним кордоном. За селом закріплений інспектор прикордонної служби. У селі, відповідно до закону створено і діє громадське формування «Кордон» до складу якого входять 10 жителів села, які згідно з цим законом слідкують за дотриманням громадського порядку, разом з прикордонниками виконують наказ про охорону кордону.
З 1966 р. в селі працює сільська бібліотека. Фонд бібліотеки становить близько 8 тисяч примірників, з них до 3 тисяч — дитяча література. Бібліотека обслуговує 500 користувачів. Книговидача за рік становить до 10 тисяч екземплярів. Прибинська бібліотека є опорним пунктом з народознавства. При бібліотеці діє народознавчий жіночий клуб «Любисток» та дитячий народознавчий гурток «Вербиченька». В бібліотеці створена музейна кімната народознавства. З гуртком та клубом вивчають традиції, обряди, звичаї нашої місцевості.
Засіданнями в бібліотеці ці колективи не обмежуються. Беруть активну участь у культурному житті села. Вже стало традицією проводити обрядові колядки та щедрівки, заходи за народним календарем. Фольклорно-народознавчий клуб «Любисток» був запрошений на звіт художніх колективів Чернігівщини і отримав почесну грамоту за талановито виконану народну пісню. В квітні цього року до бібліотеки завітали гості з Києва та Чернігова—фольклорно-експедиційна група. Вони записували на плівку та відеокамеру пісні нашого народу. Був присутній керівник народного ансамблю «Кралиця». Працює і організовує роботу в бібліотеці Борисенко Світлана Миколаївна.
У селі функціонує загальноосвітня школа І-ІІ ст.
Школа працює за напрямом народознавства. Вчителі та учні зібрали матеріали з історії школи, села і і підпорядкованого с. Прибинь хутора Костянтинівка. Збираємо матеріали народної творчості нашої місцевості. Записали обряди весілля, народин, похорон нашого села. Проводяться свята за народним календарем. У проведенні шкільних свят використовуємо народні традиції. Створена кімната народознавства. Деякі класні кімнати оформлені, як народні світлиці. Приділяємо увагу фізичному розвитку дітей, проводимо змагання, веселі старти, «Тато, мама, я — спортивна сім*я». Готуючись до шкільних і календарних свят намагаємось підготувати виступ дітей на високому художньо-естетичному рівні. При школі створено і діє загін юних прикордонників «Дозор».
У 2005 р. відбулося святкування 100-річчя школи. на якому були присутні почесні гості, колишні випускники, вчителі, директори. Школа має 4 почесні грамоти за участь у конкурсах, 7 грамот і 4 кубки за участь у спортивних змаганнях.
Будинок культури є головним осередком відпочинку жителів села. Кожного вихідного дня для молоді проводяться дискотеки. В будинку культури є більярд, настільні ігри. На всі свята, силами художньої самодіяльності готуються святкові концерти.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 730-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області», увійшло до складу Корюківської міської громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації колишнього Корюківського району, село увійшло до складу новоутвореного Корюківського району.
Демографія
За даними сайту Верховної Ради України у Прибині станом на початок 2012 року мешкає 661 житель.
1866 | 1897 | 1988 | 2012 |
---|---|---|---|
1036 | 1588 | 792 | 661 |
▲ | ▲ | ▼ | ▼ |
Видатні люди с. Прибинь
- Погуляй Олександр Васильович (1928 р. нар.) — голова колгоспу 1958—1966 рр., який електрифікував і радіофікував с. Прибинь першим в районі. За його головування колгосп «Червона Зірка» став мільйонером.
- Коваль Андрій Макарович (1917—2006 рр.) — людина, яка своїм життям подає приклад для всіх поколінь. З юнацьких років брав активну участь у житті села. Пройшов всю війну і дійшов до Берліна. Не змінюючи професії, мав 55 років стажу роботи ветеринарним лікарем.
- Рябець Микола Семенович — генерал-лейтенант, віце-президент корпорації «Небо України»
- Сірий Гаврош Матвійович (1914—1943 рр.) — прибинський поет, який був репресований у 1937році.
Див. також
Примітки
- ВРУ
- Прибинь на вебсайті Верховної Ради України
- Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. За редакцією А. В. Кудрицького. — Київ: «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — С. 656
- Визначення відстані між містами України, Європи, Азії
- Прогноз погоди в селі Прибинь
- Стрільці в структурі козацького стану(укр.)
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Чернігівська область /Український інститут національної пам'яті, Чернігівська обласна державна адміністрація, Чернігівська обласна рада; Редколегія: В. М. Хоменко (голова редколегії) та ін. — Чернігів: Деснянська правда, 2008. — С.319
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — С. 396. — 15 000 прим.
- Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Чернігівської області. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 10 липня 2022.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
- Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932—1933 років в Україні. Чернігівська область /Український інститут національної пам'яті, Чернігівська обласна державна адміністрація, Чернігівська обласна рада; Редколегія: В. М. Хоменко (голова редколегії) та ін. — Чернігів: Деснянська правда, 2008. — 1060 с.
- Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. За редакцією А. В. Кудрицького. — Київ: «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1990. — 1005 с.
Посилання
- Погода в селі Прибинь
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pribi n selo v Ukrayini u Koryukivskij miskij gromadi Koryukivskogo rajonu Chernigivskoyi oblasti Naselennya stanovit 661 osib Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Pribinska silska rada yakij pidporyadkovane s Kostyantinivka selo Pribin Krayina Ukrayina Oblast Chernigivska oblast Rajon Koryukivskij rajon Gromada Koryukivska miska gromada Osnovni dani Zasnovane 1600 Persha zgadka 1600 424 roki Naselennya 661 Plosha 2 424 km Gustota naselennya 272 69 osib km Poshtovij indeks 15311 Telefonnij kod 380 4657 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 59 34 pn sh 32 17 14 sh d 51 99278 pn sh 32 28722 sh d 51 99278 32 28722 Koordinati 51 59 34 pn sh 32 17 14 sh d 51 99278 pn sh 32 28722 sh d 51 99278 32 28722 Serednya visota nad rivnem morya 148 m Vodojmi Slot Misceva vlada Adresa radi 15300 Chernigivska obl Koryukivskij r n m Koryukivka vul Bulvarna 6 Karta Pribin Pribin Mapa U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Pribin GeografiyaSelo roztashovane na richci Slot za 34 km vid rajonnogo centru i zaliznichnoyi stanciyi Koryukivka Visota nad rivnem morya 148 m ToponimikaIsnuye tri versiyi nazvi sela Persha govorit pro te sho vpershe na cij teritoriyi z yavilisya bigli kripaki yaki dobiralisya syudi bolotami i lisami i vijshli na visoke misce de zaraz znahoditsya silske kladovishe i skazali Nu vot i pribyli vid cogo i pishla nazva Pribin Druga govorit sho nazva sela pishla vid nazvi richki Pribinka sho protikala sered sela Tak selo nazivalos do 1895 roku Zalishki dolin i meandr govorit pro te sho richka bula velikoyu na nij navit stoyali vodni mlini Do nedavnogo chasu zbereglisya zalishki pol mlina v urochishi Krutij Log Pro jogo isnuvannya perekazi dovodyat do 19 go stolittya Tretya versiya Iz perekaziv starozhiliv susidnih sil a same sela Shishkivki vidomo sho sama nazva sela Pribin pishla vid togo sho same v nashomu seli zhili nadzvichajno silni i majstroviti lyudi yaki odnim udarom mogli pribit tubli tak zvani derev yani gvizdkiIstoriyaTochnoyi dati viniknennya sela vstanoviti ne vdalosya Po netochnim danim mozhna vvazhati sho selo Pribin viniklo ponad 500 rokiv tomu nazad Z perekaziv starozhiliv vidomo sho dana teritoriya bula pokrita lisami Lisi buli duzhe zabolocheni V toj chas najkrashi zemli buli zahopleni pomishikami posililas ekspluataciya selyan Selyani tikali v gluhi miscya ryatuyuchis vid svavoli pomishikiv Pershi zhiteli pereselilis z Novgoroda Siverskogo yaki dotrimuvalis napryamku na shid v napryamku teperishnogo sela Rudni ale tam protikala velika richka i buli navkolo bolota danoyi teritoriyi ne mozhna bulo projti Nastupnogo dnya pishli na pivnich v napryamku suchasnogo sela Shishkivka po velikomu lisu bor i dijshli znov do richki Snov i povernulis Na danij teritoriyi znajshli velikogo duba z duplom de zaraz Pribinske kladovishe na pidvishenomu misci Pereselenci stali buduvati sobi zhili primishennya i virubuvali pevnu dilyanku lisu dlya obrobitku zemli Piznishe pribuvali inshi pereselenci buduvali sobi zhitla dovodilos vesti gospodarstvo primitivnimi znaryaddyami praci Yaksho navkrugi buli pomishicki zemli ta zemli monastirya sho stoyav u seli Rudni to Pribinski zemli buli derzhavni I lyudi yaki na nij pracyuvali buli derzhavnimi selyanami tomu j do sgodni pribinciv nazivayut kozubi Z davnih perekaziv ta deyakih istorichnih dzherel a same zapisiv dochki pomishika z sela Ohramiyevichi susidnye selo sho teper zberigayutsya v muzeyi mista Snovsk Chernigivskoyi oblasti svidchit sho v seli Pribin na pochatku v seredini 17 go stolittya nalichuvalos 24 dvori i bilshe 170 meshkanciv Selo Pribin yedine sered susidnih sil tak yak i sela Klimivskogo rajonu Bryanskoyi oblasti Rosiyi nazivalisya do 19 go st Litvoyu Kordon mizh Ukrayinoyu i r osiyeyu znahoditsya za 10 km vid sela u lisistij miscevosti de protikaye richka Snov sho vlasne i ye kordonom Volodinnya Litovskogo knyazivstva v cij miscevosti bulo v 16 mu stolitti i tomu viniknennya sela mozhna vidnesti do 16 go stolittya Getman Ivan Skoropadskij yakij pochav getmanuvannya v 1708 roci podaruvav sela z navkolishnimi zemlyami ce obiteli sela Perelyub Pribyn s ozyorami v volodinnya Ilyinskogo monastirya mista Chernigova U 30 h rokah XVIII st selo vhodilo do perelyubskoyi grupi strilciv V seredini 19 go stolittya odin iz zamozhnih selyan Bardakov pobuduvav pryadilnyu de viroblyalisya virovki i pleli chuni yaki prodavali na Donbas na metalurgijni zavodi Vin takozh vidkriv pershij magazin ta maslobojnyu Osnovnoyu sirovinoyu dlya maslobojni bulo nasinnya konopel Nadali ci pidpriyemstva perejshli u volodinnya Elkina Lejbi Robitnikiv najmali navit z Rosiyi nashadki yih zhivut i dosi Klimovskij rajon Bryanskoyi oblasti vid sela mezha cherez richku Snov V 1905 roci vidbulosya povstannya robitnikiv na pidpriyemstvah Elkin zmushenij buv vtekti pid zahist policiyi v m Snovsk a dani pidpriyemstva buli navishos zrujnovani robitnikami U 1905 roci bula zbudovana derev yana cerkva ostannya vidprava v yakij bula provedena 1935 roci Pri cerkvi bula vidkrita cerkovno prihodska shkola U 1905 1907 rokah naselennya s Pribin bralo uchast u rozgromi pidpriyemstv zamozhnih selyan ta pomishickogo vinokurnogo zavodu v s Topolivci nini Semenivskogo rajonu Selyani brali uchast u podiyah bilshovickogo perevorotu 1917 r U 1910 roci u Pribini bula pobudovana zemstvom shkola u yaku hodili vchitisya z navkolishnih sil Shishkivki Rudni Guti Studeneckoyi Do cogo shkola bula roztashovana v silskij hati Novu shkolu nimci spalili pid chas Drugoyi svitovoyi vijni U 1920 rokah v seli Pribin ostatochno stverdilas radyanska okupaciya U Nacionalnij knizi pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini perelicheno 21 zhitel sela sho zaginuv vid golodu Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni na fronti ta u partizanskomu rusi brali uchast 359 meshkanciv sela 150 z yakih zaginuli Za roki nimecko nacistskoyi okupaciyi bulo spaleno 85 hat ta rozstrilyano 10 zhiteliv U veresni 1943 roku selo povernulos pid kontrol okupacijnih radyanskih vijsk Bulo vidnovleno kolgospi Na 1944 rik yih bulo 3 U povoyenni roki selo vidbudovuvalos v tyazhkih umovah zhittya Lyudi zhili v zemlyankah pogrebah po 5 10 simej v odnij ucililij hati U 1947 1948 rokah buv golod U 1950 roci vidnovleni kolgospi sela ob yednalisya v odin kolgosp imeni Hrushova potim perejmenuvali na Chervona Zirka U 1956 1957 rr primishennya cerkvi sho stoyala cherez dorogu vid kladovisha na suchasnomu volejbolnomu majdanchiku shkoli bulo zbudovane suchasne primishennya shkoli sportivnij zal pribudovanij v 1974 r Za chasi golovuvannya Pogulyaya Oleksandra Vasilovicha selo bulo elektrifikovano Ce bulo pershe elektrifikovane selo v Holminskomu rajoni Ce vidbulosya u 1958 1960 rr U cej zhe chas selo bulo radiofikovano U 1968 sporudzheno stavok na osnovi richki Pribinka Silskij budinok kulturi bulo zbudovano u 1970 roci Dityachij sadok buv zbudovanij v 1978 r ce buv pershij v oblasti ditsadok v seli U 1978 r vidbulosya ukriplennya kolgospiv i kolgospi s Pribin i c Shishkivki bulo ob yednano U 1980 roci prokladeno asfalt za rahunok kolgospu vid ferm do sela Shishkivka i vid sela i do Perelyuba zbudovano 10 budinkiv dlya kolgospnikiv U 1995 1996 rokah pochalosya rozorennya kolgospiv Na 1 sichnya 2007 r v seli nalichuyetsya 293 dvori Naselennya 586 cholovik z nih pensioneri 221 Na teritoriyi Pribini rozmishena centralna budivlya silskogospodarskogo tovaristva z obmezhenoyu vidpovidalnistyu Desna STOV Desna zajmayetsya viroshuvannyam zernovih kultur ta tvarinnictvom V koristuvanni mayut 395 7 ga zemli rilli i bagatorichnih trav Pri silskij radi u 2000 roci stvoreno komunalne pidpriyemstvo Dzherelo Osnovni vidi poslug yaki nadayutsya naselennyu ce vodopostachannya traktorni poslugi poslugi z vikoristannyam benzopilki obmir zemelnih dilyanok V seli ye tri magazini i magazin bar Magazin i magazin bar pidporyadkovani Perelyubskomu spozhivchomu tovaristvu She dva magazini nalezhat privatnim pidpriyemcyam Dva molokoprijmalni punkti yaki roblyat zbir moloka podvirnim ob yizdom Zakupku moloka provodyat dva molokoprijmalni pidpriyemstva ce Menskij sir i DP Koropskij sirzavod Na teritoriyi sela pracyuye viddilennya zv yazku i viddilennya Oshadbanku Feldshersko akusherskij punkt Selo Pribin vhodit u mezhi prikordonnoyi smugi ce dilyanka miscevosti yaka mezhuye z derzhavnim kordonom Za selom zakriplenij inspektor prikordonnoyi sluzhbi U seli vidpovidno do zakonu stvoreno i diye gromadske formuvannya Kordon do skladu yakogo vhodyat 10 zhiteliv sela yaki zgidno z cim zakonom slidkuyut za dotrimannyam gromadskogo poryadku razom z prikordonnikami vikonuyut nakaz pro ohoronu kordonu Z 1966 r v seli pracyuye silska biblioteka Fond biblioteki stanovit blizko 8 tisyach primirnikiv z nih do 3 tisyach dityacha literatura Biblioteka obslugovuye 500 koristuvachiv Knigovidacha za rik stanovit do 10 tisyach ekzemplyariv Pribinska biblioteka ye opornim punktom z narodoznavstva Pri biblioteci diye narodoznavchij zhinochij klub Lyubistok ta dityachij narodoznavchij gurtok Verbichenka V biblioteci stvorena muzejna kimnata narodoznavstva Z gurtkom ta klubom vivchayut tradiciyi obryadi zvichayi nashoyi miscevosti Zasidannyami v biblioteci ci kolektivi ne obmezhuyutsya Berut aktivnu uchast u kulturnomu zhitti sela Vzhe stalo tradiciyeyu provoditi obryadovi kolyadki ta shedrivki zahodi za narodnim kalendarem Folklorno narodoznavchij klub Lyubistok buv zaproshenij na zvit hudozhnih kolektiviv Chernigivshini i otrimav pochesnu gramotu za talanovito vikonanu narodnu pisnyu V kvitni cogo roku do biblioteki zavitali gosti z Kiyeva ta Chernigova folklorno ekspedicijna grupa Voni zapisuvali na plivku ta videokameru pisni nashogo narodu Buv prisutnij kerivnik narodnogo ansamblyu Kralicya Pracyuye i organizovuye robotu v biblioteci Borisenko Svitlana Mikolayivna U seli funkcionuye zagalnoosvitnya shkola I II st Shkola pracyuye za napryamom narodoznavstva Vchiteli ta uchni zibrali materiali z istoriyi shkoli sela i i pidporyadkovanogo s Pribin hutora Kostyantinivka Zbirayemo materiali narodnoyi tvorchosti nashoyi miscevosti Zapisali obryadi vesillya narodin pohoron nashogo sela Provodyatsya svyata za narodnim kalendarem U provedenni shkilnih svyat vikoristovuyemo narodni tradiciyi Stvorena kimnata narodoznavstva Deyaki klasni kimnati oformleni yak narodni svitlici Pridilyayemo uvagu fizichnomu rozvitku ditej provodimo zmagannya veseli starti Tato mama ya sportivna sim ya Gotuyuchis do shkilnih i kalendarnih svyat namagayemos pidgotuvati vistup ditej na visokomu hudozhno estetichnomu rivni Pri shkoli stvoreno i diye zagin yunih prikordonnikiv Dozor U 2005 r vidbulosya svyatkuvannya 100 richchya shkoli na yakomu buli prisutni pochesni gosti kolishni vipuskniki vchiteli direktori Shkola maye 4 pochesni gramoti za uchast u konkursah 7 gramot i 4 kubki za uchast u sportivnih zmagannyah Budinok kulturi ye golovnim oseredkom vidpochinku zhiteliv sela Kozhnogo vihidnogo dnya dlya molodi provodyatsya diskoteki V budinku kulturi ye bilyard nastilni igri Na vsi svyata silami hudozhnoyi samodiyalnosti gotuyutsya svyatkovi koncerti 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 730 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Koryukivskoyi miskoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi kolishnogo Koryukivskogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Koryukivskogo rajonu DemografiyaZa danimi sajtu Verhovnoyi Radi Ukrayini u Pribini stanom na pochatok 2012 roku meshkaye 661 zhitel Dinamika naselennya 1866 1897 1988 2012 1036 1588 792 661 Vidatni lyudi s PribinPogulyaj Oleksandr Vasilovich 1928 r nar golova kolgospu 1958 1966 rr yakij elektrifikuvav i radiofikuvav s Pribin pershim v rajoni Za jogo golovuvannya kolgosp Chervona Zirka stav miljonerom Koval Andrij Makarovich 1917 2006 rr lyudina yaka svoyim zhittyam podaye priklad dlya vsih pokolin Z yunackih rokiv brav aktivnu uchast u zhitti sela Projshov vsyu vijnu i dijshov do Berlina Ne zminyuyuchi profesiyi mav 55 rokiv stazhu roboti veterinarnim likarem Ryabec Mikola Semenovich general lejtenant vice prezident korporaciyi Nebo Ukrayini Sirij Gavrosh Matvijovich 1914 1943 rr pribinskij poet yakij buv represovanij u 1937roci Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast PrimitkiVRU Pribin na vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik Za redakciyeyu A V Kudrickogo Kiyiv Ukrayinska Radyanska Enciklopediya imeni M P Bazhana 1990 S 656 Viznachennya vidstani mizh mistami Ukrayini Yevropi Aziyi Prognoz pogodi v seli Pribin Strilci v strukturi kozackogo stanu ukr Nacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Chernigivska oblast Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Chernigivska oblasna derzhavna administraciya Chernigivska oblasna rada Redkolegiya V M Homenko golova redkolegiyi ta in Chernigiv Desnyanska pravda 2008 S 319 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR S 396 15 000 prim Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Chernigivskoyi oblasti Oficijnij vebportal parlamentu Ukrayini ukr Procitovano 10 lipnya 2022 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv LiteraturaIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Nacionalna kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 rokiv v Ukrayini Chernigivska oblast Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Chernigivska oblasna derzhavna administraciya Chernigivska oblasna rada Redkolegiya V M Homenko golova redkolegiyi ta in Chernigiv Desnyanska pravda 2008 1060 s ISBN 978 966 502 451 4 Chernigivshina Enciklopedichnij dovidnik Za redakciyeyu A V Kudrickogo Kiyiv Ukrayinska Radyanska Enciklopediya imeni M P Bazhana 1990 1005 s ISBN 5 88500 011 5PosilannyaPogoda v seli Pribin