Приазо́вське — селище в Україні, центр Приазовської територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області. Станом на 2022 рік населення становить 6295 осіб.
селище Приазовське | |||
---|---|---|---|
| |||
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (2009) | |||
Країна | Україна | ||
Область | Запорізька область | ||
Район | Мелітопольський район | ||
Громада | Приазовська селищна громада | ||
Код КАТОТТГ | UA23080230010027591 | ||
Основні дані | |||
Засновано | 1860 (164 роки) | ||
Перша згадка | 1860 | ||
Статус | із 2024 року | ||
Площа | 6.83 км² | ||
Населення | 6295 осіб (2022) | ||
Густота | 921 осіб/км²; | ||
Поштовий індекс | 72400—72404 | ||
Телефонний код | +380 6133 | ||
Географічні координати | 46°44′17″ пн. ш. 35°38′04″ сх. д. / 46.73806° пн. ш. 35.63444° сх. д.Координати: 46°44′17″ пн. ш. 35°38′04″ сх. д. / 46.73806° пн. ш. 35.63444° сх. д. | ||
Висота над рівнем моря | 28 м | ||
Водойма | р. Домузла
| ||
Відстань | |||
Найближча залізнична станція: | Мелітополь | ||
До станції: | 25,5 км | ||
До райцентру: | |||
- автошляхами: | 23 км | ||
До обл. центру: | |||
- залізницею: | 112 км | ||
- автошляхами: | 148 км | ||
Селищна влада | |||
Адреса | 72401, Запорізька обл., Мелітопольський р-н, с-ще Приазовське, вул. Покровська, 31 | ||
Карта | |||
Приазовське | |||
Приазовське | |||
Приазовське у Вікісховищі |
Географія
Селище Приазовське розташоване на півдні Запорізької області, за 148 км від обласного центру (автошляхом М18E105) та 25 км на північний захід від Приазовського районний центр, на автомагістралі міжнародного значення М14E58 (Рені — Одеса — Мелітополь — Новоазовськ). За 20 км на південь від селища розташоване узбережжя Азовського моря.
Клімат
Клімат селище Приазовського — помірно континентальний з яскраво вираженими посушливими явищами. Сумарна сонячна радіація становить 110 ккал на см² на рік. Розташоване в степовій природній зоні.
Середня кількість опадів становить 300—350 мм на півдні, 350—370 на півночі. Середня річна температура становить від 8 до 10°С, середня температура січня −4°С, а липня +24°С, +25°С.
Історія
Найзначнішою подією для Приазовського є день утворення селища та будівництво, тоді ще в Покровці Другій, церкви Покрови Пресвятої Богородиці, яку звели у 1860-х роках XIX століття. Тому День селища відзначається 14 жовтня, в день Покрови Пресвятої Богородиці.
До ІІІ століття н. е. у навколишніх степах кочували скіфи, про що свідчать знайдені в околицях селища скіфські бляхи IV—ІІІ століття до н. е. Пізніше і до середини XIX століття на місці сучасного Приазовського були ногайські аули Ессабей, Аккую і Шуют Джурет. Весною 1860 року, після того, як ногайці переселились до Османської імперії, сюди оселилися 177 державних робітників з села Андріївка Бердянського повіту. На початку селище носило назву аулу Шуют Джурет. Після початку будівництва у 1862 році церкви Покрови Пресвятої Богородиці село набуло назви Покровка Друга, оскільки вже існувала одна Покрова в повіті. На 1866 рік кількість жителів села вже нараховувала 3600 людей. Працювало понад 810 селянських господарств.
Село швидко зростало. Протягом декількох років віками незаймані степи навколо села були розорані. Покровка Друга незабаром стала одним з великих волосних центрів Бердянського повіту. У селі працював цегельний завод, десять вітряків, поштова станція, 9 крамниць і 7 шинків.
Під час столипінської аграрної реформи понад 100 бідняцьких сімей продали свої наділи. Частина селян виїхали до промислових міст, інші переселилися до Сибіру. Перед початком Першої світової війни Покровка Друга була великим селом, що мало 903 подвір'їв, де проживало 7300 осіб. Проте, його головна риса — це те, що село забудовувалось без плану. Криві вулички влітку потопали в пилюці, а весною та восени — потопало в багнюці. Більшість будівель становили хати-мазанки. В центрі села височіла церква Покрови Пресвятої Богородиці. Це був величний восьми купольний храм, який вражав своїми розмірами та красою. На жаль його зображень, або фотографій не збереглось. Навпроти церкви знаходився будинок священика та господарські будівлі. На той час працювала церковнопарафіяльна початкова школа та 4 земські школи, у тому числі одна двокласна.
Під час Громадянської війни в околицях та на території селища велись активні бойові дії, внаслідок чого селище переходило з рук в руки. У січні 1918 року в селищі встановлена радянська влада, але вже весною до селища вступила Перша (окрема) бригада російських добровольців на чолі з генералом Михайлом Дроздовським, яка там не затрималась, а рушила далі на Дон. Після цього селище захопили частини австро-німецьких військ та Гайдамацького кошу. У листопаді в Покровку Другу знову увійшли частини Червоної армії, але вже у січні 1919 року їх витіснив Мелітопольський (Зведено-Гвардійський) загін генерал-майора П. Е. Тілло. У другій половині березня частини 2-ї бригади Першої Задніпровської радянської дивізії вибили з селища частини 4-ї Кримської піхотної дивізії. В червні 1919 року Покровку Другу захопили загони армії генерала Антона Денікіна. 2 січня 1920 року частини 8-ї Червоної козачої дивізії вибили денікінців, але вже у липні Приазов'я захопили війська російської армії барона Петра Врангеля. В другій половині жовтня 1920 року почався наступ військ Південного фронту під командуванням Михайла Фрунзе. 30 жовтня частини 2-ї бригади 5-ї кавдивізії 13-ї армії остаточно закріпились в селі і встановили радянську владу на території Покровки Другої. 30 жовтня 1920 року війська Червоної армії остаточно закріпились в селищі.
На початку 1920-х років у Покровці Другій почали виникати сільськогосподарські артілі. Але посуха 1921 року призвела до сильного голоду. Весною 1923 року селище стало центром новоствореного Другопокровського району, що увійшов до складу Мелітопольського округу Катеринославської губернії.
У 1925 році працюють три школи, гуртки ліквідації неписьменності, амбулаторія, лікарня, дві хати-читальні, бібліотека, районний сільський будинок, 20 крамниць, базар.
У 1930-х роках на території Покровки Другої працюють 6 колгоспів («Прогрес», «Гігант», «Шлях до соціалізму» тощо), МТС (в 1930 року налічувала 26 тракторів та 4 комбайни, а 1939 року — вже 115 тракторів і 54 комбайни), харчокомбінат, маслозавод, побутовий комбінат.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 199 жителів селища.
31 липня 1935 року Покровку Другу перейменовано в село Приазовське. Назва районного центру відображає географічне розташування району на узбережжі Азовського моря.
З початком німецько-радянської війни 1200 призовників пішли до армії в перші дні війни. З жовтня 1941 року село було тимчасово окуповане німецькими військами. За завданням Мелітопольського партизанського загону підпільну роботу у Приазовському проводила група під керівництвом Мурашова. 20 вересня 1943 року Приазовське було звільнене від німецько-фашистських окупантів. Відступаючи, німці використовували тактику «випаленої землі». По закінченню війни село потрібно було відбудовувати майже заново. Утворені колгоспи «Прогрес», «Гігант», артіль імені Кірова.
Від травня 1957 року Приазовське набуло статусу селища.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 713-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Запорізької області», затверджено склад новоутвореної Приазовської селищної громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Приазовського району, селище увійшло до складу Мелітопольського району.
26 січня 2024 року в Україні набув чинності Закон № 3285-IX, який передбачає дерадянізацію адміністративно-територіального устрою України, то ж селище міського типу Приазовське набуло статусу селища.
Населення
1959 | 1979 | 1989 | 2001 | 2018 | 2022 |
---|---|---|---|---|---|
5048 | 6656 | 7443 | 7340 | 6610 | 6295 |
Економіка
- ТДВ «Приазовський сирзавод».
- ПП «Вікторія».
- ЗАТ «Приазовський Райагробуд».
- ТОВ «АГРОС»
Об'єкти соціальної сфери
- ОЗЗСО Приазовський ліцей..
- Приазовська філія І—ІІ ступенів.
- Спортивна школа.
- Музична школа.
- Будинок дитячої та юнацької творчості.
- Будинок культури.
- Цетральна публічна бібліотека.
- Краєзнавчий музей. На території музею встановлено пам'ятний знак на честь 20 учнів 7-10 класів середньої школи, які влітку 1941 року пішли на фронт. Знак встановлений на тому місці, де раніше знаходилася середня школа
- Стадіон.
- Лікарня.
- Центр первинної медико-санітарної допомоги.
- Парк.
Пам'ятки
- На північ від селища розташований лісовий заказник місцевого значення «Лісовий масив біля річки Домузла».
Персоналії
- Антипенко Ф. К. — кочегар на лінкорі «Імператор Павло І», учасник Жовтневого збройного повстання у Петрограді, 25 жовтня 1917 року разом з частиною особового складу корабля штурмував Зимовий палац.
- Коханівський Микола Миколайович (1971—2024) — український громадсько-політичний діяч, військовик, засновник та екс-командир добровольчого Батальйону «ОУН».
- Лайкін Я. К. — кавалер трьох орденів слави, розвідник, брав участь у визволенні Криму, воював у Молдові, Білорусі, Литві, Східній Прусії.
- Володимир Астахов, Микола Барліт, Леонід Бендюженко, Іван Грідасов, Григорій Карпенко, Іван Коваленко, Леонід Курочкін, Леонід Лобода, Микола Моргун, Микола Пожидаєв, Дмитро Проскурня, Григорій Решетіловський, Василь Скрипка, Микола Слесь, Володимир Тітов, Микола Фурманов, Віктор Шепель, Дмитро Яценко — учні 7-10 класів Приазовської середньої школи, комсомольці-добровольці, які у вересні 1941 року, прямо з уроків пішли добровольцями на фронт. Служили у складі «Комсомольської ударної бригади».
- Четвертаков Віктор Григорович (1958—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
- Шепель Віктор Максимович — був одним з цих юнаків. Після війни він написав книгу «Сповідь перед синами», в якій розповів про геройський шлях Комсомольської ударної бригади. Був членом Національної Спілки журналістів України. Саме за його ініціативою біля Приазовського краєзнавчого музею у 2008 році було відкрито пам'ятник комсомольцям-добровольцям. На жаль, Віктор Максимович не дожив декілька днів до цієї знаменної події.
Примітки
- . Архів оригіналу за 25 вересня 2011. Процитовано 5 липня 2018.
{{}}
: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий () (рос.) - Cities&towns of Ukraine. pop-stat.mashke.org. Процитовано 18 серпня 2022.
- Приазовське. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- Закон України № 3285-IX від 28 липня 2023 року «Про порядок вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою України». Верховна Рада України.
- ОЗЗСО Приазовський ліцей — Запорізька область. ІСУО. zp.isuo.org. Процитовано 18 серпня 2022.
- У Приазовському районі відзначили відразу кілька свят, Конкурс «Найкращий виконавець» пройшов у Приазовському» // Мелітопольські відомості
- Робота приазовської школярки Валерії Вовк потрапила на всеукраїнський конкурс» «Об'єднаймося ж, брати мої!» // Мелітопольські відомості
- «У Приазовському районі відзначили День української писемності» // Мелітопольські відомості
- У Приазовському краєзнавчому музеї відкрилася експозиція, присвячена 75-й річниці голодомору 1932—1933 рр., Приазовські школярі згадали про битву під Крутами // Мелітопольські відомості
- «У Приазовському відкриється пам'ятний знак школярам-фронтовикам», «Ніхто зброї не склав …» // Мелітопольські відомості
- Рішення Запорізької обласної ради № 27 від 22 листопада 2012 року «Про розширення існуючої території природно-заповідного фонду місцевого значення Приазовського району Запорізької області»
Література
- Запорізька область: природа, історія: ілюстрована енциклопедія. — Запоріжжя: Дике поле. 2004 р. — 248 ст. іл.
- Земне тяжіння: Літературна збірка. — Запоріжжя, Дике Поле, 2003. — 200 с.
- Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область / Голова ред. кол.: Петрикін В. І. — Київ: Інститут історії Академії наук УРСР, 1970 р. — 765 с.
- Книга пам'яті України. Запорізька обл.: Приазовський та Приморський райони / Голова ред. кол.: І. О. Герасимов та ін., обласна ред. кол.: В. І. Воловник та ін. — Дніпропетровськ: Січ, 1995 р. — 588 с.
- Край Приазовский / сост. В. Ф. Бородин, Л. М. Тимофеев. — Приазовская районная типография, 1992 г. — 60 с.
- Приазовский район: История края в поколениях / Под ред. Пантова Ф. В., Тимофеева Л. М., Бородиной Л. Н. — Приазовское, 2009 г. — 352 с.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Приазовське (селище) |
- Приазовське (селище) // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Паспорт на сайті Приазовської РДА.
- Приазовське — Інформаційно-пізнавальний портал. Запорізька область у складі УРСР. (на основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Запорізька область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 765 с.)
- Банк даних Державної служби статистики України. (укр.)
- Cities&towns of Ukraine. (англ.) (укр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Priazo vske selishe v Ukrayini centr Priazovskoyi teritorialnoyi gromadi Melitopolskogo rajonu Zaporizkoyi oblasti Stanom na 2022 rik naselennya stanovit 6295 osib selishe Priazovske Gerb Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici 2009 Cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici 2009 Krayina Ukrayina Oblast Zaporizka oblast Rajon Melitopolskij rajon Gromada Priazovska selishna gromada Kod KATOTTG UA23080230010027591 Osnovni dani Zasnovano 1860 164 roki Persha zgadka 1860 Status iz 2024 roku Plosha 6 83 km Naselennya 6295 osib 2022 Gustota 921 osib km Poshtovij indeks 72400 72404 Telefonnij kod 380 6133 Geografichni koordinati 46 44 17 pn sh 35 38 04 sh d 46 73806 pn sh 35 63444 sh d 46 73806 35 63444 Koordinati 46 44 17 pn sh 35 38 04 sh d 46 73806 pn sh 35 63444 sh d 46 73806 35 63444 Visota nad rivnem morya 28 m Vodojma r Domuzla Vidstan Najblizhcha zaliznichna stanciya Melitopol Do stanciyi 25 5 km Do rajcentru avtoshlyahami 23 km Do obl centru zalizniceyu 112 km avtoshlyahami 148 km Selishna vlada Adresa 72401 Zaporizka obl Melitopolskij r n s she Priazovske vul Pokrovska 31 Karta Priazovske Priazovske Priazovske u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Priazovske GeografiyaAvtoshlyah M14E58 v selishi Priazovske Selishe Priazovske roztashovane na pivdni Zaporizkoyi oblasti za 148 km vid oblasnogo centru avtoshlyahom M18E105 ta 25 km na pivnichnij zahid vid Priazovskogo rajonnij centr na avtomagistrali mizhnarodnogo znachennya M14E58 Reni Odesa Melitopol Novoazovsk Za 20 km na pivden vid selisha roztashovane uzberezhzhya Azovskogo morya KlimatKlimat selishe Priazovskogo pomirno kontinentalnij z yaskravo virazhenimi posushlivimi yavishami Sumarna sonyachna radiaciya stanovit 110 kkal na sm na rik Roztashovane v stepovij prirodnij zoni Serednya kilkist opadiv stanovit 300 350 mm na pivdni 350 370 na pivnochi Serednya richna temperatura stanovit vid 8 do 10 S serednya temperatura sichnya 4 S a lipnya 24 S 25 S IstoriyaNajznachnishoyu podiyeyu dlya Priazovskogo ye den utvorennya selisha ta budivnictvo todi she v Pokrovci Drugij cerkvi Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici yaku zveli u 1860 h rokah XIX stolittya Tomu Den selisha vidznachayetsya 14 zhovtnya v den Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Do III stolittya n e u navkolishnih stepah kochuvali skifi pro sho svidchat znajdeni v okolicyah selisha skifski blyahi IV III stolittya do n e Piznishe i do seredini XIX stolittya na misci suchasnogo Priazovskogo buli nogajski auli Essabej Akkuyu i Shuyut Dzhuret Vesnoyu 1860 roku pislya togo yak nogajci pereselilis do Osmanskoyi imperiyi syudi oselilisya 177 derzhavnih robitnikiv z sela Andriyivka Berdyanskogo povitu Na pochatku selishe nosilo nazvu aulu Shuyut Dzhuret Pislya pochatku budivnictva u 1862 roci cerkvi Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici selo nabulo nazvi Pokrovka Druga oskilki vzhe isnuvala odna Pokrova v poviti Na 1866 rik kilkist zhiteliv sela vzhe narahovuvala 3600 lyudej Pracyuvalo ponad 810 selyanskih gospodarstv Priazovci v 1931 roci Silgospartil Shlyah do socializmu Selo shvidko zrostalo Protyagom dekilkoh rokiv vikami nezajmani stepi navkolo sela buli rozorani Pokrovka Druga nezabarom stala odnim z velikih volosnih centriv Berdyanskogo povitu U seli pracyuvav cegelnij zavod desyat vitryakiv poshtova stanciya 9 kramnic i 7 shinkiv Pid chas stolipinskoyi agrarnoyi reformi ponad 100 bidnyackih simej prodali svoyi nadili Chastina selyan viyihali do promislovih mist inshi pereselilisya do Sibiru Pered pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni Pokrovka Druga bula velikim selom sho malo 903 podvir yiv de prozhivalo 7300 osib Prote jogo golovna risa ce te sho selo zabudovuvalos bez planu Krivi vulichki vlitku potopali v pilyuci a vesnoyu ta voseni potopalo v bagnyuci Bilshist budivel stanovili hati mazanki V centri sela visochila cerkva Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici Ce buv velichnij vosmi kupolnij hram yakij vrazhav svoyimi rozmirami ta krasoyu Na zhal jogo zobrazhen abo fotografij ne zbereglos Navproti cerkvi znahodivsya budinok svyashenika ta gospodarski budivli Na toj chas pracyuvala cerkovnoparafiyalna pochatkova shkola ta 4 zemski shkoli u tomu chisli odna dvoklasna Pid chas Gromadyanskoyi vijni v okolicyah ta na teritoriyi selisha velis aktivni bojovi diyi vnaslidok chogo selishe perehodilo z ruk v ruki U sichni 1918 roku v selishi vstanovlena radyanska vlada ale vzhe vesnoyu do selisha vstupila Persha okrema brigada rosijskih dobrovolciv na choli z generalom Mihajlom Drozdovskim yaka tam ne zatrimalas a rushila dali na Don Pislya cogo selishe zahopili chastini avstro nimeckih vijsk ta Gajdamackogo koshu U listopadi v Pokrovku Drugu znovu uvijshli chastini Chervonoyi armiyi ale vzhe u sichni 1919 roku yih vitisniv Melitopolskij Zvedeno Gvardijskij zagin general majora P E Tillo U drugij polovini bereznya chastini 2 yi brigadi Pershoyi Zadniprovskoyi radyanskoyi diviziyi vibili z selisha chastini 4 yi Krimskoyi pihotnoyi diviziyi V chervni 1919 roku Pokrovku Drugu zahopili zagoni armiyi generala Antona Denikina 2 sichnya 1920 roku chastini 8 yi Chervonoyi kozachoyi diviziyi vibili denikinciv ale vzhe u lipni Priazov ya zahopili vijska rosijskoyi armiyi barona Petra Vrangelya V drugij polovini zhovtnya 1920 roku pochavsya nastup vijsk Pivdennogo frontu pid komanduvannyam Mihajla Frunze 30 zhovtnya chastini 2 yi brigadi 5 yi kavdiviziyi 13 yi armiyi ostatochno zakripilis v seli i vstanovili radyansku vladu na teritoriyi Pokrovki Drugoyi 30 zhovtnya 1920 roku vijska Chervonoyi armiyi ostatochno zakripilis v selishi Na pochatku 1920 h rokiv u Pokrovci Drugij pochali vinikati silskogospodarski artili Ale posuha 1921 roku prizvela do silnogo golodu Vesnoyu 1923 roku selishe stalo centrom novostvorenogo Drugopokrovskogo rajonu sho uvijshov do skladu Melitopolskogo okrugu Katerinoslavskoyi guberniyi U 1925 roci pracyuyut tri shkoli gurtki likvidaciyi nepismennosti ambulatoriya likarnya dvi hati chitalni biblioteka rajonnij silskij budinok 20 kramnic bazar U 1930 h rokah na teritoriyi Pokrovki Drugoyi pracyuyut 6 kolgospiv Progres Gigant Shlyah do socializmu tosho MTS v 1930 roku nalichuvala 26 traktoriv ta 4 kombajni a 1939 roku vzhe 115 traktoriv i 54 kombajni harchokombinat maslozavod pobutovij kombinat Pid chas organizovanogo radyanskoyu vladoyu Golodomoru 1932 1933 rokiv pomerlo shonajmenshe 199 zhiteliv selisha 31 lipnya 1935 roku Pokrovku Drugu perejmenovano v selo Priazovske Nazva rajonnogo centru vidobrazhaye geografichne roztashuvannya rajonu na uzberezhzhi Azovskogo morya Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni 1200 prizovnikiv pishli do armiyi v pershi dni vijni Z zhovtnya 1941 roku selo bulo timchasovo okupovane nimeckimi vijskami Za zavdannyam Melitopolskogo partizanskogo zagonu pidpilnu robotu u Priazovskomu provodila grupa pid kerivnictvom Murashova 20 veresnya 1943 roku Priazovske bulo zvilnene vid nimecko fashistskih okupantiv Vidstupayuchi nimci vikoristovuvali taktiku vipalenoyi zemli Po zakinchennyu vijni selo potribno bulo vidbudovuvati majzhe zanovo Utvoreni kolgospi Progres Gigant artil imeni Kirova Vid travnya 1957 roku Priazovske nabulo statusu selisha 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 713 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Zaporizkoyi oblasti zatverdzheno sklad novoutvorenoyi Priazovskoyi selishnoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Priazovskogo rajonu selishe uvijshlo do skladu Melitopolskogo rajonu 26 sichnya 2024 roku v Ukrayini nabuv chinnosti Zakon 3285 IX yakij peredbachaye deradyanizaciyu administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini to zh selishe miskogo tipu Priazovske nabulo statusu selisha Naselennya1959 1979 1989 2001 2018 2022 5048 6656 7443 7340 6610 6295EkonomikaTDV Priazovskij sirzavod PP Viktoriya ZAT Priazovskij Rajagrobud TOV AGROS Ob yekti socialnoyi sferiOZZSO Priazovskij licej Priazovska filiya I II stupeniv Sportivna shkola Muzichna shkola Budinok dityachoyi ta yunackoyi tvorchosti Budinok kulturi Cetralna publichna biblioteka Krayeznavchij muzej Na teritoriyi muzeyu vstanovleno pam yatnij znak na chest 20 uchniv 7 10 klasiv serednoyi shkoli yaki vlitku 1941 roku pishli na front Znak vstanovlenij na tomu misci de ranishe znahodilasya serednya shkola Stadion Likarnya Centr pervinnoyi mediko sanitarnoyi dopomogi Park Pam yatkiNa pivnich vid selisha roztashovanij lisovij zakaznik miscevogo znachennya Lisovij masiv bilya richki Domuzla PersonaliyiPam yatnik komsomolcyam dobrovolcyam bilya Priazovskogo krayeznavchogo muzeyu Antipenko F K kochegar na linkori Imperator Pavlo I uchasnik Zhovtnevogo zbrojnogo povstannya u Petrogradi 25 zhovtnya 1917 roku razom z chastinoyu osobovogo skladu korablya shturmuvav Zimovij palac Kohanivskij Mikola Mikolajovich 1971 2024 ukrayinskij gromadsko politichnij diyach vijskovik zasnovnik ta eks komandir dobrovolchogo Bataljonu OUN Lajkin Ya K kavaler troh ordeniv slavi rozvidnik brav uchast u vizvolenni Krimu voyuvav u Moldovi Bilorusi Litvi Shidnij Prusiyi Volodimir Astahov Mikola Barlit Leonid Bendyuzhenko Ivan Gridasov Grigorij Karpenko Ivan Kovalenko Leonid Kurochkin Leonid Loboda Mikola Morgun Mikola Pozhidayev Dmitro Proskurnya Grigorij Reshetilovskij Vasil Skripka Mikola Sles Volodimir Titov Mikola Furmanov Viktor Shepel Dmitro Yacenko uchni 7 10 klasiv Priazovskoyi serednoyi shkoli komsomolci dobrovolci yaki u veresni 1941 roku pryamo z urokiv pishli dobrovolcyami na front Sluzhili u skladi Komsomolskoyi udarnoyi brigadi Chetvertakov Viktor Grigorovich 1958 2014 soldat Zbrojnih sil Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Shepel Viktor Maksimovich buv odnim z cih yunakiv Pislya vijni vin napisav knigu Spovid pered sinami v yakij rozpoviv pro gerojskij shlyah Komsomolskoyi udarnoyi brigadi Buv chlenom Nacionalnoyi Spilki zhurnalistiv Ukrayini Same za jogo iniciativoyu bilya Priazovskogo krayeznavchogo muzeyu u 2008 roci bulo vidkrito pam yatnik komsomolcyam dobrovolcyam Na zhal Viktor Maksimovich ne dozhiv dekilka dniv do ciyeyi znamennoyi podiyi Primitki Arhiv originalu za 25 veresnya 2011 Procitovano 5 lipnya 2018 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 bot Storinki z posilannyami na dzherela de status originalnogo URL nevidomij posilannya ros Cities amp towns of Ukraine pop stat mashke org Procitovano 18 serpnya 2022 Priazovske Geoinformacijna sistema misc Golodomor 1932 1933 rokiv v Ukrayini Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Procitovano 18 chervnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Zakon Ukrayini 3285 IX vid 28 lipnya 2023 roku Pro poryadok virishennya okremih pitan administrativno teritorialnogo ustroyu Ukrayini Verhovna Rada Ukrayini OZZSO Priazovskij licej Zaporizka oblast ISUO zp isuo org Procitovano 18 serpnya 2022 U Priazovskomu rajoni vidznachili vidrazu kilka svyat Konkurs Najkrashij vikonavec projshov u Priazovskomu Melitopolski vidomosti Robota priazovskoyi shkolyarki Valeriyi Vovk potrapila na vseukrayinskij konkurs Ob yednajmosya zh brati moyi Melitopolski vidomosti U Priazovskomu rajoni vidznachili Den ukrayinskoyi pisemnosti Melitopolski vidomosti U Priazovskomu krayeznavchomu muzeyi vidkrilasya ekspoziciya prisvyachena 75 j richnici golodomoru 1932 1933 rr Priazovski shkolyari zgadali pro bitvu pid Krutami Melitopolski vidomosti U Priazovskomu vidkriyetsya pam yatnij znak shkolyaram frontovikam Nihto zbroyi ne sklav Melitopolski vidomosti RishennyaZaporizkoyi oblasnoyi radi 27 vid 22 listopada 2012 roku Pro rozshirennya isnuyuchoyi teritoriyi prirodno zapovidnogo fondu miscevogo znachennya Priazovskogo rajonu Zaporizkoyi oblasti LiteraturaZaporizka oblast priroda istoriya ilyustrovana enciklopediya Zaporizhzhya Dike pole 2004 r 248 st il Zemne tyazhinnya Literaturna zbirka Zaporizhzhya Dike Pole 2003 200 s Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zaporizka oblast Golova red kol Petrikin V I Kiyiv Institut istoriyi Akademiyi nauk URSR 1970 r 765 s Kniga pam yati Ukrayini Zaporizka obl Priazovskij ta Primorskij rajoni Golova red kol I O Gerasimov ta in oblasna red kol V I Volovnik ta in Dnipropetrovsk Sich 1995 r 588 s Kraj Priazovskij sost V F Borodin L M Timofeev Priazovskaya rajonnaya tipografiya 1992 g 60 s Priazovskij rajon Istoriya kraya v pokoleniyah Pod red Pantova F V Timofeeva L M Borodinoj L N Priazovskoe 2009 g 352 s PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Priazovske selishe Priazovske selishe Oblikova kartka na oficijnomu vebsajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Pasport na sajti Priazovskoyi RDA Priazovske Informacijno piznavalnij portal Zaporizka oblast u skladi URSR na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Zaporizka oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 765 s Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini ukr Cities amp towns of Ukraine angl ukr