Євген Олексійович Преображенський (3 лютого 1886, місто Болхов Орловської губернії, тепер Орловської області, Російська Федерація — розстріляний 13 липня 1937, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський партійний діяч, секретар ЦК РКП(б), економіст і соціолог, автор книги «Нова економіка». Член ВЦВК і ЦВК СРСР. Кандидат у члени ЦК РСДРП(б) у 1917—1918 роках. Член ЦК РКП(б) у 1920—1921 роках. Член Контрольної комісії РКП(б) у 1920—1921 роках. Член Організаційного бюро і секретар ЦК РКП(б) з 5 квітня 1920 по 16 березня 1921 року.
Преображенський Євген Олексійович | |
---|---|
Народився | 15 лютого 1886 місто Болхов Орловської губернії, тепер Орловської області, Російська Федерація |
Помер | 13 липня 1937 (51 рік) Москва, СРСР |
Поховання | Нове Донське кладовище |
Громадянство | Росія, СРСР |
Національність | росіянин |
Діяльність | економіст, політик, соціолог |
Знання мов | російська |
Членство | ЦК КПРС |
Партія | ВКП(б) |
|
Життєпис
Народився в родині протоієрея Олексія Олександровича Преображенського, священника Болховської церкви.
Навчався в церковнопарафіяльній школі, потім, в 1895—1897 роках — в Болховському міському училище, з 1897 року — в Орловській класичній чоловічій гімназії, яку закінчив в 1905 році.
Член РСДРП(б) з жовтня 1903 року.
З осені 1903 по лютий 1904 року був членом соціал-демократичної трійки в Орловській класичній чоловічій гімназії, вів соціал-демократичну пропаганду серед учнів різних навчальних закладів Орла, зберігав нелегальну літературу. З весни 1904 року вів соціал-демократичну пропаганду серед робітників Хрущовського механічного заводу та робітників Мальцевського заводського округу в селі Дятьково Брянського повіту Орловської губернії. У жовтні 1905 року кооптований в члени Орловського комітету РСДРП. З жовтня по листопаді 1905 року вів партійну роботу на одному із Брянських заводів.
У 1905 році навчався на юоридичному факультеті Московського університету, навчання покинув. З листопада по грудень 1905 року — відповідальний пропагандист Пресненського районного комітету РСДРП в Москві; брав участь в Грудневому збройному повстанні 1905 року в Москві.
У грудні 1905 — березні 1906 року — член Пермського комітету РСДРП. 18 березня 1906 року заарештований в Пермі, п'ять місяців перебував у в'язниці. У серпні 1906 року звільнений за браком доказів під нагляд поліції.
У серпня 1906 року Преображенський знову обраний членом Пермського комітету РСДРП, вів партійну роботу в Єкатеринбурзі, Челябінську та Уфі. Того ж серпня 1906 року відряджений в Санкт-Петербург з метою закупівлі автоматичних пістолетів для бойової дружини Пермського комітету РСДРП. Під час поїздки заарештований на Казанському вокзалі в Москві, відправлений до Пермської в'язниці. Під час слідства утримувався під вартою в Пермській в'язниці, Миколаївському виправному арештантському відділенні цивільного відомства (близько 8 місяців) і в Казанській в'язниці. У 1907 році кримінальний департамент Казанської судової палати звільнив Преображенського з-під варти за браком доказів.
У квітні 1907 — квітні 1908 року — член Уральського обласного комітету РСДРП, вів партійну роботу на Південному Уралі, переважно в містах Уфі і Златоусті та на Сімських заводах; був обраний делегатом від Уральського обласного комітету РСДРП на III конференцію Російської соціал-демократичної робітничої партії (1907), де познайомився з Леніним. У березні 1908 року заарештований на нелегальній Челябінській міській конференції, але тієї ж ночі втік із поліцейської дільниці.
Наприкінці квітня 1908 року заарештований на вулиці в Уфі поліцейськими агентами і в 1908—1909 роках перебував під вартою в Уфимській, Челябінській та Пермській в'язницях. У вересні 1909 року засуджений до заслання на поселення в село Воробйово Кіренського повіту Іркутської губернії. У грудні 1911 року із заслання втік.
З січня по серпень 1912 року — співробітник легальної марксистської газети «Обская жизнь» в місті Новомиколаївську (нині Новосибірськ) Томської губернії і член Новомиколаївського комітету РСДРП. У серпні 1912 року знову заарештований і до липня 1914 року сидів у в'язницях Єкатеринбурга та Новомиколаївська. У липні 1914 року повернений на заслання до Кіренського повіту Іркутської губернії. У 1915 році царська влада дозволили Преображенському переїхати з місця заслання в місто Іркутськ. У 1915—1917 роках вів партійну роботу в Іркутську і Читі, був членом Іркутського комітету РСДРП.
З середини березня по квітень 1917 року — товариш (заступник) голови Читинської ради робітничих і солдатських депутатів та члена президії Комітету громадських організацій Чити. Був делегатом I-го Східно-Сибірського з'їзду рад робітничих, солдатських і селянських депутатів (7—13 квітня 1917 року), членом президії з'їзду. У квітні 1917 року обраний делегатом на I Всеросійський з'їзд рад робітничих і солдатських депутатів і виїхав до Петрограда. По дорозі на I Всеросійський з'їзд рад, у травні — червні 1917 року зупинився в місті Златоусті, де вів партійну роботу, був членом Златоустівського комітету РСДРП. З 16 червня по 7 липня 1917 року брав участь як делегат в роботі I Всеросійського з'їзду Рад робітничих і солдатських депутатів.
У червні — липні 1917 року — член Златоустівського комітету РСДРП(б) на Уралі. З 18 липня 1917 по 5 (18) січня 1918 року — член Уральського обласного комітету РСДРП(б). У жовтні 1917 року брав участь у встановленні радянської влади в Златоусті і Златоустівському гірничому окрузі.
З 5 (18) січня по 29 квітня 1918 року — кандидат у члени Уральського обласного комітету РКП(б) і член редакційної колегії газети «Уральский рабочий». З 29 квітня 1918 по 16 січня 1919 року — член Уральського обласного комітету РКП(б), з травня 1918 по 16 січня 1919 року — голова Президії Уральського обласного комітету РКП(б).
Одночасно, з липня по серпень 1918 року займався організацією радянських військ у районі Курська. З грудня 1918 по січень 1919 року — член Пермського губернського революційного комітету.
З січня по жовтень 1919 року — член редакційної колегії газети «Правда» в Москві та уповноважений ВЦВК по Орловській губернії. З жовтня по грудень 1919 року — співробітник апарату Сибірського бюро ЦК РКП(б).
З січня по березень 1920 року — голова Уфимського губернського комітету РКП(б).
5 квітня 1920 — 16 березня 1921 року — секретар ЦК РКП(б). Одночасно, з 20 квітня по 25 червня 1920 року — завідувач агітаційно-пропагандистського відділу ЦК РКП(б). З червня по липень 1920 року — завідувач Об'єднаного державного видавництва РРФСР. З листопада 1920 по березень 1921 року — заступник голови Головполітпросвіти Народного комісаріату освіти РРФСР.
У 1921—1924 роках — голова Фінансового комітету ЦК РКП(б) та Ради народних комісарів РРФСР. Одночасно, у березні 1921 — серпні 1923 року — член колегії Народного комісаріату фінансів РРФСР.
З березня 1921 по січень 1927 року — член редакційної колегії газети «Правда». З березня по травень 1921 року — член колегії Головполітпросвіти Народного комісаріату освіти РРФСР. З квітня 1921 по січень 1922 року — голова Головного управління профтехнічних шкіл та вищих навчальних закладів Народного комісаріату освіти РРФСР.
З 14 вересня 1921 по 6 березня 1922 року — завідувач відділу журналу «Комуністичний Інтернаціонал». З січня 1922 по серпень 1927 року — член президії Комуністичної академії. У 1923 році — член Аграрної комісії виконавчого комітету Комуністичного Інтернаціоналу.
З серпня 1923 по січень 1926 року — член колегії Народного комісаріату фінансів СРСР.
У червні 1924 — березні 1927 року — член та заступник голови Головного концесійного комітету при РНК СРСР, одночасно У 1926—1928 роках — член Головної редакції 1-го видання Великої радянської енциклопедії.
З 1923 року Євген Преображенський належав до «лівої опозиції» в партії, був одним з ініціаторів і авторів «Заяви 46-ти». У серпні 1927 року висланий з Москви в казахське місто Уральськ, де з серпня 1927 по грудень 1928 року працював консультантом Уральського губернського планового комітету.
13 жовтня 1927 року був виключений з партії «за організацію нелегальної антипартійної друкарні», 28 листопада 1927 року виключений з Товариства старих більшовиків. У грудні 1928 — липні 1929 року працював головою промислової секції Державного планового комітету Татарської АРСР.
У липні 1929 року разом з Радеком і Смілгою направив до ЦК ВКП(б) лист, в якому заявив про ідейний та організаційний розрив з опозицією і в січні 1930 року був поновлений в партії.
У серпні 1929 — березні 1930 року — заступник голови Нижньогородського крайового планового комітету.
У квітні 1930 — квітні 1931 року — голова делегації експертів Народного комісаріату закордонних справ СРСР у Лондоні (Велика Британія). З квітня 1931 по січень 1932 року — експерт Народного комісаріату закордонних справ СРСР.
У січні 1932 — березні 1933 року — член колегії Народного комісаріату легкої промисловості СРСР.
У січні 1933 року знову виключений з ВКП(б), заарештований і притягнутий як обвинувачений у справі так званої «контрреволюційної троцькістської групи І. Смирнова, В. Тер-Ваганяна, Є. Преображенського та інших». 16 січня 1933 року постановою Особливої наради при Колегії ОДПУ при РНК СРСР Преображенський був засуджений до заслання в Казахстан строком на 3 роки. З березня по серпень 1933 року працював консультантом Семипалатинського обласного планового комітету. У грудні 1933 року відновлений в членах партії.
У вересні 1933 — грудні 1936 року — заступник начальника центрального планово-фінансового відділу Народного комісаріату зернових і тваринницьких радгоспів СРСР.
20 грудня 1936 (або 2 січня 1937) року заарештований органами НКВС. 5 лютого 1937 року знову виключений з ВКП(б). Засуджений Воєнною колегією Верховного суду СРСР 13 липня 1937 року до страти, розстріляний того ж дня. Похований на Донському цвинтарі Москви.
22 грудня 1988 року посмертно реабілітований, 16 травня 1990 року поновлений в партії.
Твори
- Анархізм і комунізм, М.-Петроград, 1916;
- Про селянські комуни. (Розмова комуніста-більшовика з селянином), М.-Пг., 1918;
- Чи потрібна хлібна монополія?, М., 1918;
- З ким йти селянській бідноті?, Смоленськ, 1918;
- Селянська Росія і соціалізм, Пг., 1918;
- Азбука комунізму, М., 1919 (спільно з Миколою Бухаріним);
- Триріччя Жовтневої революції, М., 1920;
- Про мораль і класових нормах, М.-Пг., 1923;
- Нова економіка (теорія і практика): 1922—1928 рр., Т. I—II, М., видавництво Головархіву Москви, 2008;
- Гроші і світовий капіталізм (дослідження, науково-популярні роботи): 1921—1931 рр., М., Видавництво Головного архівного управління міста Москви, 2011.
Примітки
Джерела
- Преображенский Евгений Алексеевич (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevgen Oleksijovich Preobrazhenskij 3 lyutogo 1886 18860203 misto Bolhov Orlovskoyi guberniyi teper Orlovskoyi oblasti Rosijska Federaciya rozstrilyanij 13 lipnya 1937 misto Moskva teper Rosijska Federaciya radyanskij partijnij diyach sekretar CK RKP b ekonomist i sociolog avtor knigi Nova ekonomika Chlen VCVK i CVK SRSR Kandidat u chleni CK RSDRP b u 1917 1918 rokah Chlen CK RKP b u 1920 1921 rokah Chlen Kontrolnoyi komisiyi RKP b u 1920 1921 rokah Chlen Organizacijnogo byuro i sekretar CK RKP b z 5 kvitnya 1920 po 16 bereznya 1921 roku Preobrazhenskij Yevgen OleksijovichNarodivsya15 lyutogo 1886 1886 02 15 misto Bolhov Orlovskoyi guberniyi teper Orlovskoyi oblasti Rosijska FederaciyaPomer13 lipnya 1937 1937 07 13 51 rik Moskva SRSRPohovannyaNove Donske kladovisheGromadyanstvo Rosiya SRSRNacionalnistrosiyaninDiyalnistekonomist politik sociologZnannya movrosijskaChlenstvoCK KPRSPartiyaVKP b Roboti u Vikidzherelah Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Preobrazhenskij ZhittyepisNarodivsya v rodini protoiyereya Oleksiya Oleksandrovicha Preobrazhenskogo svyashennika Bolhovskoyi cerkvi Navchavsya v cerkovnoparafiyalnij shkoli potim v 1895 1897 rokah v Bolhovskomu miskomu uchilishe z 1897 roku v Orlovskij klasichnij cholovichij gimnaziyi yaku zakinchiv v 1905 roci Chlen RSDRP b z zhovtnya 1903 roku Z oseni 1903 po lyutij 1904 roku buv chlenom social demokratichnoyi trijki v Orlovskij klasichnij cholovichij gimnaziyi viv social demokratichnu propagandu sered uchniv riznih navchalnih zakladiv Orla zberigav nelegalnu literaturu Z vesni 1904 roku viv social demokratichnu propagandu sered robitnikiv Hrushovskogo mehanichnogo zavodu ta robitnikiv Malcevskogo zavodskogo okrugu v seli Dyatkovo Bryanskogo povitu Orlovskoyi guberniyi U zhovtni 1905 roku kooptovanij v chleni Orlovskogo komitetu RSDRP Z zhovtnya po listopadi 1905 roku viv partijnu robotu na odnomu iz Bryanskih zavodiv U 1905 roci navchavsya na yuoridichnomu fakulteti Moskovskogo universitetu navchannya pokinuv Z listopada po gruden 1905 roku vidpovidalnij propagandist Presnenskogo rajonnogo komitetu RSDRP v Moskvi brav uchast v Grudnevomu zbrojnomu povstanni 1905 roku v Moskvi U grudni 1905 berezni 1906 roku chlen Permskogo komitetu RSDRP 18 bereznya 1906 roku zaareshtovanij v Permi p yat misyaciv perebuvav u v yaznici U serpni 1906 roku zvilnenij za brakom dokaziv pid naglyad policiyi U serpnya 1906 roku Preobrazhenskij znovu obranij chlenom Permskogo komitetu RSDRP viv partijnu robotu v Yekaterinburzi Chelyabinsku ta Ufi Togo zh serpnya 1906 roku vidryadzhenij v Sankt Peterburg z metoyu zakupivli avtomatichnih pistoletiv dlya bojovoyi druzhini Permskogo komitetu RSDRP Pid chas poyizdki zaareshtovanij na Kazanskomu vokzali v Moskvi vidpravlenij do Permskoyi v yaznici Pid chas slidstva utrimuvavsya pid vartoyu v Permskij v yaznici Mikolayivskomu vipravnomu areshtantskomu viddilenni civilnogo vidomstva blizko 8 misyaciv i v Kazanskij v yaznici U 1907 roci kriminalnij departament Kazanskoyi sudovoyi palati zvilniv Preobrazhenskogo z pid varti za brakom dokaziv U kvitni 1907 kvitni 1908 roku chlen Uralskogo oblasnogo komitetu RSDRP viv partijnu robotu na Pivdennomu Urali perevazhno v mistah Ufi i Zlatousti ta na Simskih zavodah buv obranij delegatom vid Uralskogo oblasnogo komitetu RSDRP na III konferenciyu Rosijskoyi social demokratichnoyi robitnichoyi partiyi 1907 de poznajomivsya z Leninim U berezni 1908 roku zaareshtovanij na nelegalnij Chelyabinskij miskij konferenciyi ale tiyeyi zh nochi vtik iz policejskoyi dilnici Naprikinci kvitnya 1908 roku zaareshtovanij na vulici v Ufi policejskimi agentami i v 1908 1909 rokah perebuvav pid vartoyu v Ufimskij Chelyabinskij ta Permskij v yaznicyah U veresni 1909 roku zasudzhenij do zaslannya na poselennya v selo Vorobjovo Kirenskogo povitu Irkutskoyi guberniyi U grudni 1911 roku iz zaslannya vtik Z sichnya po serpen 1912 roku spivrobitnik legalnoyi marksistskoyi gazeti Obskaya zhizn v misti Novomikolayivsku nini Novosibirsk Tomskoyi guberniyi i chlen Novomikolayivskogo komitetu RSDRP U serpni 1912 roku znovu zaareshtovanij i do lipnya 1914 roku sidiv u v yaznicyah Yekaterinburga ta Novomikolayivska U lipni 1914 roku povernenij na zaslannya do Kirenskogo povitu Irkutskoyi guberniyi U 1915 roci carska vlada dozvolili Preobrazhenskomu pereyihati z miscya zaslannya v misto Irkutsk U 1915 1917 rokah viv partijnu robotu v Irkutsku i Chiti buv chlenom Irkutskogo komitetu RSDRP Z seredini bereznya po kviten 1917 roku tovarish zastupnik golovi Chitinskoyi radi robitnichih i soldatskih deputativ ta chlena prezidiyi Komitetu gromadskih organizacij Chiti Buv delegatom I go Shidno Sibirskogo z yizdu rad robitnichih soldatskih i selyanskih deputativ 7 13 kvitnya 1917 roku chlenom prezidiyi z yizdu U kvitni 1917 roku obranij delegatom na I Vserosijskij z yizd rad robitnichih i soldatskih deputativ i viyihav do Petrograda Po dorozi na I Vserosijskij z yizd rad u travni chervni 1917 roku zupinivsya v misti Zlatousti de viv partijnu robotu buv chlenom Zlatoustivskogo komitetu RSDRP Z 16 chervnya po 7 lipnya 1917 roku brav uchast yak delegat v roboti I Vserosijskogo z yizdu Rad robitnichih i soldatskih deputativ U chervni lipni 1917 roku chlen Zlatoustivskogo komitetu RSDRP b na Urali Z 18 lipnya 1917 po 5 18 sichnya 1918 roku chlen Uralskogo oblasnogo komitetu RSDRP b U zhovtni 1917 roku brav uchast u vstanovlenni radyanskoyi vladi v Zlatousti i Zlatoustivskomu girnichomu okruzi Z 5 18 sichnya po 29 kvitnya 1918 roku kandidat u chleni Uralskogo oblasnogo komitetu RKP b i chlen redakcijnoyi kolegiyi gazeti Uralskij rabochij Z 29 kvitnya 1918 po 16 sichnya 1919 roku chlen Uralskogo oblasnogo komitetu RKP b z travnya 1918 po 16 sichnya 1919 roku golova Prezidiyi Uralskogo oblasnogo komitetu RKP b Odnochasno z lipnya po serpen 1918 roku zajmavsya organizaciyeyu radyanskih vijsk u rajoni Kurska Z grudnya 1918 po sichen 1919 roku chlen Permskogo gubernskogo revolyucijnogo komitetu Z sichnya po zhovten 1919 roku chlen redakcijnoyi kolegiyi gazeti Pravda v Moskvi ta upovnovazhenij VCVK po Orlovskij guberniyi Z zhovtnya po gruden 1919 roku spivrobitnik aparatu Sibirskogo byuro CK RKP b Z sichnya po berezen 1920 roku golova Ufimskogo gubernskogo komitetu RKP b 5 kvitnya 1920 16 bereznya 1921 roku sekretar CK RKP b Odnochasno z 20 kvitnya po 25 chervnya 1920 roku zaviduvach agitacijno propagandistskogo viddilu CK RKP b Z chervnya po lipen 1920 roku zaviduvach Ob yednanogo derzhavnogo vidavnictva RRFSR Z listopada 1920 po berezen 1921 roku zastupnik golovi Golovpolitprosviti Narodnogo komisariatu osviti RRFSR U 1921 1924 rokah golova Finansovogo komitetu CK RKP b ta Radi narodnih komisariv RRFSR Odnochasno u berezni 1921 serpni 1923 roku chlen kolegiyi Narodnogo komisariatu finansiv RRFSR Z bereznya 1921 po sichen 1927 roku chlen redakcijnoyi kolegiyi gazeti Pravda Z bereznya po traven 1921 roku chlen kolegiyi Golovpolitprosviti Narodnogo komisariatu osviti RRFSR Z kvitnya 1921 po sichen 1922 roku golova Golovnogo upravlinnya proftehnichnih shkil ta vishih navchalnih zakladiv Narodnogo komisariatu osviti RRFSR Z 14 veresnya 1921 po 6 bereznya 1922 roku zaviduvach viddilu zhurnalu Komunistichnij Internacional Z sichnya 1922 po serpen 1927 roku chlen prezidiyi Komunistichnoyi akademiyi U 1923 roci chlen Agrarnoyi komisiyi vikonavchogo komitetu Komunistichnogo Internacionalu Z serpnya 1923 po sichen 1926 roku chlen kolegiyi Narodnogo komisariatu finansiv SRSR U chervni 1924 berezni 1927 roku chlen ta zastupnik golovi Golovnogo koncesijnogo komitetu pri RNK SRSR odnochasno U 1926 1928 rokah chlen Golovnoyi redakciyi 1 go vidannya Velikoyi radyanskoyi enciklopediyi Z 1923 roku Yevgen Preobrazhenskij nalezhav do livoyi opoziciyi v partiyi buv odnim z iniciatoriv i avtoriv Zayavi 46 ti U serpni 1927 roku vislanij z Moskvi v kazahske misto Uralsk de z serpnya 1927 po gruden 1928 roku pracyuvav konsultantom Uralskogo gubernskogo planovogo komitetu 13 zhovtnya 1927 roku buv viklyuchenij z partiyi za organizaciyu nelegalnoyi antipartijnoyi drukarni 28 listopada 1927 roku viklyuchenij z Tovaristva starih bilshovikiv U grudni 1928 lipni 1929 roku pracyuvav golovoyu promislovoyi sekciyi Derzhavnogo planovogo komitetu Tatarskoyi ARSR U lipni 1929 roku razom z Radekom i Smilgoyu napraviv do CK VKP b list v yakomu zayaviv pro idejnij ta organizacijnij rozriv z opoziciyeyu i v sichni 1930 roku buv ponovlenij v partiyi U serpni 1929 berezni 1930 roku zastupnik golovi Nizhnogorodskogo krajovogo planovogo komitetu U kvitni 1930 kvitni 1931 roku golova delegaciyi ekspertiv Narodnogo komisariatu zakordonnih sprav SRSR u Londoni Velika Britaniya Z kvitnya 1931 po sichen 1932 roku ekspert Narodnogo komisariatu zakordonnih sprav SRSR U sichni 1932 berezni 1933 roku chlen kolegiyi Narodnogo komisariatu legkoyi promislovosti SRSR U sichni 1933 roku znovu viklyuchenij z VKP b zaareshtovanij i prityagnutij yak obvinuvachenij u spravi tak zvanoyi kontrrevolyucijnoyi trockistskoyi grupi I Smirnova V Ter Vaganyana Ye Preobrazhenskogo ta inshih 16 sichnya 1933 roku postanovoyu Osoblivoyi naradi pri Kolegiyi ODPU pri RNK SRSR Preobrazhenskij buv zasudzhenij do zaslannya v Kazahstan strokom na 3 roki Z bereznya po serpen 1933 roku pracyuvav konsultantom Semipalatinskogo oblasnogo planovogo komitetu U grudni 1933 roku vidnovlenij v chlenah partiyi U veresni 1933 grudni 1936 roku zastupnik nachalnika centralnogo planovo finansovogo viddilu Narodnogo komisariatu zernovih i tvarinnickih radgospiv SRSR 20 grudnya 1936 abo 2 sichnya 1937 roku zaareshtovanij organami NKVS 5 lyutogo 1937 roku znovu viklyuchenij z VKP b Zasudzhenij Voyennoyu kolegiyeyu Verhovnogo sudu SRSR 13 lipnya 1937 roku do strati rozstrilyanij togo zh dnya Pohovanij na Donskomu cvintari Moskvi 22 grudnya 1988 roku posmertno reabilitovanij 16 travnya 1990 roku ponovlenij v partiyi TvoriAnarhizm i komunizm M Petrograd 1916 Pro selyanski komuni Rozmova komunista bilshovika z selyaninom M Pg 1918 Chi potribna hlibna monopoliya M 1918 Z kim jti selyanskij bidnoti Smolensk 1918 Selyanska Rosiya i socializm Pg 1918 Azbuka komunizmu M 1919 spilno z Mikoloyu Buharinim Tririchchya Zhovtnevoyi revolyuciyi M 1920 Pro moral i klasovih normah M Pg 1923 Nova ekonomika teoriya i praktika 1922 1928 rr T I II M vidavnictvo Golovarhivu Moskvi 2008 Groshi i svitovij kapitalizm doslidzhennya naukovo populyarni roboti 1921 1931 rr M Vidavnictvo Golovnogo arhivnogo upravlinnya mista Moskvi 2011 PrimitkiDzherelaPreobrazhenskij Evgenij Alekseevich ros