Премія Ромуло Гальєгоса

Премія Ромуло Гальєгоса (ісп. Premio Rómulo Gallegos, Premio Internacional de Novela Rómulo Gallegos) — літературна премія за іспаномовний роман, започаткована 6 серпня 1964 року декретом президента Венесуели на честь видатного венесуельського письменника й політичного діяча Ромуло Гальєгоса.

Історія

Премію було започатковано у період «буму» латиноамериканської романістики й первинно надавалась тільки письменникам з Латинської Америки — імена трьох перших лауреатів премії саме й позначили згаданий бум. З 1995 року премія надається іспаномовним авторам романів, написаних упродовж двох останніх років, не залежно від країни їхнього походження та проживання — першим із таких став іспанський письменник Хав'єр Маріас.

Спочатку премія надавалась кожні п'ять років, з 1987 року — кожні два роки. Нині премія, поряд із премією, що має ім'я , розглядається як найбільша літературна нагорода Латинської Америки.

Процедура

Рішення приймається більшістю журі, що нині складається з п'яти критиків, які представляють чотири латиноамериканські країни — Венесуелу, Кубу, Чилі й Еквадор. Премія присуджується урядом Венесуели через Центр латиноамериканських досліджень імені Ромуло Гальєгоса (CELARG).

Переможець отримує золоту медаль, диплом і грошову винагороду у 100 тисяч євро. Церемонія нагородження відбувається у день народження Ромуло Гальєгоса — 2 серпня.

Лауреати

• 1967 — Маріо Варгас Льоса Зелений дім
• 1972 — Габріель Гарсія Маркес Сто років самотності
• 1977 — Карлос Фуентес Terra Nostra
• 1982 — Фернандо дель Пасо Палінур Мексиканський
• 1987 — Райскі пси
• 1989 — Мануель Мехіа Вальєхо Будинок під двома пальмами
• 1991 — Артуро Услар П'єтрі Подорож у часі
• 1993 — Інквізиція пам'яті
• 1995 — Хав'єр Маріас В годину битви завтра згадай про мене
• 1997 — Любовна хвороба
• 1999 — Роберто Боланьо Озвірілі сищики
• 2001 — Шлях вертикаллю
• 2003 — Фернандо Вайєхо Провалля
• 2005 — Нікчемне минуле
• 2007 — Поїзд проходить першим
• 2009 — Вільям Оспіна Країна прянощів
• 2011 — Blanco nocturno
• 2013 — Едуардо Лало «Simone» (Пуерто-Ріко)
• 2015 — Пабло Монтоя «Tríptico de la Infamia» (Колумбія)
• 2020 — Перла Суес «Країна диявола» (Аргентина)

Посилання

• (ісп.), (англ.)