Прапор Священної Римської імперії не був національним прапором, а радше імперським стягом, який використовував імператор Священної Римської імперії; кольорами імперського прапора були чорний і золотий: чорний орел на золотому тлі. Після кінця XIII або початку XIV століття кігті та дзьоб орла стали червоними. Від початку XV століття використовувано двоголового орла.
1804 року Наполеон Бонапарт проголосив Першу Французьку імперію. У відповідь на це імператор Франц II з династії Габсбургів оголосив своїм особистим доменом Австрійську імперію і став Франциском I Австрійським. Як і прапор імператора Священної Римської імперії, прапор Австрійської імперії був чорно-золотим. Франциск II став останнім імператором Священної Римської імперії, а Наполеон змусив розпустити імперію 1806 року. Після цього, до 1918 року, ці кольори й далі використовували як [en].
Червоний і білий кольори також були важливими в цей період. Коли Священна Римська імперія брала участь у хрестових походах, поряд із чорно-золотим імперським прапором майорів воєнний прапор. Відомий як «Прапор Святого Георгія», він являв собою білий хрест на червоному тлі, реверс хреста Святого Георгія, використовуваного як прапор Ломбардії та Англії. Червоний і білий також були кольорами Ганзейського союзу (XIII—XVII століття). Ганзейські торгові кораблі можна було впізнати за червоно-білими вимпелами, і більшість ганзейських міст прийняли червоний і білий як кольори міста (див. Ганзейські прапори). Червоний і білий досі є кольорами багатьох колишніх ганзейських міст, таких як Гамбург чи Бремен.
У XII—XIV століттях у Північній Італії під час конфлікту між гвельфами та гібелінами армії гібелінських (проімперських) комун прийняли воєнний прапор імператора Священної Римської імперії (білий хрест на червоному), тоді як гвельфські (антиімперські) комуни змінили кольори (червоний хрест на білому). Ці дві схеми поширені в сучасній цивільній геральдиці північноіталійських міст і залишаються показником їхніх минулих фракційних нахилів. Традиційно такі гібелінські міста, як Павія, Новара, Комо та Асті, й далі використовують гібелінський хрест. Гвельфський хрест можна знайти на гербах традиційних гвельфських міст, таких як Мілан, Верчеллі, Алессандрія, Реджо та Болонья.
Імперські прапори
За [en] 1897 року (у статті «Прапор»), на німецькому імперському прапорі часів Генріха Птахолова (правив у 919—936 роках) та Оттона Великого (936—973) зображено архангела Михаїла; за часів Фрідріха Барбаросси (1152—1190) — орла; за часів Оттона IV (1198—1215) — орла, що ширяє над драконом, а за часів Сигізмунда (1410—1437) і «можливо раніше», імператорського орла, а саме чорного орла в жовтому полі, на грудях якого зображено герб імператорського дому.
Реконструкції | Дата | використання | опис |
---|---|---|---|
XIV століття | Найдавніший імперський прапор імператора Священної Римської імперії та королівський прапор римського короля | На золотому тлі чорний орел | |
початок 1400-х | Імперський прапор імператора Священної Римської імперії | На золотому тлі чорний імперський орел із німбом, червоними лапами з кігтями і язиком | |
прибл. 1430–1806 | Імператорський прапор імператора Священної Римської імперії | На золотому тлі двоголовий імперський орел, зображений із німбом, червоними лапами з кігтями і язиком | |
1437–1493 | Імперський прапор Фрідріха III | Імперський прапор із накладеним гербом Фрідріха III (червінь, срібло) | |
1493–1556 | Імперський прапор Максиміліана I і Карла V | Імперський прапор із накладеним гербом Максиміліана I (червінь, срібло, шість золотих і лазурових похилих смуг) | |
1519–1556 | Імперський прапор Карла V | Імперський прапор із накладеним гербом Карла V |
Воєнний прапор
Імперський прапор (Reichsfahne) був польовим прапором Священної Римської імперії, спочатку кінним прапором або хоругвою. Раннім носієм був [de], [en], який носив прапор за Конрада II і Генріха III і загинув 1040 року в [cs]. У XII столітті Reichsfahne, мабуть, містив білий хрест на червоному полі. До кінця XV століття це був знак об'єднаних збройних сил Імперії, також король міг надіслати його місцевим лордам, щоб дозволити захист земського миру. Так, 1415 року король Сигізмунд передав прапор Швейцарській конфедерації, санкціонуючи її війну проти Габсбургів.
У період пізнього середньовіччя, хрест Reichsfahne замінено імперським орлом. Його розглядали як імперський лен, який традиційно надавався швабським дворянам. 1336 року його надано Ульріху III, графу Вюртембергу. З цієї нагоди його вперше названо Reichssturmfahne («Імперський військовий прапор»). До XIX століття залишався частиною геральдичних знаків дому Вюртемберг. Сам прапор до 1944 року зберігався в Штутгарті, коли він був знищений під час [en]. На прапорі був зображений імперський орел у квадратному полі з червоним вимпелом (Schwenkel) угорі. Його не слід плутати з Reichsrennfahne, наданим курфюрстам Саксонії як рейхсмаршалам. На останньому було зображено два схрещені мечі в чорно-білому полі.
Прапор | Дата | Використання | Опис |
---|---|---|---|
XII — поч. XIV століття | Reichssturmfahne (воєнний прапор, який використовується поряд із імперським прапором) | Ймовірно, розвинувся з прапора тамплієрів XII століття під час хрестових походів і використовувався як імперський військовий прапор протягом XIII і на початку XIV століть. Був меншим за імперський прапор, який несли в бою перед імператором або призначеним ним полководцем. | |
XV століття | Reichssturmfahne | ||
XV століття | Reichsrennfahne |
Вільні імперські міста
Деякі вільні імперські міста зображали символи імперії, особливо імператорського орла, як частину своїх прапорів або гербів.
Прапор | Дата | Використання | Опис |
---|---|---|---|
Прапор вільного імперського міста Меммінген | |||
Герб [en] | |||
15 століття | Прапор Женеви | [en] від XII століття мала подвійний статус вільного міста та [en]; це відбито на прапорі Женеви, на якому, починаючи з XV століття, зображено розділеними вертикально імперського орла і ключ святого Петра. |
Примітки
- Holy Roman Empire на сайті «Flags of the World». Retrieved on 2008-02-26.
- Fahne [1]. In: [en]. vol. 6. Leipzig 1906, 267—268.
- Johann Christoph Weinland, De Vexillo Imperii Primario, vulgo Reichs-Sturm-Fahne Commentatio Academica (1727).
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Прапори Священної Римської імперії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prapor Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ne buv nacionalnim praporom a radshe imperskim styagom yakij vikoristovuvav imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi kolorami imperskogo prapora buli chornij i zolotij chornij orel na zolotomu tli Pislya kincya XIII abo pochatku XIV stolittya kigti ta dzob orla stali chervonimi Vid pochatku XV stolittya vikoristovuvano dvogolovogo orla Imperator Maksimilian z imperatorskim praporom oblyamovanim bagryanim kolorom i riznokolorovoyu bahromoyu Albreht Altdorfer pribl 1515 Prapor imperiyi Des Reichs Fahn 1545 1804 roku Napoleon Bonapart progolosiv Pershu Francuzku imperiyu U vidpovid na ce imperator Franc II z dinastiyi Gabsburgiv ogolosiv svoyim osobistim domenom Avstrijsku imperiyu i stav Franciskom I Avstrijskim Yak i prapor imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi prapor Avstrijskoyi imperiyi buv chorno zolotim Francisk II stav ostannim imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi a Napoleon zmusiv rozpustiti imperiyu 1806 roku Pislya cogo do 1918 roku ci kolori j dali vikoristovuvali yak en Chervonij i bilij kolori takozh buli vazhlivimi v cej period Koli Svyashenna Rimska imperiya brala uchast u hrestovih pohodah poryad iz chorno zolotim imperskim praporom majoriv voyennij prapor Vidomij yak Prapor Svyatogo Georgiya vin yavlyav soboyu bilij hrest na chervonomu tli revers hresta Svyatogo Georgiya vikoristovuvanogo yak prapor Lombardiyi ta Angliyi Chervonij i bilij takozh buli kolorami Ganzejskogo soyuzu XIII XVII stolittya Ganzejski torgovi korabli mozhna bulo vpiznati za chervono bilimi vimpelami i bilshist ganzejskih mist prijnyali chervonij i bilij yak kolori mista div Ganzejski prapori Chervonij i bilij dosi ye kolorami bagatoh kolishnih ganzejskih mist takih yak Gamburg chi Bremen U XII XIV stolittyah u Pivnichnij Italiyi pid chas konfliktu mizh gvelfami ta gibelinami armiyi gibelinskih proimperskih komun prijnyali voyennij prapor imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi bilij hrest na chervonomu todi yak gvelfski antiimperski komuni zminili kolori chervonij hrest na bilomu Ci dvi shemi poshireni v suchasnij civilnij geraldici pivnichnoitalijskih mist i zalishayutsya pokaznikom yihnih minulih frakcijnih nahiliv Tradicijno taki gibelinski mista yak Paviya Novara Komo ta Asti j dali vikoristovuyut gibelinskij hrest Gvelfskij hrest mozhna znajti na gerbah tradicijnih gvelfskih mist takih yak Milan Verchelli Alessandriya Redzho ta Bolonya Imperski praporiZa en 1897 roku u statti Prapor na nimeckomu imperskomu prapori chasiv Genriha Ptaholova praviv u 919 936 rokah ta Ottona Velikogo 936 973 zobrazheno arhangela Mihayila za chasiv Fridriha Barbarossi 1152 1190 orla za chasiv Ottona IV 1198 1215 orla sho shiryaye nad drakonom a za chasiv Sigizmunda 1410 1437 i mozhlivo ranishe imperatorskogo orla a same chornogo orla v zhovtomu poli na grudyah yakogo zobrazheno gerb imperatorskogo domu Rekonstrukciyi Data vikoristannya opis XIV stolittya Najdavnishij imperskij prapor imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi ta korolivskij prapor rimskogo korolya Na zolotomu tli chornij orel pochatok 1400 h Imperskij prapor imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Na zolotomu tli chornij imperskij orel iz nimbom chervonimi lapami z kigtyami i yazikom pribl 1430 1806 Imperatorskij prapor imperatora Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Na zolotomu tli dvogolovij imperskij orel zobrazhenij iz nimbom chervonimi lapami z kigtyami i yazikom 1437 1493 Imperskij prapor Fridriha III Imperskij prapor iz nakladenim gerbom Fridriha III chervin sriblo 1493 1556 Imperskij prapor Maksimiliana I i Karla V Imperskij prapor iz nakladenim gerbom Maksimiliana I chervin sriblo shist zolotih i lazurovih pohilih smug 1519 1556 Imperskij prapor Karla V Imperskij prapor iz nakladenim gerbom Karla VVoyennij praporImperskij prapor Reichsfahne buv polovim praporom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi spochatku kinnim praporom abo horugvoyu Rannim nosiyem buv de en yakij nosiv prapor za Konrada II i Genriha III i zaginuv 1040 roku v cs U XII stolitti Reichsfahne mabut mistiv bilij hrest na chervonomu poli Do kincya XV stolittya ce buv znak ob yednanih zbrojnih sil Imperiyi takozh korol mig nadislati jogo miscevim lordam shob dozvoliti zahist zemskogo miru Tak 1415 roku korol Sigizmund peredav prapor Shvejcarskij konfederaciyi sankcionuyuchi yiyi vijnu proti Gabsburgiv U period piznogo serednovichchya hrest Reichsfahne zamineno imperskim orlom Jogo rozglyadali yak imperskij len yakij tradicijno nadavavsya shvabskim dvoryanam 1336 roku jogo nadano Ulrihu III grafu Vyurtembergu Z ciyeyi nagodi jogo vpershe nazvano Reichssturmfahne Imperskij vijskovij prapor Do XIX stolittya zalishavsya chastinoyu geraldichnih znakiv domu Vyurtemberg Sam prapor do 1944 roku zberigavsya v Shtutgarti koli vin buv znishenij pid chas en Na prapori buv zobrazhenij imperskij orel u kvadratnomu poli z chervonim vimpelom Schwenkel ugori Jogo ne slid plutati z Reichsrennfahne nadanim kurfyurstam Saksoniyi yak rejhsmarshalam Na ostannomu bulo zobrazheno dva shresheni mechi v chorno bilomu poli Prapor Data Vikoristannya Opis XII poch XIV stolittya Reichssturmfahne voyennij prapor yakij vikoristovuyetsya poryad iz imperskim praporom Jmovirno rozvinuvsya z prapora tampliyeriv XII stolittya pid chas hrestovih pohodiv i vikoristovuvavsya yak imperskij vijskovij prapor protyagom XIII i na pochatku XIV stolit Buv menshim za imperskij prapor yakij nesli v boyu pered imperatorom abo priznachenim nim polkovodcem XV stolittya Reichssturmfahne XV stolittya ReichsrennfahneVilni imperski mistaDeyaki vilni imperski mista zobrazhali simvoli imperiyi osoblivo imperatorskogo orla yak chastinu svoyih praporiv abo gerbiv Prapor Data Vikoristannya Opis Prapor vilnogo imperskogo mista Memmingen Gerb en 15 stolittya Prapor Zhenevi en vid XII stolittya mala podvijnij status vilnogo mista ta en ce vidbito na prapori Zhenevi na yakomu pochinayuchi z XV stolittya zobrazheno rozdilenimi vertikalno imperskogo orla i klyuch svyatogo Petra PrimitkiHoly Roman Empire na sajti Flags of the World Retrieved on 2008 02 26 Fahne 1 In en vol 6 Leipzig 1906 267 268 Johann Christoph Weinland De Vexillo Imperii Primario vulgo Reichs Sturm Fahne Commentatio Academica 1727 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Prapori Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi