Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пра́пор Закарпа́тської о́бласті складається з двох горизонтальних синьої та жовтої смуг та розміщеного у куті герба Закарпатської області — щит розтятий, у першому синьому полі 3 золоті балки, у другому срібному стоїть червоний ведмідь. Але його офіційному прийняттю передувала багаторічна історія з його прийняттям.
 | |||||||||
| Використання |   | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Пропорції | 2:3 | ||||||||
| Затверджений | 27 лютого 2009 року | ||||||||
| Кольори |
| ||||||||
| Тип | Регіональний | ||||||||
| Приналежність | Закарпатська область | ||||||||
Історія
10 вересня 1919 Карпатська Русь увійшла до складу Чехословаччини на правах автономії. Остаточно статус території був підтверджений Тріанонським договором 1920 року. Конституція Чехословаччини, прийнята 29 лютого 1920 ввела в ужиток назву «Підкарпатська Русь» і, починаючи з цього часу, таку назву використовувалося у всіх офіційних відносинах і як політичне поняття в міжнародній практиці.
29 лютого 1920 був затверджений герб Підкарпатської Русі — стоячий ведмідь.
Сучасність
За словами голови Закарпатської обласної ради Михайла Кічковського:
 | На зорі незалежності України Закарпаття стало першим краєм, де прийняли свій власний герб, і з тих пір регіональну символіку почали затверджувати у всіх областях України. Але лише Закарпатська область єдина не мала свого прапора. У зв'язку з цим восени ще 2007 року Закарпатська облрада оголосила конкурс на найкращий проект прапора області. Найбільш обговорюваними варіантами прапора були синьо-жовтий і русинський синьо-біло-червоний, на жаль русиньський прапор так і нестав прапором Закрапаття тому що Україна вирішила що такий прапор є замахом на розкол України |  |
За роки незалежності України Закарпатська обласна рада чотири рази розглядала питання прийняття прапора області. Вперше — у 1990 році. З трьох проєктів не обрали жодного. Не був обраний прапор і у 2001 році. У грудні 2007 року це питання постало з більшою актуальністю, оскільки тоді виповнювалося 70 років створенню Карпатської України. 12 грудня в Ужгороді відбулося спільне засідання постійної депутатської Комісії з питань освіти, науки, культури, духовності, молодіжної політики, фізичної культури і спорту, національних меншин та інформаційної політики і конкурсної експертної групи з розгляду проєктів прапора Закарпатської області.
Із поданих 50-ти варіантів учасники засідання рекомендували винести на розгляд сесії обласної ради два проєкти прапора Закарпатської області: синьо-жовтий, розділений білим хрестом із зображенням герба з ведмедем — авторства Закарпатського художнього інституту та триколірний — синьо-біло-червоний із гербом краю — теж з ведмедем — поданий Народною радою русинів Закарпаття. Однак конкурсна експертна група з розгляду проєктів прапора Закарпатської області висловилася за надання переваги варіанту Закарпатського художнього інституту. Але політичні чинники завадили довести задумане до кінця. Проте 27 лютого в Ужгороді на 23-му пленарному засіданні сесії депутати Закарпатської обласної ради затвердили остаточний варіант прапора області. Більшістю голосів від всього складу депутатського корпусу, 74-ма депутатським голосами (1 утримався, 3 проти) із загалом 90, було прийнято прапор в існуючому варіанті.
Як наголосив ректор Ужгородського національного університету Микола Вегеш, який водночас є секретарем експертної комісії щодо прапора, саме блакитно-жовтий прапор був офіційним стягом Карпатської України.
«Такі барви обрали тому, що 1709 року згадується синьо-жовта барва у прапорництві Закарпаття. Синьо-жовту стрічку дарувала і Марія Терезія єпископу просвітителю А. Бачинському. Це були кольори місцевих єпархій. Це і кольори прапора першої хвилі еміграції русинів до Америки. 1919 року з'їзд русинів пройшов також під синьо-жовтою фаною. До Чехословацької республіки Закарпаття входило також під синьо-жовтими стягами. З XVIII століття до 20-х років узагалі не було іншого прапора на Закарпатті, окрім синьо-жовтого».
Проректор Закарпатського художнього інституту М. Приймич, крім іншого, посилається на часи Карпатської України, коли був прийнятий синьо-жовтий прапор:
| | Це єдиний прапор, на який спромоглася громадськість Закарпаття, прийнятий політичною волею | |
Див. також
Примітки
- Інформаційна агенція УНІАН
- . Архів оригіналу за 1 березня 2009. Процитовано 4 березня 2009.
- Служба інформаційно-аналітичного забезпечення органів державної влади (СІАЗ) НБУВ[недоступне посилання з квітня 2019]
Посилання
- Українське геральдичне товариство
 | Це незавершена стаття про прапори або знамена. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | Це незавершена стаття про Закарпатську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pra por Zakarpa tskoyi o blasti skladayetsya z dvoh gorizontalnih sinoyi ta zhovtoyi smug ta rozmishenogo u kuti gerba Zakarpatskoyi oblasti shit roztyatij u pershomu sinomu poli 3 zoloti balki u drugomu sribnomu stoyit chervonij vedmid Ale jogo oficijnomu prijnyattyu pereduvala bagatorichna istoriya z jogo prijnyattyam Prapor Zakarpatskoyi oblastiVikoristannyaProporciyi2 3Zatverdzhenij27 lyutogo 2009 rokuKoloribilijzhovtijchervonijsinijTipRegionalnijPrinalezhnistZakarpatska oblastIstoriya10 veresnya 1919 Karpatska Rus uvijshla do skladu Chehoslovachchini na pravah avtonomiyi Ostatochno status teritoriyi buv pidtverdzhenij Trianonskim dogovorom 1920 roku Konstituciya Chehoslovachchini prijnyata 29 lyutogo 1920 vvela v uzhitok nazvu Pidkarpatska Rus i pochinayuchi z cogo chasu taku nazvu vikoristovuvalosya u vsih oficijnih vidnosinah i yak politichne ponyattya v mizhnarodnij praktici 29 lyutogo 1920 buv zatverdzhenij gerb Pidkarpatskoyi Rusi stoyachij vedmid SuchasnistZa slovami golovi Zakarpatskoyi oblasnoyi radi Mihajla Kichkovskogo Na zori nezalezhnosti Ukrayini Zakarpattya stalo pershim krayem de prijnyali svij vlasnij gerb i z tih pir regionalnu simvoliku pochali zatverdzhuvati u vsih oblastyah Ukrayini Ale lishe Zakarpatska oblast yedina ne mala svogo prapora U zv yazku z cim voseni she 2007 roku Zakarpatska oblrada ogolosila konkurs na najkrashij proekt prapora oblasti Najbilsh obgovoryuvanimi variantami prapora buli sino zhovtij i rusinskij sino bilo chervonij na zhal rusinskij prapor tak i nestav praporom Zakrapattya tomu sho Ukrayina virishila sho takij prapor ye zamahom na rozkol Ukrayini Za roki nezalezhnosti Ukrayini Zakarpatska oblasna rada chotiri razi rozglyadala pitannya prijnyattya prapora oblasti Vpershe u 1990 roci Z troh proyektiv ne obrali zhodnogo Ne buv obranij prapor i u 2001 roci U grudni 2007 roku ce pitannya postalo z bilshoyu aktualnistyu oskilki todi vipovnyuvalosya 70 rokiv stvorennyu Karpatskoyi Ukrayini 12 grudnya v Uzhgorodi vidbulosya spilne zasidannya postijnoyi deputatskoyi Komisiyi z pitan osviti nauki kulturi duhovnosti molodizhnoyi politiki fizichnoyi kulturi i sportu nacionalnih menshin ta informacijnoyi politiki i konkursnoyi ekspertnoyi grupi z rozglyadu proyektiv prapora Zakarpatskoyi oblasti Iz podanih 50 ti variantiv uchasniki zasidannya rekomenduvali vinesti na rozglyad sesiyi oblasnoyi radi dva proyekti prapora Zakarpatskoyi oblasti sino zhovtij rozdilenij bilim hrestom iz zobrazhennyam gerba z vedmedem avtorstva Zakarpatskogo hudozhnogo institutu ta trikolirnij sino bilo chervonij iz gerbom krayu tezh z vedmedem podanij Narodnoyu radoyu rusiniv Zakarpattya Odnak konkursna ekspertna grupa z rozglyadu proyektiv prapora Zakarpatskoyi oblasti vislovilasya za nadannya perevagi variantu Zakarpatskogo hudozhnogo institutu Ale politichni chinniki zavadili dovesti zadumane do kincya Prote 27 lyutogo v Uzhgorodi na 23 mu plenarnomu zasidanni sesiyi deputati Zakarpatskoyi oblasnoyi radi zatverdili ostatochnij variant prapora oblasti Bilshistyu golosiv vid vsogo skladu deputatskogo korpusu 74 ma deputatskim golosami 1 utrimavsya 3 proti iz zagalom 90 bulo prijnyato prapor v isnuyuchomu varianti Yak nagolosiv rektor Uzhgorodskogo nacionalnogo universitetu Mikola Vegesh yakij vodnochas ye sekretarem ekspertnoyi komisiyi shodo prapora same blakitno zhovtij prapor buv oficijnim styagom Karpatskoyi Ukrayini Taki barvi obrali tomu sho 1709 roku zgaduyetsya sino zhovta barva u prapornictvi Zakarpattya Sino zhovtu strichku daruvala i Mariya Tereziya yepiskopu prosvititelyu A Bachinskomu Ce buli kolori miscevih yeparhij Ce i kolori prapora pershoyi hvili emigraciyi rusiniv do Ameriki 1919 roku z yizd rusiniv projshov takozh pid sino zhovtoyu fanoyu Do Chehoslovackoyi respubliki Zakarpattya vhodilo takozh pid sino zhovtimi styagami Z XVIII stolittya do 20 h rokiv uzagali ne bulo inshogo prapora na Zakarpatti okrim sino zhovtogo Prorektor Zakarpatskogo hudozhnogo institutu M Prijmich krim inshogo posilayetsya na chasi Karpatskoyi Ukrayini koli buv prijnyatij sino zhovtij prapor Ce yedinij prapor na yakij spromoglasya gromadskist Zakarpattya prijnyatij politichnoyu voleyuDiv takozhGerb Zakarpatskoyi oblasti Gimn Zakarpatskoyi oblastiPrimitkiInformacijna agenciya UNIAN Arhiv originalu za 1 bereznya 2009 Procitovano 4 bereznya 2009 Sluzhba informacijno analitichnogo zabezpechennya organiv derzhavnoyi vladi SIAZ NBUV nedostupne posilannya z kvitnya 2019 PosilannyaUkrayinske geraldichne tovaristvo Ce nezavershena stattya pro prapori abo znamena Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya pro Zakarpatsku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi