Праксис (від дав.-гр. πρᾶξις дав.-гр. πρᾶξις ) — процес, з якого реалізується деяка теорія, філософська ідея, віровчення тощо. Одна з «вічних тем» філософії, що обговорювалася в працях Платона, Аристотеля, Святого Августина, Френсіса Бекона, Іммануїла Канта, Серена К'єркегора, Карла Маркса, Антоніо Грамші, Мартіна Хайдеггера, Ханни Ардєндре , Ханни Арендт . Застосовується у політичній, освітній та духовній сферах.
Історія
У давньогрецькому слово праксис (πρᾶξις) означало дії вільних людей. Аристотель вважав, що існує три основні види діяльності людини: теорія (мислення), поезія (творчість) та праксис (дія). Цим видам діяльності відповідали три види знань: теоретичні, кінцева мета яких – істина; поетичні, кінцевою метою яких є виробництво матеріальних об'єктів; і практичні, кінцева мета яких - дія. Аристотель далі розділив знання, отримані з практики, на етику, економіку та політику . Він також розрізняв евпраксію (εὐπραξία, «хороша практика») та диспраксію (δυσπραξία, «погана практика, нещастя») .
Марксизм
Август Цешковський — філософ- младогегельянець — був одним із перших, хто використовував термін праксис у значенні «дія, орієнтована на зміну суспільства» у своїй роботі 1838 «Prolegomena zur Historiosophie» («Пролегомена до історіософії»). Соціаліст XIX століття Антоніо Лабріола назвав марксизм "філософією практики". Сам Маркс відзначав цей момент у статті «Тези про Фейєрбаха», де він стверджував, що мета філософії – не пояснювати світ, а змінювати його. Це трактування марксизму з'явилося знову в «Тюремних зошитах» Антоніо Грамші та у працях Франкфуртської школи.
Ханна Арендт
У книзі «The Human Condition» (у російському перекладі "Vita activa або про діяльне життя") Ханна Арендт стверджує, що західна філософія занадто часто фокусується на споглядальному житті (vita contemplativa) і нехтує активним життям (vita activa). Це призвело до того, що людство часто упускало більшу частину повсякденної актуальності філософських ідей для реального життя. Для Арендт практика – найвищий та найважливіший рівень активного життя. Таким чином, вона стверджує, що все більше філософів мають займатися повсякденними політичними діями чи праксисом, які вона вважає справжньою реалізацією людської свободи. На думку Арендт, наша здатність аналізувати ідеї, боротися з ними та втілювати їх у життя – це те, що відрізняє нас від тварин.
Примітки
- Smith, M. K. (1999, 2011). ‘What is praxis?’ in the encyclopaedia of informal education. Retrieved: 11/28/2016 [ 2018-09-12 у Wayback Machine.]
- Aristotle, , VI, 5, 1140b7.
- Krancberg, Sigmund (1994), A Soviet Postmortem: Philosophical Roots of the «Grand Failure» [ 2023-01-09 у Wayback Machine.], Rowman & Littlefield, p. 56.
- Berendzen, J.C. The Stanford Encyclopedia of Philosophy. — Metaphysics Research Lab, Stanford University, 2017.
- Yar, Majid, «Hannah Arendt (1906—1975)» [ 2018-04-14 у Wayback Machine.], The Internet Encyclopedia of Philosophy.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Praksis vid dav gr prᾶ3is dav gr prᾶ3is proces z yakogo realizuyetsya deyaka teoriya filosofska ideya virovchennya tosho Odna z vichnih tem filosofiyi sho obgovoryuvalasya v pracyah Platona Aristotelya Svyatogo Avgustina Frensisa Bekona Immanuyila Kanta Serena K yerkegora Karla Marksa Antonio Gramshi Martina Hajdeggera Hanni Ardyendre Hanni Arendt Zastosovuyetsya u politichnij osvitnij ta duhovnij sferah IstoriyaU davnogreckomu slovo praksis prᾶ3is oznachalo diyi vilnih lyudej Aristotel vvazhav sho isnuye tri osnovni vidi diyalnosti lyudini teoriya mislennya poeziya tvorchist ta praksis diya Cim vidam diyalnosti vidpovidali tri vidi znan teoretichni kinceva meta yakih istina poetichni kincevoyu metoyu yakih ye virobnictvo materialnih ob yektiv i praktichni kinceva meta yakih diya Aristotel dali rozdiliv znannya otrimani z praktiki na etiku ekonomiku ta politiku Vin takozh rozriznyav evpraksiyu eὐpra3ia horosha praktika ta dispraksiyu dyspra3ia pogana praktika neshastya MarksizmAvgust Ceshkovskij filosof mladogegelyanec buv odnim iz pershih hto vikoristovuvav termin praksis u znachenni diya oriyentovana na zminu suspilstva u svoyij roboti 1838 Prolegomena zur Historiosophie Prolegomena do istoriosofiyi Socialist XIX stolittya Antonio Labriola nazvav marksizm filosofiyeyu praktiki Sam Marks vidznachav cej moment u statti Tezi pro Fejyerbaha de vin stverdzhuvav sho meta filosofiyi ne poyasnyuvati svit a zminyuvati jogo Ce traktuvannya marksizmu z yavilosya znovu v Tyuremnih zoshitah Antonio Gramshi ta u pracyah Frankfurtskoyi shkoli Hanna ArendtU knizi The Human Condition u rosijskomu perekladi Vita activa abo pro diyalne zhittya Hanna Arendt stverdzhuye sho zahidna filosofiya zanadto chasto fokusuyetsya na spoglyadalnomu zhitti vita contemplativa i nehtuye aktivnim zhittyam vita activa Ce prizvelo do togo sho lyudstvo chasto upuskalo bilshu chastinu povsyakdennoyi aktualnosti filosofskih idej dlya realnogo zhittya Dlya Arendt praktika najvishij ta najvazhlivishij riven aktivnogo zhittya Takim chinom vona stverdzhuye sho vse bilshe filosofiv mayut zajmatisya povsyakdennimi politichnimi diyami chi praksisom yaki vona vvazhaye spravzhnoyu realizaciyeyu lyudskoyi svobodi Na dumku Arendt nasha zdatnist analizuvati ideyi borotisya z nimi ta vtilyuvati yih u zhittya ce te sho vidriznyaye nas vid tvarin PrimitkiSmith M K 1999 2011 What is praxis in the encyclopaedia of informal education Retrieved 11 28 2016 2018 09 12 u Wayback Machine Aristotle VI 5 1140b7 Krancberg Sigmund 1994 A Soviet Postmortem Philosophical Roots of the Grand Failure 2023 01 09 u Wayback Machine Rowman amp Littlefield p 56 Berendzen J C The Stanford Encyclopedia of Philosophy Metaphysics Research Lab Stanford University 2017 Yar Majid Hannah Arendt 1906 1975 2018 04 14 u Wayback Machine The Internet Encyclopedia of Philosophy