Празька наступальна операція (6 травня — 11 травня 1945) — остання стратегічна наступальна операція Червоної Армії на Східноєвропейському театрі Другої світової війни, в ході якої було ліквідоване велике угруповання сил Третього Рейху на території Чехословаччини і війська РСЧА оволоділи містом Прага.
Празька наступальна операція | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Друга світова війна | |||||||
Маршал Радянського Союзу І. С. Конєв у Празі | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
СРСР Чехословаччина Румунське королівство Польща | Третій Рейх | ||||||
Командувачі | |||||||
І. С. Конєв | |||||||
Військові сили | |||||||
2 000 000 чоловік, 2 000 танків, 30 500 артилерійських установок, 3 000 літаків | 900 000 чоловік, 1 900 танків, 10 000 артилерійських установок, 1 000 літаків | ||||||
Втрати | |||||||
12 000 загиблих, 40 500 поранених | 40 000 загиблих і поранених, 860 000 полонених |
Операція проводилася силами 1-го Українського фронту під командуванням Маршала І. С. Конєва.
Плани сторін
Група армій «Центр» чисельністю до мільйона чоловік під командуванням генерал-фельдмаршала Фердинанда Шернера, виконуючи наказ Гітлера, мала намір оборонятися в районі Праги і в самому місті, перетворивши його у «другий Берлін».
За задумом нового уряду Німеччини на чолі з Карлом Деніцем, група армій «Центр» повинна була утримувати райони західної і центральної Чехії з метою виграти час і забезпечити виведення військ на захід для капітуляції перед американськими військами.
5 травня 1945 року в Празі почалося народне повстання проти німецької окупації. Командування радянської армії залишалося в невіданні щодо планів армії США звільнити Прагу від німців, тому, протягом тижня після капітуляції Берліна, чекало вказівок. Лише отримавши переконливі підтвердження про те, що американці не стануть просуватися на схід Пльзеня, радянська армія направила основні ударні сили в напрямку Праги.
Хід операції
6 травня ударні частини правого крила 1-го Українського фронту розпочали наступ, 8 травня — захопили місто Дрезден та увійшли на територію Чехословаччини. Спільно з військами 2-го та 4-го Українських фронтів вони оточили німецьке угруповання в районі Праги.
9 травня 1945 року 3-тя і 4-та гвардійські танкові армії 1-го Українського фронту вступили в Прагу. Загальний відступ з Праги частин Вермахту та СС почався 9 травня і швидко переріс у панічну втечу у бік західного кордону Чехословаччини. Частинам Червоної армії і спеціальним підрозділам НКДБ, що діяли спільно з чеськими партизанами, було поставлено завдання перешкодити виходу з оточення частин групи армій «Центр», зокрема, частин СС і формувань РОА. Протягом 10-13 травня йшло переслідування відступаючих і планомірне знищення тих, що відмовлялися здаватися в полон.
11 травня радянські з'єднання вийшли на лінію Хемніц — Карлові Вари — Пльзень і зустрілись з передовими частинами американської армії.
12 травня радянськими солдатами був заарештований генерал Власов.
9 травня обергруппенфюрер СС граф Карл-Фрідріх фон Пюклер вступив в переговори з командуванням 3-ї армії США, але отримав відмову в можливості капітуляції.
11 травня табір фон Пюклера був атакований диверсійною групою НКДБ і регулярними частинами Червоної армії при вогневій підтримці механізованих з'єднань 3-й армії США. Штурм укріплень есесівців закінчився розгромом табору і капітуляцією гарнізону. Сам Пюклер, відповідальний за геноцид радянських громадян на території РРФСР, вчинив самогубство.
В кінці операції було захоплено у полон понад 850 тисяч німецьких солдатів і офіцерів і 35 генералів.
15 травня 1945 року генерал-фельдмаршал Фердинанд Шернер був узятий в полон американськими військами. Незабаром американці видали Шернера представникам радянської влади.
Результати
Празька операція була останньою наступальна операцією Червоної армії в Європі під час Другої світової війни.
Загальні втрати радянських військ в операції склали понад 50 тисяч осіб, з них близько 12 тисяч загинуло.
Безпосередньо при вигнані нацистських окупантів із міста загинуло більше тисячі солдат РСЧА. Одним із великих меморіальних поховань в Празі є Ольшанський цвинтар.
Під час боїв за Прагу загинули сотні бійців 1-ї дивізії РОА, безліч були поранені. Всього у Празі було вбито до 600 бійців РОА. Вони також поховані на Ольшанському цвинтарі.
Втрати вермахту — фактично весь особовий склад (900 тисяч солдатів та офіцерів): близько 40 тисяч загинуло і було поранено[], понад 860 тисяч капітулювало.
Примітки
- YPL staff (2012), The end of Prague Offensive (англ.), Yeltsin Presidential Library, процитовано 26 квітня 2015
Джерело
- БСЕ, Празька операція 1945 (рос.)
Це незавершена стаття про Другу світову війну. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prazka nastupalna operaciya 6 travnya 11 travnya 1945 ostannya strategichna nastupalna operaciya Chervonoyi Armiyi na Shidnoyevropejskomu teatri Drugoyi svitovoyi vijni v hodi yakoyi bulo likvidovane velike ugrupovannya sil Tretogo Rejhu na teritoriyi Chehoslovachchini i vijska RSChA ovolodili mistom Praga Prazka nastupalna operaciya Druga svitova vijna Marshal Radyanskogo Soyuzu I S Konyev u Prazi Marshal Radyanskogo Soyuzu I S Konyev u Prazi Data 6 11 travnya 1945 Misce Praga Chehoslovachchina Rezultat Peremoga Chervonoyi Armiyi Storoni SRSR Chehoslovachchina Rumunske korolivstvo Polsha Tretij Rejh Komanduvachi I S Konyev F Sherner L Rendulich Vijskovi sili 2 000 000 cholovik 2 000 tankiv 30 500 artilerijskih ustanovok 3 000 litakiv 900 000 cholovik 1 900 tankiv 10 000 artilerijskih ustanovok 1 000 litakiv Vtrati 12 000 zagiblih 40 500 poranenih 40 000 zagiblih i poranenih 860 000 polonenih Operaciya provodilasya silami 1 go Ukrayinskogo frontu pid komanduvannyam Marshala I S Konyeva Plani storinGrupa armij Centr chiselnistyu do miljona cholovik pid komanduvannyam general feldmarshala Ferdinanda Shernera vikonuyuchi nakaz Gitlera mala namir oboronyatisya v rajoni Pragi i v samomu misti peretvorivshi jogo u drugij Berlin Za zadumom novogo uryadu Nimechchini na choli z Karlom Denicem grupa armij Centr povinna bula utrimuvati rajoni zahidnoyi i centralnoyi Chehiyi z metoyu vigrati chas i zabezpechiti vivedennya vijsk na zahid dlya kapitulyaciyi pered amerikanskimi vijskami 5 travnya 1945 roku v Prazi pochalosya narodne povstannya proti nimeckoyi okupaciyi Komanduvannya radyanskoyi armiyi zalishalosya v nevidanni shodo planiv armiyi SShA zvilniti Pragu vid nimciv tomu protyagom tizhnya pislya kapitulyaciyi Berlina chekalo vkazivok Lishe otrimavshi perekonlivi pidtverdzhennya pro te sho amerikanci ne stanut prosuvatisya na shid Plzenya radyanska armiya napravila osnovni udarni sili v napryamku Pragi Hid operaciyi6 travnya udarni chastini pravogo krila 1 go Ukrayinskogo frontu rozpochali nastup 8 travnya zahopili misto Drezden ta uvijshli na teritoriyu Chehoslovachchini Spilno z vijskami 2 go ta 4 go Ukrayinskih frontiv voni otochili nimecke ugrupovannya v rajoni Pragi 9 travnya 1945 roku 3 tya i 4 ta gvardijski tankovi armiyi 1 go Ukrayinskogo frontu vstupili v Pragu Zagalnij vidstup z Pragi chastin Vermahtu ta SS pochavsya 9 travnya i shvidko pereris u panichnu vtechu u bik zahidnogo kordonu Chehoslovachchini Chastinam Chervonoyi armiyi i specialnim pidrozdilam NKDB sho diyali spilno z cheskimi partizanami bulo postavleno zavdannya pereshkoditi vihodu z otochennya chastin grupi armij Centr zokrema chastin SS i formuvan ROA Protyagom 10 13 travnya jshlo peresliduvannya vidstupayuchih i planomirne znishennya tih sho vidmovlyalisya zdavatisya v polon 11 travnya radyanski z yednannya vijshli na liniyu Hemnic Karlovi Vari Plzen i zustrilis z peredovimi chastinami amerikanskoyi armiyi 12 travnya radyanskimi soldatami buv zaareshtovanij general Vlasov 9 travnya obergruppenfyurer SS graf Karl Fridrih fon Pyukler vstupiv v peregovori z komanduvannyam 3 yi armiyi SShA ale otrimav vidmovu v mozhlivosti kapitulyaciyi 11 travnya tabir fon Pyuklera buv atakovanij diversijnoyu grupoyu NKDB i regulyarnimi chastinami Chervonoyi armiyi pri vognevij pidtrimci mehanizovanih z yednan 3 j armiyi SShA Shturm ukriplen esesivciv zakinchivsya rozgromom taboru i kapitulyaciyeyu garnizonu Sam Pyukler vidpovidalnij za genocid radyanskih gromadyan na teritoriyi RRFSR vchiniv samogubstvo V kinci operaciyi bulo zahopleno u polon ponad 850 tisyach nimeckih soldativ i oficeriv i 35 generaliv 15 travnya 1945 roku general feldmarshal Ferdinand Sherner buv uzyatij v polon amerikanskimi vijskami Nezabarom amerikanci vidali Shernera predstavnikam radyanskoyi vladi RezultatiPrazka operaciya bula ostannoyu nastupalna operaciyeyu Chervonoyi armiyi v Yevropi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Zagalni vtrati radyanskih vijsk v operaciyi sklali ponad 50 tisyach osib z nih blizko 12 tisyach zaginulo Bezposeredno pri vignani nacistskih okupantiv iz mista zaginulo bilshe tisyachi soldat RSChA Odnim iz velikih memorialnih pohovan v Prazi ye Olshanskij cvintar Pid chas boyiv za Pragu zaginuli sotni bijciv 1 yi diviziyi ROA bezlich buli poraneni Vsogo u Prazi bulo vbito do 600 bijciv ROA Voni takozh pohovani na Olshanskomu cvintari Vtrati vermahtu faktichno ves osobovij sklad 900 tisyach soldativ ta oficeriv blizko 40 tisyach zaginulo i bulo poraneno dzherelo ponad 860 tisyach kapitulyuvalo PrimitkiYPL staff 2012 The end of Prague Offensive angl Yeltsin Presidential Library procitovano 26 kvitnya 2015DzhereloBSE Prazka operaciya 1945 ros Ce nezavershena stattya pro Drugu svitovu vijnu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi