«Правосуддя відбулося» (фр. Justice est faite) — французький драматичний фільм 1950 року, поставлений режисером Андре Каяттом. У 1952 році стрічка здобула Золотого ведмедя на та Золотого лева на міжнародних кінофестивалях .
Правосуддя відбулося | |
---|---|
фр. Justice est faite | |
Французький постер до фільму | |
Жанр | драма |
Режисер | Андре Каятт |
Продюсер | |
Сценаристи |
|
У головних ролях | Мішель Оклер Антуан Бальпетре Жак Кастело Жан Дебюкур |
Оператор | |
Композитор | |
Кінокомпанія | Silver Films |
Дистриб'ютор | d |
Тривалість | 105 хв. |
Мова | французька |
Країна | Франція |
Рік | 1950 |
Дата виходу | 20 вересня 1950 (Франція) |
Касові збори | 4 319 927 (глядачів у Франції) |
IMDb | ID 0042625 |
Рейтинг | IMDb: |
Сюжет
У суді Версаля, престижного паризького передмістя, розглядається справа Ельзи Люнденштейн, молодої вродливої жінки, висококласного фахівця з фармакології. Вона народилася у Франції, та фактично є донькою вихідців з Латвії (Ліфляндської губернії Російської імперії), що покинули її в 1914 році перед німецькою окупацією. Ельзу звинувачують в умисному убивстві свого чоловіка. Йому, хворому чотири роки тому онкологічним захворюванням, довелося останні два роки відчувати страшні фізичні болі. Жінка-медик присягнулася, що коли муки стануть нестерпними, вона багаторазово перевищить дозу знеболювального, тим самим вчинивши акт евтаназії. Факт став відомий рідним покійного, але при цьому Ельза сама повідомила про це його сестрі. Обговорення того, що відбувається могло залишитися питанням моралі вчинку або медичної помилки, коли б не дві обставини. Перше: майже перед смертю чоловік Ельзи заповів їй величезний спадок. Друге: в день перед смертельним уколом жінку бачили під час поцілунку з молодим коханцем — Сержем Кремером.
Одночасно перед глядачем розгортаються події з життя учасників журі присяжних, які багато що пояснять в мотивах їхнього подальшого голосування під час винесенні вердикту.
- Жильбер де Монтессон, власник племінних стаєнь, присяжний № 1. Забезпечений чоловік середнього віку заручений з молодою вродливою дівчиною, але його переслідує колишня дружина Елізабет, залишена кілька років тому. Статус присяжного, що охороняється судовими виконавцями, тимчасово робить його недоступним для першої дружини. Та здійснює самогубство. Жильбер дізнається про це тлише після виголошення вироку. Він, що займав раніше жорстку позицію проти підсудної Люнденштейн, морально тепер опиняється на її місці. Де Монтессон жалкує за своїм вибором, зробленим при голосуванні.
- Еваріст Маленгре, фермер, присяжний № 2. Хвилюється про те, що під час процесу йде час садіння картоплі. Приїхавши на час перерви на свою ферму і, практично заставши дружину в момент близькості з італійцем-поденником, свариться не за зраду. Набагато більшим гріхом у його очах є недоєна корова і відсутність гарячої вечері. При виступі в журі присяжних головним його мотивом є подружня невірність.
- Жан-Люк Флав'є, видавець, присяжний № 3. Ретельно приховує особисту драму: в його сім'ї росте восьмирічний син, що страждає на важке психічне захворювання. Він небезпечний і самому собі, і оточуючим. Мати надзвичайно прив'язана до дитини, а батько думає, як від нього позбавитися. Після важкої нічної бесіди подружжя, він розкаюється. При голосуванні Флав'є займає позицію, що не обвинувачена, ні хто-небудь інший не має права позбавляти людину життя.
- Марселіна Мікулен, влясниця антикварного салону, присяжна № 4. Вже не молода, але дуже багата. У готелі знайомиться з молодим, ввічливим чоловіком. Він проявляє до неї очевидні ознаки уваги, а мадам Мікулен їх охоче приймає. Увечері, перед днем винесенням остаточного вердикту, чоловік зізнається їй, що він Серж Кремер — таємний коханець Ельзи Люнденштейн. Пані відчуває вищу міру розчарування. Але, пізніше, в ході обміну думками в суді, повністю встає на захист підсудної.
- Фелікс Нобле, офіціант, присяжний № 5. Він гордий, що в журі вибрали його — «просту» людину. Не упускає випадку справити враження на наречену, присутню в залі, та своїх майбутніх родичів — її батьків. В цілому, простакуватий, але щиро добрий. Стоїть на стороні звинувачуваної.
- Теодор Андрю, відставний офіцер, присяжний № 6. Переконаний, що Франція стояла і повинна стояти на своїх традиціях. Підсудна — комуністичний агент, що намагається зруйнувати моральні засади Європи. Переживає період закоханості своєї молодшої доньки в молодика досить ліберальних поглядів, що діаметрально відрізняються від його власних. «Наречений» виявляється відвертим покидьком. Це остаточно переконує Теодора в його правоті. Прочекавши половину ночі в очікуванні доньки з побачення з підлим «лібералом», залишається упевненим прибічником найжорсткішого, смертельного вироку.
- Мішель Кодрон, комерсант, присяжний № 7. Непоказна особа, що майже ніяк не проявила себе в ході процесу. Намагався доглядати за «антикварницею», лаявся з відставником-офіцером, учив життя Фелікса. Скрізь зазнав фіаско.
Порадившись у присутності судді і двох судових засідателів, присяжні приходять до висновку, що обвинувачувана дійсно вбила чоловіка, але ненавмисно і з урахуванням пом'якшувальних обставин. Її засуджують до п'яти років в'язниці. Закадровий коментар (прочитаний П'єром Френе) підбиває підсумок. У обох можливих варіантах допущена судова помилка: якщо обвинувачена винна у вбивстві, термін занадто малий; якщо невинна — покарання абсолютно несправедливо.
У ролях
|
|
Знімальна група
- Автори сценарію — Андре Каятт, Шарль Спаак
- Режисер-постановник — Андре Каятт
- Продюсер —
- Оператор —
- Композитор —
- Монтаж — Крістіан Годен
- Художник-постановник — Жак Коломб'є
- Художник-декоратор — Альберт Вольпер
Нагороди та номінації
Нагороди та номінації фільму «--» | |||||
---|---|---|---|---|---|
Рік | Кінофестиваль/кінопремія | Категорія/нагорода | Номінант | Результат | |
1950 | Венеційський міжнародний кінофестиваль | Золотий лев | Правосуддя відбулося | Перемога | |
1951 | Берлінський міжнародний кінофестиваль | Золотий ведмідь | Перемога | ||
1953 | Товариство авторів кіно (Іспанія) | Найкращий іноземний фільм | Перемога | ||
Спільнота кінокритиків Нью-Йорка | Найкращий фільм іноземною мовою | Перемога |
Примітки
- Justice est faite (1950) на сайті JPBox-Office
- Нагороди та номінації фільму Правосуддя відбулося на сайті IMDb (англ.)
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pravosuddya vidbulosya fr Justice est faite francuzkij dramatichnij film 1950 roku postavlenij rezhiserom Andre Kayattom U 1952 roci strichka zdobula Zolotogo vedmedya na ta Zolotogo leva na mizhnarodnih kinofestivalyah Pravosuddya vidbulosyafr Justice est faiteFrancuzkij poster do filmuZhanrdramaRezhiserAndre KayattProdyuserScenaristiAndre KayattSharl SpaakU golovnih rolyahMishel Okler Antuan Balpetre Zhak Kastelo Zhan DebyukurOperatorKompozitorKinokompaniyaSilver FilmsDistrib yutordTrivalist105 hv MovafrancuzkaKrayina FranciyaRik1950Data vihodu20 veresnya 1950 Franciya Kasovi zbori4 319 927 glyadachiv u Franciyi IMDbID 0042625RejtingIMDb SyuzhetU sudi Versalya prestizhnogo parizkogo peredmistya rozglyadayetsya sprava Elzi Lyundenshtejn molodoyi vrodlivoyi zhinki visokoklasnogo fahivcya z farmakologiyi Vona narodilasya u Franciyi ta faktichno ye donkoyu vihidciv z Latviyi Liflyandskoyi guberniyi Rosijskoyi imperiyi sho pokinuli yiyi v 1914 roci pered nimeckoyu okupaciyeyu Elzu zvinuvachuyut v umisnomu ubivstvi svogo cholovika Jomu hvoromu chotiri roki tomu onkologichnim zahvoryuvannyam dovelosya ostanni dva roki vidchuvati strashni fizichni boli Zhinka medik prisyagnulasya sho koli muki stanut nesterpnimi vona bagatorazovo perevishit dozu znebolyuvalnogo tim samim vchinivshi akt evtanaziyi Fakt stav vidomij ridnim pokijnogo ale pri comu Elza sama povidomila pro ce jogo sestri Obgovorennya togo sho vidbuvayetsya moglo zalishitisya pitannyam morali vchinku abo medichnoyi pomilki koli b ne dvi obstavini Pershe majzhe pered smertyu cholovik Elzi zapoviv yij velicheznij spadok Druge v den pered smertelnim ukolom zhinku bachili pid chas pocilunku z molodim kohancem Serzhem Kremerom Odnochasno pered glyadachem rozgortayutsya podiyi z zhittya uchasnikiv zhuri prisyazhnih yaki bagato sho poyasnyat v motivah yihnogo podalshogo golosuvannya pid chas vinesenni verdiktu Zhilber de Montesson vlasnik pleminnih stayen prisyazhnij 1 Zabezpechenij cholovik serednogo viku zaruchenij z molodoyu vrodlivoyu divchinoyu ale jogo peresliduye kolishnya druzhina Elizabet zalishena kilka rokiv tomu Status prisyazhnogo sho ohoronyayetsya sudovimi vikonavcyami timchasovo robit jogo nedostupnim dlya pershoyi druzhini Ta zdijsnyuye samogubstvo Zhilber diznayetsya pro ce tlishe pislya vigoloshennya viroku Vin sho zajmav ranishe zhorstku poziciyu proti pidsudnoyi Lyundenshtejn moralno teper opinyayetsya na yiyi misci De Montesson zhalkuye za svoyim viborom zroblenim pri golosuvanni Evarist Malengre fermer prisyazhnij 2 Hvilyuyetsya pro te sho pid chas procesu jde chas sadinnya kartopli Priyihavshi na chas perervi na svoyu fermu i praktichno zastavshi druzhinu v moment blizkosti z italijcem podennikom svaritsya ne za zradu Nabagato bilshim grihom u jogo ochah ye nedoyena korova i vidsutnist garyachoyi vecheri Pri vistupi v zhuri prisyazhnih golovnim jogo motivom ye podruzhnya nevirnist Zhan Lyuk Flav ye vidavec prisyazhnij 3 Retelno prihovuye osobistu dramu v jogo sim yi roste vosmirichnij sin sho strazhdaye na vazhke psihichne zahvoryuvannya Vin nebezpechnij i samomu sobi i otochuyuchim Mati nadzvichajno priv yazana do ditini a batko dumaye yak vid nogo pozbavitisya Pislya vazhkoyi nichnoyi besidi podruzhzhya vin rozkayuyetsya Pri golosuvanni Flav ye zajmaye poziciyu sho ne obvinuvachena ni hto nebud inshij ne maye prava pozbavlyati lyudinu zhittya Marselina Mikulen vlyasnicya antikvarnogo salonu prisyazhna 4 Vzhe ne moloda ale duzhe bagata U goteli znajomitsya z molodim vvichlivim cholovikom Vin proyavlyaye do neyi ochevidni oznaki uvagi a madam Mikulen yih ohoche prijmaye Uvecheri pered dnem vinesennyam ostatochnogo verdiktu cholovik ziznayetsya yij sho vin Serzh Kremer tayemnij kohanec Elzi Lyundenshtejn Pani vidchuvaye vishu miru rozcharuvannya Ale piznishe v hodi obminu dumkami v sudi povnistyu vstaye na zahist pidsudnoyi Feliks Noble oficiant prisyazhnij 5 Vin gordij sho v zhuri vibrali jogo prostu lyudinu Ne upuskaye vipadku spraviti vrazhennya na narechenu prisutnyu v zali ta svoyih majbutnih rodichiv yiyi batkiv V cilomu prostakuvatij ale shiro dobrij Stoyit na storoni zvinuvachuvanoyi Teodor Andryu vidstavnij oficer prisyazhnij 6 Perekonanij sho Franciya stoyala i povinna stoyati na svoyih tradiciyah Pidsudna komunistichnij agent sho namagayetsya zrujnuvati moralni zasadi Yevropi Perezhivaye period zakohanosti svoyeyi molodshoyi donki v molodika dosit liberalnih poglyadiv sho diametralno vidriznyayutsya vid jogo vlasnih Narechenij viyavlyayetsya vidvertim pokidkom Ce ostatochno perekonuye Teodora v jogo pravoti Prochekavshi polovinu nochi v ochikuvanni donki z pobachennya z pidlim liberalom zalishayetsya upevnenim pribichnikom najzhorstkishogo smertelnogo viroku Mishel Kodron komersant prisyazhnij 7 Nepokazna osoba sho majzhe niyak ne proyavila sebe v hodi procesu Namagavsya doglyadati za antikvarniceyu layavsya z vidstavnikom oficerom uchiv zhittya Feliksa Skriz zaznav fiasko Poradivshis u prisutnosti suddi i dvoh sudovih zasidateliv prisyazhni prihodyat do visnovku sho obvinuvachuvana dijsno vbila cholovika ale nenavmisno i z urahuvannyam pom yakshuvalnih obstavin Yiyi zasudzhuyut do p yati rokiv v yaznici Zakadrovij komentar prochitanij P yerom Frene pidbivaye pidsumok U oboh mozhlivih variantah dopushena sudova pomilka yaksho obvinuvachena vinna u vbivstvi termin zanadto malij yaksho nevinna pokarannya absolyutno nespravedlivo U rolyah Mishel Okler Serzh Kramer Antuan Balpetre golova sudu Zhak Kastelo Zhilber de Montesson Zhan Debyukur Mishel Kodron Zhan Lyuk Flav ye Elza Lyundenshtejn Evarist Malengre Noel Rokver Teodor Andryu Marselina Mikulen Zhan d Id nachalnik religijnoyi shkoli Nikol Vudremon vidoma yak Ivonn mademuazel Plopelyi vlasnicya gotelyu Feliks Noble Lulu Daniyel Andriye Elizabet sudovij pristav Amadeo Elizabet Emil Dran profesor DyutuaZnimalna grupaAvtori scenariyu Andre Kayatt Sharl Spaak Rezhiser postanovnik Andre Kayatt Prodyuser Operator Kompozitor Montazh Kristian Goden Hudozhnik postanovnik Zhak Kolomb ye Hudozhnik dekorator Albert VolperNagorodi ta nominaciyiNagorodi ta nominaciyi filmu Rik Kinofestival kinopremiya Kategoriya nagoroda Nominant Rezultat1950 Venecijskij mizhnarodnij kinofestival Zolotij lev Pravosuddya vidbulosya Peremoga1951 Berlinskij mizhnarodnij kinofestival Zolotij vedmid Peremoga1953 Tovaristvo avtoriv kino Ispaniya Najkrashij inozemnij film PeremogaSpilnota kinokritikiv Nyu Jorka Najkrashij film inozemnoyu movoyu PeremogaPrimitkiJustice est faite 1950 na sajti JPBox Office Nagorodi ta nominaciyi filmu Pravosuddya vidbulosya na sajti IMDb angl PosilannyaPravosuddya vidbulosya na sajti IMDb angl stanom na 13 07 2017 Pravosuddya vidbulosya na sajti AlloCine fr stanom na 13 07 2017