Православне догматичне богослов'я - наука що в систематичному порядку розкриває зміст основних християнських віровчительних істин (догматів), що визнаються всією спільнотою православної церкви.
Історія православного догматичного богослов'я
Догматична система - спосіб викладу віровчення, в якому всі окремі істини і положення являють собою частини, пов'язані в єдине ціле.Вже в перші століття існування Церкви з'являється прагнення викладати християнське віровчення в систематичному вигляді, що мало на меті зручність як викладу, так і сприйняття віроучительних істин. До догматичних систем пред'являються такі вимоги:
1) відсутність внутрішніх протиріч (в догматичної системі не повинно бути взаємовиключних положень);
2) наявність чіткої межі між власне догматами і богословськими думками. Це не означає, що при побудові догматичної системи не можна так чи інакше спиратися на богословські думки; але при цьому обов'язково має бути підкреслено, що це богословська думка того чи іншого св. отця чи богослова, а не віровчительна істина, приймаючи всією повнотою Церкви. Крім того, передбачається, що догматична система повинна являти собою не просто набір святоотцівських і біблійних цитат з того чи іншого догматичного питання, але і авторський текст, визначений коментар, в якому автор намагається осмислити зміст догматичних істин, виявити внутрішні зв'язки між різними догматами і богословськими думками. Скорочена система догматичного богослов'я називається катехизисом. В історії християнської думки першою спробою побудувати догматичну систему стала робота «Стромати» відомого вчителя Олександрійської катехізичної школи Климента Олександрійського (кін. II ст.). Але «Стромати» - це все-таки не більше ніж спроба побудови системи, а не система в повному розумінні слова.
Систему догматичного богослов'я християнського віровчення у всій повноті вперше вдалося створити наступнику і продовжувачу справи Климента - Орігену (III ст.). Його праця «Про начала» - це перша цілісна система християнського богослов'я. Система ця виявилася недосконалою, оскільки багато постулати і передумови, на яких ґрунтувався Оріген, були помилковими і згодом навіть підпали під анафеми Вселенських соборів. Незважаючи на це Оріген надав і величезний позитивний вплив на розвиток богослов'я. Протягом декількох століть система Орігена залишалася єдиною цілісною системою християнського богослов'я. Багато святих отців вчилися богослів'я саме на працях Орігена, поступово долаючи помилкові думки, що містяться в Орігенових текстах. Із давніх отців Церкви, які намагалися побудувати цілісні догматичні системи, слід зазначити святий. Кирила Єрусалимського (IV ст.). Його знамениті «Огласительні слова» представляють собою ґрунтовну працю; проте потрібно сказати, що він носить пропедевтичний характер, бо звернений до оголошених, тобто людей які не є членами Церкви. Прикладом побудови системи догматичного богослов'я можна назвати також «Велике Огласительне слово» святого Григорія Нісського (IV ст.) Та «Скорочений виклад Божественних догматів» блаж. (перша пол. V ст.). На християнському Заході перша спроба систематичного викладу догматів була зроблена Лактанцієм (пом. Після 325 р) у праці «Божественні встановлення» (Кн.IV-VII). Серед інших догматичних систем, створених на Заході, слід відзначити «Енхерідеон Лаврентію про віру, надію і любов» блаж. Августина та «Про церковних догматах» Геннадія Марсельського (кон.Vв.).
Найдосконалішою працею, що представляє собою вершину систематизації святоотецької богословської думки, слід визнати працю преп. Іоанна Дамаскіна «Джерело знання» (VIII ст.). З догматичної точки зору, особливе значення має третя, заключна, частина цієї праці, яка називається "Точний виклад православної віри". Ця книга не втратила свого наукового значення до сьогоднішнього дня. Як на Сході, так і на Заході вона була підручником богослов'я протягом багатьох століть, причому на християнському Сході - аж до Нового часу, коли для викладу догматичного вчення у православній богословській науці почали використовуватися зразки західних схоластичних систем. На Заході до перекладів праць преп. Іоанна Дамаскіна на латинську мову великим авторитетом користувалося твір Ісидора Севільського ( бл. 560-636 рр.) «Сентенції» у трьох книгах, колишній прообраз середньовічних «сум богослов'я».
В історії російської богословської думки було кілька авторів, які працювали над побудовою догматичних систем. У першу чергу потрібно назвати митр. Макарія (Булгакова), його «Православно-догматичне богослов'я» вперше було видано в 1849-1853 рр. Це ґрунтовна праця, хоча і дещо схоластична. Крім того, цей твір не є цілком самостійний: автор при побудові своєї системи частково спирався на праці західних догматистів. Проте в цілому «Православно-догматичне богослов'я» являє собою прекрасно структурований посібник, в якому можна знайти хорошу добірку біблійних і святоотцівських цитат майже по всім догматичним питанням
Праця архиєп. (згодом митрополита) Філарета (Гумілевського) «Догматичне богослов'я» являє собою спробу подолати той схоластичний вплив, який спостерігається у митр. Макарія. Робота архиєп. Філарета не отримала широкого поширення. «Досвід догматичного богослов'я» архиєп. Канівського - об'ємна праця в п'яти томах, в якій автор запропонував історичний метод викладу догматів, тобто зробив спробу показати, як розвивалося догматичне вчення Церкви в історичній перспективі. У цьому його велика заслуга.
«Православне догматичне богослов'я» прот. Миколи Малиновского - теж велика за обсягом праця але у ньому є більш і менш вдалі розділи. Даний факт зумовлений тим, що прот. М. Малиновський прагнув використати у своїй праці якнайбільше різних джерел і не завжди підходив до них критично. Після 1917 р. в російської богословської традиції спроб побудувати цілісну систему догматичного богослов'я не було. «Догматичне богослов'я» В. Н. Лосского, по суті, являє собою не більш, ніж курс лекцій з догматичного богослов'я. Назвати цю роботу догматичною системою в повному сенсі слова не можна.
Однак православне догматичне богослов'я не припинило свій розвиток в XX ст. Серед грецьких богословів свої догматичні системи пропонували професора П. Н. Трембелас, А. Феодору і К. В. Скутеріс, роботи яких побачили світ у другій половині XX ст. Тритомна праця архим. (1894-1978 рр.) «Догматика Православної Церкви» - спроба побудови догматичної системи в Сербській Православній Церкві. Преподобний Юстин - не тільки відомий богослов, але й один з найбільших подвижників нашого часу. Заслуговує уваги і робота відомого румунського богослова свящ. Думітру Станілоає (1903-1993 рр.) «Православне догматичне богослов'я» . Більшість сучасних догматистів дотримується наступного принципу викладу матеріалу: спочатку про Бога в Самому Собі (Deus ad intra), потім про Бога в Його ставленні до створеного (Deus ad extra). Саме такий принцип лежить в основі систем митр. Макарія, архиєп. Філарета, архиєп. Сильвестра та інших авторів. Всі спроби побудувати систему догматичного богослов'я по-іншому були не дуже вдалими. Наприклад, прот. Павло Свєтлов (1861-1945 рр.) Намагався побудувати всю систему догматики навколо вчення про спасеніі, прот. Петро Лепорський (1871-1923 рр.) - Навколо догмату про Боговтілення, однак ці спроби не отримали визнання.
Дивись також
Примітки
- Догматическое Богословие: Учебное пособие / Протоиерей Олег Давыденков. - М .: Из-во ПСТГУ, 2013. - 622
- Малиновский Н., прот. (1895—1909). Православное догматическое богословие. Ставрополь-Губернский: Сергиев Посад.
- Лосский В. Н. Догматическое богословие // Лосский В. Н. Очерк мистического богословия Восточной Церкви. Догматическое богословие. М., 1991. С. 200—288.
- Τρεμπέλα Π.Ν. Δογματική. Т. 1—3. Аθῆναι, 1959—1961.
- Θεοδώρου Ἀ. Ἱστορία τῶν δογμάτων. Ἀθῆναι, 1963.
- Σκουτέρη Κ.Β. Ιστορία δογμάτων. Т. 1—2. Ἀθήναι, 1998—2004.
- Stӑniloae D. Teologia Dogmatikӑ Ortodoxӑ. Vol. 1—3. Bukureşti, 1978.
- Светлов П. Я. Христианское вероучение в апологетическом изложении. Т. 1—2. Киев, 1910—1912.
Джерела
- Богослов'я - академічний тлумачний словник української мови
- Догматика - академічний тлумачний словник української мови
- Православ'я - академічний тлумачний словник української мови
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pravoslavne dogmatichne bogoslov ya nauka sho v sistematichnomu poryadku rozkrivaye zmist osnovnih hristiyanskih virovchitelnih istin dogmativ sho viznayutsya vsiyeyu spilnotoyu pravoslavnoyi cerkvi Istoriya pravoslavnogo dogmatichnogo bogoslov yaDogmatichna sistema sposib vikladu virovchennya v yakomu vsi okremi istini i polozhennya yavlyayut soboyu chastini pov yazani v yedine cile Vzhe v pershi stolittya isnuvannya Cerkvi z yavlyayetsya pragnennya vikladati hristiyanske virovchennya v sistematichnomu viglyadi sho malo na meti zruchnist yak vikladu tak i sprijnyattya virouchitelnih istin Do dogmatichnih sistem pred yavlyayutsya taki vimogi 1 vidsutnist vnutrishnih protirich v dogmatichnoyi sistemi ne povinno buti vzayemoviklyuchnih polozhen 2 nayavnist chitkoyi mezhi mizh vlasne dogmatami i bogoslovskimi dumkami Ce ne oznachaye sho pri pobudovi dogmatichnoyi sistemi ne mozhna tak chi inakshe spiratisya na bogoslovski dumki ale pri comu obov yazkovo maye buti pidkresleno sho ce bogoslovska dumka togo chi inshogo sv otcya chi bogoslova a ne virovchitelna istina prijmayuchi vsiyeyu povnotoyu Cerkvi Krim togo peredbachayetsya sho dogmatichna sistema povinna yavlyati soboyu ne prosto nabir svyatootcivskih i biblijnih citat z togo chi inshogo dogmatichnogo pitannya ale i avtorskij tekst viznachenij komentar v yakomu avtor namagayetsya osmisliti zmist dogmatichnih istin viyaviti vnutrishni zv yazki mizh riznimi dogmatami i bogoslovskimi dumkami Skorochena sistema dogmatichnogo bogoslov ya nazivayetsya katehizisom V istoriyi hristiyanskoyi dumki pershoyu sproboyu pobuduvati dogmatichnu sistemu stala robota Stromati vidomogo vchitelya Oleksandrijskoyi katehizichnoyi shkoli Klimenta Oleksandrijskogo kin II st Ale Stromati ce vse taki ne bilshe nizh sproba pobudovi sistemi a ne sistema v povnomu rozuminni slova Sistemu dogmatichnogo bogoslov ya hristiyanskogo virovchennya u vsij povnoti vpershe vdalosya stvoriti nastupniku i prodovzhuvachu spravi Klimenta Origenu III st Jogo pracya Pro nachala ce persha cilisna sistema hristiyanskogo bogoslov ya Sistema cya viyavilasya nedoskonaloyu oskilki bagato postulati i peredumovi na yakih gruntuvavsya Origen buli pomilkovimi i zgodom navit pidpali pid anafemi Vselenskih soboriv Nezvazhayuchi na ce Origen nadav i velicheznij pozitivnij vpliv na rozvitok bogoslov ya Protyagom dekilkoh stolit sistema Origena zalishalasya yedinoyu cilisnoyu sistemoyu hristiyanskogo bogoslov ya Bagato svyatih otciv vchilisya bogosliv ya same na pracyah Origena postupovo dolayuchi pomilkovi dumki sho mistyatsya v Origenovih tekstah Iz davnih otciv Cerkvi yaki namagalisya pobuduvati cilisni dogmatichni sistemi slid zaznachiti svyatij Kirila Yerusalimskogo IV st Jogo znameniti Oglasitelni slova predstavlyayut soboyu gruntovnu pracyu prote potribno skazati sho vin nosit propedevtichnij harakter bo zvernenij do ogoloshenih tobto lyudej yaki ne ye chlenami Cerkvi Prikladom pobudovi sistemi dogmatichnogo bogoslov ya mozhna nazvati takozh Velike Oglasitelne slovo svyatogo Grigoriya Nisskogo IV st Ta Skorochenij viklad Bozhestvennih dogmativ blazh persha pol V st Na hristiyanskomu Zahodi persha sproba sistematichnogo vikladu dogmativ bula zroblena Laktanciyem pom Pislya 325 r u praci Bozhestvenni vstanovlennya Kn IV VII Sered inshih dogmatichnih sistem stvorenih na Zahodi slid vidznachiti Enherideon Lavrentiyu pro viru nadiyu i lyubov blazh Avgustina ta Pro cerkovnih dogmatah Gennadiya Marselskogo kon Vv Najdoskonalishoyu praceyu sho predstavlyaye soboyu vershinu sistematizaciyi svyatooteckoyi bogoslovskoyi dumki slid viznati pracyu prep Ioanna Damaskina Dzherelo znannya VIII st Z dogmatichnoyi tochki zoru osoblive znachennya maye tretya zaklyuchna chastina ciyeyi praci yaka nazivayetsya Tochnij viklad pravoslavnoyi viri Cya kniga ne vtratila svogo naukovogo znachennya do sogodnishnogo dnya Yak na Shodi tak i na Zahodi vona bula pidruchnikom bogoslov ya protyagom bagatoh stolit prichomu na hristiyanskomu Shodi azh do Novogo chasu koli dlya vikladu dogmatichnogo vchennya u pravoslavnij bogoslovskij nauci pochali vikoristovuvatisya zrazki zahidnih sholastichnih sistem Na Zahodi do perekladiv prac prep Ioanna Damaskina na latinsku movu velikim avtoritetom koristuvalosya tvir Isidora Sevilskogo bl 560 636 rr Sentenciyi u troh knigah kolishnij proobraz serednovichnih sum bogoslov ya V istoriyi rosijskoyi bogoslovskoyi dumki bulo kilka avtoriv yaki pracyuvali nad pobudovoyu dogmatichnih sistem U pershu chergu potribno nazvati mitr Makariya Bulgakova jogo Pravoslavno dogmatichne bogoslov ya vpershe bulo vidano v 1849 1853 rr Ce gruntovna pracya hocha i desho sholastichna Krim togo cej tvir ne ye cilkom samostijnij avtor pri pobudovi svoyeyi sistemi chastkovo spiravsya na praci zahidnih dogmatistiv Prote v cilomu Pravoslavno dogmatichne bogoslov ya yavlyaye soboyu prekrasno strukturovanij posibnik v yakomu mozhna znajti horoshu dobirku biblijnih i svyatootcivskih citat majzhe po vsim dogmatichnim pitannyam Pracya arhiyep zgodom mitropolita Filareta Gumilevskogo Dogmatichne bogoslov ya yavlyaye soboyu sprobu podolati toj sholastichnij vpliv yakij sposterigayetsya u mitr Makariya Robota arhiyep Filareta ne otrimala shirokogo poshirennya Dosvid dogmatichnogo bogoslov ya arhiyep Kanivskogo ob yemna pracya v p yati tomah v yakij avtor zaproponuvav istorichnij metod vikladu dogmativ tobto zrobiv sprobu pokazati yak rozvivalosya dogmatichne vchennya Cerkvi v istorichnij perspektivi U comu jogo velika zasluga Pravoslavne dogmatichne bogoslov ya prot Mikoli Malinovskogo tezh velika za obsyagom pracya ale u nomu ye bilsh i mensh vdali rozdili Danij fakt zumovlenij tim sho prot M Malinovskij pragnuv vikoristati u svoyij praci yaknajbilshe riznih dzherel i ne zavzhdi pidhodiv do nih kritichno Pislya 1917 r v rosijskoyi bogoslovskoyi tradiciyi sprob pobuduvati cilisnu sistemu dogmatichnogo bogoslov ya ne bulo Dogmatichne bogoslov ya V N Losskogo po suti yavlyaye soboyu ne bilsh nizh kurs lekcij z dogmatichnogo bogoslov ya Nazvati cyu robotu dogmatichnoyu sistemoyu v povnomu sensi slova ne mozhna Odnak pravoslavne dogmatichne bogoslov ya ne pripinilo svij rozvitok v XX st Sered greckih bogosloviv svoyi dogmatichni sistemi proponuvali profesora P N Trembelas A Feodoru i K V Skuteris roboti yakih pobachili svit u drugij polovini XX st Tritomna pracya arhim 1894 1978 rr Dogmatika Pravoslavnoyi Cerkvi sproba pobudovi dogmatichnoyi sistemi v Serbskij Pravoslavnij Cerkvi Prepodobnij Yustin ne tilki vidomij bogoslov ale j odin z najbilshih podvizhnikiv nashogo chasu Zaslugovuye uvagi i robota vidomogo rumunskogo bogoslova svyash Dumitru Staniloaye 1903 1993 rr Pravoslavne dogmatichne bogoslov ya Bilshist suchasnih dogmatistiv dotrimuyetsya nastupnogo principu vikladu materialu spochatku pro Boga v Samomu Sobi Deus ad intra potim pro Boga v Jogo stavlenni do stvorenogo Deus ad extra Same takij princip lezhit v osnovi sistem mitr Makariya arhiyep Filareta arhiyep Silvestra ta inshih avtoriv Vsi sprobi pobuduvati sistemu dogmatichnogo bogoslov ya po inshomu buli ne duzhe vdalimi Napriklad prot Pavlo Svyetlov 1861 1945 rr Namagavsya pobuduvati vsyu sistemu dogmatiki navkolo vchennya pro spasenii prot Petro Leporskij 1871 1923 rr Navkolo dogmatu pro Bogovtilennya odnak ci sprobi ne otrimali viznannya Divis takozhPravoslavne bogoslov yaPrimitkiDogmaticheskoe Bogoslovie Uchebnoe posobie Protoierej Oleg Davydenkov M Iz vo PSTGU 2013 622 Malinovskij N prot 1895 1909 Pravoslavnoe dogmaticheskoe bogoslovie Stavropol Gubernskij Sergiev Posad Losskij V N Dogmaticheskoe bogoslovie Losskij V N Ocherk misticheskogo bogosloviya Vostochnoj Cerkvi Dogmaticheskoe bogoslovie M 1991 S 200 288 Trempela P N Dogmatikh T 1 3 A8ῆnai 1959 1961 8eodwroy Ἀ Ἱstoria tῶn dogmatwn Ἀ8ῆnai 1963 Skoyterh K B Istoria dogmatwn T 1 2 Ἀ8hnai 1998 2004 Stӑniloae D Teologia Dogmatikӑ Ortodoxӑ Vol 1 3 Bukuresti 1978 Svetlov P Ya Hristianskoe verouchenie v apologeticheskom izlozhenii T 1 2 Kiev 1910 1912 DzherelaBogoslov ya akademichnij tlumachnij slovnik ukrayinskoyi movi Dogmatika akademichnij tlumachnij slovnik ukrayinskoyi movi Pravoslav ya akademichnij tlumachnij slovnik ukrayinskoyi movi