Правило Чорная — висунуте О. Чорнаєм (1870) правило, згідно з яким тварини, що переходять з морського середовища до прісноводного, зустрічають в ньому нові умови існування, тим більше відмінні від морських, чим далі від моря знаходяться прісноводні водойми і водотоки. При цьому найбільш багатими видами стають ті прісноводні групи тварин, які найбільшою мірою (у тимчасовому і просторовому відносинах) відірвані від морської фауни.
Склад населення кожної життєвої області (океан, прісні води, суходіл), кожного великого підрозділу будь-якої з цих життєвих областей («життєвого округу») значно змінювався від епохи до епохи, від періоду до періоду, від епохи до епохи, — змінювався не тільки якісно, а й кількісно. Багато вчених відзначали великі загальні зміни, що відбувалися в різних життєвих областях в ті чи інші відрізки геологічного часу.
З цієї точки зору дуже цікава стаття російського вченого О. В. Чорная, опублікована ще в 1870 р. під заголовком: «Тварини прісноводні у ставленні до морських і сухопутних». Чорнай каже, що морські форми, які перейшли в прісну воду, — і прісноводні, що перейшли в морську, — змінювалися під впливом середовища і поступово розходилися в ознаках настільки, що утворили самостійні види, роди і родини. Прісноводні тварини, за Чорнаєм, не «розвинули з себе ані особливого типу, ні класу, і поступаються в цьому відношенні сухопутним». Чорнай стверджує:
Тварини прісних вод Європи, — не становлять цілої, пов'язаної переходами, самостійної групи, а є тільки нащадками, більш-менш зміненими, великих морських гілок і стають точками результату для деяких гілок тварин сухопутних, що досягають відносної самостійності, при відмінних умовах суші. Більш спрощені умови прісних вод далеко не так сприятливі для розвитку різноманітності між тваринами, як умови, що надаються морем і сушею. |
На думку цього вченого, «морське середовище передувало, при розвитку землі, прісноводному, і в ньому встигло розвинутися різноманітне життя з усіх головних відділів тварин безхребетних перш, ніж утворилися на суші прісноводні оселища». З появою річок мешканці моря стали заходити в їх гирла. Придбана здатність залишатися поза водою чимало сприяє переходу прісноводних тварин з водного середовища на сушу.
Таким чином О. В. Чорнай всього лише через десять років після виходу в світ «Походження видів» Ч. Дарвіна ясно вказав загальний хід тваринного світу моря, прісних вод і суходолу.
Література
- Реймерс Н. Ф. Экология (теории, законы, правила принципы и гипотезы) — М.: Журнал «Россия Молодая», 1994–367 с.
- Зверев А. Т. Основные законы экологии. — М.: Изд. дом Паганель, 2009. — 171 с.
Виноски
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pravilo Chornaya visunute O Chornayem 1870 pravilo zgidno z yakim tvarini sho perehodyat z morskogo seredovisha do prisnovodnogo zustrichayut v nomu novi umovi isnuvannya tim bilshe vidminni vid morskih chim dali vid morya znahodyatsya prisnovodni vodojmi i vodotoki Pri comu najbilsh bagatimi vidami stayut ti prisnovodni grupi tvarin yaki najbilshoyu miroyu u timchasovomu i prostorovomu vidnosinah vidirvani vid morskoyi fauni Sklad naselennya kozhnoyi zhittyevoyi oblasti okean prisni vodi suhodil kozhnogo velikogo pidrozdilu bud yakoyi z cih zhittyevih oblastej zhittyevogo okrugu znachno zminyuvavsya vid epohi do epohi vid periodu do periodu vid epohi do epohi zminyuvavsya ne tilki yakisno a j kilkisno Bagato vchenih vidznachali veliki zagalni zmini sho vidbuvalisya v riznih zhittyevih oblastyah v ti chi inshi vidrizki geologichnogo chasu Z ciyeyi tochki zoru duzhe cikava stattya rosijskogo vchenogo O V Chornaya opublikovana she v 1870 r pid zagolovkom Tvarini prisnovodni u stavlenni do morskih i suhoputnih Chornaj kazhe sho morski formi yaki perejshli v prisnu vodu i prisnovodni sho perejshli v morsku zminyuvalisya pid vplivom seredovisha i postupovo rozhodilisya v oznakah nastilki sho utvorili samostijni vidi rodi i rodini Prisnovodni tvarini za Chornayem ne rozvinuli z sebe ani osoblivogo tipu ni klasu i postupayutsya v comu vidnoshenni suhoputnim Chornaj stverdzhuye Tvarini prisnih vod Yevropi ne stanovlyat ciloyi pov yazanoyi perehodami samostijnoyi grupi a ye tilki nashadkami bilsh mensh zminenimi velikih morskih gilok i stayut tochkami rezultatu dlya deyakih gilok tvarin suhoputnih sho dosyagayut vidnosnoyi samostijnosti pri vidminnih umovah sushi Bilsh sprosheni umovi prisnih vod daleko ne tak spriyatlivi dlya rozvitku riznomanitnosti mizh tvarinami yak umovi sho nadayutsya morem i susheyu Na dumku cogo vchenogo morske seredovishe pereduvalo pri rozvitku zemli prisnovodnomu i v nomu vstiglo rozvinutisya riznomanitne zhittya z usih golovnih viddiliv tvarin bezhrebetnih persh nizh utvorilisya na sushi prisnovodni oselisha Z poyavoyu richok meshkanci morya stali zahoditi v yih girla Pridbana zdatnist zalishatisya poza vodoyu chimalo spriyaye perehodu prisnovodnih tvarin z vodnogo seredovisha na sushu Takim chinom O V Chornaj vsogo lishe cherez desyat rokiv pislya vihodu v svit Pohodzhennya vidiv Ch Darvina yasno vkazav zagalnij hid tvarinnogo svitu morya prisnih vod i suhodolu LiteraturaRejmers N F Ekologiya teorii zakony pravila principy i gipotezy M Zhurnal Rossiya Molodaya 1994 367 s Zverev A T Osnovnye zakony ekologii M Izd dom Paganel 2009 171 s Vinoski