Праведники народів світу у Харкові – неєвреї, які ризикували життям під час Голокосту у Харкові, щоб врятувати євреїв від знищення нацистами.
Звання Праведника народів світу
Званням Праведник народів світу згідно із Законом про увічнення пам’яті мучеників і героїв (1953 р.) відзначають неєвреїв, які, ризикуючи своїм життям, рятували євреїв під час Голокосту. Звання надає громадська комісія ізраїльського національного меморіалу Катастрофи і Героїзму Яд Вашем, до складу якої входять провідні ізраїльські юристи та люди, які пережили Голокост. Визнані отримують медаль та почесну грамоту, а їхні імена увічнюють у меморіалі Яд Вашем на Горі Пам'яті у Єрусалимі. В Україні званням «Праведника народів світу» відзначені 2619 людей, 72 з них – харків’яни.
Окупація Харкова
Місто було окуповане 23-24 жовтня 1941 р. На цей час у Харкові залишалося майже 500 тисяч жителів (з 902 тисяч на 2 травня 1941 р.) . Близько 3 % з тих, хто залишилися, були євреями. До війни вони складали десяту частину населення Харкова. Відразу після захоплення міста окупаційна влада стала проводити репресивні заходи проти єврейського населення. Перші антиєврейські заходи були здійснені Вермахтом, пізніше до них долучилися СД, німецька й українська поліція. Проявляла активність і міська управа на чолі з А. Крамаренком. 5 грудня було прийнято рішення про проведення перепису і реєстрації населення, при чому євреїв записували окремо – на особливих жовтих бланках. У «жовті» списки потрапили 10271 єврей . Більшість із них – жінки і діти, люди похилого віку, ті, хто не змогли евакуюватися або вступити до лав Червоної армії. Дехто з євреїв намагався видати себе за росіянина або українця, утім це вдавалося далеко не всім.
Переселення до гетто
4 грудня 1941 р. військовий комендант Альфред фон Путткамер під загрозою розстрілу наказав усім євреям Харкова в дводенний термін переселитися до гетто на околиці міста — в бараки тракторного і верстатобудівного заводів у районі ХТЗ. Скупченість, голод, холод, антисанітарія швидко призвели до захворюваності й смертності переселенців. Ті ж, у кого не було сил на переїзд до гетто (тяжко хворі, літні люди), були зібрані з різних районів Харкова у будинку синагоги на Громадянській (колишній Міщанській) вулиці. Двері приміщення забили і, як результат, протягом тижня нещасні померли всередині синагоги від голоду й холоду. Не були виселені й душевнохворі євреї з психіатричної лікарні, 18 грудня їх було розстріляно.
Масові розстріли у Дробицькому Яру
Харківське гетто проіснувало три тижні. Його ліквідація 26 грудня почалася з оголошення про те, що всі бажаючі можуть виїхати на роботу до Сумської та Полтавської областей . На наступний день до бараків під'їхало кілька вантажних автомобілів. У них садили бажаючих і вивозили у невідомому напрямку. До рідних вони більше не повернулися – всіх пасажирів було розстріляно у Дробицькому Яру, де радянські військовополонені завчасно вирили глибокий рівчак.
7 січня охорону з єврейського табору було знято – там більше нікого було охороняти. Отже, у Дробицькому Яру під час ліквідації гетто, були розстріляні не менше 10 тисяч євреїв. Всього за період окупації Харкова було знищено більше 11 тисяч євреїв.
Євреї шукали шляхи порятунку. Багато залежало від місцевого неєврейського населення, ставлення якого було неоднозначним. Люди по-різному проявляли себе у важкі часи. Були ті, хто співпрацювали з ворогом: за власною ініціативою видавали євреїв, допомагали у складанні списків на переселення до гетто. Мотивами такої поведінки часто виступала ненависть до компартійної радянської влади, а відтак – певні ілюзії стосовно «нового порядку», бажання вислужитися перед німцями й отримати певний соціальний і матеріальний статус, а головне – вижити за будь-яку ціну. Чимало прикладів негідної поведінки містян, які, скориставшись моментом, задовольняли бажання легкої наживи – грабували майно сусідів-євреїв. Основна ж маса харків’ян, як і жителів інших окупованих міст, дбали лише про виживання власної родини, пасивно спостерігали за розвитком подій, демонструючи байдужість до долі своїх колишніх сусідів – євреїв.
Рятування євреїв мешканцями Харкова
У той же час в окупованому Харкові знаходилися люди і цілі родини, які з власної ініціативи намагалися врятувати євреїв. Вони ховали їх у себе вдома, надавали медичну допомогу, продукти, одяг, необхідні документи, ризикуючи при цьому не лише власним життям, а й життям своїх близьких. Навіть за розмову з євреєм можна було потрапити до в’язниці. А його переховування загрожувало рятівникові та його сім'ї найсуворішими репресіями з боку окупаційної влади – розстрілом разом з врятованими.
Усі випадки порятунку можна умовно розділити на декілька груп :
- Порятунок родичів (далеких і близьких) у змішаних сім'ях.
Українець Віктор Гладенко працював у Харкові бухгалтером. У 1932 р. він одружився з удовою-єврейкою Малкою Дацькою, матір’ю трьох дітей – Голди, Діни та Давида. А кілька років по тому у них народилася дочка Таня. Коли німці окупували Харків, Віктор не пустив свою сім'ю до гетто, здобув для них документи і протягом двох років перевозив їх із одного села до іншого, аби врятувати від розстрілу. Не вдалося вберегти 12-річного сина Малки Давида. Незадовго до окупації Харкова він поїхав гостювати в Олександрію до родичів, де разом із ними Давид був розстріляний. Дружина Малка і доньки Голда, Діна і Таня вижили завдяки Віктору Гладенку. Він врятував їх, але сам довго хворів після перенесених стресів та передчасно помер у 1946 р.
26 травня 1983 р. Віктору Гладенко було посмертно присвоєно звання Праведника народів світу. Таким чином він став одним із перших українців, якому було присвоєно це почесне звання.
- Порятунок друзів, знайомих, сусідів.
Так подружжя Антона і Дар’ї Гармашів врятувало сусідського хлопчика Михайлика, 6-річного сина Семена Блувбанда і його дружини-українки Олени. З початком війни батько пішов на фронт, мати не поспішала з переселенням, залишила Михайлика під опікою сусідів, а сама подалася до села у пошуках продуктів. Спочатку Гармаші лише не дозволяли хлопчику виходити з двору. Проте, коли стало зрозуміло, що німці знищують євреїв, вони почали переховувати Михайлика у підвалі разом зі своєю 16-літньою донькою Катрусею, яка таким чином уникала відправки на примусові роботи до Німеччини. Мати Олена приносила в родину все, що їй вдалося обміняти в селі, аж поки весною 1942 р. її не застрелив німецький патруль – вона опинилася на вулиці під час комендантської години. Михайлик Блувбанд залишався у родині Гармашів до вигнання нацистів у серпні 1943 р..
Журналістка Олександра Бєлова працювала в газеті «Тваринництво України». На початок війни вона з 11-річною донькою залишилася в окупованому Харкові. На початку 1942 р. жінка врятувала від розстрілу дітей своєї сусідки Розалії Арінберг – 11-річну Оленку та трирічну Іру. В двадцятиградусний мороз вона подолала 40 кілометрів і на санчатах привезла дітей з гетто до себе додому. В березні 1942 р. за доносом про зв'язок з підпіллям та порятунок єврейської сім'ї Олександру Бєлову заарештували. Жінку розстріляли на окраїні Харкова. Вона – єдина з харьків’ян – Праведників народів світу, хто був розстріляний німцями за спасіння єврейської родини .
- Порятунок незнайомих людей.
Яскравим прикладом Праведників цієї групи є Олександра Карнаухова. Несучи у щойно окупованому Харкові вона несла додому відра з водою, у сквері Олександра побачила самотню дівчину. Познайомившись, жінка дізналася, що Дар’я (так звали дівчину) йде з окупованого Дніпропетровська, де вона проживала у будинку інвалідів. У Харкові дівчина нікого не знала і Олександра запросила її до себе. Вже дома з’ясувалося, що справжнє ім’я дівчини Дора, що вона єврейка і тікає від нацистського переслідування. Молодша сестра Олександри, яка жила разом із нею, була проти переховування Дори, бо боялася поплатитися за це власним життям. Кожного дня вона шантажувала старшу сестру заявами про те, що видасть дівчину-єврейку німецькій комендатурі. Попри складні сімейні обставини, Олександрі вдалося утримувати у себе Дору протягом трьох місяців. За цей час вона через знайомого поліцая оформила для дівчини тимчасовий паспорт, змінивши ім’я і національність. З цим документом Олександра влаштувала Дору як свою родичку у Червоноградський будинок інвалідів під Харковом, де вона й перебувала весь період окупації області .
Особливістю Праведників народів світу міста Харкова можна вважати й строкатий національний склад рятувальників. Серед імен рятівників знаходимо не лише українські й російські, а й вірменські, китайські, татарські імена.
Вірменин Арут Кішеш’ян жив зі своєю дружиною Наталією (дівоче призвище Загоруйко) і їхніми чотирма дочками в Харкові. Старша дочка Кішеш’янів Алмаза дружила з єврейкою Рейзою Красовою, яка мешкала неподалік зі своїм російським чоловіком Дмитром Красовим та синами – 8-річним Вадимом і 6-річним Яковом. З початком радянсько-німецької війни Дмитро Красов пішов на фронт, а його дружина і діти опинилися на окупованій території. Як і більшість євреїв Харкова, Рейза з дітьми покинули рідну домівку і перейшли жити в гетто. Турбуючись про долю своєї подруги, Алмаза пішла її провідати, і серед тисяч євреїв відшукала Рейзу з дітьми. Вона була шокована умовами життя у гетто: холодні бараки, антисанітарія, голодні люди. Побачивши усе це, Алмаза запропонувала Рейзі сховатися у домі її батьків.
Рейза з хлопчиками таємно покинули гетто і були прийняті у сім'ї Кішеш’ян. Гостей поселили у коморі будинку, вони повинні були тихо себе поводити, аби не привертати увагу сусідів. Важливою проблемою була нестача харчування. Ніхто з Кішеш’янів не працював у період окупації. Щоб вижити, вони вимінювали особисті речі на продовольство в довколишніх селах. Такі «походи за їжею» були досить небезпечними, а того, що вдавалося принести додому, ніколи не вистачало для сім'ї з дев'яти осіб.
Весною 1942-го р. Рейза вирішила спробувати знайти місце для переховування в сільській місцевості. Вона залишила Вадима і Якова у Кішеш’янів, покинула їхній будинок і пропала до грудня 1942-го р. Хлопчики практично вже втратили надію побачити свою матір, коли вона повернулася, щоб забрати їх до покинутої хати в одному з сіл Полтавської області, де їм вдалося переховуватися до кінця 1943-го р. Рейза заробляла на життя ворожінням. Після вигнання нацистів із регіону Красови повернулися до Харкова. Вони підтримували дружні зв’язки зі своїми рятівниками .
Були в Харкові китайські рятівники. Перед війною жила у місті родина: єврейка Анна Шпігель і китаєць Микола Кі Фу Дян. У них народилися троє дітей: Зоя, Віктор і Лариса. У жовтні 1941 р. Анна Шпігель та її діти були відправлені до гетто. Микола робив все можливе, аби врятувати сім'ю. За допомогою місцевої китайської громади він зібрав ювелірні вироби, кілька золотих царських монет і прийшов до гетто, намагаючись підкупити одного з охоронців. Той заявив, що золота вистачить тільки на двох. Міркувати було ніколи. Микола перекинув через паркан п'ятирічну Зою і трирічного Віктора і повіз на тачці в місто. Зоя потім згадувала: «Коли нас перекидали через огорожу, мама кричала задушеним криком: вона розуміла, що бачить своїх дітей в останній раз. І цей крик я не забуду ніколи». Через два дні Анна Шпігель з грудною Ларисою були розстріляні .
Віктора і Зою батько сховав у своєї подруги з китайської громади Таїсії Чи Фун Лін. Протягом період окупації вона ховала дітей, змінюючи місця проживання, аби ніхто не запідозрив, що вона когось переховує. Після війни Микола одружився з Таїсією, і та стала вже офіційною прийомною матір'ю Зої та Віктора .
Щорічно у грудневі дні харків’яни згадують трагедію Дробицького яру, вшановують пам’ять загиблих євреїв. Особлива ж пошана віддається Праведникам народів світу – тим, хто у похмурі часи нацистської окупації виступили проти байдужості і ворожості, ризикуючи життям, стали на бік переслідуваних. Наразі міськрада Харкова ухвалила рішення про те, що одна з вулиць міста буде носити ім’я Олександри Бєлової, Праведниці народів світу .
Імена Праведників народів світу
Прізвище, ім’я | Дата присудження звання | Шифр справи у Яд Вашем |
---|---|---|
Бабаєва Олександра | 1995 | М.31.2/6437 |
Барабаш Віра | 2004 | М.31.2/9698 |
Бараненко Наталя | 1998 | М.31.2/7600 |
Бараненко Федір | 1997 | М.31.2/7600 |
Бєлова Олександра | 1995 | М.31.2/6752 |
Боганча Євдокія | 2007 | М.31.2/11225 |
Боганча Прокофій | 2007 | М.31.2/11225 |
Боєва Любов | 2007 | М.31.2/7670 |
Боєва Надія | 2007 | М.31.2/7670 |
Боєва Ольга | 2007 | М.31.2/7670 |
Бородачьова Дар’я | 1997 | М.31.2/7362 |
Бородачьова Олена | 1997 | М.31.2/7362 |
Гайдюкова Анастасія | 1998 | М.31.2/7819 |
Гайдюкова Лідія | 1998 | М.31.2/7819 |
Гармаш Антон | 2002 | М.31.2/9765 |
Гармаш Дар’я | 2002 | М.31.2/9765 |
Гладенко Віктор | 1983 | М.31.2/2569 |
Гладченко Олександра | 1995 | М.31.2/6752 |
Гумілевська Олена | 1998 | М.31.2/7780 |
Гумілевський Володимир | 1998 | М.31.2/7780 |
Девятко (Бєлоусова) Ольга | 1999 | М.31.2/8746 |
Добрянський Дмитро | 2000 | М.31.2/8761 |
Зозулевич Галина | 1995 | М.31.2/6752 |
Зурер Домнікія | 1995 | М.31.2/6665 |
Іваненко Лідія | 1998 | М.31.2/7780 |
Іваненко Тамара | 1998 | М.31.2/7780 |
Калініченко Клавдія | 2000 | М.31.2/8871 |
Карнаухова Олександра | 1994 | М.31.2/6292 |
Кішеш’ян Алмаза | 2003 | М.31.2/10120 |
Кішеш’ян Арут | 2003 | М.31.2/10120 |
Кішеш’ян Наталя | 2003 | М.31.2/10120 |
Крутогорова Ганна | 2002 | М.31.2/9603 |
Кузнєцов Віктор | 2002 | М.312/9864 |
Кузнєцов Федір | 2002 | М.31.2/9864 |
Кузнєцова Ганна | 2002 | М.31.2/9864 |
Кузьменко Лідія | 2002 | М.31.2/9603 |
Ліповой Петро | 2000 | М.31.2/8760 |
Логвиненко Зинаїда | 1995 | М.31.2/6752 |
Луховицька Олена | 1995 | М.31.2/6604 |
Малініна Парасковія | 2000 | М.31.2/9046 |
Маринець Євдоким | 1996 | М.31.2/7195 |
Мещанінов Олександр | 1996 | М.31.2/7195 |
Мкртчян Аракел | 1999 | М.31.2/8698 |
Мкртчян Вартан | 1999 | М.31.2/8698 |
Молчанов Анатолій | 2000 | М.31.2/8760 |
Морозова (Остахова) Олімпіада | 2014 | М.31.2/12844 |
Мурмеленко Пелагея | 2001 | М.31.2/9215 |
Новаківська Марія | 2002 | М.31.2/9572 |
Пан Жун Шунь | 1995 | М.31.2/6437 |
Піщик Парасковія | 1999 | М.31.2/8746 |
Полєтова-Клімова Катерина | 1999 | М.31.2/8563 |
Попельнюк Митрофан | 1995 | М.31.2/6437 |
Попельнюк Надія | 1995 | М.31.2/6437 |
Попова Таісія | 1999 | М.31.2/8563 |
Проскурніна Валентина | 2000 | М.31.2/9070 |
Проскурніна Марія | 2000 | М.31.2/9070 |
Ришков Петро | 1996 | М.31.2/7195 |
Ришкова Анісія | 1996 | М.31.2/7195 |
Ришкова Ніна | 1996 | М.31.2/7195 |
Сегодіна Олена | 1997 | М.31.2/7524 |
Соколов Володимир | 1995 | М.31.2/6422 |
Сотникова Пелагея | 2000 | М.31.2/8761 |
Фрасс (Мурмеленко) Ніна | 2001 | М.31.2/9215 |
Худояров Віктор | 1996 | М.31.2/6776 |
Целінська Марія | 1998 | М.31.2/7938 |
Чи Фун Лін Таїсія | 1998 | М.31.2/8066 |
Шатоха Аліма | 1994 | М.31.2/6294 |
Шахбазян Кнарік | 1999 | М.31.2/8698 |
Щербак Алла | 1995 | М.31.2/6422 |
Щербак Варвара | 1995 | М.31.2/6422 |
Щербак Іван | 1995 | М.31.2/6422 |
Щербак Сюзанна | 1995 | М.31.2/6422 |
Див. також
Кількість присуджень звання «Праведник народів світу» мешканцям Харкова за роками
Рік | Кількість | Рік | Кількість | Рік | Кількість |
---|---|---|---|---|---|
1983 | 1 | 1998 | 9 | 2003 | 3 |
1994 | 2 | 1999 | 7 | 2004 | 1 |
1995 | 15 | 2000 | 7 | 2007 | 5 |
1996 | 6 | 2001 | 2 | 2014 | 1 |
1997 | 4 | 2002 | 8 |
Примітки
- Праведники народів світу: Довідник / за ред. І. Я. Щупака. – Дніпро: Український інститут вивчення Голокосту «Ткума», 2016. – С. 123–125, 219–220.
- Круглов А., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине: зона немецкой военной администрации, румынская зона оккупации, дистрикт «Галичина», Закарпатье в составе Венгрии (1939–1944). – Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума», 2017. – С. 285.
- Круглов А., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине: зона немецкой военной администрации, румынская зона оккупации, дистрикт «Галичина», Закарпатье в составе Венгрии. – С.289.
- Пичугин В. Холокост в Харькове // Накипело. — 2017. — 27 января.
- Воловик Л. Предательство и благородство: Взаимоотношения евреев и нееврейского населения в годы Катастрофы (по воспоминаниям очевидцев, документам, собранным автором) // Заметки по еврейской истории. – 2004. – № 45.http://berkovich-zametki.com/Nomer45/Volovik1.htm
- Праведники народов мира: Гладенко Виктор // Яд Вашем. http://db.yadvashem.org/righteous/family.html?language=ru&itemId=4015017
- Праведники народов мира: Гармаш Антон, Гармаш Дарья // Яд Вашем. http://db.yadvashem.org/righteous/family.html?language=ru&itemId=4070527
- Праведники народов мира: Белова Александра // Яд Вашем. http://db.yadvashem.org/righteous/family.html?language=ru&itemId=4013872
- Воловик Л. Александра Григорьевна Карнаухова // Харьковский музей Холокоста. http://holocaustmuseum.kharkov.ua/museum/karnauhova.html
- Армяне–Праведники народов мира: Арут, Наталья и Алмаза Кишешьян // Яд Вашем. https://www.yadvashem.org/yv/ru/exhibitions/righteousarmenian/kisheshyan.asp[недоступне посилання]
- Праведники народов мира: Чи Фун Лин Таисия // Яд Вашем. http://db.yadvashem.org/righteous/family.html?language=ru&itemId=4014313
- Табак Ю. Харьков: еврейско-китайская боль // STMEGI. – 2018. – 4 апреля. https://stmegi.com/posts/57381/kharkov-evreysko-kitayskaya-bol/
- За ініціативи Ложкіна в Харкові назвали вулицю на честь Праведниці народів світу // Інтерфакс-Україна. – 2018. – 18 жовтня. https://ua.interfax.com.ua/news/general/538620.html
- Праведники народів світу: Довідник / За ред. І.Я. Щупака.-Український інститут вивчення Голокосту «Ткума», 2016.- С. 123-125, 219-220
Література
- Армяне–Праведники народов мира: Арут, Наталья и Алмаза Кишешьян // Яд Вашем.https://www.yadvashem.org/yv/ru/exhibitions/righteousarmenian/kisheshyan.asp
- Воловик Л. Александра Григорьевна Карнаухова // Харьковский музей Холокоста.http://holocaustmuseum.kharkov.ua/museum/karnauhova.html
- Воловик Л. Предательство и благородство: Взаимоотношения евреев и нееврейского населения в годы Катастрофы (по воспоминаниям очевидцев, документам, собранным автором) // Заметки по еврейской истории. – 2004. – № 45. http://berkovich-zametki.com/Nomer45/Volovik1.htm
- Круглов А., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине: зона немецкой военной администрации, румынская зона оккупации, дистрикт «Галичина», Закарпатье в составе Венгрии (1939–1944). – Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума», 2017. – С. 285.
- Пичугин В. Холокост в Харькове // Накипело. – 2017. – 27 января. https://nakipelo.ua/holokost-v-harkove/
- Праведники народів світу: Довідник / за ред. І. Я. Щупака. – Дніпро: Український інститут вивчення Голокосту «Ткума», 2016. – С. 123–125, 219–220.
- Праведники народов мира: Белова Александра // Яд Вашем.http://db.yadvashem.org/righteous/family.html?language=ru&itemId=4013872
- Праведники народов мира: Гармаш Антон, Гармаш Дарья // Яд Вашем. http://db.yadvashem.org/righteous/family.html?language=ru&itemId=4070527
- Праведники народов мира: Гладенко Виктор // Яд Вашем.http://db.yadvashem.org/righteous/family.html?language=ru&itemId=4015017
- Праведники народов мира: Чи Фун Лин Таисия // Яд Вашем.http://db.yadvashem.org/righteous/family.html?language=ru&itemId=4014313
- Табак Ю. Харьков: еврейско-китайская боль // STMEGI. – 2018. – 4 апреля.https://stmegi.com/posts/57381/kharkov-evreysko-kitayskaya-bol/
- Чтобы помнили [Електроний ресурс] Режим доступу: https://sites.google.com/site/pravednikimira/ctoby-pomnali/harkov-12
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pravedniki narodiv svitu u Harkovi neyevreyi yaki rizikuvali zhittyam pid chas Golokostu u Harkovi shob vryatuvati yevreyiv vid znishennya nacistami Zvannya Pravednika narodiv svituDokladnishe Pravedniki narodiv svitu Dokladnishe Pravedniki narodiv svitu v Ukrayini Zvannyam Pravednik narodiv svitu zgidno iz Zakonom pro uvichnennya pam yati muchenikiv i geroyiv 1953 r vidznachayut neyevreyiv yaki rizikuyuchi svoyim zhittyam ryatuvali yevreyiv pid chas Golokostu Zvannya nadaye gromadska komisiya izrayilskogo nacionalnogo memorialu Katastrofi i Geroyizmu Yad Vashem do skladu yakoyi vhodyat providni izrayilski yuristi ta lyudi yaki perezhili Golokost Viznani otrimuyut medal ta pochesnu gramotu a yihni imena uvichnyuyut u memoriali Yad Vashem na Gori Pam yati u Yerusalimi V Ukrayini zvannyam Pravednika narodiv svitu vidznacheni 2619 lyudej 72 z nih harkiv yani Okupaciya HarkovaDokladnishe Nimecka okupaciya Harkova Misto bulo okupovane 23 24 zhovtnya 1941 r Na cej chas u Harkovi zalishalosya majzhe 500 tisyach zhiteliv z 902 tisyach na 2 travnya 1941 r Blizko 3 z tih hto zalishilisya buli yevreyami Do vijni voni skladali desyatu chastinu naselennya Harkova Vidrazu pislya zahoplennya mista okupacijna vlada stala provoditi represivni zahodi proti yevrejskogo naselennya Pershi antiyevrejski zahodi buli zdijsneni Vermahtom piznishe do nih doluchilisya SD nimecka j ukrayinska policiya Proyavlyala aktivnist i miska uprava na choli z A Kramarenkom 5 grudnya bulo prijnyato rishennya pro provedennya perepisu i reyestraciyi naselennya pri chomu yevreyiv zapisuvali okremo na osoblivih zhovtih blankah U zhovti spiski potrapili 10271 yevrej Bilshist iz nih zhinki i diti lyudi pohilogo viku ti hto ne zmogli evakuyuvatisya abo vstupiti do lav Chervonoyi armiyi Dehto z yevreyiv namagavsya vidati sebe za rosiyanina abo ukrayincya utim ce vdavalosya daleko ne vsim Pereselennya do getto4 grudnya 1941 r vijskovij komendant Alfred fon Puttkamer pid zagrozoyu rozstrilu nakazav usim yevreyam Harkova v dvodennij termin pereselitisya do getto na okolici mista v baraki traktornogo i verstatobudivnogo zavodiv u rajoni HTZ Skupchenist golod holod antisanitariya shvidko prizveli do zahvoryuvanosti j smertnosti pereselenciv Ti zh u kogo ne bulo sil na pereyizd do getto tyazhko hvori litni lyudi buli zibrani z riznih rajoniv Harkova u budinku sinagogi na Gromadyanskij kolishnij Mishanskij vulici Dveri primishennya zabili i yak rezultat protyagom tizhnya neshasni pomerli vseredini sinagogi vid golodu j holodu Ne buli viseleni j dushevnohvori yevreyi z psihiatrichnoyi likarni 18 grudnya yih bulo rozstrilyano Masovi rozstrili u Drobickomu YaruDokladnishe Drobickij Yar Harkivske getto proisnuvalo tri tizhni Jogo likvidaciya 26 grudnya pochalasya z ogoloshennya pro te sho vsi bazhayuchi mozhut viyihati na robotu do Sumskoyi ta Poltavskoyi oblastej Na nastupnij den do barakiv pid yihalo kilka vantazhnih avtomobiliv U nih sadili bazhayuchih i vivozili u nevidomomu napryamku Do ridnih voni bilshe ne povernulisya vsih pasazhiriv bulo rozstrilyano u Drobickomu Yaru de radyanski vijskovopoloneni zavchasno virili glibokij rivchak 7 sichnya ohoronu z yevrejskogo taboru bulo znyato tam bilshe nikogo bulo ohoronyati Otzhe u Drobickomu Yaru pid chas likvidaciyi getto buli rozstrilyani ne menshe 10 tisyach yevreyiv Vsogo za period okupaciyi Harkova bulo znisheno bilshe 11 tisyach yevreyiv Yevreyi shukali shlyahi poryatunku Bagato zalezhalo vid miscevogo neyevrejskogo naselennya stavlennya yakogo bulo neodnoznachnim Lyudi po riznomu proyavlyali sebe u vazhki chasi Buli ti hto spivpracyuvali z vorogom za vlasnoyu iniciativoyu vidavali yevreyiv dopomagali u skladanni spiskiv na pereselennya do getto Motivami takoyi povedinki chasto vistupala nenavist do kompartijnoyi radyanskoyi vladi a vidtak pevni ilyuziyi stosovno novogo poryadku bazhannya visluzhitisya pered nimcyami j otrimati pevnij socialnij i materialnij status a golovne vizhiti za bud yaku cinu Chimalo prikladiv negidnoyi povedinki mistyan yaki skoristavshis momentom zadovolnyali bazhannya legkoyi nazhivi grabuvali majno susidiv yevreyiv Osnovna zh masa harkiv yan yak i zhiteliv inshih okupovanih mist dbali lishe pro vizhivannya vlasnoyi rodini pasivno sposterigali za rozvitkom podij demonstruyuchi bajduzhist do doli svoyih kolishnih susidiv yevreyiv Ryatuvannya yevreyiv meshkancyami HarkovaU toj zhe chas v okupovanomu Harkovi znahodilisya lyudi i cili rodini yaki z vlasnoyi iniciativi namagalisya vryatuvati yevreyiv Voni hovali yih u sebe vdoma nadavali medichnu dopomogu produkti odyag neobhidni dokumenti rizikuyuchi pri comu ne lishe vlasnim zhittyam a j zhittyam svoyih blizkih Navit za rozmovu z yevreyem mozhna bulo potrapiti do v yaznici A jogo perehovuvannya zagrozhuvalo ryativnikovi ta jogo sim yi najsuvorishimi represiyami z boku okupacijnoyi vladi rozstrilom razom z vryatovanimi Usi vipadki poryatunku mozhna umovno rozdiliti na dekilka grup Poryatunok rodichiv dalekih i blizkih u zmishanih sim yah Ukrayinec Viktor Gladenko pracyuvav u Harkovi buhgalterom U 1932 r vin odruzhivsya z udovoyu yevrejkoyu Malkoyu Dackoyu matir yu troh ditej Goldi Dini ta Davida A kilka rokiv po tomu u nih narodilasya dochka Tanya Koli nimci okupuvali Harkiv Viktor ne pustiv svoyu sim yu do getto zdobuv dlya nih dokumenti i protyagom dvoh rokiv perevoziv yih iz odnogo sela do inshogo abi vryatuvati vid rozstrilu Ne vdalosya vberegti 12 richnogo sina Malki Davida Nezadovgo do okupaciyi Harkova vin poyihav gostyuvati v Oleksandriyu do rodichiv de razom iz nimi David buv rozstrilyanij Druzhina Malka i donki Golda Dina i Tanya vizhili zavdyaki Viktoru Gladenku Vin vryatuvav yih ale sam dovgo hvoriv pislya perenesenih stresiv ta peredchasno pomer u 1946 r 26 travnya 1983 r Viktoru Gladenko bulo posmertno prisvoyeno zvannya Pravednika narodiv svitu Takim chinom vin stav odnim iz pershih ukrayinciv yakomu bulo prisvoyeno ce pochesne zvannya Poryatunok druziv znajomih susidiv Tak podruzhzhya Antona i Dar yi Garmashiv vryatuvalo susidskogo hlopchika Mihajlika 6 richnogo sina Semena Bluvbanda i jogo druzhini ukrayinki Oleni Z pochatkom vijni batko pishov na front mati ne pospishala z pereselennyam zalishila Mihajlika pid opikoyu susidiv a sama podalasya do sela u poshukah produktiv Spochatku Garmashi lishe ne dozvolyali hlopchiku vihoditi z dvoru Prote koli stalo zrozumilo sho nimci znishuyut yevreyiv voni pochali perehovuvati Mihajlika u pidvali razom zi svoyeyu 16 litnoyu donkoyu Katruseyu yaka takim chinom unikala vidpravki na primusovi roboti do Nimechchini Mati Olena prinosila v rodinu vse sho yij vdalosya obminyati v seli azh poki vesnoyu 1942 r yiyi ne zastreliv nimeckij patrul vona opinilasya na vulici pid chas komendantskoyi godini Mihajlik Bluvband zalishavsya u rodini Garmashiv do vignannya nacistiv u serpni 1943 r Zhurnalistka Oleksandra Byelova pracyuvala v gazeti Tvarinnictvo Ukrayini Na pochatok vijni vona z 11 richnoyu donkoyu zalishilasya v okupovanomu Harkovi Na pochatku 1942 r zhinka vryatuvala vid rozstrilu ditej svoyeyi susidki Rozaliyi Arinberg 11 richnu Olenku ta tririchnu Iru V dvadcyatigradusnij moroz vona podolala 40 kilometriv i na sanchatah privezla ditej z getto do sebe dodomu V berezni 1942 r za donosom pro zv yazok z pidpillyam ta poryatunok yevrejskoyi sim yi Oleksandru Byelovu zaareshtuvali Zhinku rozstrilyali na okrayini Harkova Vona yedina z harkiv yan Pravednikiv narodiv svitu hto buv rozstrilyanij nimcyami za spasinnya yevrejskoyi rodini Poryatunok neznajomih lyudej Yaskravim prikladom Pravednikiv ciyeyi grupi ye Oleksandra Karnauhova Nesuchi u shojno okupovanomu Harkovi vona nesla dodomu vidra z vodoyu u skveri Oleksandra pobachila samotnyu divchinu Poznajomivshis zhinka diznalasya sho Dar ya tak zvali divchinu jde z okupovanogo Dnipropetrovska de vona prozhivala u budinku invalidiv U Harkovi divchina nikogo ne znala i Oleksandra zaprosila yiyi do sebe Vzhe doma z yasuvalosya sho spravzhnye im ya divchini Dora sho vona yevrejka i tikaye vid nacistskogo peresliduvannya Molodsha sestra Oleksandri yaka zhila razom iz neyu bula proti perehovuvannya Dori bo boyalasya poplatitisya za ce vlasnim zhittyam Kozhnogo dnya vona shantazhuvala starshu sestru zayavami pro te sho vidast divchinu yevrejku nimeckij komendaturi Popri skladni simejni obstavini Oleksandri vdalosya utrimuvati u sebe Doru protyagom troh misyaciv Za cej chas vona cherez znajomogo policaya oformila dlya divchini timchasovij pasport zminivshi im ya i nacionalnist Z cim dokumentom Oleksandra vlashtuvala Doru yak svoyu rodichku u Chervonogradskij budinok invalidiv pid Harkovom de vona j perebuvala ves period okupaciyi oblasti Osoblivistyu Pravednikiv narodiv svitu mista Harkova mozhna vvazhati j strokatij nacionalnij sklad ryatuvalnikiv Sered imen ryativnikiv znahodimo ne lishe ukrayinski j rosijski a j virmenski kitajski tatarski imena Virmenin Arut Kishesh yan zhiv zi svoyeyu druzhinoyu Nataliyeyu divoche prizvishe Zagorujko i yihnimi chotirma dochkami v Harkovi Starsha dochka Kishesh yaniv Almaza druzhila z yevrejkoyu Rejzoyu Krasovoyu yaka meshkala nepodalik zi svoyim rosijskim cholovikom Dmitrom Krasovim ta sinami 8 richnim Vadimom i 6 richnim Yakovom Z pochatkom radyansko nimeckoyi vijni Dmitro Krasov pishov na front a jogo druzhina i diti opinilisya na okupovanij teritoriyi Yak i bilshist yevreyiv Harkova Rejza z ditmi pokinuli ridnu domivku i perejshli zhiti v getto Turbuyuchis pro dolyu svoyeyi podrugi Almaza pishla yiyi providati i sered tisyach yevreyiv vidshukala Rejzu z ditmi Vona bula shokovana umovami zhittya u getto holodni baraki antisanitariya golodni lyudi Pobachivshi use ce Almaza zaproponuvala Rejzi shovatisya u domi yiyi batkiv Rejza z hlopchikami tayemno pokinuli getto i buli prijnyati u sim yi Kishesh yan Gostej poselili u komori budinku voni povinni buli tiho sebe povoditi abi ne privertati uvagu susidiv Vazhlivoyu problemoyu bula nestacha harchuvannya Nihto z Kishesh yaniv ne pracyuvav u period okupaciyi Shob vizhiti voni viminyuvali osobisti rechi na prodovolstvo v dovkolishnih selah Taki pohodi za yizheyu buli dosit nebezpechnimi a togo sho vdavalosya prinesti dodomu nikoli ne vistachalo dlya sim yi z dev yati osib Vesnoyu 1942 go r Rejza virishila sprobuvati znajti misce dlya perehovuvannya v silskij miscevosti Vona zalishila Vadima i Yakova u Kishesh yaniv pokinula yihnij budinok i propala do grudnya 1942 go r Hlopchiki praktichno vzhe vtratili nadiyu pobachiti svoyu matir koli vona povernulasya shob zabrati yih do pokinutoyi hati v odnomu z sil Poltavskoyi oblasti de yim vdalosya perehovuvatisya do kincya 1943 go r Rejza zaroblyala na zhittya vorozhinnyam Pislya vignannya nacistiv iz regionu Krasovi povernulisya do Harkova Voni pidtrimuvali druzhni zv yazki zi svoyimi ryativnikami Buli v Harkovi kitajski ryativniki Pered vijnoyu zhila u misti rodina yevrejka Anna Shpigel i kitayec Mikola Ki Fu Dyan U nih narodilisya troye ditej Zoya Viktor i Larisa U zhovtni 1941 r Anna Shpigel ta yiyi diti buli vidpravleni do getto Mikola robiv vse mozhlive abi vryatuvati sim yu Za dopomogoyu miscevoyi kitajskoyi gromadi vin zibrav yuvelirni virobi kilka zolotih carskih monet i prijshov do getto namagayuchis pidkupiti odnogo z ohoronciv Toj zayaviv sho zolota vistachit tilki na dvoh Mirkuvati bulo nikoli Mikola perekinuv cherez parkan p yatirichnu Zoyu i tririchnogo Viktora i poviz na tachci v misto Zoya potim zgaduvala Koli nas perekidali cherez ogorozhu mama krichala zadushenim krikom vona rozumila sho bachit svoyih ditej v ostannij raz I cej krik ya ne zabudu nikoli Cherez dva dni Anna Shpigel z grudnoyu Larisoyu buli rozstrilyani Viktora i Zoyu batko shovav u svoyeyi podrugi z kitajskoyi gromadi Tayisiyi Chi Fun Lin Protyagom period okupaciyi vona hovala ditej zminyuyuchi miscya prozhivannya abi nihto ne zapidozriv sho vona kogos perehovuye Pislya vijni Mikola odruzhivsya z Tayisiyeyu i ta stala vzhe oficijnoyu prijomnoyu matir yu Zoyi ta Viktora Shorichno u grudnevi dni harkiv yani zgaduyut tragediyu Drobickogo yaru vshanovuyut pam yat zagiblih yevreyiv Osobliva zh poshana viddayetsya Pravednikam narodiv svitu tim hto u pohmuri chasi nacistskoyi okupaciyi vistupili proti bajduzhosti i vorozhosti rizikuyuchi zhittyam stali na bik peresliduvanih Narazi miskrada Harkova uhvalila rishennya pro te sho odna z vulic mista bude nositi im ya Oleksandri Byelovoyi Pravednici narodiv svitu Imena Pravednikiv narodiv svituSpisok Pravednikiv narodiv svitu z Harkova Prizvishe im ya Data prisudzhennya zvannya Shifr spravi u Yad VashemBabayeva Oleksandra 1995 M 31 2 6437Barabash Vira 2004 M 31 2 9698Baranenko Natalya 1998 M 31 2 7600Baranenko Fedir 1997 M 31 2 7600Byelova Oleksandra 1995 M 31 2 6752Bogancha Yevdokiya 2007 M 31 2 11225Bogancha Prokofij 2007 M 31 2 11225Boyeva Lyubov 2007 M 31 2 7670Boyeva Nadiya 2007 M 31 2 7670Boyeva Olga 2007 M 31 2 7670Borodachova Dar ya 1997 M 31 2 7362Borodachova Olena 1997 M 31 2 7362Gajdyukova Anastasiya 1998 M 31 2 7819Gajdyukova Lidiya 1998 M 31 2 7819Garmash Anton 2002 M 31 2 9765Garmash Dar ya 2002 M 31 2 9765Gladenko Viktor 1983 M 31 2 2569Gladchenko Oleksandra 1995 M 31 2 6752Gumilevska Olena 1998 M 31 2 7780Gumilevskij Volodimir 1998 M 31 2 7780Devyatko Byelousova Olga 1999 M 31 2 8746Dobryanskij Dmitro 2000 M 31 2 8761Zozulevich Galina 1995 M 31 2 6752Zurer Domnikiya 1995 M 31 2 6665Ivanenko Lidiya 1998 M 31 2 7780Ivanenko Tamara 1998 M 31 2 7780Kalinichenko Klavdiya 2000 M 31 2 8871Karnauhova Oleksandra 1994 M 31 2 6292Kishesh yan Almaza 2003 M 31 2 10120Kishesh yan Arut 2003 M 31 2 10120Kishesh yan Natalya 2003 M 31 2 10120Krutogorova Ganna 2002 M 31 2 9603Kuznyecov Viktor 2002 M 312 9864Kuznyecov Fedir 2002 M 31 2 9864Kuznyecova Ganna 2002 M 31 2 9864Kuzmenko Lidiya 2002 M 31 2 9603Lipovoj Petro 2000 M 31 2 8760Logvinenko Zinayida 1995 M 31 2 6752Luhovicka Olena 1995 M 31 2 6604Malinina Paraskoviya 2000 M 31 2 9046Marinec Yevdokim 1996 M 31 2 7195Meshaninov Oleksandr 1996 M 31 2 7195Mkrtchyan Arakel 1999 M 31 2 8698Mkrtchyan Vartan 1999 M 31 2 8698Molchanov Anatolij 2000 M 31 2 8760Morozova Ostahova Olimpiada 2014 M 31 2 12844Murmelenko Pelageya 2001 M 31 2 9215Novakivska Mariya 2002 M 31 2 9572Pan Zhun Shun 1995 M 31 2 6437Pishik Paraskoviya 1999 M 31 2 8746Polyetova Klimova Katerina 1999 M 31 2 8563Popelnyuk Mitrofan 1995 M 31 2 6437Popelnyuk Nadiya 1995 M 31 2 6437Popova Taisiya 1999 M 31 2 8563Proskurnina Valentina 2000 M 31 2 9070Proskurnina Mariya 2000 M 31 2 9070Rishkov Petro 1996 M 31 2 7195Rishkova Anisiya 1996 M 31 2 7195Rishkova Nina 1996 M 31 2 7195Segodina Olena 1997 M 31 2 7524Sokolov Volodimir 1995 M 31 2 6422Sotnikova Pelageya 2000 M 31 2 8761Frass Murmelenko Nina 2001 M 31 2 9215Hudoyarov Viktor 1996 M 31 2 6776Celinska Mariya 1998 M 31 2 7938Chi Fun Lin Tayisiya 1998 M 31 2 8066Shatoha Alima 1994 M 31 2 6294Shahbazyan Knarik 1999 M 31 2 8698Sherbak Alla 1995 M 31 2 6422Sherbak Varvara 1995 M 31 2 6422Sherbak Ivan 1995 M 31 2 6422Sherbak Syuzanna 1995 M 31 2 6422Div takozhPravedniki narodiv svitu u Vinnici Pravedniki narodiv svitu v Chernivcyah Pravedniki narodiv svitu v Zhitomiri Pravedniki narodiv svitu v Odesi Ryativniki yevreyiv pid chas Drugoyi svitovoyi vijni na teritoriyi Ukrayini Kilkist prisudzhen zvannya Pravednik narodiv svitu meshkancyam Harkova za rokami Rik Kilkist Rik Kilkist Rik Kilkist1983 1 1998 9 2003 31994 2 1999 7 2004 11995 15 2000 7 2007 51996 6 2001 2 2014 11997 4 2002 8PrimitkiPravedniki narodiv svitu Dovidnik za red I Ya Shupaka Dnipro Ukrayinskij institut vivchennya Golokostu Tkuma 2016 S 123 125 219 220 Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine zona nemeckoj voennoj administracii rumynskaya zona okkupacii distrikt Galichina Zakarpate v sostave Vengrii 1939 1944 Dnipro Ukrainskij institut izucheniya Holokosta Tkuma 2017 S 285 Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine zona nemeckoj voennoj administracii rumynskaya zona okkupacii distrikt Galichina Zakarpate v sostave Vengrii S 289 Pichugin V Holokost v Harkove Nakipelo 2017 27 yanvarya Volovik L Predatelstvo i blagorodstvo Vzaimootnosheniya evreev i neevrejskogo naseleniya v gody Katastrofy po vospominaniyam ochevidcev dokumentam sobrannym avtorom Zametki po evrejskoj istorii 2004 45 http berkovich zametki com Nomer45 Volovik1 htm Pravedniki narodov mira Gladenko Viktor Yad Vashem http db yadvashem org righteous family html language ru amp itemId 4015017 Pravedniki narodov mira Garmash Anton Garmash Darya Yad Vashem http db yadvashem org righteous family html language ru amp itemId 4070527 Pravedniki narodov mira Belova Aleksandra Yad Vashem http db yadvashem org righteous family html language ru amp itemId 4013872 Volovik L Aleksandra Grigorevna Karnauhova Harkovskij muzej Holokosta http holocaustmuseum kharkov ua museum karnauhova html Armyane Pravedniki narodov mira Arut Natalya i Almaza Kisheshyan Yad Vashem https www yadvashem org yv ru exhibitions righteousarmenian kisheshyan asp nedostupne posilannya Pravedniki narodov mira Chi Fun Lin Taisiya Yad Vashem http db yadvashem org righteous family html language ru amp itemId 4014313 Tabak Yu Harkov evrejsko kitajskaya bol STMEGI 2018 4 aprelya https stmegi com posts 57381 kharkov evreysko kitayskaya bol Za iniciativi Lozhkina v Harkovi nazvali vulicyu na chest Pravednici narodiv svitu Interfaks Ukrayina 2018 18 zhovtnya https ua interfax com ua news general 538620 html Pravedniki narodiv svitu Dovidnik Za red I Ya Shupaka Ukrayinskij institut vivchennya Golokostu Tkuma 2016 S 123 125 219 220LiteraturaArmyane Pravedniki narodov mira Arut Natalya i Almaza Kisheshyan Yad Vashem https www yadvashem org yv ru exhibitions righteousarmenian kisheshyan asp Volovik L Aleksandra Grigorevna Karnauhova Harkovskij muzej Holokosta http holocaustmuseum kharkov ua museum karnauhova html Volovik L Predatelstvo i blagorodstvo Vzaimootnosheniya evreev i neevrejskogo naseleniya v gody Katastrofy po vospominaniyam ochevidcev dokumentam sobrannym avtorom Zametki po evrejskoj istorii 2004 45 http berkovich zametki com Nomer45 Volovik1 htm Kruglov A Umanskij A Shupak I Holokost v Ukraine zona nemeckoj voennoj administracii rumynskaya zona okkupacii distrikt Galichina Zakarpate v sostave Vengrii 1939 1944 Dnipro Ukrainskij institut izucheniya Holokosta Tkuma 2017 S 285 Pichugin V Holokost v Harkove Nakipelo 2017 27 yanvarya https nakipelo ua holokost v harkove Pravedniki narodiv svitu Dovidnik za red I Ya Shupaka Dnipro Ukrayinskij institut vivchennya Golokostu Tkuma 2016 S 123 125 219 220 Pravedniki narodov mira Belova Aleksandra Yad Vashem http db yadvashem org righteous family html language ru amp itemId 4013872 Pravedniki narodov mira Garmash Anton Garmash Darya Yad Vashem http db yadvashem org righteous family html language ru amp itemId 4070527 Pravedniki narodov mira Gladenko Viktor Yad Vashem http db yadvashem org righteous family html language ru amp itemId 4015017 Pravedniki narodov mira Chi Fun Lin Taisiya Yad Vashem http db yadvashem org righteous family html language ru amp itemId 4014313 Tabak Yu Harkov evrejsko kitajskaya bol STMEGI 2018 4 aprelya https stmegi com posts 57381 kharkov evreysko kitayskaya bol Chtoby pomnili Elektronij resurs Rezhim dostupu https sites google com site pravednikimira ctoby pomnali harkov 12Div takozhSoldatska sinagoga Harkiv