Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пошуки родовищ корисних копалин (рос. поиски месторождений полезных ископаемых, англ. mineral deposits prospecting; нім. Suchen n, Aufsuchen n, Erschürfen n, Prospektieren n der Lagerstätten von Bodenschätzen) — комплекс геологорозвідувальних робіт, направлених на виявлення промислово цінних скупчень як можливих джерел мінеральної сировини для потреб економіки. Включають буріння картувальних, пошукових і пошуково-розвідувальних свердловин, проходження гірничих виробок з комплексом геолого-мінералогічних, геофізичних, геохімічних та ін. досліджень.
Історія питання
Про первісних гірників (неоліт — епоха міді) точні дані у нас відсутні. Значна кількість сакральних (у тому числі гадальних) предметів, знайдених археологами в найдавніших кременевих і мідних копальнях дає можливість припустити, що пошуки скарбів надр супроводжувались певними прото-релігійними ритуалами і були в перших сталих спільнотах гірників справою жрецької верхівки (підпорядковувались групі окремих, особливих людей — відунів, віщунів, магів), які за допомогою певних ритуалів і магічних предметів «знаходили» або «викликали», «творили», «просили у богів» корисні предмети — камені, воду, метал тощо.
Сьогодні це простежується у старовинних міфах, легендах, казках. Логічно припустити, що перші геологічні й гірничо-металургійні знання, які сприймалися як магічні, могли зберігатися й розвиватися найдавнішими кастами жерців, пов'язаних зі сталими гірничими спільнотами, і передавалися ними з покоління в покоління. Авторитет жерців і їх обрядова діяльність створювали ефективні стимули консолідації гірничої громади для виснажливих пошуків корисних копалин і ведення вельми трудомістких і небезпечних підземних робіт.
Цікаво, що давні храми вогнепоклонників, які зводилися на Середньому Сході в місцях сталих виходів на земну поверхню нафти чи газу, факели яких палали сторіччями, стали пошуковими ознаками для експедицій нафтошукачів ХХ ст. Варто уваги, що перша нафта в Персії була відкрита в місті Месджеде-Солейман поблизу мечеті, збудованої на місці давнього храму вогнепоклонників.
Серед найдавніших принципів пошуків корисних копалин було: «тримайся жили» і «шукай нову жилу поблизу старої жили». З найдавніших і до нових часів вірною ознакою багатих родовищ були також сліди їх розробки більш ранніх часів (іноді між періодами експлуатації великих родовищ були сотні, іноді — тисячі років). Оскільки більш давні покоління гірників мали значно обмеженіші технічні можливості, то розробляли родовища лише на малих глибинах, брали найбагатші руди, часом кидали багаті поклади, бо не могли протидіяти гірському тиску, водопритокам, виходу небезпечних газів. Тому гірники нових (більш технічно озброєних) поколінь мали давні рудники за щасливий дороговказ до скарбів надр.
Середньовічний досвід розвідувальних робіт дійшов до нас завдяки фундаментальній праці Георґіуса Агріколи «De Re Metallica» («Про гірничу справу»), яка вийшла в Базелі в 1556 р.
Г. Агрікола виділяє чотири групи ознак (способів) для пошуку руд: аналіз винесених часток корисної копалини на земній поверхні, особливий вигляд рослинності над покладом, застосування пошукової лози та проведення пошукових виробок. Ось як подає він це в своїй книзі:
- 1. «Уламки руди, що виносяться потоком (води) із землі». Цілком по-сучасному звучать міркування: «Якщо такі уламки розкидані на поверхні землі і притому гладенькі, то рудні жили в більшості випадків відстоять від них на далекій відстані, бо потік, що захопив винесені ним частинки руд далеко від їх жил, встиг їх обточити доки штовхав все далі. Якщо ж ці уламки застряли в землі і шорсткі, це означає, що вони знаходяться поблизу від рудних жил». Використовують цей досвід пошуку рудних жил і сучасні старателі.
- 2. Характер рослинності над рудними жилами (рудним тілом): «…іній, який трохи біліє часом на всіх травах, за винятком тих, що ростуть над жилами» — ця цікава, але вже дещо призабута пошукова ознака ще зберіга-ється в арсеналі польових геологів. Агрікола пояснює: «…жили випускають з себе тепло і сухість, що перешкоджає згущенню вологи… отже, там, де мокрі трави не покриваються інеєм, під ними криється жила. Якщо вона сильно виділяє тепло, то земля народжує трави низькі і неприродного кольору». На переконання середньовічних гірників «жили виділяють випаровування», тому якщо «в якому-небудь місці дерева, зростаючі довгим рядом, раптом втрачають свою свіжість і чорніють або рябіють або одне за одним валяться вітром, там криється жила. Іноді також довгою смугою над місцем, де простягається жила, росте яка-небудь трава або який-небудь рід грибів, причому їх немає над породними прошарками».
Докладно описані дерева, які ростуть над рудними жилами. Їх листя «весною має голубуватий або синюватий колір, гілки, особливо верхні, чор-нуваті або забарвлені яким-небудь іншим неприродним кольором, стовбури розщеплені і деревина стовбурів і гілок також чорнувата або строката». Ці явища викликаються, — на думку Г.Агріколи, — «дуже теплим і висушуваним випаровуванням, яке, не щадячи коріння дерев, сушить їх і знесилює».
- 3. Чи не найбільшого авторитету і водночас навіть слави надприродної сили у гірничому мистецтві зажила «рудопошукова лоза» або «чародійна лоза» . Про неї згадують ряд давніх авторів. Водночас, одні стверджують, що цей метод приносить їм найбільшу користь в знаходженні руд, інші це заперечують.
Для пошуку різних металів користувалися різними рудопошуковими лозами, а саме: горіховими для срібних руд, ясеневими для мідних, сосновими для свинцевих і особливо для олов'яних і, нарешті, залізними прутиками для знаходження золота. Спосіб користування такими лозами доволі простий: «беруть рогатку з лози за її ріжки, стискаючи руки в кулаки; при цьому, однак, вважається обов'язковим, щоб стислі в кулак пальці були звернені до неба і щоб лоза тим кінцем, до якого сходяться обидві ріжки, була піднята догори. Потім шукачі руд з цими прутиками пускаються бродити по гірських місцях. Як вони запевняють, лише тільки вони наступлять на жилу, їх лоза повертається донизу, вказуючи їм на родовище, а лише тільки вони відійдуть від місця цієї жили, вона знову стає в їх руках нерухомою».
У праці «De Re Metallica» сформульовано п'ять умов необхідних для того, щоб лоза виконувала своє призначення: «перша з них — це величина прутика, бо сила руд не в змозі повернути дуже велику палицю; друга — форма лози, бо якщо вона не вилоподібна, то сила, мовляв, не може повер-нути її; третя — сила руд, що мають властивість цього притягнення; четверта — правильне поводження з лозою; і, нарешті, п'ята — відсутність у лозошукачів яких-небудь прихованих властивостей, що заважають впливу руд на неї».
Водночас, лозоходство не було беззастережно прийнятим методом пошуку руд у давнину й залишається до сьогодні предметом суперечок. Сучасна наука дає лише непрямі пояснення біофізичного методу пошуків, проте тривале й широке застосування цього методу майже в усьому світі свідчить про можливий ефект застосування «рудопошукової лози». Основний інструмент лозоходства — «чародійна лоза» («чарівна паличка» або «чарівничий жезл») фігурує в дуже давніх оповідях. Коли народ Ізраїлю став сваритися у безводній пустелі, Господь наказав Мойсею взяти свою палицю та йти до скелі в Горебі: «…і вдариш ти по скелі, і рине з неї вода, щоб напились люде» (Друга книга Мойсея, 17:6).
Висновок самого Г.Агріколи стосовно «рудопошукової лози» однозначно скептичний: «справжній гірник, в якому ми хочемо бачити ґрунтовну і серйозну людину, не стане користуватися чарівною паличкою, бо хоч трохи досвідчена в природі речей і розсудлива людина розуміє, що „рогатка“ їй у цій справі ніякої користі не принесе, але що вона має у своєму розпорядженні, як я вже указав вище, природні ознаки руд, якими вона і повинна керуватися».
Цікаво, що сьогодні теж є спроби використання наукоподібно оформленого лозоходства для створення пошукових детекторів. Але створені на основі ефекту «пошукової лози» сучасні детектори ADE 651, Sniffex, GT200, Quadro Tracker, Alpha6 призводили до скандалів і навіть серйозних тюремних термінів для організаторів. Це було пов'язане не тільки з обманом покупців, але і з реальною шкодою, в разі їх застосування, наприклад, для виявлення вибухових речовин в Іраку.
Логічно припустити, що випадки використання «лози» для пошуків родовищ нафти і природного газу не були поодинокі. На цю думку наводить такий факт, що навіть у наш час при визначенні місця копання колодязя або буріння свердловини на воду у сільській місцевості люди часом застосовують метод «лозоходства» (часом замінюючи лозу металевою рамкою). Проте становлення нафтогазової промисловості спиралося на зовсім інші засади розвідки родовищ.
- 4. Нарешті, серед способів виявлення родовищ Г. Агрікола називає розвідувальні гірничі виробки: «гірник закладає шурфи; якщо ж він руди тут не виявляє, то він близькими один до одного шурфами доти розвідує це місце, поки не наштовхується на вихід рудної жили».
Остання група способів була притаманна і для пошуків нафти. Шурфи на нафту (у звичній назві — колодязі) закладали в місцях поверхневих нафтопроявів, або в безпосередній близькості від існуючих нафтових колодязів.
У ХІХ ст. для пошуків і видобутку нафти почали застосовувати здавна відомий у соляній справі (видобуток розсолів) і вельми перспективний спосіб розвідувального буріння. За даними авторів, першу нафтову свердловину нових часів пробурили в Румунії в 1821 р. у Мосоарелі (поблизу Тиргу-Окна), у 1845 р. розпочали буріння свердловин в Азербайджані у Бібі-Ейбаті (поблизу Баку), у 1854 р. пробурена перша свердловина в Галичині (поблизу Коросно), у 1858 р. — в Канаді (Онтаріо), у 1859 р. — в США (біля Тайтусвіля, Пенсильванія). Слід зауважити, що вказані дати — це перший, не завжди успішний досвід буріння на нафту. Широке застосування в нафтовій промисловості (яку вони значною мірою й формували) свердловинні технології посіли лише в 1860-х рр., але нафтові колодязі ще кілька десятиріч продовжували використовувати як пошукові й видобувні виробки (часом, поруч із свердловинами). Прикметно, що в нафтових районах пошукові свердловини стали закладали на прямій, що з'єднує дві вже існуючі продуктивні свердловини (які вже давали нафту).
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Poshuki rodovish korisnih kopalin ros poiski mestorozhdenij poleznyh iskopaemyh angl mineral deposits prospecting nim Suchen n Aufsuchen n Erschurfen n Prospektieren n der Lagerstatten von Bodenschatzen kompleks geologorozviduvalnih robit napravlenih na viyavlennya promislovo cinnih skupchen yak mozhlivih dzherel mineralnoyi sirovini dlya potreb ekonomiki Vklyuchayut burinnya kartuvalnih poshukovih i poshukovo rozviduvalnih sverdlovin prohodzhennya girnichih virobok z kompleksom geologo mineralogichnih geofizichnih geohimichnih ta in doslidzhen Geologorozvidnik Nyuell Konvers Vayet 1906 rikIstoriya pitannyaPro pervisnih girnikiv neolit epoha midi tochni dani u nas vidsutni Znachna kilkist sakralnih u tomu chisli gadalnih predmetiv znajdenih arheologami v najdavnishih kremenevih i midnih kopalnyah daye mozhlivist pripustiti sho poshuki skarbiv nadr suprovodzhuvalis pevnimi proto religijnimi ritualami i buli v pershih stalih spilnotah girnikiv spravoyu zhreckoyi verhivki pidporyadkovuvalis grupi okremih osoblivih lyudej viduniv vishuniv magiv yaki za dopomogoyu pevnih ritualiv i magichnih predmetiv znahodili abo viklikali tvorili prosili u bogiv korisni predmeti kameni vodu metal tosho Sogodni ce prostezhuyetsya u starovinnih mifah legendah kazkah Logichno pripustiti sho pershi geologichni j girnicho metalurgijni znannya yaki sprijmalisya yak magichni mogli zberigatisya j rozvivatisya najdavnishimi kastami zherciv pov yazanih zi stalimi girnichimi spilnotami i peredavalisya nimi z pokolinnya v pokolinnya Avtoritet zherciv i yih obryadova diyalnist stvoryuvali efektivni stimuli konsolidaciyi girnichoyi gromadi dlya visnazhlivih poshukiv korisnih kopalin i vedennya velmi trudomistkih i nebezpechnih pidzemnih robit Cikavo sho davni hrami vognepoklonnikiv yaki zvodilisya na Serednomu Shodi v miscyah stalih vihodiv na zemnu poverhnyu nafti chi gazu fakeli yakih palali storichchyami stali poshukovimi oznakami dlya ekspedicij naftoshukachiv HH st Varto uvagi sho persha nafta v Persiyi bula vidkrita v misti Mesdzhede Solejman poblizu mecheti zbudovanoyi na misci davnogo hramu vognepoklonnikiv Sered najdavnishih principiv poshukiv korisnih kopalin bulo trimajsya zhili i shukaj novu zhilu poblizu staroyi zhili Z najdavnishih i do novih chasiv virnoyu oznakoyu bagatih rodovish buli takozh slidi yih rozrobki bilsh rannih chasiv inodi mizh periodami ekspluataciyi velikih rodovish buli sotni inodi tisyachi rokiv Oskilki bilsh davni pokolinnya girnikiv mali znachno obmezhenishi tehnichni mozhlivosti to rozroblyali rodovisha lishe na malih glibinah brali najbagatshi rudi chasom kidali bagati pokladi bo ne mogli protidiyati girskomu tisku vodopritokam vihodu nebezpechnih gaziv Tomu girniki novih bilsh tehnichno ozbroyenih pokolin mali davni rudniki za shaslivij dorogovkaz do skarbiv nadr Serednovichnij dosvid rozviduvalnih robit dijshov do nas zavdyaki fundamentalnij praci Georgiusa Agrikoli De Re Metallica Pro girnichu spravu yaka vijshla v Bazeli v 1556 r G Agrikola vidilyaye chotiri grupi oznak sposobiv dlya poshuku rud analiz vinesenih chastok korisnoyi kopalini na zemnij poverhni osoblivij viglyad roslinnosti nad pokladom zastosuvannya poshukovoyi lozi ta provedennya poshukovih virobok Os yak podaye vin ce v svoyij knizi 1 Ulamki rudi sho vinosyatsya potokom vodi iz zemli Cilkom po suchasnomu zvuchat mirkuvannya Yaksho taki ulamki rozkidani na poverhni zemli i pritomu gladenki to rudni zhili v bilshosti vipadkiv vidstoyat vid nih na dalekij vidstani bo potik sho zahopiv vineseni nim chastinki rud daleko vid yih zhil vstig yih obtochiti doki shtovhav vse dali Yaksho zh ci ulamki zastryali v zemli i shorstki ce oznachaye sho voni znahodyatsya poblizu vid rudnih zhil Vikoristovuyut cej dosvid poshuku rudnih zhil i suchasni starateli 2 Harakter roslinnosti nad rudnimi zhilami rudnim tilom inij yakij trohi biliye chasom na vsih travah za vinyatkom tih sho rostut nad zhilami cya cikava ale vzhe desho prizabuta poshukova oznaka she zberiga yetsya v arsenali polovih geologiv Agrikola poyasnyuye zhili vipuskayut z sebe teplo i suhist sho pereshkodzhaye zgushennyu vologi otzhe tam de mokri travi ne pokrivayutsya ineyem pid nimi kriyetsya zhila Yaksho vona silno vidilyaye teplo to zemlya narodzhuye travi nizki i neprirodnogo koloru Na perekonannya serednovichnih girnikiv zhili vidilyayut viparovuvannya tomu yaksho v yakomu nebud misci dereva zrostayuchi dovgim ryadom raptom vtrachayut svoyu svizhist i chorniyut abo ryabiyut abo odne za odnim valyatsya vitrom tam kriyetsya zhila Inodi takozh dovgoyu smugoyu nad miscem de prostyagayetsya zhila roste yaka nebud trava abo yakij nebud rid gribiv prichomu yih nemaye nad porodnimi prosharkami Dokladno opisani dereva yaki rostut nad rudnimi zhilami Yih listya vesnoyu maye golubuvatij abo sinyuvatij kolir gilki osoblivo verhni chor nuvati abo zabarvleni yakim nebud inshim neprirodnim kolorom stovburi rozshepleni i derevina stovburiv i gilok takozh chornuvata abo strokata Ci yavisha viklikayutsya na dumku G Agrikoli duzhe teplim i visushuvanim viparovuvannyam yake ne shadyachi korinnya derev sushit yih i znesilyuye 3 Chi ne najbilshogo avtoritetu i vodnochas navit slavi nadprirodnoyi sili u girnichomu mistectvi zazhila rudoposhukova loza abo charodijna loza Pro neyi zgaduyut ryad davnih avtoriv Vodnochas odni stverdzhuyut sho cej metod prinosit yim najbilshu korist v znahodzhenni rud inshi ce zaperechuyut Dlya poshuku riznih metaliv koristuvalisya riznimi rudoposhukovimi lozami a same gorihovimi dlya sribnih rud yasenevimi dlya midnih sosnovimi dlya svincevih i osoblivo dlya olov yanih i nareshti zaliznimi prutikami dlya znahodzhennya zolota Sposib koristuvannya takimi lozami dovoli prostij berut rogatku z lozi za yiyi rizhki stiskayuchi ruki v kulaki pri comu odnak vvazhayetsya obov yazkovim shob stisli v kulak palci buli zverneni do neba i shob loza tim kincem do yakogo shodyatsya obidvi rizhki bula pidnyata dogori Potim shukachi rud z cimi prutikami puskayutsya broditi po girskih miscyah Yak voni zapevnyayut lishe tilki voni nastuplyat na zhilu yih loza povertayetsya donizu vkazuyuchi yim na rodovishe a lishe tilki voni vidijdut vid miscya ciyeyi zhili vona znovu staye v yih rukah neruhomoyu U praci De Re Metallica sformulovano p yat umov neobhidnih dlya togo shob loza vikonuvala svoye priznachennya persha z nih ce velichina prutika bo sila rud ne v zmozi povernuti duzhe veliku palicyu druga forma lozi bo yaksho vona ne vilopodibna to sila movlyav ne mozhe pover nuti yiyi tretya sila rud sho mayut vlastivist cogo prityagnennya chetverta pravilne povodzhennya z lozoyu i nareshti p yata vidsutnist u lozoshukachiv yakih nebud prihovanih vlastivostej sho zavazhayut vplivu rud na neyi Vodnochas lozohodstvo ne bulo bezzasterezhno prijnyatim metodom poshuku rud u davninu j zalishayetsya do sogodni predmetom superechok Suchasna nauka daye lishe nepryami poyasnennya biofizichnogo metodu poshukiv prote trivale j shiroke zastosuvannya cogo metodu majzhe v usomu sviti svidchit pro mozhlivij efekt zastosuvannya rudoposhukovoyi lozi Osnovnij instrument lozohodstva charodijna loza charivna palichka abo charivnichij zhezl figuruye v duzhe davnih opovidyah Koli narod Izrayilyu stav svaritisya u bezvodnij pusteli Gospod nakazav Mojseyu vzyati svoyu palicyu ta jti do skeli v Gorebi i vdarish ti po skeli i rine z neyi voda shob napilis lyude Druga kniga Mojseya 17 6 Visnovok samogo G Agrikoli stosovno rudoposhukovoyi lozi odnoznachno skeptichnij spravzhnij girnik v yakomu mi hochemo bachiti gruntovnu i serjoznu lyudinu ne stane koristuvatisya charivnoyu palichkoyu bo hoch trohi dosvidchena v prirodi rechej i rozsudliva lyudina rozumiye sho rogatka yij u cij spravi niyakoyi koristi ne prinese ale sho vona maye u svoyemu rozporyadzhenni yak ya vzhe ukazav vishe prirodni oznaki rud yakimi vona i povinna keruvatisya Cikavo sho sogodni tezh ye sprobi vikoristannya naukopodibno oformlenogo lozohodstva dlya stvorennya poshukovih detektoriv Ale stvoreni na osnovi efektu poshukovoyi lozi suchasni detektori ADE 651 Sniffex GT200 Quadro Tracker Alpha6 prizvodili do skandaliv i navit serjoznih tyuremnih terminiv dlya organizatoriv Ce bulo pov yazane ne tilki z obmanom pokupciv ale i z realnoyu shkodoyu v razi yih zastosuvannya napriklad dlya viyavlennya vibuhovih rechovin v Iraku Logichno pripustiti sho vipadki vikoristannya lozi dlya poshukiv rodovish nafti i prirodnogo gazu ne buli poodinoki Na cyu dumku navodit takij fakt sho navit u nash chas pri viznachenni miscya kopannya kolodyazya abo burinnya sverdlovini na vodu u silskij miscevosti lyudi chasom zastosovuyut metod lozohodstva chasom zaminyuyuchi lozu metalevoyu ramkoyu Prote stanovlennya naftogazovoyi promislovosti spiralosya na zovsim inshi zasadi rozvidki rodovish 4 Nareshti sered sposobiv viyavlennya rodovish G Agrikola nazivaye rozviduvalni girnichi virobki girnik zakladaye shurfi yaksho zh vin rudi tut ne viyavlyaye to vin blizkimi odin do odnogo shurfami doti rozviduye ce misce poki ne nashtovhuyetsya na vihid rudnoyi zhili Ostannya grupa sposobiv bula pritamanna i dlya poshukiv nafti Shurfi na naftu u zvichnij nazvi kolodyazi zakladali v miscyah poverhnevih naftoproyaviv abo v bezposerednij blizkosti vid isnuyuchih naftovih kolodyaziv U HIH st dlya poshukiv i vidobutku nafti pochali zastosovuvati zdavna vidomij u solyanij spravi vidobutok rozsoliv i velmi perspektivnij sposib rozviduvalnogo burinnya Za danimi avtoriv pershu naftovu sverdlovinu novih chasiv proburili v Rumuniyi v 1821 r u Mosoareli poblizu Tirgu Okna u 1845 r rozpochali burinnya sverdlovin v Azerbajdzhani u Bibi Ejbati poblizu Baku u 1854 r proburena persha sverdlovina v Galichini poblizu Korosno u 1858 r v Kanadi Ontario u 1859 r v SShA bilya Tajtusvilya Pensilvaniya Slid zauvazhiti sho vkazani dati ce pershij ne zavzhdi uspishnij dosvid burinnya na naftu Shiroke zastosuvannya v naftovij promislovosti yaku voni znachnoyu miroyu j formuvali sverdlovinni tehnologiyi posili lishe v 1860 h rr ale naftovi kolodyazi she kilka desyatirich prodovzhuvali vikoristovuvati yak poshukovi j vidobuvni virobki chasom poruch iz sverdlovinami Prikmetno sho v naftovih rajonah poshukovi sverdlovini stali zakladali na pryamij sho z yednuye dvi vzhe isnuyuchi produktivni sverdlovini yaki vzhe davali naftu Div takozhGeologichni poshuki korisnih kopalin Geohimichni poshuki i rozvidka rodovish korisnih kopalin Mikrobiologichni poshuki rodovish korisnih kopalin Girnicha sprava Rozvidka rodovish korisnih kopalin Poshukovi roboti Poshukovi oznakiLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2