Поффертьє

Поффертьє (нід. poffertjes) — один з видів нідерландської випічки, схожої з невеликими, величиною з монету, млинцями. Діаметром зазвичай не більше 4 сантиметрів, але досить широкі, до 1 сантиметра в товщину. Подаються до столу покритими тонким шаром цукрової пудри, що надає їм значно більшу насолоду в порівнянні зі звичайними млинцями. У Нідерландах також подаються з буряковим сиропом.

Поффертьє

Походження	Нідерланди
Необхідні компоненти	кляр
Медіафайли у Вікісховищі

Історія страви

Згідно з переказами, рецепт приготування поффертьє походить з Південної Франції. Там, в районі Бордо, в 1795 році католицькі монахи використовували гречане борошно для приготування гостії. Новий продукт припав до смаку, і торговці разом з розширенням меж Франції під час Великої Французької революції донесли ці маленькі млинці і до Нідерландів. Тут французький рецепт приготування був змінений. Спочатку званий в Нідерландах «бродертьє» (Broedertjes), цей вид випічки спершу продавався на ярмарках, ринках в базарні дні та на церковні свята, швидко набувши популярності. У наш час поффертьє в Нідерландах є національним продуктом, широко поширеним по всій країні і пропонованим в численних кафе, кондитерських, ресторанах та закусочних, а також у вуличній торгівлі. В наші дні поффертьє також поширені і досить звичні в північній Німеччині, в Рейнланді і Вестфалії, в Рурській області - в першу чергу також на ярмарках, кірмесах на різдвяних ярмарках. Продаються також в німецьких великих торгових мережах, таких, як Kaufland.

Вхідні продукти та приготування

Для випічки традиційних нідерландських поффертьє використовується пшеничне і гречане борошно в співвідношенні 1:1, а також молоко, курячі яйця, дріжджі, сіль, топлене масло і цукор або цукровий сироп. Приготоване тісто має бути досить тонко розкачане. Поффертьє готують на спеціальній сковороді, днище якої покрито невеликими заглибленнями округлої форми діаметром в 4 сантиметри і в які поміщається вміст столової ложки з тістом. Як правило, такі сковороди виробляються з чавуну, але зустрічаються також з алюмінію і міді. Зазвичай такі сковороди, які використовуються для домашньої випічки, мають від 15 до 20 заглиблень. Наразі у продажу з'явилися також і електричні сковороди, призначені для цієї мети. У промисловому і масовому виробництві поффертьє застосовуються чавунні сковороди «ємністю» від 50 до 100 млинців і нагріваються електрикою. Перед кожною випічкою сковороди покриваються рідким жиром; традиційно для цього використовується топлене масло. Потім розріджене тісто вноситься в поглиблення при допомогою столової ложки або спеціально дозованої бутлі. У промисловому виробництві для цього використовуються порційно препаровані спеціальні воронки. Після закінчення половини покладеного для випічки часу, за допомогою особливої ​​металевої або дерев'яної вилки з довгою ручкою і двома зубцями кожне поффертьє перевертається. Однак після закінчення визначеного часу млинці ще не повністю пропечені, так як всередині містять м'яку частину. Подаються до столу разом з традиційними вершковим маслом, цукровою пудрою та сиропом з цукрового буряка, а також за бажанням зі збитими вершками й дрібно нарізаними фруктами. Насичений і ситний сироп з буряку іноді замінюють більш легким кленовим сиропом.

Галерея

• Порція свіжоприготованих поффертьє з маслом, цукровою пудрою та сиропом
• Поффертьє, викладені на чавунній сковороді
• Покриті топленим маслом поглиблення для випічки поффертьє
• Порційна укладка розрідженого тіста за допомогою спеціальної воронки
• Після закінчення половини часу термічної обробки продукту необхідно його перевернути на іншу сторону

Література

• Ken Albala: Pancake. A Global History. Reaktion Books, London 2008, (на англ. Мові).
• Erik Winkelmann u. a .: Holländisch kochen. Gerichte und ihre Geschichte. Verlag Die Werkstatt, Göttingen 2011, , S. 43, 198 (на німецькій мові).