Центральний парк культури та відпочинку імені Тараса Шевченка Головний вхід до паркуГоловний вхід до парку48 27 47 пн ш

Центральний парк культури та відпочинку імені Тараса Шевченка»
Головний вхід до парку Головний вхід до парку
48°27′47″ пн. ш. 35°04′23″ сх. д. / 48.46333333002777266° пн. ш. 35.07305556002777536° сх. д.Координати: 48°27′47″ пн. ш. 35°04′23″ сх. д. / 48.46333333002777266° пн. ш. 35.07305556002777536° сх. д.
Країна	Україна
Розташування	Україна Дніпро, пл. Шевченка, 1
Площа	36 га
Засновано	1790-ті
Оператор	Дніпровська міська рада
Парк імені Тараса Шевченка (Дніпро) (Дніпропетровська область)

Ви можете ознайомитись з документами об'єкта у Вікіджерелах Парк імені Тараса Шевченка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Парк імені Тараса Шевченка.

Центральний парк культури та відпочинку ім. Т. Г. Шевченка (від заснування і до 1925 Потьомкінський сад) — центральний і найстаріший парк Дніпра, пам'ятка садово-паркового мистецтва. Парк складається з материкової частини та Монастирського острова.

Історія

До заснування Катеринослава, у другій половині XVIII сторіччя, територія сучасного парку належала відставному осавулові колишнього запорозького війська Лазареві Глобі. За словами історика Дмитра Яворницького, колишній козак переїхав до Половиці з Нового Кодака, посадив тут перші дерева, а на березі Дніпра звів водяний млин.

У 1787 починається забудова Катеринослава, і Глоба продає свою землю князю Григорію Потьомкіну, який розпочинає тут будівництво свого палацу. У 1790 році був збудований розкішний палац, на прилеглій території британський садівник В. Гульд насаджує для князя сад, з двома великими оранжереями,в англійському стилі з екзотичними рослинами, ананасовою та лавровою галереями.

Після смерті Потьомкіна (1791 р.) і Катерини ІІ (1796 р.) палац швидко занепадає, утім усиллями міської влади сад підтримувався у належному стані. У 1802 році Рішельє взяв Потьомкінський сад на державне утримання для відновлення в ньому "публічних гулянь". (за вказівкою імператора Олександра І). Але сад продовжував перебувати у занедбаному стані. В 40-х роках цар Микола І передав сад у дар катеринославському дворянству. У 1887 сад стає епіцентром святкування сторіччя Катеринослава. До початку ХХ сторіччя Потьомкінський сад залишається улюбленим місцем прогулянок містян.

У 1925 році розпочинається реконструкція парку, що отримав нову назву — парк культури і відпочинку імені Тараса Шевченка. Колишній Потьомкінський палац було переобладнано на Будинок відпочинку імені Ілліча. У 1935 на східній ділянці парку будується Зелений театр.

Після війни починається нова масштабна реконструкція парку — його територію збільшено за рахунок частини площі Шевченка, відбудовується палац, прокладаються нові алеї, встановлюється чавунна огорожа в стилі ампір. На центральній алеї парку зводиться пам'ятник Сталіну (демонтовано у 1961).1952 року був відбудований і реконструйований палац, переданий у розпорядження студентів.

У 1957 році до території парку додається Монастирський острів, з'єднаний із материком пішохідним мостом. У 1959 на центральній алеї острова відкрито новий, найбільший в Україні, пам'ятник Шевченкові, на якому Кобзар звернений обличчям до Славутича. (замість старого, спорудженого 1949-го на материковій частині — п'єдестал від нього зберігся до наших днів).

В 70-80-х років парк набув свого сучасного вигляду (архітектори Є. Яшунський і Л. Халявський).

За проєктом Павла Нірінберга у 1977 в парку збудовано літній театр. У 1979 на дніпровських схилах материкової частини парку відкривається ресторан «Маяк», а у 1986 на Монастирському острові починає роботу . У радянські часи на східній частині острова було обладнано міський пляж, з'єднаний із Соборною горою канатною дорогою (закрита на початку 2000-х).

, зведений на території парку у 1999 році, став одним із символів Дніпра. У 2006 відбулася реконструкція оглядового майданчика парка, встановлено каскадний фонтан. У 2013 проведено капітальний ремонт пам'ятника Тарасу Шевченку та відкрито фонтан-водоспад «Поріг Ревучий».

Влітку 2017-го у західній частині парку (на місці амфітеатру, знищеного ще під час Другої світової) силами волонтерів зведено публічний простір «Stage: Сцена». Будівництво почалося у червні в рамках фестивалю . До початку осені на «Сцені» відбулися кілька десятків музичних, танцювальних, лекційних та інших заходів.

Галерея

Оглядовий майданчик із панорамним видом Дніпра
Пам'ятник Шевченкові на Монастирському острові
Фестиваль на об'єкті "Stage:Сцена"
Бронзовий лев, улюбленець маленьких дніпрян
Вигляд головного входу зі сторони парку
Головний фасад Потьомкінського палацу
Невелика алея з зеленими насадженнями та лавами
Підлогові шахи біля пам'ятника
Дерева обабіч стежки
Алея у парку
Штучний фонтан-водоспад «Поріг Ревучий»
Парк восени
Вигляд на житловий комплекс "Амстердам"
Вхідна колонада у вечірньому освітленні

Вид з оглядового майданчика парка ім. Т.Г. Шевченка

Візитівки парку

Потьомкінський палац
Монастирський острів
Оглядовий майданчик з панорамою Дніпра
Літній театр
Фонтан-водоспад «Поріг Ревучий»

Примітки

Фоменко А.К., Чабан М.П., Лазебник В. І., Лізавенко Г. В., Голуб І. С. (2001). Дніпропетровськ:минуле і сучасне (українською) . Дніпропетровськ: ДніпроКнига. с. 238—243.
. Архів оригіналу за 31 січня 2019. Процитовано 30 січня 2019.

Посилання

Яворницький Д. І. Дніпрові пороги
Парки Днепра. Ч.2/3. Имени Шевченко: "Куплю мазь от шрамов колониально - советского периода"

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Парк імені Тараса Шевченка (Дніпро)

[:0-1] Фоменко А.К., Чабан М.П., Лазебник В. І., Лізавенко Г. В., Голуб І. С. (2001). Дніпропетровськ:минуле і сучасне (українською) . Дніпропетровськ: ДніпроКнига. с. 238—243.

[2] . Архів оригіналу за 31 січня 2019. Процитовано 30 січня 2019.