Воє́нний зло́чин (англ. war crime) — свідоме грубе порушення законів та звичаїв війни.
Збірне поняття у міжнародному праві, що об'єднує групу серйозних порушень правил ведення бойових дій («закону війни») та норм і принципів міжнародного гуманітарного права, що вчиняється умисно або через грубу необережність.
Воєнний злочин є одним з міжнародно-правових злочинів (злочинів за загальним міжнародним правом), до яких також належать злочин геноциду, злочини проти людяності та злочин агресії.
Правове визначення та історія виникнення терміну
Більшість науковців дотримуються думки, що вперше цей термін виник у 2 пол. XIX сторіччя, а саме у 1864 році, коли було прийнято Женевську конвенцію про поліпшення долі поранених і хворих воїнів в діючих арміях, та ряд інших документів, що регламентували правила ведення бойових дій. Також необхідно зазначити що вперше правила регламентування та обмеження методів ведення бойових дій з'явилися ще в III тисячолітті до н. е. в Єгипті, а надалі і в інших державах.
Таким чином, виникнення поняття воєнних злочинів прямо пов'язано із гуманізацією війни шляхом формування законів та звичаїв війни — обмеження способів та методів її ведення через заборону певних видів зброї та набоїв, які завдавали непотрібних страждань, обмеження кола осіб та об'єктів, які могли бути об'єктом нападу. Зверталася також особлива увага на поводження із самими військовими, особливо тими, які вже не могли брати участь у воєнних діях (полонені, поранені).
Першим сучасним джерелом міжнародного гуманітарного права, де вказано на порушення законів та звичаїв війни як на дії, що мають переслідуватись у судовому порядку, хоч і без переліку таких дій, став Версальський мирний договір 1919 року, який зафіксував закінчення Першої світової війни. Відповідно до статті 228 Договору німецький уряд визнав за союзними та об'єднаними державами право їх військових судів на притягнення до відповідальності осіб, які підозрюються у вчиненні дій, що суперечать законам та звичаям війни.
Наступним поштовхом для значного розвитку поняття воєнних злочинів стала Друга світова війна, по завершенню якої світ вперше побачив систему воєнних міжнародних трибуналів. 1945 року країнами-переможцями було ініційовано створення першого міжнародного воєнного трибуналу в місті Нюрнберг, який і дав назву однойменному процесу над керівниками гітлерівської Німеччини. У статті 6 Статуту Міжнародного воєнного трибуналу, прийнятого 8 серпня 1945 року, вперше перелічено міжнародно-правові злочини: злочини проти миру, воєнні злочини та злочини проти людяності. Воєнним злочином відповідно до Статуту визнавалось порушення законів та звичаїв війни, такі як: вбивство, катування чи взяття у рабство чи для інших цілей цивільного населення окупованої території; вбивство чи катування військовополонених чи осіб, які знаходяться у морі; вбивство заручників; пограбування державної чи приватної власності; безглузде знищення міст чи сіл; розорення, не виправдане військовою необхідністю, та інші злочини.
Базуючись на положеннях Статуту згодом були сформульовані так звані Нюрнберзькі принципи, відповідно до яких:
- Будь-яка особа, яка здійснила будь-яку дію, що відповідно до міжнародного права вважається злочином, несе за такі дії відповідальність і має бути покарана.
- Та обставина, що відповідно до національного права не встановлено покарання за будь-яку дію, що відповідно до міжнародного права вважається злочином, не звільняє особу, яка його вчинила, від відповідальності за міжнародним правом.
- Та обставина, що будь-яка особа, яка здійснила дію, що відповідно до міжнародного права вважається злочином, діяла як голова держави чи відповідальна посадова особа уряду, не звільняє таку особу від відповідальності за міжнародним правом.
- Та обставина, що будь-яка особа діяла на виконання наказу свого уряду чи начальника, не звільняє таку особу від відповідальності за міжнародним правом, якщо свідомий вибір був фактично для неї можливим.
- Кожна особа, яка обвинувачується в скоєнні міжнародно-правового злочину, має право на справедливий розгляд своєї справи на підставі фактів та права.
Перелік воєнних злочинів
Найширший перелік воєнних злочинів наведено в Статуті Міжнародного кримінального суду (далі — «Римський статут»), що по суті консолідує більшість актуальних порушень міжнародного гуманітарного права, закріплених низкою міжнародних конвенцій та міжнародним звичаєвим правом. За джерелами порушуваних норм можна умовно виділити такі три групи порушень:
- Грубі порушення (‘grave breaches’) Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року та Першого додаткового протоколу до Женевських конвенцій 1949 року від 8 червня 1977 року.
- Інші серйозні порушення законів та звичаїв війни, що застосовуються до міжнародних збройних конфліктів, базуючись на зобов'язаннях, передбачених Гаазькою декларацією 1899 року, Постановами Четвертої Гаазької Конвенції 1907 року, Женевським протоколом 1925 року про заборону застосування на війні задушливих, отруйних чи інших подібних газів та бактеріологічних засобів, Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту та протоколів до неї, Конвенції про права дитини 1989 року, Конвенції про захист персоналу ООН та пов'язаного з нею персоналу 1994 року, Статуту Міжнародного кримінального трибуналу по колишній Югославії.
- Інші серйозні порушення законів та звичаїв війни, що застосовуються до неміжнародних збройних конфліктів, базуючись на положеннях чотирьох Женевських конвенцій 1949 року та Другого додаткового протоколу 1977 року, Протоколу 1999 року до Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей у випадку збройного конфлікту, Конвенції про права дитини 1989 року, Конвенції про захист персоналу ООН та пов'язаного з нею персоналу 1994 року, Статутів Міжнародних трибуналів по Руанді та колишній Югославії, Статуту Спеціального Суду по Сьєра Ліоне.
Таким чином, відповідно до Римського статуту воєнними злочинами є:
1. Грубі порушення Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, а саме будь-які із діянь проти осіб чи майна, що користуються міжнародним захистом, які застосовуються до міжнародних збройних конфліктів [стаття 8 (2) (a) Римського статуту]:
- умисне вбивство;
- тортури чи нелюдське поводження, включаючи біологічні експерименти;
- умисне завдання сильних страждань чи заподіяння важких тілесних ушкоджень;
- незаконне, безглузде та значне за обсягами знищення чи привласнення майна, що не викликане воєнною необхідністю;
- примушування військовополоненого чи іншої особи, яка користується міжнародним захистом, служити у збройних силах ворожої сторони;
- умисне позбавлення військовополоненого чи іншої особи, яка користується міжнародним захистом, права на справедливий та звичайний судовий процес;
- незаконне обмеження свободи;
- взяття заручників.
2. Інші серйозні порушення законів та звичаїв війни, що застосовуються до міжнародних збройних конфліктів [стаття 8 (2) (b) Римського статуту]:
- умисний цілеспрямований напад на цивільне населення чи окремих цивільних осіб, які не беруть безпосередньої участі у воєнних діях;
- умисний напад на цивільні об'єкти, тобто об'єкти, які не є воєнними цілями;
- цілеспрямоване завдавання ударів по персоналу, об'єктам, матеріалам, підрозділам чи транспортним засобам, задіяним у наданні гуманітарної допомоги чи місії по підтриманню миру відповідно до Статуту ООН, поки вони мають право на захист, яким користуються цивільні особи чи цивільні об'єкти за міжнародним правом збройних конфліктів;
- умисне здійснення нападу, коли відомо, що такий напад стане причиною випадкової загибелі чи травмування цивільних осіб чи завдаватиме шкоди їх майну, цивільним об'єктам чи спричинить загальну, довготривалу та серйозну шкоду навколишньому середовищу, що не можна буде пояснити конкретною чи очікуваною воєнною перевагою внаслідок таких дій в цілому;
- напад на незахищені та такі, що не є воєнними цілями, міста, села, жилі приміщення чи будівлі чи їх обстріл із застосування будь-яких засобів;
- вбивство чи поранення комбатанта, який склавши зброю чи не маючи більше засобів захисту, здався у полон;
- неналежне використання прапору тимчасового перемир'я або переговорів (білого прапору), національного прапору чи військових відзнак та форми ворожої сторони чи ООН, а також емблем, передбачених Женевськими конвенціями, що призвело до загибелі людей чи завдання їм тяжких тілесних ушкоджень;
- пряме або непряме переміщення окупаційною державою частини її власного цивільного населення на окуповану нею територію, чи депортація або переміщення частини чи всього населення окупованої території як в межах відповідної території, так і за її межі;
- умисне завдавання ударів по будівлях, що мають релігійне, освітнє, культурне, наукове чи благодійне призначення, історичним пам'яткам, госпіталях та місцях зосередження хворих та поранених, за умови, що вони не є воєнними цілями;
- завдання особам, які підпорядковані ворожій стороні, фізичних травмувань чи проведення над ними медичних чи наукових експериментів будь-якого виду, які не виправдані необхідністю медичного, стоматологічного чи іншого лікування відповідної особи і не здійснюються в її інтересах, і які спричиняють смерть чи серйозно загрожують здоров'ю такої особи чи осіб;
- підступне вбивство чи поранення осіб, які є громадянами протилежної сторони конфлікту чи представниками ворожої армії;
- заява про те, що пощади нікому не буде;
- знищення або захоплення ворожого майна за винятком випадків, коли таке знищення або захоплення викликане воєнною необхідністю;
- заява про відміну, призупинення чи недопустимість в суді прав та позовів громадян протилежної сторони;
- примушування громадян протилежної сторони до участі у воєнних діях проти їх власної держави, навіть, якщо вони знаходились на службі воюючої сторони до початку війни;
- пограбування міста чи населеного пункту навіть, якщо він захоплений штурмом;
- застосування отрути чи отруєної зброї;
- застосування задушливих, отруйних чи інших газів та будь-яких аналогічних рідин, матеріалів чи засобів;
- застосування куль, які легко розриваються чи сплющується в тілі людини, таких, як оболончаті кулі, тверда оболонка яких не покриває всю серцевину чи має надрізи;
- застосування зброї, боєприпасів та техніки, а також використання таких методів ведення війни, які спричиняють надмірні пошкодження чи непотрібні страждання, чи мають не вибіркову дію, що порушує норми міжнародного права збройних конфліктів, за умови, що така зброя, боєприпаси, техніка та методи ведення війни є забороненими та зазначені у відповідному додатку до Статуту шляхом застереження із врахуванням положень, викладених у статтях 121 та 123 Статуту;
- зазіхання на людську гідність, в тому числі ставлення, що ображає чи принижує людську гідність;
- зґвалтування, навертання в сексуальне рабство, примушування до проституції, примусова вагітність в розумінні пункту 2 «f» статті 7, примусова стерилізація та будь-які інші види сексуального насильства, що є грубими порушеннями Женевських конвенцій;
- використання присутності цивільної особи чи іншої особи, яка користується міжнародним захистом, для захисту від воєнних дій певних пунктів, районів чи збройних сил;
- умисне завдавання ударів по будівлях, матеріалах, медичних закладах та транспортних засобах, а також персоналу, який використовуює відповідно до міжнародного права відзнаки, встановлені Женевськими конвенціями;
- умисне вчинення дій, які піддають цивільне населення голоду, як способу ведення війни шляхом позбавлення його предметів, необхідних для виживання, включаючи умисне створення завад для допомоги, як це передбачено Женевськими конвенціями;
- набір чи вербування дітей віком до п'ятнадцяти років до складу національних збройних сил чи їх використання для активної участі у збройних діях.
3. У випадку збройного конфлікту не міжнародного характеру серйозні порушення статті 3 спільної для чотирьох Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, а саме будь-які з наведених нижче дій проти осіб, які не беруть активної участі у воєнних діях, включаючи учасників збройних сил, які склали зброю та не здатні брати подальшої участі у воєнних діях внаслідок хвороби, поранень, затримання чи з будь-якої іншої причини [стаття 8 (2) (с) Римського статуту]:
- насильство над життям та особистістю, зокрема вбивство будь-якого виду, завдання тілесних ушкоджень, жорстке поводження та тортури;
- приниження людської гідності, зокрема принизливе та образливе ставлення;
- взяття заручників;
- винесення вироку та здійснення покарання без попереднього винесення судового рішення, прийнятого звичайний судом, із дотриманням всіх процесуальних прав обвинуваченого.
4. Інші серйозні порушення законів та звичаїв війни, які застосовуються до збройного конфлікту не міжнародного характеру [стаття 8 (2) (e) Римського статуту]:
- умисне цілеспрямоване завдавання ударів по цивільному населенню, а також умисний напад на окремих цивільних осіб, які не беруть безпосередньої участі у воєнних діях;
- умисне завдавання ударів по будівлях, матеріалах, медичних закладах та транспортних засобах, а також персоналу, який використовує відповідно до міжнародного права відзнаки, встановлені Женевськими конвенціями;
- цілеспрямоване завдавання ударів по персоналу, об'єктах, матеріалах, підрозділах чи транспортних засобах, задіяних у наданні гуманітарної допомоги чи місії по підтриманню миру відповідно до Статуту ООН, поки вони мають право на захист, яким користуються цивільні особи чи цивільні об'єкти за міжнародним правом збройних конфліктів;
- умисне завдавання ударів по будівлях, що мають релігійне, освітнє, культурне, наукове чи благодійне призначення, історичних пам'ятках, госпіталях та місцях зосередження хворих та поранених, за умови, що вони не є воєнними цілями;
- пограбування міста чи населеного пункту, навіть, якщо він захоплений штурмом;
- зґвалтування, навертання в сексуальне рабство, примушування до проституції, примусова вагітність в розумінні пункту 2 «f» статті 7, примусова стерилізація та будь-які інші види сексуального насильства, що є грубими порушеннями Женевських конвенцій;
- набір чи вербування дітей віком до п'ятнадцяти років до складу національних збройних сил чи їх використання для активної участі в збройних діях;
- видання наказів про переміщення цивільного населення з причин, пов'язаних з конфліктом, якщо тільки це не вимагається задля забезпечення безпеки відповідних осіб чи крайня необхідність воєнного характеру;
- підступне вбивство чи поранення комбатанта ворожої сторони;
- заява про те, що пощади нікому не буде;
- завдання особам, які підпорядковані ворожій стороні, фізичних травмувань чи проведення над ними медичних чи наукових експериментів будь-якого виду, які не виправдані необхідністю медичного, стоматологічного чи іншого лікування відповідної особи і не здійснюються в її інтересах, і які спричиняють смерть чи серйозно загрожують здоров'ю такої особи чи осіб;
- знищення або захоплення ворожого майна, за винятком випадків, коли таке знищення або захоплення викликане воєнною необхідністю.
Ознаки воєнних злочинів
До найголовніших ознак воєнних злочинів можна віднести наступні:
1) Об'єктивна сторона даних дій вчиняється під час та безпосередньо пов'язана зі збройним конфліктом
2) Вчинення дій, що вважаються грубим порушенням норм міжнародного гуманітарного права:
- дії, що вчиняються мають грубо потурати норми міжнародного гуманітарного права, які знайшли своє відображення у Женевських конвенціях 1949 року, Додаткових протоколів до них 1977 р., Гаазьких конвенціях 1899 та 1907 р., та ще деяких НПА, що встановлюють перелік воєнних злочинів, а також грубе порушення звичаїв міжнародного гуманітарного права
- такі дії повинні грубо потурати найважливіші принципи міжнародного гуманітарного права
- такі дії будуть визнаватися воєнними злочинами незалежно від їх наслідків
3) Такі дії, за загальним правилом, мають вчинятися комбатантами (тобто особами що володіють правом вести бойові дії від імені держави та уповноважені на це нею) або особами, які володіють правом їм наказувати вчиняти певні дії
4) Перелік об'єктів, що можуть бути ціллю протиправного зазіхання закріплені в нормах міжнародного гуманітарного права та користуються його захистом
5) Суб'єктивною стороною даних протиправних дій є умисел чи груба необережність.
Окрім того, воєнні злочини характеризуються такими обов'язковими ознаками (елементами):
- подія, яка призвела до правопорушення, сталася у зв'язку чи у контексті збройного конфлікту;
- порушник усвідомлював фактичні обставини, які визначили наявність збройного конфлікту.
Для оцінки наявності зазначених вище ознак:
- не має значення юридична оцінка порушником наявності збройного конфлікту чи визначення його характеру як міжнародного чи не міжнародного;
- так само не має значення усвідомлення порушником фактів, що визначили характер конфлікту як міжнародний чи не міжнародний;
- вимагається лише усвідомлення порушником фактичних обставин, які визначили наявність збройного конфлікту.
Сфера застосування
Воєнні злочини відповідно до Римського статуту поділяються на дві групи: (i) злочини, які застосовуються у випадку збройного конфлікту міжнародного характеру, тобто конфлікту, де сторонами є держави, та (ii) збройного конфлікту не міжнародного характеру, тобто конфлікту всередині однієї держави, де сторонами конфлікту є регулярні війська, збройні сили, правоохоронні органи держави з однієї сторони та організовані, тобто які перебувають під центральним командуванням, збройні формування з іншої сторони.
Варто зазначити, що відповідно до Римського статуту [стаття 8 (2) (d), (f) Статуту], ті його положення, які стосуються конфліктів не міжнародного характеру, не застосовуються до внутрішніх короткочасних заворушень, порушень громадського порядку чи окремих актів насилля, чи інших аналогічних за природою подій. Таким чином, зазначені положення Римського статуту будуть застосовуватись виключно за умови тривалого збройного конфлікту між урядовими збройними та правоохоронними силами та організованими збройними групами чи між такими групами.
Натомість, починаючи з другої половини ХХ століття, збройні конфлікти почали набувати характеру так званих гібридних конфліктів або гібридних війн, коли фактичні учасники конфлікту офіційно не декларують себе, ані як агресор, ані як сторона, що обороняється, а досягають своїх інтересів через пряму або частіше непряму підтримку організованих збройних формувань з протилежними інтересами всередині окремої держави. У такому разі відповідний конфлікт слід аналізувати в комплексі всіх можливих аспектів міжнародного гуманітарного права, а порушення законів та звичаїв війни, якщо такі мали місце, в контексті кожної окремо взятої ситуації.
Застосування поняття воєнного злочину своєю чергою не залежить від формального визнання державою, на території якої відбувається збройний конфлікт, стану війни чи іншого виду збройного конфлікту, адже значення мають саме фактичні обставини та стан речей, за яких відбуваються події, які оцінюються з точки зору їх можливої кваліфікації як воєнних злочинів.
Невизначеність щодо характеру конфлікту як міжнародного чи не міжнародного характеру може бути принциповою зокрема в частині визначення статусу та порядку поводження із полоненими у такому конфлікті. Так, у випадку конфлікту міжнародного характеру полонені мають статус військовополонених із усіма гарантіями, передбаченими міжнародним гуманітарним правом, які, відповідно, за умови відсутності в їх діях ознак воєнних злочинів, не можуть притягуватись до кримінальної відповідальності за самий лише факт участі у такому конфлікті, а можуть лише утримуватися у полоні до моменту закінчення конфлікту або можуть бути відпущенні під обіцянку не приймати подальшої у ньому участі. Натомість за умови конфлікту не міжнародного характеру учасники організованих збройних формувань, які виступають проти урядових сил, нестимуть кримінальну відповідальність відповідно до національного законодавства, передбачену за такі дії (незаконне поводження зі зброєю, зазіхання на життя, насильницька зміна чи повалення конституційного ладу тощо).
Відповідальність за вчинення воєнних злочинів. Строк позовної давності відносно воєнних злочинів
Сьогодні міжнародне гуманітарне право встановлює не лише особисту, а й командну відповідальність за воєнні злочини. Командир певного військового об'єднання несе відповідальність за порушення його підлеглими норм міжнародного гуманітарного права у тому випадку, якщо він володів інформацією про можливість вчинення ними правопорушень, проте не приклав зусиль для їх попередження чи припинення згідно статті 86 І протоколу до Женевських конвенцій 1949 року.
На сучасному етапі розвитку міжнародного права термін давності не може бути застосовним до воєнних злочинів та злочинів проти людства та людяності, що закріплено у Конвенції ООН «Про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства» від 1968 року та Конвенції держав-учасниць Ради Європи «Про незастосування строків давності до злочинів проти людяності та воєнних злочинів».
Кровопролитні локальні конфлікти та подальше продовження виявлення фактів геноциду, воєнних злочинів та злочинів проти людяності змусило міжнародну спільноту у 1998 році скликати у Римі Дипломатичну конференцію ООН з питань створення постійно діючого міжнародного кримінального суду. 17 липня 1998 року 120 держав підписали Римський статут, яким передбачалося створення такого органу, за яким було у 2002 році створено незалежну від ООН, функціонуючу за рахунок держав-учасниць, добровільних внесків країн та благодійницьких коштів. Місцем розташування суду стала Гаага, Нідерланди. Проте багато країн, що грають важливу роль в міжнародних відносинах не підписали (Китай, Індія, Індонезія, Пакистан) або не ратифікували (наприклад: Росія, США, Україна) його.
Тим не менш варто зазначити, що у сучасному міжнародному праві кримінальна відповідальність індивідів за воєнні злочини ґрунтується не лише на положеннях міжнародних договорів (передовсім Римський статут) та інших міжнародних документах (статути МКТЮ, МКТР), але має статус звичаєвої норми, що склалася через розповсюджене усвідомлення, які саме дії вважаються неприпустимими протягом воєнного конфлікту. До останніх можна зокрема віднести грубі порушення Женевських конвенцій 1949 року та Першого протоколу. Із цього випливає, що нестача договірної чи законодавчої бази сама по собі не внеможливлює притягнення до відповідальності воєнних злочинців, хоч і може породити серйозні практичні складнощі.
Кримінальний кодекс України та воєнні злочини
Українське законодавство не містить визначення поняття «воєнний злочин», який у вжитку часто плутають з «військовим злочином», тобто злочином проти встановленого порядку несення військової служби, передбаченим Розділом XIX Кримінального кодексу України (ККУ). Попри відсутність законодавчого визначення воєнних злочинів, деякі з тих, що передбачені ККУ, є саме воєнними, а не військовими, злочинами, а саме:
- насильство над населенням у районі воєнних дій (стаття 433 ККУ);
- погане поводження з військовополоненими (стаття 434 ККУ);
- незаконне використання символіки Червоного Хреста, Червоного Півмісяця, Червоного Кристала та зловживання ними (стаття 435 ККУ);
- мародерство (стаття 432 ККУ).
Мародерство відповідно до Кримінального кодексу України має значно вужче застосування у порівнянні із тим, яке йому надають Женевські конвенції та відповідно Римський статут. Так, за українським законом мародерство це — викрадення на полі бою речей, що знаходяться при вбитих чи поранених, тоді як відповідно до Римського статуту мародерство це заволодіння будь-яким майном без згоди його власника для особистого користування.
Універсальна норма саме щодо воєнних злочинів міститься у Розділі ХХ ККУ. Так, відповідно до статті 438 ККУ «Порушення законів та звичаїв війни» вважається злочином — жорстоке поводження з військовополоненими або цивільним населенням, вигнання цивільного населення для примусових робіт, розграбування національних цінностей на окупованій території, застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, інші порушення законів та звичаїв війни, що передбачені міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також віддання наказу про вчинення таких дій. Покарання за такі дії передбачене у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років [частина 1 статті 438 ККУ]. Якщо такі діяння були поєднані з умисним вбивством, то застосовується покарання у вигляді позбавлення волі на строк від десяти до п'ятнадцяти років або довічного позбавлення волі [частина 2 статті 438 ККУ].
Воєнні злочини в контексті агресії Російської Федерації проти України
В умовах триваючого міжнародного воєнного конфлікту між Росією та Україною, що розпочався з окупації Криму в березні 2014 року та згодом був доповнений збройним протистоянням між українськими добровольцями, Збройними силами України, підрозділами Міністерства внутрішніх справ України та Служби безпеки України, з одного боку, та російськими озброєними формуваннями та контрольованими Росією незаконними озброєними формуваннями, з іншого, на території деяких районів Донецької та Луганських областей (в тому числі містах Донецьк та Луганськ) — події і правопорушення, що мали місце впродовж цього конфлікту, мають оцінюватись крізь призму Женевських конвенцій та міжнародного гуманітарного права.[]
Окремо слід зазначити, що 17 квітня 2014 року Уряд України подав заяву до Міжнародного кримінального суду відповідно до статті 12(3) Римського статуту, визнавши юрисдикцію Суду щодо ймовірних злочинів, скоєних на території України протягом періоду з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року. У квітні 2014 року Прокурор Суду, пані Фату Бенсуда, відкрила попереднє вивчення ситуації відповідно до встановленої процедури, а саме чи відповідає ситуація в Україні встановленим Римським статутом критеріям для відкриття провадження.
8 вересня 2015 року Уряд України подав другу заяву, визнавши юрисдикцію Суду щодо ймовірних злочинів, вчинених на території України, починаючи вже з 20 лютого 2014 року і надалі. Таким чином, Прокурор Суду має встановити чи поширюється юрисдикція Суду на події, що мали місце в Україні протягом вказаного періоду, та чи є серед таких подій, такі, що можуть кваліфікуватись як злочини відповідно до Римського статуту.
Під час пандемії коронавірусної хвороби були виявлені масові приховування, замовчування і викривлення інформації про поширення коронавірусу з боку окупаційної влади «ЛНР», фактів захворювання людей на COVID-19 на тимчасово окупованій території. Дані факти були кваліфіковані прокуратурою за статтею 438 (порушення законів та звичаїв війни) Кримінального кодексу України.
Воєнні злочини, що мали найбільший розголос
- Убивство п'ятидесятників у Слов'янську
- Убивство Володимира Рибака
- Убивство Степана Чубенка
- Збиття Boeing 777 біля Донецька
- Обстріли Маріуполя 24 січня 2015
- Обстріли Краматорська 10 лютого 2015
- Обстріл зупинки «Донгірмаш» у Донецьку
- Теракт під Волновахою 13 січня 2015
- Вбивство військового медика Миколи Іліна і наруга над тілом загиблого
- Воєнні злочини під час війни Росії проти України, окремо — підрив Каховської ГЕС
Див. також
Примітки
- Валерія Снєжная. Адвокат адвокатского объединения «Uniminds»
- Репецький В. М. Поняття та ознаки воєнних злочинів / В. М. Репецький, В. М. Лисик // Альманах международного права / В. М. Репецький, В. М. Лисик. — Одеса: Фенікс, 2009. — С. 120—125.– Режим доступу до ресурсу:http://intlawalmanac.net/v1/14.pdf
- . zakon4.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 27 червня 2016.
- . zakon5.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 27 червня 2016.
- . Архів оригіналу за 9 квітня 2020. Процитовано 4 квітня 2020.
Матеріали
- Репецький В. М., Лисик В. М. Поняття та ознаки воєнних злочинів [ 11 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Держава та регіони: науково-виробничий журнал. — 2009.
- Кучевська С. П., Воєнні злочини у Статуті Міжнародного кримінального суду і злочини проти встановленого порядку несення військової служби у Кримінальному кодексі України: питання відповідності // Форум права. -2007. — № 3. –С.142-146
- Столярський О. В., Військові злочини як загроза миру та безпеці людства: основні концептуальні міжнародно-правові питання // Науковий вісник Херсонського державного університету. — 2014. — № 6.
- Катерина Толокольнікова, Термінологія Міжнародного гуманітарного права: найбільш поширені помилки журналістів [ 13 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Media Sapiens, 2016
- Абакумова В. І., До проблеми імплементації Україною норм міжнародного права про військові злочини // Порівняльно-аналітичне право. — 2014. — № 6. — С. 374—376.
Література
- М. М. Гнатовський. Злочини воєнні // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с.
- М. М. Гнатовський. Злочинці воєнні // Українська дипломатична енциклопедія
- О. В. Задорожній. Строку давності незастосування // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — .
- Насильство над населенням в районі воєнних дій // Велика українська юридична енциклопедія. У 20 т. Т. 17. Кримінальне право / В. Я. Тацій (відп. ред.) та ін. — 2017. — С. 536. — .
- Піддубна М.В. Об’єкт воєнних злочинів у кримінальному праві України // Університетські наукові записки, 2017, № 62. — C. 110 — 122.
Посилання
- Воєнні злочинці [ 6 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — .
- Порушення законів та звичаїв війни [ 7 квітня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — .
- Конвенція про незастосування строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людства 1968 [ 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
- Конвенція про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року [ 16 серпня 2016 у Wayback Machine.] // на сайті Верховної Ради України
- Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), від 8 червня 1977 року [ 16 серпня 2016 у Wayback Machine.] // на сайті Верховної Ради України
- Конвенция о неприменимости срока давности к военным преступлениям и преступлениям против человечества от 26 ноября 1968 года [ 1 лютого 2013 у Wayback Machine.] // на сайті Організації Об'єднаних Націй
- Римский статут международногоуголовногосуда [ 16 серпня 2016 у Wayback Machine.] // на сайті Верховної Ради України
Ця стаття містить , але походження тверджень у ній через практично повну відсутність . (квітень 2018) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z vijskovim zlochinom zlochinom proti vstanovlenogo poryadku nesennya vijskovoyi sluzhbi Voye nnij zlo chin angl war crime svidome grube porushennya zakoniv ta zvichayiv vijni Kitaj 1938 r Riv napovnenij kitajskimi gromadyanami vbitimi yaponskimi soldatami Zbirne ponyattya u mizhnarodnomu pravi sho ob yednuye grupu serjoznih porushen pravil vedennya bojovih dij zakonu vijni ta norm i principiv mizhnarodnogo gumanitarnogo prava sho vchinyayetsya umisno abo cherez grubu neoberezhnist Voyennij zlochin ye odnim z mizhnarodno pravovih zlochiniv zlochiniv za zagalnim mizhnarodnim pravom do yakih takozh nalezhat zlochin genocidu zlochini proti lyudyanosti ta zlochin agresiyi Pravove viznachennya ta istoriya viniknennya terminuBilshist naukovciv dotrimuyutsya dumki sho vpershe cej termin vinik u 2 pol XIX storichchya a same u 1864 roci koli bulo prijnyato Zhenevsku konvenciyu pro polipshennya doli poranenih i hvorih voyiniv v diyuchih armiyah ta ryad inshih dokumentiv sho reglamentuvali pravila vedennya bojovih dij Takozh neobhidno zaznachiti sho vpershe pravila reglamentuvannya ta obmezhennya metodiv vedennya bojovih dij z yavilisya she v III tisyacholitti do n e v Yegipti a nadali i v inshih derzhavah Takim chinom viniknennya ponyattya voyennih zlochiniv pryamo pov yazano iz gumanizaciyeyu vijni shlyahom formuvannya zakoniv ta zvichayiv vijni obmezhennya sposobiv ta metodiv yiyi vedennya cherez zaboronu pevnih vidiv zbroyi ta naboyiv yaki zavdavali nepotribnih strazhdan obmezhennya kola osib ta ob yektiv yaki mogli buti ob yektom napadu Zvertalasya takozh osobliva uvaga na povodzhennya iz samimi vijskovimi osoblivo timi yaki vzhe ne mogli brati uchast u voyennih diyah poloneni poraneni Pershim suchasnim dzherelom mizhnarodnogo gumanitarnogo prava de vkazano na porushennya zakoniv ta zvichayiv vijni yak na diyi sho mayut peresliduvatis u sudovomu poryadku hoch i bez pereliku takih dij stav Versalskij mirnij dogovir 1919 roku yakij zafiksuvav zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni Vidpovidno do statti 228 Dogovoru nimeckij uryad viznav za soyuznimi ta ob yednanimi derzhavami pravo yih vijskovih sudiv na prityagnennya do vidpovidalnosti osib yaki pidozryuyutsya u vchinenni dij sho superechat zakonam ta zvichayam vijni Nastupnim poshtovhom dlya znachnogo rozvitku ponyattya voyennih zlochiniv stala Druga svitova vijna po zavershennyu yakoyi svit vpershe pobachiv sistemu voyennih mizhnarodnih tribunaliv 1945 roku krayinami peremozhcyami bulo inicijovano stvorennya pershogo mizhnarodnogo voyennogo tribunalu v misti Nyurnberg yakij i dav nazvu odnojmennomu procesu nad kerivnikami gitlerivskoyi Nimechchini U statti 6 Statutu Mizhnarodnogo voyennogo tribunalu prijnyatogo 8 serpnya 1945 roku vpershe perelicheno mizhnarodno pravovi zlochini zlochini proti miru voyenni zlochini ta zlochini proti lyudyanosti Voyennim zlochinom vidpovidno do Statutu viznavalos porushennya zakoniv ta zvichayiv vijni taki yak vbivstvo katuvannya chi vzyattya u rabstvo chi dlya inshih cilej civilnogo naselennya okupovanoyi teritoriyi vbivstvo chi katuvannya vijskovopolonenih chi osib yaki znahodyatsya u mori vbivstvo zaruchnikiv pograbuvannya derzhavnoyi chi privatnoyi vlasnosti bezgluzde znishennya mist chi sil rozorennya ne vipravdane vijskovoyu neobhidnistyu ta inshi zlochini Bazuyuchis na polozhennyah Statutu zgodom buli sformulovani tak zvani Nyurnberzki principi vidpovidno do yakih Bud yaka osoba yaka zdijsnila bud yaku diyu sho vidpovidno do mizhnarodnogo prava vvazhayetsya zlochinom nese za taki diyi vidpovidalnist i maye buti pokarana Ta obstavina sho vidpovidno do nacionalnogo prava ne vstanovleno pokarannya za bud yaku diyu sho vidpovidno do mizhnarodnogo prava vvazhayetsya zlochinom ne zvilnyaye osobu yaka jogo vchinila vid vidpovidalnosti za mizhnarodnim pravom Ta obstavina sho bud yaka osoba yaka zdijsnila diyu sho vidpovidno do mizhnarodnogo prava vvazhayetsya zlochinom diyala yak golova derzhavi chi vidpovidalna posadova osoba uryadu ne zvilnyaye taku osobu vid vidpovidalnosti za mizhnarodnim pravom Ta obstavina sho bud yaka osoba diyala na vikonannya nakazu svogo uryadu chi nachalnika ne zvilnyaye taku osobu vid vidpovidalnosti za mizhnarodnim pravom yaksho svidomij vibir buv faktichno dlya neyi mozhlivim Kozhna osoba yaka obvinuvachuyetsya v skoyenni mizhnarodno pravovogo zlochinu maye pravo na spravedlivij rozglyad svoyeyi spravi na pidstavi faktiv ta prava Perelik voyennih zlochinivNajshirshij perelik voyennih zlochiniv navedeno v Statuti Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu dali Rimskij statut sho po suti konsoliduye bilshist aktualnih porushen mizhnarodnogo gumanitarnogo prava zakriplenih nizkoyu mizhnarodnih konvencij ta mizhnarodnim zvichayevim pravom Za dzherelami porushuvanih norm mozhna umovno vidiliti taki tri grupi porushen Grubi porushennya grave breaches Zhenevskih konvencij vid 12 serpnya 1949 roku ta Pershogo dodatkovogo protokolu do Zhenevskih konvencij 1949 roku vid 8 chervnya 1977 roku Inshi serjozni porushennya zakoniv ta zvichayiv vijni sho zastosovuyutsya do mizhnarodnih zbrojnih konfliktiv bazuyuchis na zobov yazannyah peredbachenih Gaazkoyu deklaraciyeyu 1899 roku Postanovami Chetvertoyi Gaazkoyi Konvenciyi 1907 roku Zhenevskim protokolom 1925 roku pro zaboronu zastosuvannya na vijni zadushlivih otrujnih chi inshih podibnih gaziv ta bakteriologichnih zasobiv Gaazkoyi konvenciyi 1954 roku pro zahist kulturnih cinnostej u vipadku zbrojnogo konfliktu ta protokoliv do neyi Konvenciyi pro prava ditini 1989 roku Konvenciyi pro zahist personalu OON ta pov yazanogo z neyu personalu 1994 roku Statutu Mizhnarodnogo kriminalnogo tribunalu po kolishnij Yugoslaviyi Inshi serjozni porushennya zakoniv ta zvichayiv vijni sho zastosovuyutsya do nemizhnarodnih zbrojnih konfliktiv bazuyuchis na polozhennyah chotiroh Zhenevskih konvencij 1949 roku ta Drugogo dodatkovogo protokolu 1977 roku Protokolu 1999 roku do Gaazkoyi konvenciyi 1954 roku pro zahist kulturnih cinnostej u vipadku zbrojnogo konfliktu Konvenciyi pro prava ditini 1989 roku Konvenciyi pro zahist personalu OON ta pov yazanogo z neyu personalu 1994 roku Statutiv Mizhnarodnih tribunaliv po Ruandi ta kolishnij Yugoslaviyi Statutu Specialnogo Sudu po Syera Lione Takim chinom vidpovidno do Rimskogo statutu voyennimi zlochinami ye 1 Grubi porushennya Zhenevskih konvencij vid 12 serpnya 1949 roku a same bud yaki iz diyan proti osib chi majna sho koristuyutsya mizhnarodnim zahistom yaki zastosovuyutsya do mizhnarodnih zbrojnih konfliktiv stattya 8 2 a Rimskogo statutu umisne vbivstvo torturi chi nelyudske povodzhennya vklyuchayuchi biologichni eksperimenti umisne zavdannya silnih strazhdan chi zapodiyannya vazhkih tilesnih ushkodzhen nezakonne bezgluzde ta znachne za obsyagami znishennya chi privlasnennya majna sho ne viklikane voyennoyu neobhidnistyu primushuvannya vijskovopolonenogo chi inshoyi osobi yaka koristuyetsya mizhnarodnim zahistom sluzhiti u zbrojnih silah vorozhoyi storoni umisne pozbavlennya vijskovopolonenogo chi inshoyi osobi yaka koristuyetsya mizhnarodnim zahistom prava na spravedlivij ta zvichajnij sudovij proces nezakonne obmezhennya svobodi vzyattya zaruchnikiv 2 Inshi serjozni porushennya zakoniv ta zvichayiv vijni sho zastosovuyutsya do mizhnarodnih zbrojnih konfliktiv stattya 8 2 b Rimskogo statutu umisnij cilespryamovanij napad na civilne naselennya chi okremih civilnih osib yaki ne berut bezposerednoyi uchasti u voyennih diyah umisnij napad na civilni ob yekti tobto ob yekti yaki ne ye voyennimi cilyami cilespryamovane zavdavannya udariv po personalu ob yektam materialam pidrozdilam chi transportnim zasobam zadiyanim u nadanni gumanitarnoyi dopomogi chi misiyi po pidtrimannyu miru vidpovidno do Statutu OON poki voni mayut pravo na zahist yakim koristuyutsya civilni osobi chi civilni ob yekti za mizhnarodnim pravom zbrojnih konfliktiv umisne zdijsnennya napadu koli vidomo sho takij napad stane prichinoyu vipadkovoyi zagibeli chi travmuvannya civilnih osib chi zavdavatime shkodi yih majnu civilnim ob yektam chi sprichinit zagalnu dovgotrivalu ta serjoznu shkodu navkolishnomu seredovishu sho ne mozhna bude poyasniti konkretnoyu chi ochikuvanoyu voyennoyu perevagoyu vnaslidok takih dij v cilomu napad na nezahisheni ta taki sho ne ye voyennimi cilyami mista sela zhili primishennya chi budivli chi yih obstril iz zastosuvannya bud yakih zasobiv vbivstvo chi poranennya kombatanta yakij sklavshi zbroyu chi ne mayuchi bilshe zasobiv zahistu zdavsya u polon nenalezhne vikoristannya praporu timchasovogo peremir ya abo peregovoriv bilogo praporu nacionalnogo praporu chi vijskovih vidznak ta formi vorozhoyi storoni chi OON a takozh emblem peredbachenih Zhenevskimi konvenciyami sho prizvelo do zagibeli lyudej chi zavdannya yim tyazhkih tilesnih ushkodzhen pryame abo nepryame peremishennya okupacijnoyu derzhavoyu chastini yiyi vlasnogo civilnogo naselennya na okupovanu neyu teritoriyu chi deportaciya abo peremishennya chastini chi vsogo naselennya okupovanoyi teritoriyi yak v mezhah vidpovidnoyi teritoriyi tak i za yiyi mezhi umisne zavdavannya udariv po budivlyah sho mayut religijne osvitnye kulturne naukove chi blagodijne priznachennya istorichnim pam yatkam gospitalyah ta miscyah zoseredzhennya hvorih ta poranenih za umovi sho voni ne ye voyennimi cilyami zavdannya osobam yaki pidporyadkovani vorozhij storoni fizichnih travmuvan chi provedennya nad nimi medichnih chi naukovih eksperimentiv bud yakogo vidu yaki ne vipravdani neobhidnistyu medichnogo stomatologichnogo chi inshogo likuvannya vidpovidnoyi osobi i ne zdijsnyuyutsya v yiyi interesah i yaki sprichinyayut smert chi serjozno zagrozhuyut zdorov yu takoyi osobi chi osib pidstupne vbivstvo chi poranennya osib yaki ye gromadyanami protilezhnoyi storoni konfliktu chi predstavnikami vorozhoyi armiyi zayava pro te sho poshadi nikomu ne bude znishennya abo zahoplennya vorozhogo majna za vinyatkom vipadkiv koli take znishennya abo zahoplennya viklikane voyennoyu neobhidnistyu zayava pro vidminu prizupinennya chi nedopustimist v sudi prav ta pozoviv gromadyan protilezhnoyi storoni primushuvannya gromadyan protilezhnoyi storoni do uchasti u voyennih diyah proti yih vlasnoyi derzhavi navit yaksho voni znahodilis na sluzhbi voyuyuchoyi storoni do pochatku vijni pograbuvannya mista chi naselenogo punktu navit yaksho vin zahoplenij shturmom zastosuvannya otruti chi otruyenoyi zbroyi zastosuvannya zadushlivih otrujnih chi inshih gaziv ta bud yakih analogichnih ridin materialiv chi zasobiv zastosuvannya kul yaki legko rozrivayutsya chi splyushuyetsya v tili lyudini takih yak obolonchati kuli tverda obolonka yakih ne pokrivaye vsyu sercevinu chi maye nadrizi zastosuvannya zbroyi boyepripasiv ta tehniki a takozh vikoristannya takih metodiv vedennya vijni yaki sprichinyayut nadmirni poshkodzhennya chi nepotribni strazhdannya chi mayut ne vibirkovu diyu sho porushuye normi mizhnarodnogo prava zbrojnih konfliktiv za umovi sho taka zbroya boyepripasi tehnika ta metodi vedennya vijni ye zaboronenimi ta zaznacheni u vidpovidnomu dodatku do Statutu shlyahom zasterezhennya iz vrahuvannyam polozhen vikladenih u stattyah 121 ta 123 Statutu zazihannya na lyudsku gidnist v tomu chisli stavlennya sho obrazhaye chi prinizhuye lyudsku gidnist zgvaltuvannya navertannya v seksualne rabstvo primushuvannya do prostituciyi primusova vagitnist v rozuminni punktu 2 f statti 7 primusova sterilizaciya ta bud yaki inshi vidi seksualnogo nasilstva sho ye grubimi porushennyami Zhenevskih konvencij vikoristannya prisutnosti civilnoyi osobi chi inshoyi osobi yaka koristuyetsya mizhnarodnim zahistom dlya zahistu vid voyennih dij pevnih punktiv rajoniv chi zbrojnih sil umisne zavdavannya udariv po budivlyah materialah medichnih zakladah ta transportnih zasobah a takozh personalu yakij vikoristovuyuye vidpovidno do mizhnarodnogo prava vidznaki vstanovleni Zhenevskimi konvenciyami umisne vchinennya dij yaki piddayut civilne naselennya golodu yak sposobu vedennya vijni shlyahom pozbavlennya jogo predmetiv neobhidnih dlya vizhivannya vklyuchayuchi umisne stvorennya zavad dlya dopomogi yak ce peredbacheno Zhenevskimi konvenciyami nabir chi verbuvannya ditej vikom do p yatnadcyati rokiv do skladu nacionalnih zbrojnih sil chi yih vikoristannya dlya aktivnoyi uchasti u zbrojnih diyah 3 U vipadku zbrojnogo konfliktu ne mizhnarodnogo harakteru serjozni porushennya statti 3 spilnoyi dlya chotiroh Zhenevskih konvencij vid 12 serpnya 1949 roku a same bud yaki z navedenih nizhche dij proti osib yaki ne berut aktivnoyi uchasti u voyennih diyah vklyuchayuchi uchasnikiv zbrojnih sil yaki sklali zbroyu ta ne zdatni brati podalshoyi uchasti u voyennih diyah vnaslidok hvorobi poranen zatrimannya chi z bud yakoyi inshoyi prichini stattya 8 2 s Rimskogo statutu nasilstvo nad zhittyam ta osobististyu zokrema vbivstvo bud yakogo vidu zavdannya tilesnih ushkodzhen zhorstke povodzhennya ta torturi prinizhennya lyudskoyi gidnosti zokrema prinizlive ta obrazlive stavlennya vzyattya zaruchnikiv vinesennya viroku ta zdijsnennya pokarannya bez poperednogo vinesennya sudovogo rishennya prijnyatogo zvichajnij sudom iz dotrimannyam vsih procesualnih prav obvinuvachenogo 4 Inshi serjozni porushennya zakoniv ta zvichayiv vijni yaki zastosovuyutsya do zbrojnogo konfliktu ne mizhnarodnogo harakteru stattya 8 2 e Rimskogo statutu umisne cilespryamovane zavdavannya udariv po civilnomu naselennyu a takozh umisnij napad na okremih civilnih osib yaki ne berut bezposerednoyi uchasti u voyennih diyah umisne zavdavannya udariv po budivlyah materialah medichnih zakladah ta transportnih zasobah a takozh personalu yakij vikoristovuye vidpovidno do mizhnarodnogo prava vidznaki vstanovleni Zhenevskimi konvenciyami cilespryamovane zavdavannya udariv po personalu ob yektah materialah pidrozdilah chi transportnih zasobah zadiyanih u nadanni gumanitarnoyi dopomogi chi misiyi po pidtrimannyu miru vidpovidno do Statutu OON poki voni mayut pravo na zahist yakim koristuyutsya civilni osobi chi civilni ob yekti za mizhnarodnim pravom zbrojnih konfliktiv umisne zavdavannya udariv po budivlyah sho mayut religijne osvitnye kulturne naukove chi blagodijne priznachennya istorichnih pam yatkah gospitalyah ta miscyah zoseredzhennya hvorih ta poranenih za umovi sho voni ne ye voyennimi cilyami pograbuvannya mista chi naselenogo punktu navit yaksho vin zahoplenij shturmom zgvaltuvannya navertannya v seksualne rabstvo primushuvannya do prostituciyi primusova vagitnist v rozuminni punktu 2 f statti 7 primusova sterilizaciya ta bud yaki inshi vidi seksualnogo nasilstva sho ye grubimi porushennyami Zhenevskih konvencij nabir chi verbuvannya ditej vikom do p yatnadcyati rokiv do skladu nacionalnih zbrojnih sil chi yih vikoristannya dlya aktivnoyi uchasti v zbrojnih diyah vidannya nakaziv pro peremishennya civilnogo naselennya z prichin pov yazanih z konfliktom yaksho tilki ce ne vimagayetsya zadlya zabezpechennya bezpeki vidpovidnih osib chi krajnya neobhidnist voyennogo harakteru pidstupne vbivstvo chi poranennya kombatanta vorozhoyi storoni zayava pro te sho poshadi nikomu ne bude zavdannya osobam yaki pidporyadkovani vorozhij storoni fizichnih travmuvan chi provedennya nad nimi medichnih chi naukovih eksperimentiv bud yakogo vidu yaki ne vipravdani neobhidnistyu medichnogo stomatologichnogo chi inshogo likuvannya vidpovidnoyi osobi i ne zdijsnyuyutsya v yiyi interesah i yaki sprichinyayut smert chi serjozno zagrozhuyut zdorov yu takoyi osobi chi osib znishennya abo zahoplennya vorozhogo majna za vinyatkom vipadkiv koli take znishennya abo zahoplennya viklikane voyennoyu neobhidnistyu Oznaki voyennih zlochinivDo najgolovnishih oznak voyennih zlochiniv mozhna vidnesti nastupni 1 Ob yektivna storona danih dij vchinyayetsya pid chas ta bezposeredno pov yazana zi zbrojnim konfliktom 2 Vchinennya dij sho vvazhayutsya grubim porushennyam norm mizhnarodnogo gumanitarnogo prava diyi sho vchinyayutsya mayut grubo poturati normi mizhnarodnogo gumanitarnogo prava yaki znajshli svoye vidobrazhennya u Zhenevskih konvenciyah 1949 roku Dodatkovih protokoliv do nih 1977 r Gaazkih konvenciyah 1899 ta 1907 r ta she deyakih NPA sho vstanovlyuyut perelik voyennih zlochiniv a takozh grube porushennya zvichayiv mizhnarodnogo gumanitarnogo prava taki diyi povinni grubo poturati najvazhlivishi principi mizhnarodnogo gumanitarnogo prava taki diyi budut viznavatisya voyennimi zlochinami nezalezhno vid yih naslidkiv 3 Taki diyi za zagalnim pravilom mayut vchinyatisya kombatantami tobto osobami sho volodiyut pravom vesti bojovi diyi vid imeni derzhavi ta upovnovazheni na ce neyu abo osobami yaki volodiyut pravom yim nakazuvati vchinyati pevni diyi 4 Perelik ob yektiv sho mozhut buti cillyu protipravnogo zazihannya zakripleni v normah mizhnarodnogo gumanitarnogo prava ta koristuyutsya jogo zahistom 5 Sub yektivnoyu storonoyu danih protipravnih dij ye umisel chi gruba neoberezhnist Okrim togo voyenni zlochini harakterizuyutsya takimi obov yazkovimi oznakami elementami podiya yaka prizvela do pravoporushennya stalasya u zv yazku chi u konteksti zbrojnogo konfliktu porushnik usvidomlyuvav faktichni obstavini yaki viznachili nayavnist zbrojnogo konfliktu Dlya ocinki nayavnosti zaznachenih vishe oznak ne maye znachennya yuridichna ocinka porushnikom nayavnosti zbrojnogo konfliktu chi viznachennya jogo harakteru yak mizhnarodnogo chi ne mizhnarodnogo tak samo ne maye znachennya usvidomlennya porushnikom faktiv sho viznachili harakter konfliktu yak mizhnarodnij chi ne mizhnarodnij vimagayetsya lishe usvidomlennya porushnikom faktichnih obstavin yaki viznachili nayavnist zbrojnogo konfliktu Sfera zastosuvannyaVoyenni zlochini vidpovidno do Rimskogo statutu podilyayutsya na dvi grupi i zlochini yaki zastosovuyutsya u vipadku zbrojnogo konfliktu mizhnarodnogo harakteru tobto konfliktu de storonami ye derzhavi ta ii zbrojnogo konfliktu ne mizhnarodnogo harakteru tobto konfliktu vseredini odniyeyi derzhavi de storonami konfliktu ye regulyarni vijska zbrojni sili pravoohoronni organi derzhavi z odniyeyi storoni ta organizovani tobto yaki perebuvayut pid centralnim komanduvannyam zbrojni formuvannya z inshoyi storoni Varto zaznachiti sho vidpovidno do Rimskogo statutu stattya 8 2 d f Statutu ti jogo polozhennya yaki stosuyutsya konfliktiv ne mizhnarodnogo harakteru ne zastosovuyutsya do vnutrishnih korotkochasnih zavorushen porushen gromadskogo poryadku chi okremih aktiv nasillya chi inshih analogichnih za prirodoyu podij Takim chinom zaznacheni polozhennya Rimskogo statutu budut zastosovuvatis viklyuchno za umovi trivalogo zbrojnogo konfliktu mizh uryadovimi zbrojnimi ta pravoohoronnimi silami ta organizovanimi zbrojnimi grupami chi mizh takimi grupami Natomist pochinayuchi z drugoyi polovini HH stolittya zbrojni konflikti pochali nabuvati harakteru tak zvanih gibridnih konfliktiv abo gibridnih vijn koli faktichni uchasniki konfliktu oficijno ne deklaruyut sebe ani yak agresor ani yak storona sho oboronyayetsya a dosyagayut svoyih interesiv cherez pryamu abo chastishe nepryamu pidtrimku organizovanih zbrojnih formuvan z protilezhnimi interesami vseredini okremoyi derzhavi U takomu razi vidpovidnij konflikt slid analizuvati v kompleksi vsih mozhlivih aspektiv mizhnarodnogo gumanitarnogo prava a porushennya zakoniv ta zvichayiv vijni yaksho taki mali misce v konteksti kozhnoyi okremo vzyatoyi situaciyi Zastosuvannya ponyattya voyennogo zlochinu svoyeyu chergoyu ne zalezhit vid formalnogo viznannya derzhavoyu na teritoriyi yakoyi vidbuvayetsya zbrojnij konflikt stanu vijni chi inshogo vidu zbrojnogo konfliktu adzhe znachennya mayut same faktichni obstavini ta stan rechej za yakih vidbuvayutsya podiyi yaki ocinyuyutsya z tochki zoru yih mozhlivoyi kvalifikaciyi yak voyennih zlochiniv Neviznachenist shodo harakteru konfliktu yak mizhnarodnogo chi ne mizhnarodnogo harakteru mozhe buti principovoyu zokrema v chastini viznachennya statusu ta poryadku povodzhennya iz polonenimi u takomu konflikti Tak u vipadku konfliktu mizhnarodnogo harakteru poloneni mayut status vijskovopolonenih iz usima garantiyami peredbachenimi mizhnarodnim gumanitarnim pravom yaki vidpovidno za umovi vidsutnosti v yih diyah oznak voyennih zlochiniv ne mozhut prityaguvatis do kriminalnoyi vidpovidalnosti za samij lishe fakt uchasti u takomu konflikti a mozhut lishe utrimuvatisya u poloni do momentu zakinchennya konfliktu abo mozhut buti vidpushenni pid obicyanku ne prijmati podalshoyi u nomu uchasti Natomist za umovi konfliktu ne mizhnarodnogo harakteru uchasniki organizovanih zbrojnih formuvan yaki vistupayut proti uryadovih sil nestimut kriminalnu vidpovidalnist vidpovidno do nacionalnogo zakonodavstva peredbachenu za taki diyi nezakonne povodzhennya zi zbroyeyu zazihannya na zhittya nasilnicka zmina chi povalennya konstitucijnogo ladu tosho Vidpovidalnist za vchinennya voyennih zlochiniv Strok pozovnoyi davnosti vidnosno voyennih zlochinivSogodni mizhnarodne gumanitarne pravo vstanovlyuye ne lishe osobistu a j komandnu vidpovidalnist za voyenni zlochini Komandir pevnogo vijskovogo ob yednannya nese vidpovidalnist za porushennya jogo pidleglimi norm mizhnarodnogo gumanitarnogo prava u tomu vipadku yaksho vin volodiv informaciyeyu pro mozhlivist vchinennya nimi pravoporushen prote ne priklav zusil dlya yih poperedzhennya chi pripinennya zgidno statti 86 I protokolu do Zhenevskih konvencij 1949 roku Na suchasnomu etapi rozvitku mizhnarodnogo prava termin davnosti ne mozhe buti zastosovnim do voyennih zlochiniv ta zlochiniv proti lyudstva ta lyudyanosti sho zakripleno u Konvenciyi OON Pro nezastosuvannya stroku davnosti do voyennih zlochiniv i zlochiniv proti lyudstva vid 1968 roku ta Konvenciyi derzhav uchasnic Radi Yevropi Pro nezastosuvannya strokiv davnosti do zlochiniv proti lyudyanosti ta voyennih zlochiniv Krovoprolitni lokalni konflikti ta podalshe prodovzhennya viyavlennya faktiv genocidu voyennih zlochiniv ta zlochiniv proti lyudyanosti zmusilo mizhnarodnu spilnotu u 1998 roci sklikati u Rimi Diplomatichnu konferenciyu OON z pitan stvorennya postijno diyuchogo mizhnarodnogo kriminalnogo sudu 17 lipnya 1998 roku 120 derzhav pidpisali Rimskij statut yakim peredbachalosya stvorennya takogo organu za yakim bulo u 2002 roci stvoreno nezalezhnu vid OON funkcionuyuchu za rahunok derzhav uchasnic dobrovilnih vneskiv krayin ta blagodijnickih koshtiv Miscem roztashuvannya sudu stala Gaaga Niderlandi Prote bagato krayin sho grayut vazhlivu rol v mizhnarodnih vidnosinah ne pidpisali Kitaj Indiya Indoneziya Pakistan abo ne ratifikuvali napriklad Rosiya SShA Ukrayina jogo Tim ne mensh varto zaznachiti sho u suchasnomu mizhnarodnomu pravi kriminalna vidpovidalnist individiv za voyenni zlochini gruntuyetsya ne lishe na polozhennyah mizhnarodnih dogovoriv peredovsim Rimskij statut ta inshih mizhnarodnih dokumentah statuti MKTYu MKTR ale maye status zvichayevoyi normi sho sklalasya cherez rozpovsyudzhene usvidomlennya yaki same diyi vvazhayutsya nepripustimimi protyagom voyennogo konfliktu Do ostannih mozhna zokrema vidnesti grubi porushennya Zhenevskih konvencij 1949 roku ta Pershogo protokolu Iz cogo viplivaye sho nestacha dogovirnoyi chi zakonodavchoyi bazi sama po sobi ne vnemozhlivlyuye prityagnennya do vidpovidalnosti voyennih zlochinciv hoch i mozhe poroditi serjozni praktichni skladnoshi Kriminalnij kodeks Ukrayini ta voyenni zlochiniUkrayinske zakonodavstvo ne mistit viznachennya ponyattya voyennij zlochin yakij u vzhitku chasto plutayut z vijskovim zlochinom tobto zlochinom proti vstanovlenogo poryadku nesennya vijskovoyi sluzhbi peredbachenim Rozdilom XIX Kriminalnogo kodeksu Ukrayini KKU Popri vidsutnist zakonodavchogo viznachennya voyennih zlochiniv deyaki z tih sho peredbacheni KKU ye same voyennimi a ne vijskovimi zlochinami a same nasilstvo nad naselennyam u rajoni voyennih dij stattya 433 KKU pogane povodzhennya z vijskovopolonenimi stattya 434 KKU nezakonne vikoristannya simvoliki Chervonogo Hresta Chervonogo Pivmisyacya Chervonogo Kristala ta zlovzhivannya nimi stattya 435 KKU maroderstvo stattya 432 KKU Maroderstvo vidpovidno do Kriminalnogo kodeksu Ukrayini maye znachno vuzhche zastosuvannya u porivnyanni iz tim yake jomu nadayut Zhenevski konvenciyi ta vidpovidno Rimskij statut Tak za ukrayinskim zakonom maroderstvo ce vikradennya na poli boyu rechej sho znahodyatsya pri vbitih chi poranenih todi yak vidpovidno do Rimskogo statutu maroderstvo ce zavolodinnya bud yakim majnom bez zgodi jogo vlasnika dlya osobistogo koristuvannya Universalna norma same shodo voyennih zlochiniv mistitsya u Rozdili HH KKU Tak vidpovidno do statti 438 KKU Porushennya zakoniv ta zvichayiv vijni vvazhayetsya zlochinom zhorstoke povodzhennya z vijskovopolonenimi abo civilnim naselennyam vignannya civilnogo naselennya dlya primusovih robit rozgrabuvannya nacionalnih cinnostej na okupovanij teritoriyi zastosuvannya zasobiv vedennya vijni zaboronenih mizhnarodnim pravom inshi porushennya zakoniv ta zvichayiv vijni sho peredbacheni mizhnarodnimi dogovorami zgoda na obov yazkovist yakih nadana Verhovnoyu Radoyu Ukrayini a takozh viddannya nakazu pro vchinennya takih dij Pokarannya za taki diyi peredbachene u viglyadi pozbavlennya voli na strok vid vosmi do dvanadcyati rokiv chastina 1 statti 438 KKU Yaksho taki diyannya buli poyednani z umisnim vbivstvom to zastosovuyetsya pokarannya u viglyadi pozbavlennya voli na strok vid desyati do p yatnadcyati rokiv abo dovichnogo pozbavlennya voli chastina 2 statti 438 KKU Voyenni zlochini v konteksti agresiyi Rosijskoyi Federaciyi proti UkrayiniDiv takozh Katuvannya ta vbivstva vijskovopolonenih pid chas vijni na shodi Ukrayini V umovah trivayuchogo mizhnarodnogo voyennogo konfliktu mizh Rosiyeyu ta Ukrayinoyu sho rozpochavsya z okupaciyi Krimu v berezni 2014 roku ta zgodom buv dopovnenij zbrojnim protistoyannyam mizh ukrayinskimi dobrovolcyami Zbrojnimi silami Ukrayini pidrozdilami Ministerstva vnutrishnih sprav Ukrayini ta Sluzhbi bezpeki Ukrayini z odnogo boku ta rosijskimi ozbroyenimi formuvannyami ta kontrolovanimi Rosiyeyu nezakonnimi ozbroyenimi formuvannyami z inshogo na teritoriyi deyakih rajoniv Doneckoyi ta Luganskih oblastej v tomu chisli mistah Doneck ta Lugansk podiyi i pravoporushennya sho mali misce vprodovzh cogo konfliktu mayut ocinyuvatis kriz prizmu Zhenevskih konvencij ta mizhnarodnogo gumanitarnogo prava dzherelo Okremo slid zaznachiti sho 17 kvitnya 2014 roku Uryad Ukrayini podav zayavu do Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu vidpovidno do statti 12 3 Rimskogo statutu viznavshi yurisdikciyu Sudu shodo jmovirnih zlochiniv skoyenih na teritoriyi Ukrayini protyagom periodu z 21 listopada 2013 roku po 22 lyutogo 2014 roku U kvitni 2014 roku Prokuror Sudu pani Fatu Bensuda vidkrila poperednye vivchennya situaciyi vidpovidno do vstanovlenoyi proceduri a same chi vidpovidaye situaciya v Ukrayini vstanovlenim Rimskim statutom kriteriyam dlya vidkrittya provadzhennya 8 veresnya 2015 roku Uryad Ukrayini podav drugu zayavu viznavshi yurisdikciyu Sudu shodo jmovirnih zlochiniv vchinenih na teritoriyi Ukrayini pochinayuchi vzhe z 20 lyutogo 2014 roku i nadali Takim chinom Prokuror Sudu maye vstanoviti chi poshiryuyetsya yurisdikciya Sudu na podiyi sho mali misce v Ukrayini protyagom vkazanogo periodu ta chi ye sered takih podij taki sho mozhut kvalifikuvatis yak zlochini vidpovidno do Rimskogo statutu Pid chas pandemiyi koronavirusnoyi hvorobi buli viyavleni masovi prihovuvannya zamovchuvannya i vikrivlennya informaciyi pro poshirennya koronavirusu z boku okupacijnoyi vladi LNR faktiv zahvoryuvannya lyudej na COVID 19 na timchasovo okupovanij teritoriyi Dani fakti buli kvalifikovani prokuraturoyu za statteyu 438 porushennya zakoniv ta zvichayiv vijni Kriminalnogo kodeksu Ukrayini Voyenni zlochini sho mali najbilshij rozgolos Ubivstvo p yatidesyatnikiv u Slov yansku Ubivstvo Volodimira Ribaka Ubivstvo Stepana Chubenka Zbittya Boeing 777 bilya Donecka Obstrili Mariupolya 24 sichnya 2015 Obstrili Kramatorska 10 lyutogo 2015 Obstril zupinki Dongirmash u Donecku Terakt pid Volnovahoyu 13 sichnya 2015 Vbivstvo vijskovogo medika Mikoli Ilina i naruga nad tilom zagiblogo Voyenni zlochini pid chas vijni Rosiyi proti Ukrayini okremo pidriv Kahovskoyi GESDiv takozhZhenevski konvenciyi pro zahist zhertv vijni Mizhnarodnij kriminalnij sudPrimitkiValeriya Snyezhnaya Advokat advokatskogo obedineniya Uniminds Repeckij V M Ponyattya ta oznaki voyennih zlochiniv V M Repeckij V M Lisik Almanah mezhdunarodnogo prava V M Repeckij V M Lisik Odesa Feniks 2009 S 120 125 Rezhim dostupu do resursu http intlawalmanac net v1 14 pdf zakon4 rada gov ua Arhiv originalu za 16 serpnya 2016 Procitovano 27 chervnya 2016 zakon5 rada gov ua Arhiv originalu za 16 serpnya 2016 Procitovano 27 chervnya 2016 Arhiv originalu za 9 kvitnya 2020 Procitovano 4 kvitnya 2020 MaterialiRepeckij V M Lisik V M Ponyattya ta oznaki voyennih zlochiniv 11 serpnya 2016 u Wayback Machine Derzhava ta regioni naukovo virobnichij zhurnal 2009 Kuchevska S P Voyenni zlochini u Statuti Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu i zlochini proti vstanovlenogo poryadku nesennya vijskovoyi sluzhbi u Kriminalnomu kodeksi Ukrayini pitannya vidpovidnosti Forum prava 2007 3 S 142 146 Stolyarskij O V Vijskovi zlochini yak zagroza miru ta bezpeci lyudstva osnovni konceptualni mizhnarodno pravovi pitannya Naukovij visnik Hersonskogo derzhavnogo universitetu 2014 6 Katerina Tolokolnikova Terminologiya Mizhnarodnogo gumanitarnogo prava najbilsh poshireni pomilki zhurnalistiv 13 kvitnya 2016 u Wayback Machine Media Sapiens 2016 Abakumova V I Do problemi implementaciyi Ukrayinoyu norm mizhnarodnogo prava pro vijskovi zlochini Porivnyalno analitichne pravo 2014 6 S 374 376 LiteraturaM M Gnatovskij Zlochini voyenni Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 1 760s ISBN 966 316 039 X M M Gnatovskij Zlochinci voyenni Ukrayinska diplomatichna enciklopediya O V Zadorozhnij Stroku davnosti nezastosuvannya Ukrayinska diplomatichna enciklopediya u 2 t red kol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 M Ya 812 s ISBN 966 316 045 4 Nasilstvo nad naselennyam v rajoni voyennih dij Velika ukrayinska yuridichna enciklopediya U 20 t T 17 Kriminalne pravo V Ya Tacij vidp red ta in 2017 S 536 ISBN 978 966 937 261 1 Piddubna M V Ob yekt voyennih zlochiniv u kriminalnomu pravi Ukrayini Universitetski naukovi zapiski 2017 62 C 110 122 PosilannyaVoyenni zlochinci 6 serpnya 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 2004 ISBN 966 749 200 1 Porushennya zakoniv ta zvichayiv vijni 7 kvitnya 2017 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2002 T 4 N P 720 s ISBN 966 7492 04 4 Konvenciya pro nezastosuvannya stroku davnosti do voyennih zlochiniv i zlochiniv proti lyudstva 1968 18 listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6 Konvenciya pro zahist civilnogo naselennya pid chas vijni vid 12 serpnya 1949 roku 16 serpnya 2016 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Dodatkovij protokol do Zhenevskih konvencij vid 12 serpnya 1949 roku sho stosuyetsya zahistu zhertv mizhnarodnih zbrojnih konfliktiv Protokol I vid 8 chervnya 1977 roku 16 serpnya 2016 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Konvenciya o neprimenimosti sroka davnosti k voennym prestupleniyam i prestupleniyam protiv chelovechestva ot 26 noyabrya 1968 goda 1 lyutogo 2013 u Wayback Machine na sajti Organizaciyi Ob yednanih Nacij Rimskij statut mezhdunarodnogougolovnogosuda 16 serpnya 2016 u Wayback Machine na sajti Verhovnoyi Radi UkrayiniCya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti kviten 2018