Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Португальське вторгнення 1811 року (ісп. Invasión portuguesa de 1811), або Перша сісплатинська кампанія (порт. Primeira campanha cisplatina) — бойові дії на території сучасної держави Уругвай і прилеглих землях, що відбувалися в 1811—1812 роках. Учасниками були Сполученого королівства Португалії, Бразилії і Алгарве й іспанські роялісти з одного боку, і сили колишніх іспанських колоній у Південній Америці — з іншого.
| Португальсько-бразильське вторгнення в Східну смугу | |
| Місце розташування | Східна смуга |
|---|---|
| Час/дата початку | 23 липня 1811 |
| Час/дата закінчення | 17 липня 1812 |
 Португальсько-бразильське вторгнення в Східну смугу у Вікісховищі | |
Передісторія
Тордесільяський договір надав Португалії право на території в Південній Америці. Оскільки на місцевості важко було визначити, де саме проходить визначена договором лінія розмежування між португальськими та іспанськими володіннями, то португальці селилися й на захід від відведеної їм договором зони, що призвело до суперечок з Іспанією щодо ряду територій. Однією з таких зон став район між річкою Уругвай і Атлантичним океаном (т. зв. «Східна смуга»), де португальці 1680 року заснували Колонія-дель-Сакраменто. Для захисту своїх володінь у цьому регіоні Іспанія 1751 року заснувала губернаторство Монтевідео, а 1777 року підписано договір у Сан-Ільдефонсо, за яким Східна смуга закріплювалася за Іспанією.
1801 року за умовами Бадахоського договору Португалія отримала Східні місії. Втеча 1807 року португальської королівської сім'ї в Бразилію під час Наполеонівських воєн підштовхнула португальський експансіонізм у напрямку Ла-Плати. Коли 1810 року Наполеон змусив іспанську королівську сім'ю зректися престолу, у португальців виник амбітний план: замість того, щоб претендувати тільки на східну смугу, вони запропонували віцекоролівству Ріо-де-ла-Плата визнати своїм монархом іспанську інфанту Карлоту, заміжню за спадкоємцем іспанського престолу Жуаном. Однак цей план провалився.
1810 року, коли стало відомо про те, що Наполеон змусив іспанського короля відректися від престолу, сталася Травнева революція, і владу в Буенос-Айресі взяла в свої руки [es]. Монтевідео стало оплотом роялістів, і Регентська рада проголосила його новою столицею віцекоролівства Ріо-де-ла-Плата, а Еліо — новим віцекоролем. Сили антироялістів під командуванням Мануеля Бельграно перетнули річку Уругвай і зробили своєю штаб-квартирою Мерседес. 12 лютого 1811 року Еліо оголосив про початок бойових дій проти Буенос-Айреса, але 27 лютого 1811 року частина його сил під командуванням Артігаса повстала і розвернула зброю, приєднавшись до військ Бельграно. 20 березня 1811 року Еліо видав декларацію, в якій пригрозив португальською інтервенцією в разі, якщо йому не вдасться придушити повстання. 18 травня 1811 року Артігас розгромив роялістів у [es], і 21 травня почалася [es]. Не бачачи іншого виходу, Еліо звернувся по допомогу до португальців.
Хід подій
Португальці, готуючись до можливої боротьби за утвердження на троні Ріо-де-ла-Плати інфанти Карлоти, ще з початку 1811 року почали зосереджувати війська в капітанстві Сан-Педро ду Ріо-Гранді-ду-Сул, які отримали назву «Обсерваційної армії», командував військами генерал-капітан [pt]. В міру розвитку ситуації в колишніх іспанських колоніях, де Суза, залишивши невелику кількість військ для захисту Східних місій, зібрав 4 тисячі солдатів до «Армії умиротворення Східної смуги». Отримавши в червні прохання про допомогу від Еліо, він зібрав військову раду, на якій терміном вторгнення було обрано 15 липня.
Спізнившись на два дні, 17 липня португальські війська розпочали переправу через річку Жаґуарон, щоб рушити на південь двома колонами (однією з них командував [es], а іншою — Мануел Маркес ді Суза). 19 липня Діого де Суза видав прокламацію для жителів Східної смуги, в якій проголосив, що португальці прийшли «не для завоювання, а для заспокоєння».
23 липня війська Маркеса де Сузи зайняли Мело, де в період від 27 липня по 12 серпня розташувалася вся «Армія умиротворення». Тим часом Хосе Рондо відправили назустріч португальцям два кавалерійські загони, які забрали всю худобу і коней з маршруту португальського наступу.
Рушивши вперед, португальські війська перетнули річку Себольяті, і 30 серпня вийшли до західного берега озера Лагоа-Мірим, де взяли форт Сан-Мігель і залишили в ньому гарнізон. Діого де Суза кинув 300 кавалеристів до форту Санта-Тереса, який ще 5 травня взяли антироялісти, але гарнізон залишив його ще 2 серпня; жителі міста Санта-Тереса спалили місто і пішли разом з гарнізоном форту. 3 жовтня португальці зайняли Сан-Карлос, а 14 жовтня — Мальдонадо, яке стало штаб-квартирою португальських військ.
В умовах, коли сили антироялістів зазнавали поразок на всіх фронтах, а флот роялістів блокував Буенос-Айрес, Перший тріумвірат, який керував антироялістами, вирішив 23 вересня запропонувати перемир'я. За посередництва британського консула в Ріо-де-Жанейро лорда Стренгфорда 20 жовтня пропозицію було прийнято. За умовами перемир'я припинялася блокада Буенос-Айреса і Монтевідео, португальські й антироялістські війська виводилися на свою територію, а розташовані в Ентре-Ріосі міста Консепсьйон-дель-Уругвай, Гвалегвай і переходили під контроль віцекороля. 21 жовтня угоду ратифікував Еліо, а три дні потому — Тріумвірат.
Виконуючи умови угоди, португальці стали відходити частина — в Бразилію, а частина — в Ентре-Ріос. Значна частина населення Східної смуги пішла на захід, не бажаючи залишатися під владою роялістів і португальців. Артігас і низка інших лідерів не визнавали угоди в принципі, але пішли за більшістю населення; частина сил Артігаса, проте, залишилася на східному березі річки Уругвай. Оскільки, крім основної «Армії умиротворення» на колишню іспанську територію також здійснювали набіги португальські збройні групи з території Східних місій, Артігас розгорнув бойові дії на півночі. Діого де Суза зажадав, щоб умовою виконання угоди про перемир'я був розпуск війська Артігаса; поки цього не виконали, він залишив частину військ у Східній смузі. Гаспар де Вігоде, призначений королівським указом новим губернатором Монтевідео, зажадав від Тріумвірату почати дії проти Артігаса. 31 січня 1812 року перемир'я було зірвано і бойові дії відновилися.
9 січня 1812 року Артігас уклав антипортугальський союз з Парагвайською хунтою, а в квітні — з провінцією Корріентес. Парагвайські війська стали на захист Коррієнтесу, що дозволило їм побудувати берегові батареї на річці Парагвай для запобігання атаки Асунсьйона силами з Монтевідео.
У квітні 1812 року Тріумвірат поінформував британського консула в Ріо-де-Жанейро лорда Стренгфорда про рішення відправити Діого де Сузі ультиматум з вимогою виведення португальських військ. Артігасу Тріумвірат відправив 20 тисяч песо і війська, командувачем став Мігель Естаніслао Солер.
Діого де Суза мобілізував жителів Ріо-Гранде у віці від 16 до 40 років, що довело чисельність його армії до 5 тисяч осіб, і 16 березня 1812 року висунувся з Мальдональдо на захід. 2 травня «Армія умиротворення» досягла Пайсанду й укріпилася там; під час маршу іспанська роялістська влада організувала постачання португальських військ. Війська Артігаса тим часом форсували річку Уругвай і організовували напади на португальські війська під час маршу. Однак коли Артігас підійшов до Пайсанду, губернатор Буенос-Айреса наказав йому повернутися, оскільки лорду Стренгфорду вдалося домовитися з двором у Ріо-де-Жанейро про виведення португальських військ зі Східної смуги.
Підсумки і наслідки
Завдяки британському посередництву 26 травня 1812 року підписано [es]. Відповідно до третьої його статті, португальські війська повинні були покинути «іспанську територію». Змушуючи португальські війська до відходу, договір не обмежував Сполучені провінції, які змогли знову вчинити активні бойові дії проти Монтевідео, тому губернатор Гаспар де Вігоде попросив лорда Стренгфорда перешкодити ратифікації договору. Спираючись на це, Діого де Суза відмовився виводити португальські війська. Португальці напали на сили Артігаса і захопили велику кількість коней. Однак 10 червня Діого де Суза отримав прямий наказ короля, і 13 червня розпочалося виведення португальських військ із території Східної смуги. У серпні-вересні всі португальські сили повернулися на територію Бразилії.
Уряд Буенос-Айреса спробував домовитися з урядом Монтевідео, але в Монтевідео наполягали на визнанні верховної влади іспанської регентської ради, і тому війна між іспанськими роялістами і антироялістами відновилася.
Див. також
| Ця стаття не містить . (жовтень 2020) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Portugalske vtorgnennya 1811 roku isp Invasion portuguesa de 1811 abo Persha sisplatinska kampaniya port Primeira campanha cisplatina bojovi diyi na teritoriyi suchasnoyi derzhavi Urugvaj i prileglih zemlyah sho vidbuvalisya v 1811 1812 rokah Uchasnikami buli Spoluchenogo korolivstva Portugaliyi Braziliyi i Algarve j ispanski royalisti z odnogo boku i sili kolishnih ispanskih kolonij u Pivdennij Americi z inshogo Portugalsko brazilske vtorgnennya v Shidnu smugu Misce roztashuvannyaShidna smuga Chas data pochatku23 lipnya 1811 Chas data zakinchennya17 lipnya 1812 Portugalsko brazilske vtorgnennya v Shidnu smugu u Vikishovishi Bojovi diyi 1811 1814 rokivPeredistoriyaTordesilyaskij dogovir nadav Portugaliyi pravo na teritoriyi v Pivdennij Americi Oskilki na miscevosti vazhko bulo viznachiti de same prohodit viznachena dogovorom liniya rozmezhuvannya mizh portugalskimi ta ispanskimi volodinnyami to portugalci selilisya j na zahid vid vidvedenoyi yim dogovorom zoni sho prizvelo do superechok z Ispaniyeyu shodo ryadu teritorij Odniyeyu z takih zon stav rajon mizh richkoyu Urugvaj i Atlantichnim okeanom t zv Shidna smuga de portugalci 1680 roku zasnuvali Koloniya del Sakramento Dlya zahistu svoyih volodin u comu regioni Ispaniya 1751 roku zasnuvala gubernatorstvo Montevideo a 1777 roku pidpisano dogovir u San Ildefonso za yakim Shidna smuga zakriplyuvalasya za Ispaniyeyu 1801 roku za umovami Badahoskogo dogovoru Portugaliya otrimala Shidni misiyi Vtecha 1807 roku portugalskoyi korolivskoyi sim yi v Braziliyu pid chas Napoleonivskih voyen pidshtovhnula portugalskij ekspansionizm u napryamku La Plati Koli 1810 roku Napoleon zmusiv ispansku korolivsku sim yu zrektisya prestolu u portugalciv vinik ambitnij plan zamist togo shob pretenduvati tilki na shidnu smugu voni zaproponuvali vicekorolivstvu Rio de la Plata viznati svoyim monarhom ispansku infantu Karlotu zamizhnyu za spadkoyemcem ispanskogo prestolu Zhuanom Odnak cej plan provalivsya 1810 roku koli stalo vidomo pro te sho Napoleon zmusiv ispanskogo korolya vidrektisya vid prestolu stalasya Travneva revolyuciya i vladu v Buenos Ajresi vzyala v svoyi ruki es Montevideo stalo oplotom royalistiv i Regentska rada progolosila jogo novoyu stoliceyu vicekorolivstva Rio de la Plata a Elio novim vicekorolem Sili antiroyalistiv pid komanduvannyam Manuelya Belgrano peretnuli richku Urugvaj i zrobili svoyeyu shtab kvartiroyu Mersedes 12 lyutogo 1811 roku Elio ogolosiv pro pochatok bojovih dij proti Buenos Ajresa ale 27 lyutogo 1811 roku chastina jogo sil pid komanduvannyam Artigasa povstala i rozvernula zbroyu priyednavshis do vijsk Belgrano 20 bereznya 1811 roku Elio vidav deklaraciyu v yakij prigroziv portugalskoyu intervenciyeyu v razi yaksho jomu ne vdastsya pridushiti povstannya 18 travnya 1811 roku Artigas rozgromiv royalistiv u es i 21 travnya pochalasya es Ne bachachi inshogo vihodu Elio zvernuvsya po dopomogu do portugalciv Hid podijPortugalci gotuyuchis do mozhlivoyi borotbi za utverdzhennya na troni Rio de la Plati infanti Karloti she z pochatku 1811 roku pochali zoseredzhuvati vijska v kapitanstvi San Pedro du Rio Grandi du Sul yaki otrimali nazvu Observacijnoyi armiyi komanduvav vijskami general kapitan pt V miru rozvitku situaciyi v kolishnih ispanskih koloniyah de Suza zalishivshi neveliku kilkist vijsk dlya zahistu Shidnih misij zibrav 4 tisyachi soldativ do Armiyi umirotvorennya Shidnoyi smugi Otrimavshi v chervni prohannya pro dopomogu vid Elio vin zibrav vijskovu radu na yakij terminom vtorgnennya bulo obrano 15 lipnya Spiznivshis na dva dni 17 lipnya portugalski vijska rozpochali perepravu cherez richku Zhaguaron shob rushiti na pivden dvoma kolonami odniyeyu z nih komanduvav es a inshoyu Manuel Markes di Suza 19 lipnya Diogo de Suza vidav proklamaciyu dlya zhiteliv Shidnoyi smugi v yakij progolosiv sho portugalci prijshli ne dlya zavoyuvannya a dlya zaspokoyennya 23 lipnya vijska Markesa de Suzi zajnyali Melo de v period vid 27 lipnya po 12 serpnya roztashuvalasya vsya Armiya umirotvorennya Tim chasom Hose Rondo vidpravili nazustrich portugalcyam dva kavalerijski zagoni yaki zabrali vsyu hudobu i konej z marshrutu portugalskogo nastupu Rushivshi vpered portugalski vijska peretnuli richku Sebolyati i 30 serpnya vijshli do zahidnogo berega ozera Lagoa Mirim de vzyali fort San Migel i zalishili v nomu garnizon Diogo de Suza kinuv 300 kavaleristiv do fortu Santa Teresa yakij she 5 travnya vzyali antiroyalisti ale garnizon zalishiv jogo she 2 serpnya zhiteli mista Santa Teresa spalili misto i pishli razom z garnizonom fortu 3 zhovtnya portugalci zajnyali San Karlos a 14 zhovtnya Maldonado yake stalo shtab kvartiroyu portugalskih vijsk V umovah koli sili antiroyalistiv zaznavali porazok na vsih frontah a flot royalistiv blokuvav Buenos Ajres Pershij triumvirat yakij keruvav antiroyalistami virishiv 23 veresnya zaproponuvati peremir ya Za poserednictva britanskogo konsula v Rio de Zhanejro lorda Strengforda 20 zhovtnya propoziciyu bulo prijnyato Za umovami peremir ya pripinyalasya blokada Buenos Ajresa i Montevideo portugalski j antiroyalistski vijska vivodilisya na svoyu teritoriyu a roztashovani v Entre Riosi mista Konsepsjon del Urugvaj Gvalegvaj i perehodili pid kontrol vicekorolya 21 zhovtnya ugodu ratifikuvav Elio a tri dni potomu Triumvirat Vikonuyuchi umovi ugodi portugalci stali vidhoditi chastina v Braziliyu a chastina v Entre Rios Znachna chastina naselennya Shidnoyi smugi pishla na zahid ne bazhayuchi zalishatisya pid vladoyu royalistiv i portugalciv Artigas i nizka inshih lideriv ne viznavali ugodi v principi ale pishli za bilshistyu naselennya chastina sil Artigasa prote zalishilasya na shidnomu berezi richki Urugvaj Oskilki krim osnovnoyi Armiyi umirotvorennya na kolishnyu ispansku teritoriyu takozh zdijsnyuvali nabigi portugalski zbrojni grupi z teritoriyi Shidnih misij Artigas rozgornuv bojovi diyi na pivnochi Diogo de Suza zazhadav shob umovoyu vikonannya ugodi pro peremir ya buv rozpusk vijska Artigasa poki cogo ne vikonali vin zalishiv chastinu vijsk u Shidnij smuzi Gaspar de Vigode priznachenij korolivskim ukazom novim gubernatorom Montevideo zazhadav vid Triumviratu pochati diyi proti Artigasa 31 sichnya 1812 roku peremir ya bulo zirvano i bojovi diyi vidnovilisya 9 sichnya 1812 roku Artigas uklav antiportugalskij soyuz z Paragvajskoyu huntoyu a v kvitni z provinciyeyu Korrientes Paragvajski vijska stali na zahist Korriyentesu sho dozvolilo yim pobuduvati beregovi batareyi na richci Paragvaj dlya zapobigannya ataki Asunsjona silami z Montevideo U kvitni 1812 roku Triumvirat poinformuvav britanskogo konsula v Rio de Zhanejro lorda Strengforda pro rishennya vidpraviti Diogo de Suzi ultimatum z vimogoyu vivedennya portugalskih vijsk Artigasu Triumvirat vidpraviv 20 tisyach peso i vijska komanduvachem stav Migel Estanislao Soler Diogo de Suza mobilizuvav zhiteliv Rio Grande u vici vid 16 do 40 rokiv sho dovelo chiselnist jogo armiyi do 5 tisyach osib i 16 bereznya 1812 roku visunuvsya z Maldonaldo na zahid 2 travnya Armiya umirotvorennya dosyagla Pajsandu j ukripilasya tam pid chas marshu ispanska royalistska vlada organizuvala postachannya portugalskih vijsk Vijska Artigasa tim chasom forsuvali richku Urugvaj i organizovuvali napadi na portugalski vijska pid chas marshu Odnak koli Artigas pidijshov do Pajsandu gubernator Buenos Ajresa nakazav jomu povernutisya oskilki lordu Strengfordu vdalosya domovitisya z dvorom u Rio de Zhanejro pro vivedennya portugalskih vijsk zi Shidnoyi smugi Pidsumki i naslidkiZavdyaki britanskomu poserednictvu 26 travnya 1812 roku pidpisano es Vidpovidno do tretoyi jogo statti portugalski vijska povinni buli pokinuti ispansku teritoriyu Zmushuyuchi portugalski vijska do vidhodu dogovir ne obmezhuvav Spolucheni provinciyi yaki zmogli znovu vchiniti aktivni bojovi diyi proti Montevideo tomu gubernator Gaspar de Vigode poprosiv lorda Strengforda pereshkoditi ratifikaciyi dogovoru Spirayuchis na ce Diogo de Suza vidmovivsya vivoditi portugalski vijska Portugalci napali na sili Artigasa i zahopili veliku kilkist konej Odnak 10 chervnya Diogo de Suza otrimav pryamij nakaz korolya i 13 chervnya rozpochalosya vivedennya portugalskih vijsk iz teritoriyi Shidnoyi smugi U serpni veresni vsi portugalski sili povernulisya na teritoriyu Braziliyi Uryad Buenos Ajresa sprobuvav domovitisya z uryadom Montevideo ale v Montevideo napolyagali na viznanni verhovnoyi vladi ispanskoyi regentskoyi radi i tomu vijna mizh ispanskimi royalistami i antiroyalistami vidnovilasya Div takozhPortugalsko brazilske vtorgnennya v Shidnu smugu 1816 1820 Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2020