«Портрет Цецілії Гварді» (італ. Retrato de Cecilia Guardi Tiepolo) — пастель венеційського художника Лоренцо Тьєполо, що зберігає Музей Венеції 18 століття.
італ. Retrato de Cecilia Guardi Tiepolo | |
---|---|
Творець: | Джованні Баттіста Тьєполо |
Час створення: | 1757 |
Розміри: | 69,5 × 89 см |
Висота: | 67 см |
Ширина: | 54 см |
Матеріал: | пастель |
Жанр: | портрет |
Зберігається: | Італія, Венеція |
Музей: | Музей Венеції 18 століття або Ка'Реццоніко |
Портрет Цецілії Гварді у Вікісховищі |
Особливістю суспільного життя Венеції були тісні зв'язки з морем і флотом, епідемії хвороб, шпиталі (італійською Оспедалє) і купа позашлюбних дітей та сиріт. Так, художник Лоренцо Тьєполо був онуком флотського шкіпера. Сиріт творили як епідемії, що спустошували Венецію неодноразово, так і часті війни чи морські катастрофи. Аби врятувати сиріт та безпритульних дітей і були розроблені закони про шпиталі.
Збереглася фреска художника Бернардино Рочетті (1542—1612) зі сценами життя шпиталю для покинутих дітей. Художник розповідає картиною увесь шлях позашлюбних дітей — ліворуч панель, де залишали небажаних і позашлюбних немовлят, служниць, що вносять немовлят, годують і доглядають в благодійному закладі. Зверху — дві сцени виховання і навчання сиріт під наглядом вчителя-ментора з лозиною для покарань неслухняних. Головне місце — відведене для комісії вельможних патронів закладу(груповий портрет), що відвідали благодійний заклад.
Головна функція шпиталю — лікування хворих та помираючих. Але в Венеції склалася традиція приймати в шпиталі і сиріт та позашлюбних дітей. Потрапляли в Оспедалє і діти дуже бідних родин. Особливо небезпечним було становище зовсім малих дівчат. Оспедалє рятував їх від страждань, суворого світу безпритульних, де їх чекали злидні і проституція, хвороби і рання смерть. Серед дівчаток, що потрапили в один з венеційських Оспедалє, була і Цецилія Гварді, сестра двох венеційських художників. Перебування в Оспедалє мало свої вимоги — це засвоєння якогось ремесла, отримання початкової освіти та вибір життєвого шляху. Для дівчини з Оспедалє було лише три пристойні шляхи — стати довічно працівницею у самому Оспедалє, піти в чорниці або вийти заміж. За чернечого режиму життя в Оспедалє найважчим для дівчини-вихованки було вийти заміж. Але Оспедалє надавав в такому випадку придане. Ще однією особливістю Оспедалє в Венеції було музичне виховання. Обдарованих дівчат навчали грі на музичних інструментах та співу. Музику для вихованок Оспедалє творили найкращі композитори Венеції, серед яких —
- Джованні Легренці (1626—1690)
- Франческо Гаспаріні (1667—1727),
- Нікола Порпора (1686—1766)
- Антоніо Лотті (1667—1740)
- Гассе (?)
- Антоніо Вівальді (1678—1741).
Молода і нестримна в почуттях Цецілія Гварді (1702–1779) витримала в Оспедалє лише декілька років. Романтичні стосунки, що пов'язали її та молодого художника Джамбаттіста, що виконував декоративні роботи в Оспедалє, закінчилися таємною втечею з монастирського закладу. Молоді вінчалися, а з часом художник та колишня вихованка Оспедалє стали батьками десяти дітей. Завдяки наполегливій праці родина не знала злиднів. А немолоду вже пані в мереживі та деяких родинних коштовностях писатиме пастельними фарбами її син — Лоренцо Тьєполо. В літній жінці з утомленим обличчям важко впізнати молоду і нестримну в почуттях Цецілію Гварді. Зате син трохи прикрасив портрет, створивши з бідної колись вихованки сирітського прихистку — поважну, хоча й майже невідому загалу «аристократку».
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Portret Ceciliyi Gvardi ital Retrato de Cecilia Guardi Tiepolo pastel venecijskogo hudozhnika Lorenco Tyepolo sho zberigaye Muzej Veneciyi 18 stolittya Portret Ceciliyi Gvardiital Retrato de Cecilia Guardi TiepoloTvorec Dzhovanni Battista TyepoloChas stvorennya 1757Rozmiri 69 5 89 smVisota 67 smShirina 54 smMaterial pastelZhanr portretZberigayetsya Italiya VeneciyaMuzej Muzej Veneciyi 18 stolittya abo Ka Recconiko Portret Ceciliyi Gvardi u Vikishovishi Osoblivistyu suspilnogo zhittya Veneciyi buli tisni zv yazki z morem i flotom epidemiyi hvorob shpitali italijskoyu Ospedalye i kupa pozashlyubnih ditej ta sirit Tak hudozhnik Lorenco Tyepolo buv onukom flotskogo shkipera Sirit tvorili yak epidemiyi sho spustoshuvali Veneciyu neodnorazovo tak i chasti vijni chi morski katastrofi Abi vryatuvati sirit ta bezpritulnih ditej i buli rozrobleni zakoni pro shpitali Hud Bernardino Rochetti Freska zi scenami zhittya shpitalyu dlya pokinutih ditej Zbereglasya freska hudozhnika Bernardino Rochetti 1542 1612 zi scenami zhittya shpitalyu dlya pokinutih ditej Hudozhnik rozpovidaye kartinoyu uves shlyah pozashlyubnih ditej livoruch panel de zalishali nebazhanih i pozashlyubnih nemovlyat sluzhnic sho vnosyat nemovlyat goduyut i doglyadayut v blagodijnomu zakladi Zverhu dvi sceni vihovannya i navchannya sirit pid naglyadom vchitelya mentora z lozinoyu dlya pokaran nesluhnyanih Golovne misce vidvedene dlya komisiyi velmozhnih patroniv zakladu grupovij portret sho vidvidali blagodijnij zaklad Golovna funkciya shpitalyu likuvannya hvorih ta pomirayuchih Ale v Veneciyi sklalasya tradiciya prijmati v shpitali i sirit ta pozashlyubnih ditej Potraplyali v Ospedalye i diti duzhe bidnih rodin Osoblivo nebezpechnim bulo stanovishe zovsim malih divchat Ospedalye ryatuvav yih vid strazhdan suvorogo svitu bezpritulnih de yih chekali zlidni i prostituciya hvorobi i rannya smert Sered divchatok sho potrapili v odin z venecijskih Ospedalye bula i Ceciliya Gvardi sestra dvoh venecijskih hudozhnikiv Perebuvannya v Ospedalye malo svoyi vimogi ce zasvoyennya yakogos remesla otrimannya pochatkovoyi osviti ta vibir zhittyevogo shlyahu Dlya divchini z Ospedalye bulo lishe tri pristojni shlyahi stati dovichno pracivniceyu u samomu Ospedalye piti v chornici abo vijti zamizh Za chernechogo rezhimu zhittya v Ospedalye najvazhchim dlya divchini vihovanki bulo vijti zamizh Ale Ospedalye nadavav v takomu vipadku pridane She odniyeyu osoblivistyu Ospedalye v Veneciyi bulo muzichne vihovannya Obdarovanih divchat navchali gri na muzichnih instrumentah ta spivu Muziku dlya vihovanok Ospedalye tvorili najkrashi kompozitori Veneciyi sered yakih Dzhovanni Legrenci 1626 1690 Franchesko Gasparini 1667 1727 Nikola Porpora 1686 1766 Antonio Lotti 1667 1740 Gasse Antonio Vivaldi 1678 1741 Moloda i nestrimna v pochuttyah Ceciliya Gvardi 1702 1779 vitrimala v Ospedalye lishe dekilka rokiv Romantichni stosunki sho pov yazali yiyi ta molodogo hudozhnika Dzhambattista sho vikonuvav dekorativni roboti v Ospedalye zakinchilisya tayemnoyu vtecheyu z monastirskogo zakladu Molodi vinchalisya a z chasom hudozhnik ta kolishnya vihovanka Ospedalye stali batkami desyati ditej Zavdyaki napoleglivij praci rodina ne znala zlidniv A nemolodu vzhe pani v merezhivi ta deyakih rodinnih koshtovnostyah pisatime pastelnimi farbami yiyi sin Lorenco Tyepolo V litnij zhinci z utomlenim oblichchyam vazhko vpiznati molodu i nestrimnu v pochuttyah Ceciliyu Gvardi Zate sin trohi prikrasiv portret stvorivshi z bidnoyi kolis vihovanki siritskogo prihistku povazhnu hocha j majzhe nevidomu zagalu aristokratku Div takozhPortal Mistectvo Rokoko Pastel Barokova muzika Cerkva La P yeta Veneciya Dzhovanni Domeniko Tyepolo