Попі́вці — село в Україні, у Золочівському районі Львівської області. Відстань до обласного центру становить 123 км, що проходить автошляхом обласного значення; до колишнього райцентру становить 23 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Броди становить 24 км.
село Попівці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Львівська |
Район | Золочівський |
Громада | Підкамінська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA46040110240035264 |
Облікова картка | Попівці |
Основні дані | |
Засноване | 1515 |
Населення | 477 |
Площа | 2,121 км² |
Густота населення | 224,89 осіб/км² |
Поштовий індекс | 80655 |
Телефонний код | +380 3266 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°57′37″ пн. ш. 25°22′58″ сх. д. / 49.96028° пн. ш. 25.38278° сх. д.Координати: 49°57′37″ пн. ш. 25°22′58″ сх. д. / 49.96028° пн. ш. 25.38278° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 249 м |
Водойми | р. Іква |
Відстань до обласного центру | 123 км |
Відстань до районного центру | 23 км |
Найближча залізнична станція | Броди |
Відстань до залізничної станції | 24 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 80655, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Попівці |
Сільський голова | Кучер Валерій Григорович |
Карта | |
Попівці | |
Попівці | |
Мапа | |
Село було центром Поповецької сільської ради, якій підпорядковано села Попівці, Горбанівка, Дудин, Нем'яч, Шпаки. Населення становить 477 осіб.
Населення
За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в селі мешкало 830 осіб. За мовною ознакою переважає українськомовне населення. В селі поширені прізвища Грех, Войтух, Ковальський, а також Пасічник, Микитюк, Адамчук, Семчина, Дебрівський та інші.
Географія
Попівці розташовані на сході Золочівського району. На північному заході межує з селом Тетильківці, на заході — з с. Горбанівка та з смт Підкамінь, на півдні — з с. Нем'яч, на південному сході — з с. Дудин та на сході — з с. Шпаки.
Топоніми
Попівці умовно поділяютьтся на такі місцевості (місцева назва — «кінці»):
- Бальбів кінець знаходиться обабіч головної дороги (вулиці). При дорозі знаходиться фігура Божої Матері, встановлена тут ще за Польщі. На початку села є також став, де можна бачити диких качок, чаплів, колись водилися навіть бобри.
- Центр або Село — найпрестижніший район села, де розташовані клуб, сільська рада, дитячий садок, магазин. В центрі села встановлено пам'ятник радянському солдату та пам'ятний хрест полеглим за волю України.
- Лісові.
- Сірків кінець.
Історія
Перша письмова згадка про село датується 1515 роком. Дідич села — шляхтич Петро Цебровський — записав його разом з Нем'ячем для утримування заснованого ним домініканського кляштору в сусідньому Підкамені. У 1524 році Каменецький Марцін наказав втопити у поповецькому ставі двох монахів-домініканців з Підкаменя, які боронили проти його волі фундацію монастиря.
1873 року в селі засновано школу з українською мовою навчання.
За радянських часів в селі було створено колгосп «Перемога», основним напрямом якого було рільництво та тваринництво. Також в селі працював цегельний завод та два млини. Діяли восьмирічна школа, бібліотека, сільський клуб на 200 місць.
Церква Пресвятої Трійці
Перша згадка про місцеву одноверху церкву Воскресіння Христового датується 1402 роком, що була споруджена на тому місці, де нині розташована церква Пресвятої Трійці. 1733 року на тому місці попередниці споруджена нова дерев'яна церква. Наприкінці XIX ст. стару церкву було розібрано та у 1893—1894 роках будівничий Пакушевський збудував нову муровану церкву, але під час бойових дій першої світової війни її було зруйновано. По війні місцева громада збудувала тимчасову дерев'яну каплицю, а у 1934—1935 роках на фундаменті мурованої церкви майстер В. Літовінський звів нову дерев'яну будівлю церкви. Можливо, тоді її було освячено на честь Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці. У другій половині 1940-х роках церкву було закрито і лише після її відкриття на початку 1990-х років вона переосвячена на честь Пресвятої Трійці. Нині церква знаходиться в користуванні громади УГКЦ. На схід від церкви розташована мурована стінова дзвіниця з трьома великими дзвонами.
Відомі люди
- отець Теодозій Еффинович — парох села (УГКЦ), посол до Галицького сейму 8-го скликання
- Ярослав Онищук — кандидат історичних наук, доцент кафедри археології, історії стародавнього світу Львівського Національного університету ім. І. Франка, заступник директора комунального підприємства Львівської обласної ради з питань здійснення пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортації та політичних репресій «Доля».
- Володимир Пасічник (1935—2013) — український громадський діяч.
Примітки
- Попівці на сайті ВР України
- . Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 25 січня 2016.
- . Архів оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 1 жовтня 2018.
- Поповецька сільська рада
- Podkamień // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 403. (пол.) (пол.)
- Popowce z Dudyniem… — S. 798.
- Учитель 7липня 1873. с. 53.
- ІМСУ, 1968.
- Попівці Церква Прсв. Тройці 1935
- Чорновол... — С. 112, 132.
Джерела
- Вуйцик В., Івасейко С., Слободян В. Українські церкви Бродівського району. — Львів : Місіонер, 2000. — 192 с.
- Попівці // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 169—170.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 128 с. — (Львівська сотня)
- Popowce z Dudynem // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1887. — Т. VIII. — S. 798. (пол.) (пол.)
Посилання
- Команда КП «Доля». Ярослав Онищук
- У Бродівському районі визначили 8 об'єднань громад
- Поповецька ЗОШ І-ІІ ступенів
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Popivci Popi vci selo v Ukrayini u Zolochivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Vidstan do oblasnogo centru stanovit 123 km sho prohodit avtoshlyahom oblasnogo znachennya do kolishnogo rajcentru stanovit 23 km sho prohodit avtoshlyahom miscevogo znachennya Vidstan do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Brodi stanovit 24 km selo Popivci Krayina Ukrayina Oblast Lvivska Rajon Zolochivskij Gromada Pidkaminska selishna gromada Kod KATOTTG UA46040110240035264 Oblikova kartka Popivci Osnovni dani Zasnovane 1515 Naselennya 477 Plosha 2 121 km Gustota naselennya 224 89 osib km Poshtovij indeks 80655 Telefonnij kod 380 3266 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 57 37 pn sh 25 22 58 sh d 49 96028 pn sh 25 38278 sh d 49 96028 25 38278 Koordinati 49 57 37 pn sh 25 22 58 sh d 49 96028 pn sh 25 38278 sh d 49 96028 25 38278 Serednya visota nad rivnem morya 249 m Vodojmi r Ikva Vidstan do oblasnogo centru 123 km Vidstan do rajonnogo centru 23 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Brodi Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 24 km Misceva vlada Adresa radi 80655 Lvivska obl Brodivskij r n s Popivci Silskij golova Kucher Valerij Grigorovich Karta Popivci Popivci Mapa Selo bulo centrom Popoveckoyi silskoyi radi yakij pidporyadkovano sela Popivci Gorbanivka Dudin Nem yach Shpaki Naselennya stanovit 477 osib NaselennyaZa danimi vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku v seli meshkalo 830 osib Za movnoyu oznakoyu perevazhaye ukrayinskomovne naselennya V seli poshireni prizvisha Greh Vojtuh Kovalskij a takozh Pasichnik Mikityuk Adamchuk Semchina Debrivskij ta inshi GeografiyaPopivci roztashovani na shodi Zolochivskogo rajonu Na pivnichnomu zahodi mezhuye z selom Tetilkivci na zahodi z s Gorbanivka ta z smt Pidkamin na pivdni z s Nem yach na pivdennomu shodi z s Dudin ta na shodi z s Shpaki ToponimiPopivci umovno podilyayuttsya na taki miscevosti misceva nazva kinci Balbiv kinec znahoditsya obabich golovnoyi dorogi vulici Pri dorozi znahoditsya figura Bozhoyi Materi vstanovlena tut she za Polshi Na pochatku sela ye takozh stav de mozhna bachiti dikih kachok chapliv kolis vodilisya navit bobri Centr abo Selo najprestizhnishij rajon sela de roztashovani klub silska rada dityachij sadok magazin V centri sela vstanovleno pam yatnik radyanskomu soldatu ta pam yatnij hrest poleglim za volyu Ukrayini Lisovi Sirkiv kinec IstoriyaPersha pismova zgadka pro selo datuyetsya 1515 rokom Didich sela shlyahtich Petro Cebrovskij zapisav jogo razom z Nem yachem dlya utrimuvannya zasnovanogo nim dominikanskogo klyashtoru v susidnomu Pidkameni U 1524 roci Kameneckij Marcin nakazav vtopiti u popoveckomu stavi dvoh monahiv dominikanciv z Pidkamenya yaki boronili proti jogo voli fundaciyu monastirya 1873 roku v seli zasnovano shkolu z ukrayinskoyu movoyu navchannya Za radyanskih chasiv v seli bulo stvoreno kolgosp Peremoga osnovnim napryamom yakogo bulo rilnictvo ta tvarinnictvo Takozh v seli pracyuvav cegelnij zavod ta dva mlini Diyali vosmirichna shkola biblioteka silskij klub na 200 misc Cerkva Presvyatoyi TrijciPersha zgadka pro miscevu odnoverhu cerkvu Voskresinnya Hristovogo datuyetsya 1402 rokom sho bula sporudzhena na tomu misci de nini roztashovana cerkva Presvyatoyi Trijci 1733 roku na tomu misci poperednici sporudzhena nova derev yana cerkva Naprikinci XIX st staru cerkvu bulo rozibrano ta u 1893 1894 rokah budivnichij Pakushevskij zbuduvav novu murovanu cerkvu ale pid chas bojovih dij pershoyi svitovoyi vijni yiyi bulo zrujnovano Po vijni misceva gromada zbuduvala timchasovu derev yanu kaplicyu a u 1934 1935 rokah na fundamenti murovanoyi cerkvi majster V Litovinskij zviv novu derev yanu budivlyu cerkvi Mozhlivo todi yiyi bulo osvyacheno na chest Neporochnogo Zachattya Presvyatoyi Bogorodici U drugij polovini 1940 h rokah cerkvu bulo zakrito i lishe pislya yiyi vidkrittya na pochatku 1990 h rokiv vona pereosvyachena na chest Presvyatoyi Trijci Nini cerkva znahoditsya v koristuvanni gromadi UGKC Na shid vid cerkvi roztashovana murovana stinova dzvinicya z troma velikimi dzvonami Vidomi lyudiotec Teodozij Effinovich paroh sela UGKC posol do Galickogo sejmu 8 go sklikannya Yaroslav Onishuk kandidat istorichnih nauk docent kafedri arheologiyi istoriyi starodavnogo svitu Lvivskogo Nacionalnogo universitetu im I Franka zastupnik direktora komunalnogo pidpriyemstva Lvivskoyi oblasnoyi radi z pitan zdijsnennya poshuku pohovan uchasnikiv nacionalno vizvolnih zmagan ta zhertv voyen deportaciyi ta politichnih represij Dolya Volodimir Pasichnik 1935 2013 ukrayinskij gromadskij diyach PrimitkiPopivci na sajti VR Ukrayini Arhiv originalu za 2 lyutogo 2016 Procitovano 25 sichnya 2016 Arhiv originalu za 4 kvitnya 2018 Procitovano 1 zhovtnya 2018 Popovecka silska rada Podkamien Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 403 pol pol Popowce z Dudyniem S 798 Uchitel 7lipnya 1873 s 53 IMSU 1968 Popivci Cerkva Prsv Trojci 1935 Chornovol S 112 132 DzherelaVujcik V Ivasejko S Slobodyan V Ukrayinski cerkvi Brodivskogo rajonu Lviv Misioner 2000 192 s Popivci Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR U 26 t Lvivska oblast Malanchuk V Yu golova redkolegiyi Gnidyuk M Ya Dudikevich B K Ivasyuta M K Krip yakevich I P Ogonovskij V P Oleksyuk M M Paster P I vidpovidalnij sekretar redkolegiyi Siseckij A G Smishko M Yu Chelak P P Chugajov V P Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1968 S 169 170 Chornovol I 199 deputativ Galickogo Sejmu Lviv Triada plyus 2010 128 s Lvivska sotnya Popowce z Dudynem Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1887 T VIII S 798 pol pol PosilannyaKomanda KP Dolya Yaroslav Onishuk U Brodivskomu rajoni viznachili 8 ob yednan gromad Popovecka ZOSh I II stupeniv Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi