Помилка психолога - це неформальна помилка, яка виникає, коли спостерігач припускає, що його або її суб'єктивний досвід відображає справжню природу події. Помилку назвав Вільям Джеймс у 19 столітті:
Велика пастка психолога — це плутання його власної точки зору з [en], про який він робить свою доповідь. Надалі я буду називати це «помилкою психолога» per excellence.
Альтернативні твердження про помилку
Деякі джерела констатують помилку психолога так, ніби мова йде про двох «людей» — спостерігача і спостережуваного — а не про одного спостерігача і факт. Наприклад,
Помилка психолога, помилка, до якої особливо схильний психолог, коли він читає в розумі, який він досліджує, те, що є істинним для нього самого; особливо читання у нижчих розумах того, що вірно для вищих.
Небезпека, якої слід уникати, відома як «помилка психолога». Це пов’язано з тим, що експериментатор схильний припускати, що суб’єкт буде реагувати на стимул або наказ так само, як він сам реагував би на обставини.
У цій альтернативній формі помилка описується як специфічна форма стереотипу «схожий на мене»: для простоти робиться припущення про те, що невідомо про іншу людину, використовуючи речі, які спостерігач знає про себе. Така упередженість змушує спостерігача припускати знання чи навички, або їх відсутність, якими володіє інша людина. Наприклад, «Я (або всі, кого я знаю, чи більшість людей, яких я знаю) не дуже багато знаю про хімію. Тому я можу припустити, що ця інша людина дуже мало знає про хімію». Це припущення може бути вірним у будь-якій кількості конкретних випадків, що робить індуктивне міркування, засноване на цьому припущенні, переконливим, але не застосовується в загальному випадку (є багато людей, які дуже обізнані в галузі хімії), і тому дедуктивне міркування на основі цього припущення може бути недійсним.
Ці альтернативні твердження, однак, не збігаються з тим, що Вільям Джеймс охарактеризував, коли назвав помилку.
Див. також
Примітки
- William James, Principles of Psychology volume I. chapter vii. p. 196, 1890.
- [en], Dictionary of Philosophy and Psychology volume II. p. 382/2, 1902.
- British Journal of Psychology. XXI. p. 243, 1931.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pomilka psihologa ce neformalna pomilka yaka vinikaye koli sposterigach pripuskaye sho jogo abo yiyi sub yektivnij dosvid vidobrazhaye spravzhnyu prirodu podiyi Pomilku nazvav Vilyam Dzhejms u 19 stolitti Velika pastka psihologa ce plutannya jogo vlasnoyi tochki zoru z en pro yakij vin robit svoyu dopovid Nadali ya budu nazivati ce pomilkoyu psihologa per excellence Alternativni tverdzhennya pro pomilkuDeyaki dzherela konstatuyut pomilku psihologa tak nibi mova jde pro dvoh lyudej sposterigacha i sposterezhuvanogo a ne pro odnogo sposterigacha i fakt Napriklad Pomilka psihologa pomilka do yakoyi osoblivo shilnij psiholog koli vin chitaye v rozumi yakij vin doslidzhuye te sho ye istinnim dlya nogo samogo osoblivo chitannya u nizhchih rozumah togo sho virno dlya vishih Nebezpeka yakoyi slid unikati vidoma yak pomilka psihologa Ce pov yazano z tim sho eksperimentator shilnij pripuskati sho sub yekt bude reaguvati na stimul abo nakaz tak samo yak vin sam reaguvav bi na obstavini U cij alternativnij formi pomilka opisuyetsya yak specifichna forma stereotipu shozhij na mene dlya prostoti robitsya pripushennya pro te sho nevidomo pro inshu lyudinu vikoristovuyuchi rechi yaki sposterigach znaye pro sebe Taka uperedzhenist zmushuye sposterigacha pripuskati znannya chi navichki abo yih vidsutnist yakimi volodiye insha lyudina Napriklad Ya abo vsi kogo ya znayu chi bilshist lyudej yakih ya znayu ne duzhe bagato znayu pro himiyu Tomu ya mozhu pripustiti sho cya insha lyudina duzhe malo znaye pro himiyu Ce pripushennya mozhe buti virnim u bud yakij kilkosti konkretnih vipadkiv sho robit induktivne mirkuvannya zasnovane na comu pripushenni perekonlivim ale ne zastosovuyetsya v zagalnomu vipadku ye bagato lyudej yaki duzhe obiznani v galuzi himiyi i tomu deduktivne mirkuvannya na osnovi cogo pripushennya mozhe buti nedijsnim Ci alternativni tverdzhennya odnak ne zbigayutsya z tim sho Vilyam Dzhejms oharakterizuvav koli nazvav pomilku Div takozhPomilka prognozuvannya rozumu Pomilka istorikaPrimitkiWilliam James Principles of Psychology volume I chapter vii p 196 1890 en Dictionary of Philosophy and Psychology volume II p 382 2 1902 British Journal of Psychology XXI p 243 1931