Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Східна Померанія (каш. Pòrénkòwô Pòmòrskô; пол. Pomorze Wschodnie; нім. Pommerellen; Гданське Помор'я, Кашубське Помор'я, Помералія) — історична область на півночі Польщі, на березі Балтійського моря та його Гданської затоки.
Історія
Східне Помор'я увійшло до складу Польської держави в середині X століття, в період правління князя Мешка I. При ньому в гирлі річки Вісла було засновано місто Гданськ. Після смерті польського князя Болеслава III Кривоустого (1138) Східне Помор'я поступово відокремилося від решти польських князівств, утворивши самостійну державу з власною династією. У 1294 р. князь Великопольский Пржемислав II приєднав Східне Помор'я до своїх володінь і був проголошений королем Польщі.
Після смерті Пржемислава II почалася боротьба за владу над польським узбережжям між королями Польщі та маркграфами Бранденбурга. Для протидії бранденбурзький загрозі король Владислав I Локетек 1308 року звернувся за допомогою до Тевтонського ордену. Лицарі захопили Гданськ і заснували на цій території власну державу. Таким чином з 1308 Східне Помор'я опинилося під владою Тевтонського ордену. Лише в 1466 р., за Торуньським миром, Східне Помор'я було повернуто Польщі і ввійшло до складу так званої Королівської Пруссії, провінції під владою польського короля.
Після першого поділу Речі Посполитої в 1772 р. більша частина Східного Помор'я дісталася Пруссії. Другий поділ Речі Посполитої приніс Прусському королівству Гданськ. У складі Прусської держави Східне Помор'я утворювало провінцію Західна Пруссія.
1919 — ці території були розділені на три частини — німецьку, польську і вільне місто Данциг. Під час Другої світової війни Німеччина захопила всю територію Східного Помор'я, але в 1945 р. цей регіон знову увійшов до складу Польщі (ПНР).
Географія
Східне Помор'я лежить на . Основна річка регіону — Вісла, що впадає в Гданську затоку. Вздовж узбережжя тягнеться ланцюг невеликих озер.
Найбільші міста (дані на 2004 рік):
- Гданськ (460 тис. чол.)
- Гдиня (253 тис. чол.)
- Тчев (60 тис. чол.)
- Старогард Гданський (48 тис. чол.)
- Хойніце (40 тис. чол.)
- Сопот (40 тис. чол.)
На території Східного Помор'я збереглися представники стародавнього населення польської частини Прибалтійської низовини — кашуби, що говорять власною кашубською мовою.
В даний час Східне Помор'я входить до складу Поморського воєводства Польщі.
Див. також
Посилання
- Ґданське помор'я // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shidna Pomeraniya kash Porenkowo Pomorsko pol Pomorze Wschodnie nim Pommerellen Gdanske Pomor ya Kashubske Pomor ya Pomeraliya istorichna oblast na pivnochi Polshi na berezi Baltijskogo morya ta jogo Gdanskoyi zatoki Shidna Pomeraniya 1125 r Pommerellen im 14 Jahrhundert als Teil des deutscher Schulatlas von 1905 IstoriyaShidne Pomor ya uvijshlo do skladu Polskoyi derzhavi v seredini X stolittya v period pravlinnya knyazya Meshka I Pri nomu v girli richki Visla bulo zasnovano misto Gdansk Pislya smerti polskogo knyazya Boleslava III Krivoustogo 1138 Shidne Pomor ya postupovo vidokremilosya vid reshti polskih knyazivstv utvorivshi samostijnu derzhavu z vlasnoyu dinastiyeyu U 1294 r knyaz Velikopolskij Przhemislav II priyednav Shidne Pomor ya do svoyih volodin i buv progoloshenij korolem Polshi Pislya smerti Przhemislava II pochalasya borotba za vladu nad polskim uzberezhzhyam mizh korolyami Polshi ta markgrafami Brandenburga Dlya protidiyi brandenburzkij zagrozi korol Vladislav I Loketek 1308 roku zvernuvsya za dopomogoyu do Tevtonskogo ordenu Licari zahopili Gdansk i zasnuvali na cij teritoriyi vlasnu derzhavu Takim chinom z 1308 Shidne Pomor ya opinilosya pid vladoyu Tevtonskogo ordenu Lishe v 1466 r za Torunskim mirom Shidne Pomor ya bulo povernuto Polshi i vvijshlo do skladu tak zvanoyi Korolivskoyi Prussiyi provinciyi pid vladoyu polskogo korolya Pislya pershogo podilu Rechi Pospolitoyi v 1772 r bilsha chastina Shidnogo Pomor ya distalasya Prussiyi Drugij podil Rechi Pospolitoyi prinis Prusskomu korolivstvu Gdansk U skladi Prusskoyi derzhavi Shidne Pomor ya utvoryuvalo provinciyu Zahidna Prussiya 1919 ci teritoriyi buli rozdileni na tri chastini nimecku polsku i vilne misto Dancig Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Nimechchina zahopila vsyu teritoriyu Shidnogo Pomor ya ale v 1945 r cej region znovu uvijshov do skladu Polshi PNR GeografiyaShidne Pomor ya lezhit na Osnovna richka regionu Visla sho vpadaye v Gdansku zatoku Vzdovzh uzberezhzhya tyagnetsya lancyug nevelikih ozer Najbilshi mista dani na 2004 rik Gdansk 460 tis chol Gdinya 253 tis chol Tchev 60 tis chol Starogard Gdanskij 48 tis chol Hojnice 40 tis chol Sopot 40 tis chol Na teritoriyi Shidnogo Pomor ya zbereglisya predstavniki starodavnogo naselennya polskoyi chastini Pribaltijskoyi nizovini kashubi sho govoryat vlasnoyu kashubskoyu movoyu V danij chas Shidne Pomor ya vhodit do skladu Pomorskogo voyevodstva Polshi Div takozhPomeraniya Zahidna Pomeraniya Pomorske voyevodstvo Gdanska Pomeraniya KashubshinaPosilannyaGdanske pomor ya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006