Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Полікарпов Геннадій Григорович | |
|---|---|
| Народився | 16 серпня 1929 d, d, d, РСФРР, СРСР |
| Помер | 11 серпня 2012 (82 роки) Севастополь, Україна |
| Країна |  СРСР Україна |
| Діяльність | біолог |
| Alma mater | Саратовський університет |
| Галузь | радіобіологія, гідробіологія |
| Заклад | Інститут біології південних морів імені О. О. Ковалевського НАН України |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | Доктор біологічних наук |
| Членство | НАН України |
| Відомий завдяки: | заснуванню морської радіоекології |
| Нагороди |        |
Поліка́рпов Генна́дій Григо́рович (16 серпня 1929, с. Велика Глушиця — 11 серпня 2012, Севастополь) — український вчений у галузі радіобіології та гідробіології моря, засновник морської радіоекології. Доктор біологічних наук (1964), професор (1968). Академік Національної академії наук України (1990). Заслужений діяч науки і техніки України (1998), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2007)
Біографія
Геннадій Григорович Полікарпов народився 16 серпня 1929 року в с. Велика Глушиця Великоглушицького району Куйбишевської області РСФРР (зараз — Самарська область Росії).
У 1952 році закінчив біолого-ґрунтовий факультет Саратовського державного університету (спеціальність — зоолог). У 1953–1956 роках навчався в аспірантурі. У 1957 році захистив кандидатську дисертацію на тему «Особливості реакції радіаційної післядії», у 1964 році — докторську (тема «Проблеми морської радіоекології»).
У 1956 році почав працювати на Севастопольській біологічній станції ім. Ковалевського (зараз — Інститут біології південних морів імені О. О. Ковалевського НАН України), пізніше став старшим науковим співробітником (1962). У 1963 році був призначений завідувачем відділу радіобіології (пізніше — відділ радіаційної та хімічної біології), який очолював до 1991 року. Був головним науковим співробітником інституту. У 1968 році отримав звання професора.
У 1970 році Г. Г. Полікарпов разом із колегами заснував відділ радіоекології при Інституті океанології в Гавані (Куба). Був активним учасником та організатором багатьох міжнародних симпозіумів, експедиції, нарад та комісії з проблем радіохемоекології моря.
У 1975–1979 роках працював у Міжнародній лабораторії морської радіоактивності МАГАТЕ в Монако, очолюючи секцію Дослідження навколишнього середовища. З 1970-х по 1984 роки був експертом від СРСР на багатьох засіданнях комісії Міжнародної Морської Організації та МАГАТЕ у Відні з проблеми дампінгу твердих радіоактивних відходів у глибини океанів та відкритих морів. У 1984 році було підписано Мораторій на такий дампінг.
У 1989–1995 роках Г. Г. Полікарпов обіймав посаду віце-президента Міжнародного Консультативного комітету із Захисту Морів, у 1991–1994 та 1999–2000 роках — посаду віце-президента Міжнародного Союзу Радіоекологів, у 1994–1997 роках був Президентом Європейського відділення цього Союзу.
Був членом редколегій чи редакційних рад багатьох українських та закордонних наукових видань: «Гідробіологічний журнал» та «Морський екологічний журнал» (Україна), «Радиационная биология. Радиоэкология» та «Биология моря» (Росія), «Journal of Environmental Radioactivity» (Велика Британія), «Marine Ecology — Progress Series» (Німеччина), «Radioecology» (Словаччина), «Turkish Journal of Marine Sciences» (Туреччина).
У 1967 році став членом-кореспондентом АН УРСР зі спеціальності «Гідробіологія моря», у 1990 році був обраний академіком НАН України зі спеціальності «Радіобіологія». Також був членом Ради Кримського наукового центру НАН України, дійсним членом Кримської Академії наук, членом Наукової ради РФ з радіобіології та член її бюро, дійсним членом Міжнародного Союзу Радіоекологів (МСР), координатором МСР по СНД та членом Ради МСР, постійним членом Міжнародного інституту Екології (секція морської екології), віце-президентом Міжнародного Союзу Екоетики.
Наукова діяльність
Г. Г. Полікарпов широко відомий як піонер та засновник морської радіоекології. Розробив принципи радіаційної та хімічної екології, морської молісмології, концептуальну модель впливу ядерних та неядерних забруднень на морські екосистеми. Зробив значний внесок у розвиток захисту біосфери від забруднень, екологічної етики, гідробіології моря. Розвинув новий напрямок в екології — еквідозиметричну оцінку впливу на біоту радіаційних, хімічних та інших факторів.
Працюючи на Севастопольській біологічній станції, Г. Г. Полікарпов створив та очолив першу в СРСР (і серед всіх країн чорноморського узбережжя) морську радіобіологічну лабораторію, яка згодом перетворилася на відділ радіаційної та хімічної біології, ставши одним з найбільших міжнародно-визнаних радіоекологічних центрів. Одним із здобутків відділу стала вдала протидія планам західних країн використовувати Чорне море як могильник для ядерних відходів та аргументований протест проти проведення випробувань ядерної зброї у відкритих середовищах. Певною мірою ці дії посприяли підписанню ядерними державами у 1963 році Московської Угоди про заборону випробувань ядерної зброї в атмосфері, космічному просторі та під водою.
Після аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, Г. Г. Полікарпов працював у складі Надзвичайної комісії Президії АН України, очоливши робочу групу з водної радіоекології, яка зробила значний внесок в мінімізацію впливу аварії на Дніпровський каскад водосховищ та рівень забруднення Чорного моря.
На Генеральній асамблеї Міжнародної спілки радіоекології, яка відбулася у 2008 році в Бергені (Норвегія), запропоновані ним зони впливу іонізуючого випромінювання на екосистемному рівні було прийнято називати «зонами Полікарпова», а саму концепцію відображено в новій редакції рекомендацій Міжнародної Комісії з проблеми радіаційного захисту щодо радіаційної безпеки людини і біосфери.
Є автором та співавтором понад 900 публікацій, його книги перекладені на кілька іноземних мов. Підготував 4 доктори наук та 34 кандидатів.
Наукові праці
- Полікарпов Г. Г. Радіоекологія морських організмів // Під ред. В. П. Шведова. — М.: Атоміздат, 1964. — 295 с.
- Polikarpov G.G. Radioecology of aquatic organisms // Eds. V. Schultz & A.W. Klement, Jr. — Amsterdam: North Holland Publ. Co.; New-York: Reinhold Book Div., 1966. — 314 p.
- Полікарпов Г. Г. та ін. Молісмологія Чорного моря // Під ред. Г. Г. Полікарпова. — К.: Наук. думка, 1992. — 304 с.
- Polikarpov G.G. // Radiat. Prot. Dosimetry. — 1998. — Vol. 75, № 1. — P. 181—185. Polikarpov G.G. et al. / Journ. The Black Sea / Mediterranean Environment. — 2006. — Vol. 12, № 2. — P. 129–153.
- Полікарпов Г. Г. та ін. Радіоекологічний відгук Чорного моря на Чорнобильську аварію // Під ред. Г. Г. Полікарпова і В. М. Єгорова. — Севастополь: ЕКОСІ-Гідрофізика, 2008. — 667 с.
Нагороди
- Медаль «За доблесний труд» (1970)
- Орден «Знак Пошани» (1971)
- Пам'ятна срібна медаль ООН «Використання атомної енергії у мирних цілях» (1977)
- Почесна Грамота Президії Верховної Ради УРСР (1979)
- Почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України» (1986)
- Грамота Президії Верховної Ради УРСР «За самовіддану роботу з ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції та усунення її наслідків» (1986)
- Грамота Радянського комітету по програмі ЮНЕСКО «Людина і Біосфера» (1987)
- Диплом і пам'ятна медаль ім. професора Н. В. Тимофеєва-Ресовського Медичного радіологічного центру Російської АМН, Росія (1995)
- Почесна Грамота Президії НАН України та ЦК профспілок НАН України (1996)
- Відзнака НАН України «За наукові досягнення» (2008)
- Нагорода і Золота медаль В. І. Вернадського Міжнародної Спілки радіоекології, Берген, Норвегія (2008)
- Орден «За заслуги» III ступеня (2009)
- Відзнака Верховної Ради України «20 років Національної Комісії з радіаційного захисту населення України» (2011)
- Подяка Прем'єр-міністра України «За значний особистий Внесок у виконання робіт з ліквідації наслідків Чорнобильської аварії та радіоактивного забруднення навколишнього природного середовища, виявлені при цьому мужність и високий професіоналізм» (2011)
- Грамота Відділення Загальної біології НАН України «За звитяжну працю та вагомий внесок у розвиток гідробіологічної науки» (2011)
Джерела
- https://archive.today/20121222115409/www.nbuv.gov.ua/people/polikarpov.html
- http://ibss.nas.gov.ua/?p=1475
- 80-річчя академіка НАН України Г.Г. ПОЛІКАРПОВА (PDF). Вісник НАН України, №8. 2009. Архів (PDF) оригіналу за 14 серпня 2013. Процитовано 19 жовтня 2012.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. [1] [ 20 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Картка співробітника на сайті ІБМП НАНУ (онлайн-версія [2][недоступне посилання з червня 2019])
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
portret Batko Posada partiya Diti vijskove zvannya Mati Druzhina Polikarpov Gennadij GrigorovichNarodivsya16 serpnya 1929 1929 08 16 d d d RSFRR SRSRPomer11 serpnya 2012 2012 08 11 82 roki Sevastopol UkrayinaKrayina SRSR UkrayinaDiyalnistbiologAlma materSaratovskij universitetGaluzradiobiologiya gidrobiologiyaZakladInstitut biologiyi pivdennih moriv imeni O O Kovalevskogo NAN UkrayiniVchene zvannyaprofesorNaukovij stupinDoktor biologichnih naukChlenstvoNAN UkrayiniVidomij zavdyaki zasnuvannyu morskoyi radioekologiyiNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Polikarpov Polika rpov Genna dij Grigo rovich 16 serpnya 1929 s Velika Glushicya 11 serpnya 2012 Sevastopol ukrayinskij vchenij u galuzi radiobiologiyi ta gidrobiologiyi morya zasnovnik morskoyi radioekologiyi Doktor biologichnih nauk 1964 profesor 1968 Akademik Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini 1990 Zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini 1998 laureat Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 2007 BiografiyaGennadij Grigorovich Polikarpov narodivsya 16 serpnya 1929 roku v s Velika Glushicya Velikoglushickogo rajonu Kujbishevskoyi oblasti RSFRR zaraz Samarska oblast Rosiyi U 1952 roci zakinchiv biologo gruntovij fakultet Saratovskogo derzhavnogo universitetu specialnist zoolog U 1953 1956 rokah navchavsya v aspiranturi U 1957 roci zahistiv kandidatsku disertaciyu na temu Osoblivosti reakciyi radiacijnoyi pislyadiyi u 1964 roci doktorsku tema Problemi morskoyi radioekologiyi U 1956 roci pochav pracyuvati na Sevastopolskij biologichnij stanciyi im Kovalevskogo zaraz Institut biologiyi pivdennih moriv imeni O O Kovalevskogo NAN Ukrayini piznishe stav starshim naukovim spivrobitnikom 1962 U 1963 roci buv priznachenij zaviduvachem viddilu radiobiologiyi piznishe viddil radiacijnoyi ta himichnoyi biologiyi yakij ocholyuvav do 1991 roku Buv golovnim naukovim spivrobitnikom institutu U 1968 roci otrimav zvannya profesora U 1970 roci G G Polikarpov razom iz kolegami zasnuvav viddil radioekologiyi pri Instituti okeanologiyi v Gavani Kuba Buv aktivnim uchasnikom ta organizatorom bagatoh mizhnarodnih simpoziumiv ekspediciyi narad ta komisiyi z problem radiohemoekologiyi morya U 1975 1979 rokah pracyuvav u Mizhnarodnij laboratoriyi morskoyi radioaktivnosti MAGATE v Monako ocholyuyuchi sekciyu Doslidzhennya navkolishnogo seredovisha Z 1970 h po 1984 roki buv ekspertom vid SRSR na bagatoh zasidannyah komisiyi Mizhnarodnoyi Morskoyi Organizaciyi ta MAGATE u Vidni z problemi dampingu tverdih radioaktivnih vidhodiv u glibini okeaniv ta vidkritih moriv U 1984 roci bulo pidpisano Moratorij na takij damping U 1989 1995 rokah G G Polikarpov obijmav posadu vice prezidenta Mizhnarodnogo Konsultativnogo komitetu iz Zahistu Moriv u 1991 1994 ta 1999 2000 rokah posadu vice prezidenta Mizhnarodnogo Soyuzu Radioekologiv u 1994 1997 rokah buv Prezidentom Yevropejskogo viddilennya cogo Soyuzu Buv chlenom redkolegij chi redakcijnih rad bagatoh ukrayinskih ta zakordonnih naukovih vidan Gidrobiologichnij zhurnal ta Morskij ekologichnij zhurnal Ukrayina Radiacionnaya biologiya Radioekologiya ta Biologiya morya Rosiya Journal of Environmental Radioactivity Velika Britaniya Marine Ecology Progress Series Nimechchina Radioecology Slovachchina Turkish Journal of Marine Sciences Turechchina U 1967 roci stav chlenom korespondentom AN URSR zi specialnosti Gidrobiologiya morya u 1990 roci buv obranij akademikom NAN Ukrayini zi specialnosti Radiobiologiya Takozh buv chlenom Radi Krimskogo naukovogo centru NAN Ukrayini dijsnim chlenom Krimskoyi Akademiyi nauk chlenom Naukovoyi radi RF z radiobiologiyi ta chlen yiyi byuro dijsnim chlenom Mizhnarodnogo Soyuzu Radioekologiv MSR koordinatorom MSR po SND ta chlenom Radi MSR postijnim chlenom Mizhnarodnogo institutu Ekologiyi sekciya morskoyi ekologiyi vice prezidentom Mizhnarodnogo Soyuzu Ekoetiki Pomer 11 serpnya 2012 roku Naukova diyalnistG G Polikarpov shiroko vidomij yak pioner ta zasnovnik morskoyi radioekologiyi Rozrobiv principi radiacijnoyi ta himichnoyi ekologiyi morskoyi molismologiyi konceptualnu model vplivu yadernih ta neyadernih zabrudnen na morski ekosistemi Zrobiv znachnij vnesok u rozvitok zahistu biosferi vid zabrudnen ekologichnoyi etiki gidrobiologiyi morya Rozvinuv novij napryamok v ekologiyi ekvidozimetrichnu ocinku vplivu na biotu radiacijnih himichnih ta inshih faktoriv Pracyuyuchi na Sevastopolskij biologichnij stanciyi G G Polikarpov stvoriv ta ocholiv pershu v SRSR i sered vsih krayin chornomorskogo uzberezhzhya morsku radiobiologichnu laboratoriyu yaka zgodom peretvorilasya na viddil radiacijnoyi ta himichnoyi biologiyi stavshi odnim z najbilshih mizhnarodno viznanih radioekologichnih centriv Odnim iz zdobutkiv viddilu stala vdala protidiya planam zahidnih krayin vikoristovuvati Chorne more yak mogilnik dlya yadernih vidhodiv ta argumentovanij protest proti provedennya viprobuvan yadernoyi zbroyi u vidkritih seredovishah Pevnoyu miroyu ci diyi pospriyali pidpisannyu yadernimi derzhavami u 1963 roci Moskovskoyi Ugodi pro zaboronu viprobuvan yadernoyi zbroyi v atmosferi kosmichnomu prostori ta pid vodoyu Pislya avariyi na Chornobilskij AES u 1986 roci G G Polikarpov pracyuvav u skladi Nadzvichajnoyi komisiyi Prezidiyi AN Ukrayini ocholivshi robochu grupu z vodnoyi radioekologiyi yaka zrobila znachnij vnesok v minimizaciyu vplivu avariyi na Dniprovskij kaskad vodoshovish ta riven zabrudnennya Chornogo morya Na Generalnij asambleyi Mizhnarodnoyi spilki radioekologiyi yaka vidbulasya u 2008 roci v Bergeni Norvegiya zaproponovani nim zoni vplivu ionizuyuchogo viprominyuvannya na ekosistemnomu rivni bulo prijnyato nazivati zonami Polikarpova a samu koncepciyu vidobrazheno v novij redakciyi rekomendacij Mizhnarodnoyi Komisiyi z problemi radiacijnogo zahistu shodo radiacijnoyi bezpeki lyudini i biosferi Ye avtorom ta spivavtorom ponad 900 publikacij jogo knigi perekladeni na kilka inozemnih mov Pidgotuvav 4 doktori nauk ta 34 kandidativ Naukovi praci Polikarpov G G Radioekologiya morskih organizmiv Pid red V P Shvedova M Atomizdat 1964 295 s Polikarpov G G Radioecology of aquatic organisms Eds V Schultz amp A W Klement Jr Amsterdam North Holland Publ Co New York Reinhold Book Div 1966 314 p Polikarpov G G ta in Molismologiya Chornogo morya Pid red G G Polikarpova K Nauk dumka 1992 304 s Polikarpov G G Radiat Prot Dosimetry 1998 Vol 75 1 P 181 185 Polikarpov G G et al Journ The Black Sea Mediterranean Environment 2006 Vol 12 2 P 129 153 Polikarpov G G ta in Radioekologichnij vidguk Chornogo morya na Chornobilsku avariyu Pid red G G Polikarpova i V M Yegorova Sevastopol EKOSI Gidrofizika 2008 667 s NagorodiMedal Za doblesnij trud 1970 Orden Znak Poshani 1971 Pam yatna sribna medal OON Vikoristannya atomnoyi energiyi u mirnih cilyah 1977 Pochesna Gramota Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 1979 Pochesne zvannya Zasluzhenij diyach nauki i tehniki Ukrayini 1986 Gramota Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Za samoviddanu robotu z likvidaciyi avariyi na Chornobilskij atomnij elektrostanciyi ta usunennya yiyi naslidkiv 1986 Gramota Radyanskogo komitetu po programi YuNESKO Lyudina i Biosfera 1987 Diplom i pam yatna medal im profesora N V Timofeyeva Resovskogo Medichnogo radiologichnogo centru Rosijskoyi AMN Rosiya 1995 Pochesna Gramota Prezidiyi NAN Ukrayini ta CK profspilok NAN Ukrayini 1996 Vidznaka NAN Ukrayini Za naukovi dosyagnennya 2008 Nagoroda i Zolota medal V I Vernadskogo Mizhnarodnoyi Spilki radioekologiyi Bergen Norvegiya 2008 Orden Za zaslugi III stupenya 2009 Vidznaka Verhovnoyi Radi Ukrayini 20 rokiv Nacionalnoyi Komisiyi z radiacijnogo zahistu naselennya Ukrayini 2011 Podyaka Prem yer ministra Ukrayini Za znachnij osobistij Vnesok u vikonannya robit z likvidaciyi naslidkiv Chornobilskoyi avariyi ta radioaktivnogo zabrudnennya navkolishnogo prirodnogo seredovisha viyavleni pri comu muzhnist i visokij profesionalizm 2011 Gramota Viddilennya Zagalnoyi biologiyi NAN Ukrayini Za zvityazhnu pracyu ta vagomij vnesok u rozvitok gidrobiologichnoyi nauki 2011 Dzherelahttps archive today 20121222115409 www nbuv gov ua people polikarpov html http ibss nas gov ua p 1475 80 richchya akademika NAN Ukrayini G G POLIKARPOVA PDF Visnik NAN Ukrayini 8 2009 Arhiv PDF originalu za 14 serpnya 2013 Procitovano 19 zhovtnya 2012 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 1 20 listopada 2016 u Wayback Machine Kartka spivrobitnika na sajti IBMP NANU onlajn versiya 2 nedostupne posilannya z chervnya 2019