По лівіні ловий спи рт ПВС водорозчинний Полівініловий спиртІдентифікаториНомер CAS 9002 89 5Номер EINECS 618 340 9DrugB

По́лівіні́ловий спи́рт (ПВС) — водорозчинний .

Полівініловий спирт


Ідентифікатори
Номер CAS	9002-89-5
Номер EINECS	618-340-9
DrugBank	11060
KEGG	C00980
Назва MeSH	D02.033.750, D02.455.326.271.884.533.532, D05.750.716.721.616, D25.720.716.721.616 і J01.637.051.720.716.721.616
ChEBI	17246
RTECS	TR8100000
SMILES
InChI
Властивості
Молекулярна формула	(C₂H₄O)_n
Густина	1,19—1,31 г/см³
Т_пл	200 °C
Т_кип	228 °C
Небезпеки
ЛД₅₀	14,700 мг/кг (миші)
MSDS	External MSDS
NFPA 704	0 1 0
Температура спалаху	79,44 °C
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа)

Примітки картки

Властивості і використання

Білий порошок, густина 1,2-1,3²⁰. Розчинний у воді при нагріванні. ПВС-плівка володіє жиростійкістю, газопроникністю. Використовується у виробництві полівінілацеталей, водорозчинних плівок, в тому числі для ковбас і інших мясних продуктів. Спеціальні марки ПВС використовують як плазмозамінник, а також у парфумерно-косметичній промисловості. Використовується для виготовлення клеїв, мазей і емульсій. В желеподібному стані служить для пломбування, а також для покриття опіків. Оброблений формальдегідом водонепроникний застосовувався у 1988 році для вживлень.

Полівініловий спирт містить сильно полярні групи (С(О)СН₃,–ОН). Попри те, що елементарними ланками полівінілового спирту є молекули вінілового спирту, його синтез безпосередньою полімеризацією неможливий через нестійкість мономеру. Натомість його отримують з полівінілацетату.

Джерела

ПОЛІВІНІЛОВИЙ СПИРТ //Фармацевтична енциклопедія

Примітки

Шефтель В.О. Вредные вещества в пластмассах. - М.: Химия, 1991. — 574 с.
Гупало О.П. Високомолекулярні сполуки / О.П. Гупало, Н.М. Ватаманюк. – К. : Вид-во НМКВО. – 1993. – 243 с
Химическая энциклопедия словарь. – М. : Изд-во "Советская энциклопедия". – 1990. – Т. 1. – 623.

Це незавершена стаття про органічну сполуку.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[Шефтель-1] Шефтель В.О. Вредные вещества в пластмассах. - М.: Химия, 1991. — 574 с.

[2] Гупало О.П. Високомолекулярні сполуки / О.П. Гупало, Н.М. Ватаманюк. – К. : Вид-во НМКВО. – 1993. – 243 с

[3] Химическая энциклопедия словарь. – М. : Изд-во "Советская энциклопедия". – 1990. – Т. 1. – 623.