Польсько-угорська шабля — це тип шаблі, що сформувався у XVI–XVII столітті в Угорщині під східним впливом. З другої половини XVI ст. ці шаблі набули характерних рис: верхів’я дещо збільшене, нахилене вперед, сплющене, мигдалеподібної форми; гарда у вигляді хрестовини з дуже довгими кільйонами; руків’я конічної форми; клинок слабо викривлений, в останній третині утворює велику єлмань.
Історія
Шаблі у мадярів з'явилися ще в IX ст.. Проте починаючи з X ст. Угорщина розвивалася в європейському руслі й прийняла за основну клинкову зброю європейські мечі, хоч і шаблі не припинились виготовлятися. В XVI ст., після завоювання османами Угорщини, на цій території знову основною клинковою зброєю стала шабля. Тоді й виник угорський тип шаблі. Внаслідок впливу османського зброярства, цей тип отримав довгий клинок з масивною двоклинковою єлманню. Окрім того, місцевої інтерпретації зазнало османське верхів'я-ковпачок, що на угорських теренах набуло мигдалеподібної форми. Проте довгі кільйони (вуса) угорських шабель були успадковані від угорських мечів, а шипи були результатом трансформації у західноєвропейському стилі східного перехрестя. Таким чином в угорських шаблях поєдналися угорські та османські зброярські мотиви.
В Польщі угорські шаблі поширилися за часів правління угорсько-польського короля Стефана Баторія (р. п. 1576–1586). У Польщі цей різновид отримав свої особливості. Таким чином утворився польсько-угорський тип шаблі. Дослідники відзначають, що ці шаблі також поділяються на 4 підтипи. У ВКЛ угорські шаблі поширилися раніше, приблизно на початку XVI ст..
Галерея
Польсько-угорські шаблі можемо бачити на наступних іконографічних джерелах:
- Гравюра Богдана Хмельницького, на якій він тримає свою шаблю польсько-угорського типу.
- Портрет Криштофа Збаразького, де є його польсько-угорська шабля.
- Портрет Олександра Острозького, де є його польсько-угорська шабля.
- Портрет Михайла Миклашевського, де є його польсько-угорська шабля.
-
- Портрет Петра Дорошенка, на якому є його польсько-угорська шабля.
Примітки
- Тоїчкін, 2007, С. 49
- Квасневич, 2005, С. 23
- Тоїчкін, 2013, С. 89
- Квасневич, 2005, С. 24
- Бохан, 2003, С. 36
Джерела
- Тоїчкін Д. В. Угорський та польсько-угорський типи шаблі // Клинкова зброя козацької старшини XVI — першої половини ХІХ ст.: проблеми атрибуції та класифікації. — К. : Ін-т історії України НАНУ, 2013. — С. 87 – 94.
- Тоїчкін Д. В. Козацька шабля XVII-XVIII ст.: історико-зброєзнавче дослідження. — К. : Стилос, 2007.
- Квасневич В. Венгерско-польская сабля // Польские сабли. — СПб. : Атлант, 2005. — С. 23 – 33.
- Свєшніков І. К. Битва під Берестечком. — Л. : Слово, 1992. — 304 с.
- Бохан Ю. М. Шаблі // Зброя вялікага княства Літоўскага 1385–1576. — Мінск : Беларусь, 2003. — С. 35 – 36.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Polsko ugorska shablya ce tip shabli sho sformuvavsya u XVI XVII stolitti v Ugorshini pid shidnim vplivom Z drugoyi polovini XVI st ci shabli nabuli harakternih ris verhiv ya desho zbilshene nahilene vpered splyushene migdalepodibnoyi formi garda u viglyadi hrestovini z duzhe dovgimi kiljonami rukiv ya konichnoyi formi klinok slabo vikrivlenij v ostannij tretini utvoryuye veliku yelman Polsko ugorska shablyaIstoriyaShabli u madyariv z yavilisya she v IX st Prote pochinayuchi z X st Ugorshina rozvivalasya v yevropejskomu rusli j prijnyala za osnovnu klinkovu zbroyu yevropejski mechi hoch i shabli ne pripinilis vigotovlyatisya V XVI st pislya zavoyuvannya osmanami Ugorshini na cij teritoriyi znovu osnovnoyu klinkovoyu zbroyeyu stala shablya Todi j vinik ugorskij tip shabli Vnaslidok vplivu osmanskogo zbroyarstva cej tip otrimav dovgij klinok z masivnoyu dvoklinkovoyu yelmannyu Okrim togo miscevoyi interpretaciyi zaznalo osmanske verhiv ya kovpachok sho na ugorskih terenah nabulo migdalepodibnoyi formi Prote dovgi kiljoni vusa ugorskih shabel buli uspadkovani vid ugorskih mechiv a shipi buli rezultatom transformaciyi u zahidnoyevropejskomu stili shidnogo perehrestya Takim chinom v ugorskih shablyah poyednalisya ugorski ta osmanski zbroyarski motivi V Polshi ugorski shabli poshirilisya za chasiv pravlinnya ugorsko polskogo korolya Stefana Batoriya r p 1576 1586 U Polshi cej riznovid otrimav svoyi osoblivosti Takim chinom utvorivsya polsko ugorskij tip shabli Doslidniki vidznachayut sho ci shabli takozh podilyayutsya na 4 pidtipi U VKL ugorski shabli poshirilisya ranishe priblizno na pochatku XVI st GalereyaPolsko ugorski shabli mozhemo bachiti na nastupnih ikonografichnih dzherelah Gravyura Bogdana Hmelnickogo na yakij vin trimaye svoyu shablyu polsko ugorskogo tipu Portret Krishtofa Zbarazkogo de ye jogo polsko ugorska shablya Portret Oleksandra Ostrozkogo de ye jogo polsko ugorska shablya Portret Mihajla Miklashevskogo de ye jogo polsko ugorska shablya Shlyahtich XVII st z Galichini sho trimaye polsko ugorsku shablyu Portret Petra Doroshenka na yakomu ye jogo polsko ugorska shablya PrimitkiToyichkin 2007 S 49 Kvasnevich 2005 S 23 Toyichkin 2013 S 89 Kvasnevich 2005 S 24 Bohan 2003 S 36DzherelaToyichkin D V Ugorskij ta polsko ugorskij tipi shabli Klinkova zbroya kozackoyi starshini XVI pershoyi polovini HIH st problemi atribuciyi ta klasifikaciyi K In t istoriyi Ukrayini NANU 2013 S 87 94 Toyichkin D V Kozacka shablya XVII XVIII st istoriko zbroyeznavche doslidzhennya K Stilos 2007 Kvasnevich V Vengersko polskaya sablya Polskie sabli SPb Atlant 2005 S 23 33 Svyeshnikov I K Bitva pid Berestechkom L Slovo 1992 304 s Bohan Yu M Shabli Zbroya vyalikaga knyastva Litoyskaga 1385 1576 Minsk Belarus 2003 S 35 36