Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
По́лька (від слова чеськ. půlka, що означає «половина») — парний, також бальний танець чеського походження, з музичним розміром — 2/4, який зародився близько 1830 року в Богемії, а також музичний жанр танцювальної музики, знайомий для всієї Європи та Америки. Полька — швидкий танець, який можна танцювати замкненим колом навколо овалу залу.
| Танець | |
|---|---|
 | |
| Полька | |
| класифікація | народний, побутовий, бальний, парний |
| музика | жанр полька |
| розмір | 2/4 |
| темп | швидкий, 0-0 тактів за хв. |
| походження | Богемія |
| епоха | 1830 рік |
Термін «полька» означає «половинний крок», ця ж назва стосується будь-якого музичного твору написаного в такому ритмі. Особливу популярність танець здобув у другій половині ХІХ та першій половині ХХ століття. Багато-хто вважав його навіть народним танцем, оскільки його танцювали практично всі. Полька залишається популярним жанром народної музики у багатьох європейських та американських країнах. В деяких країнах ця традиція продовжується донині, наприклад, в Україні.
Історія виникнення
Як розповідають, одного разу молодий співак Йозеф Неруда, який давав уроки музики, почув як служниця в будинку його учня наспівувала веселу пісеньку «Дядько Німра купив шимла» (Strýček Nimra koupil šimla) і притупувала в такт ногою.
чеськ. «Strejček Nimra koupil šimla za půl páta tolaru,
přišel domů, popad ženu, tancoval s ní maděru.»
Ця мелодія танцю «мадера» сподобалася 25-річному викладачеві музики, він переробив її для свого оркестру, і вже на ма́сницю 1831 року вона стала окрасою програми на місцевому балу в Брандисі над Лабою (Ельбою).
За іншою версією, усе відбувалося в 1834 році, а пісеньку про Німра склала сама служниця, вона ж придумала і маленькі кроки до мелодії. Є і ще третій варіант, що в серпні 1835 року музикант Неруда побачив селянську дівчину, яка танцювала і весело наспівувала пісню «Дядько Німра …».
Спочатку цей танець називався «німра» або [cs]. Чеський композитор [cs] (1803—1881), який був добрим танцюристом, дещо змінив цей танець, він став швидшим від «німри» і його назвали «полька». За короткий час танець поширювався по селах, поки не дійшов до Праги. Тут, як чеський національний танець, він став дуже популярним і його грали на всіх представницьких балах та значних концертах. Полька також дійшла до Відня, Берліна, Парижа, Петербурга та Нью-Йорка і вищий аристократичний світ незабаром затанцював польку на балах і в салонах.
Полька мала великий і тривалий успіх і дуже вплинула на формування бального репертуару. Танець міцно увійшов до танцювальної творчості багатьох народів. Сьогодні існують польки угорська, німецька, шведська, фінська, польська, і навіть уругвайська, бразильська та канадська. У кожній країні танець має свої особливості: темпераментна молдавська, стримана латиська, весільна українська. Але у всіх танцях залишається незмінне поєднання рухливості та сили чоловічого танцю з кокетливою граціозністю жіночого.
Відомим майстром польок був австрійський композитор Йоганн Штраус Молодший. Танець виконується в швидкому темпі, розмір дві чверті. Найчастіше польки писали: Антонін Дворжак, Сергій Рахманінов, Петро Чайковський, Берджих Сметана.
Світову славу здобула «Модранська полька», один з найвідоміших чеських шлягерів XX століття, музику до якого написав чеський композитор [cs]. У 1934 році Вацлав Земан написав слова пісні «Жаль кохання» на мелодію «Модранської польки». 8 січня 2000 року пісню «Жаль кохання» було оголошено Шлягером століття (Hit století) в однойменному конкурсі [cs].
Знамениті польки
- «Жаль кохання» Rosamunda Яромир Вейвода (чеськ. Jaromir Vejvoda, 1927)
- «Шалений акордеон» Fisarmonica impazzita Мікеле Коріно (італ. Michele Corino, 1950)
- «Хай живе полька» Viva la Polca [it] (італ. Vittorio Mascheroni, 1940)
- «Лелека з Другого Касадея» Cicogna di Secondo Casadei [it] (італ. Aurelio Casadei, 1941)
- «Осінній гумор» Follie d'autunno Італо Салідзато (італ. Italo Salizzato, 2000)
- «Кришталеві намистини» Perles de cristal (Perle di cristallo) [fr] (фр. Georges Hamel, 1919)
- «Грає акордеон» Suona la fisarmonica [it] (італ. Gorni Kramer, 1937)
Примітки
- Українська полька. 1956 youtube.com
- Ансамбль Шумка, Україна: «Концертна полька» youtube.com
- j-vejvoda.cz (чес.)
- Карел Ґотт — Жаль кохання (1978) youtube.com (чес.)
Джерела
- Гуменюк А. Інструментальна музика — Київ: Наукова думка, 1972
Посилання
- Полька // Українська музична енциклопедія. — Київ: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М. Т. Рильського НАН України, 2018. — Том 5: ПАВАНА — «POLIКАРП». — С. 335-336
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Po lka vid slova chesk pulka sho oznachaye polovina parnij takozh balnij tanec cheskogo pohodzhennya z muzichnim rozmirom 2 4 yakij zarodivsya blizko 1830 roku v Bogemiyi a takozh muzichnij zhanr tancyuvalnoyi muziki znajomij dlya vsiyeyi Yevropi ta Ameriki Polka shvidkij tanec yakij mozhna tancyuvati zamknenim kolom navkolo ovalu zalu TanecPolkaklasifikaciyanarodnij pobutovij balnij parnijmuzikazhanr polkarozmir2 4tempshvidkij 0 0 taktiv za hv pohodzhennyaBogemiyaepoha1830 rik U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Polka znachennya Termin polka oznachaye polovinnij krok cya zh nazva stosuyetsya bud yakogo muzichnogo tvoru napisanogo v takomu ritmi Osoblivu populyarnist tanec zdobuv u drugij polovini HIH ta pershij polovini HH stolittya Bagato hto vvazhav jogo navit narodnim tancem oskilki jogo tancyuvali praktichno vsi Polka zalishayetsya populyarnim zhanrom narodnoyi muziki u bagatoh yevropejskih ta amerikanskih krayinah V deyakih krayinah cya tradiciya prodovzhuyetsya donini napriklad v Ukrayini Ritmichna shema polkiIstoriya viniknennyaYak rozpovidayut odnogo razu molodij spivak Jozef Neruda yakij davav uroki muziki pochuv yak sluzhnicya v budinku jogo uchnya naspivuvala veselu pisenku Dyadko Nimra kupiv shimla Strycek Nimra koupil simla i pritupuvala v takt nogoyu chesk Strejcek Nimra koupil simla za pul pata tolaru prisel domu popad zenu tancoval s ni maderu Cya melodiya tancyu madera spodobalasya 25 richnomu vikladachevi muziki vin pererobiv yiyi dlya svogo orkestru i vzhe na ma snicyu 1831 roku vona stala okrasoyu programi na miscevomu balu v Brandisi nad Laboyu Elboyu Tancyuvannya polki v Stokgolmi 1844 rik Za inshoyu versiyeyu use vidbuvalosya v 1834 roci a pisenku pro Nimra sklala sama sluzhnicya vona zh pridumala i malenki kroki do melodiyi Ye i she tretij variant sho v serpni 1835 roku muzikant Neruda pobachiv selyansku divchinu yaka tancyuvala i veselo naspivuvala pisnyu Dyadko Nimra Spochatku cej tanec nazivavsya nimra abo cs Cheskij kompozitor cs 1803 1881 yakij buv dobrim tancyuristom desho zminiv cej tanec vin stav shvidshim vid nimri i jogo nazvali polka Za korotkij chas tanec poshiryuvavsya po selah poki ne dijshov do Pragi Tut yak cheskij nacionalnij tanec vin stav duzhe populyarnim i jogo grali na vsih predstavnickih balah ta znachnih koncertah Polka takozh dijshla do Vidnya Berlina Parizha Peterburga ta Nyu Jorka i vishij aristokratichnij svit nezabarom zatancyuvav polku na balah i v salonah Polka mala velikij i trivalij uspih i duzhe vplinula na formuvannya balnogo repertuaru Tanec micno uvijshov do tancyuvalnoyi tvorchosti bagatoh narodiv Sogodni isnuyut polki ugorska nimecka shvedska finska polska i navit urugvajska brazilska ta kanadska U kozhnij krayini tanec maye svoyi osoblivosti temperamentna moldavska strimana latiska vesilna ukrayinska Ale u vsih tancyah zalishayetsya nezminne poyednannya ruhlivosti ta sili cholovichogo tancyu z koketlivoyu gracioznistyu zhinochogo Vidomim majstrom polok buv avstrijskij kompozitor Jogann Shtraus Molodshij Tanec vikonuyetsya v shvidkomu tempi rozmir dvi chverti Najchastishe polki pisali Antonin Dvorzhak Sergij Rahmaninov Petro Chajkovskij Berdzhih Smetana Muzikanti v Prazi grayut polku Svitovu slavu zdobula Modranska polka odin z najvidomishih cheskih shlyageriv XX stolittya muziku do yakogo napisav cheskij kompozitor cs U 1934 roci Vaclav Zeman napisav slova pisni Zhal kohannya na melodiyu Modranskoyi polki 8 sichnya 2000 roku pisnyu Zhal kohannya bulo ogolosheno Shlyagerom stolittya Hit stoleti v odnojmennomu konkursi cs Znameniti polki Zhal kohannya Rosamunda Yaromir Vejvoda chesk Jaromir Vejvoda 1927 Shalenij akordeon Fisarmonica impazzita Mikele Korino ital Michele Corino 1950 Haj zhive polka Viva la Polca it ital Vittorio Mascheroni 1940 Leleka z Drugogo Kasadeya Cicogna di Secondo Casadei it ital Aurelio Casadei 1941 Osinnij gumor Follie d autunno Italo Salidzato ital Italo Salizzato 2000 Krishtalevi namistini Perles de cristal Perle di cristallo fr fr Georges Hamel 1919 Graye akordeon Suona la fisarmonica it ital Gorni Kramer 1937 PrimitkiUkrayinska polka 1956 youtube com Ansambl Shumka Ukrayina Koncertna polka youtube com j vejvoda cz ches Karel Gott Zhal kohannya 1978 youtube com ches DzherelaGumenyuk A Instrumentalna muzika Kiyiv Naukova dumka 1972PosilannyaPolka Ukrayinska muzichna enciklopediya Kiyiv Institut mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi imeni M T Rilskogo NAN Ukrayini 2018 Tom 5 PAVANA POLIKARP S 335 336