Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Полта́вські підземе́лля — мережа підземних ходів і споруд під історичною частиною Полтави.
Юридичний статус
Полтавські підземелля — підземні ходи, що пролягають в районі Соборної площі, проспекті Віталія Грицаєнка, парку Перемоги, вулиць Стрітенської, Сковороди, Круглої, на території колишнього Полтавського кадетського корпусу, садиби краєзнавчого музею та інших місцях історичної частини міста є археологічними пам'ятками державного значення.
Розташування і походження
За оцінками дослідників, свій початок полтавські підземелля ведуть з часів Давньоруської держави, від природних печер, що використовувалися жителями в давнину як схованки від ворогів. Вважається, що перші капітальні підземні укріплення були споруджені, імовірно, в період, коли Полтавщина входила до складу Великого князівства Литовського — у 1430—1440 роках Олександр Глинський збудував тут укріплення, яке згодом стало складовою частиною Полтавської фортеці.
Під час Великої Північної війни, напередодні облоги Полтави шведами, підземелля були укріплені і розширені. Мережа підземних ходів розповсюджувалася не тільки під фортецею, але виходила до форштадту (з півдня на північ — Сонячний, Петровський парки, провулок Круглий, за територією кадетського корпусу; зі сходу на захід — від сучасної вулиці Пилипа Орлика до вулиці Шевченка).
В ході повоєнної забудови Полтави виявляли підземелля і за межами Старого міста й форштадту: в районі вулиць Європейської і Баяна, на Кобищанах та в інших місцях. Є підземелля й під Монастирською горою.
Історія досліджень
Перші більш-менш детальні дослідження полтавських підземель були проведені археологом-аматором, збирачем старожитностей і нумізматики в 1880—1890 роках. Дослідження Зарицького були обнародувані істориком Василем Євстафійовичем Бучневичем в книзі «Записки про Полтаву і її пам'ятники» (перше видання 1902 року).
До дослідження підземель в контексті вивчення історії Полтави дещо пізніше звертається інший історик і краєзнавець Лев Васильович Падалка. Причому, він згадує не лише підземні спорудження під Полтавою, але й стародавні печери, підземні ходи деяких інших населених пунктів. За описами Падалки, підземелля Полтави являють собою майстерно спорудженої системи лабіринтів, входів, лазів, люків, колодязів для спуску в підземелля. Здебільшого вони знаходилися на глибині 3—6 саженів від поверхні землі. Висота їх була в людський зріст і більше, ширина сягала 2,5—3 метрів. Існували й великі підземні льохи. Входи до підземель були під церковними та іншими фундаментальними спорудами, від яких кількома відгалуженнями вели в різці боки — до іншої церкви, до мурів фортеці, в напрямку річки чи монастиря. Л. В. Падалка дійшов висновку, що хоча за зібраними ним даними не можна навіть приблизно визначити межі поширення підземних ходів у межах Полтави, все ж безсумнівно, якщо судити за кількістю й частотою провалів, найбільше їх проходить у межах Старого міста і Полтавської фортеці XVII—XVIII сторіччя. Але, опираючись на виявлену велику кількість підземель в передмісті, Падалка робив висновок, що Полтава існувала до розорення її татарами в XV—XVI сторіччя і займала значно більшу територію ніж в XVII сторіччі.
Сучасний дослідник полтавських підземель, кандидат історичних наук, заслужений працівник культури України Віра Никанорівна Жук (12.04.1928 — 03.11.2008), опираючись на дослідження архівних матеріалів стверджувала, що підземні ходи, що починалися від церковних та деяких інших старовинних споруд на Івановій горі вели в трьох напрямках: до старовинного укріплення, де зараз знаходиться Біла альтанка, до нинішнього музею-садиби Івана Котляревського та до Спаської церкви, на місці якої до 1704 року знаходилася дерев'яна Преображенська церква. Від останньої, крім ходу до собору, були ходи до мурів фортеці, до нинішньої території вулиці Пилипа Орлика, до Срітенської церкви (по території сучасного Сонячного парку) та в напрямку нинішнього Петровського парку на площі Леніна. Через низинну частину міста від Старого міста ходи вели в бік іншої гори — Монастирської, де в 1650 році за ініціативою полтавського полковника Мартина Пушкаря був споруджений Полтавський Хрестовоздвиженський монастир. З-під монастирського Воздвиженського собору підземні ходи вели у напрямку селища Червоний шлях та до старої частини міста на Івановій горі.
Археологічні знахідки
У полтавських підземеллях знаходили рештки майолікової кераміки, фрагменти глиняного посуду, різноманітні речі, посуд XVII сторіччя. Монети, знайдені під час розкопок полтавських підземелль, належать до різних періодів. Серед них були римські, польські, шведські — в основному окремими монетами. Одного разу був знайдений скарб, що складався із золотих і срібних польських і шведських монет. Російські монети часів Петра І й пізніше знаходили як у скарбах, так і окремо.
Над окремими підземеллями знайдено людські кістки, окремі кістяки, іноді цілі кладовища. Вік поховань, знайдених над підземеллями в Старому місті й за межами фортеці, поблизу неї, досить різноманітний. На думку дослідників, окремі з них відносяться до початку нової ери, інші до IX—XI сторіч, ще інші — до XVII сторіччя.
Сучасний стан
За оцінками, полтавські підземні ходи сьогодні на 90% зруйновані. Ці підземелля — це, як правило, нічим не укріплені ходи на глибині 5—9 метрів. Час і людська діяльність на поверхні зруйнували більшу їх частину. Ті ходи, що досі інколи провалюються у різних частинах міста, досліджувати неможливо — через кожні 5—10 метрів трапляються непрохідні завали. Історичні входи в підземелля (окремий вхід існував поряд із Білою альтанкою, величезними льохами виходили на поверхню одні з останніх шматків цієї пам'ятки ще у 1970-х роках на місці нинішнього ресторану «Іванова Гора») зруйновані або замуровані. Примітні залишки входів у підземелля — ями на хіднику поблизу Площі Конституції . Проходячи поряд, можна спостерігати, що гранітні плити, якими вкрита площа, подекуди просіли: це свого часу і були входи у знамениті підземелля, які встигли дослідити полтавські археологи на початку минулого століття.
Примітки
- Включені в реєстр постановою виконкому Полтавської обласної Ради депутатів трудящих та бюро Полтавського обкому КП(б)У від 9 липня 1946 року «Про затвердження; реєстру пам'ятників культури і старовини по Полтавській області, що підлягають державній охороні»
- Полтавщина:Енциклопедичний довідник, за ред. А. В. Кудрицького., К.: «Українська Енциклопедія», 1992
- Бучневич В. Е. Записки о Полтаве и ее памятниках. — 2-е изд. Исправл. и дополн. С планом Полтавской битвы и достопримечательностями г. Полтавы. — X.: «Издательство САГА», 2008. (Репринтное воспроизв. издания Полтава: Типо-литогр. Губернск. Правл. 1902 г.). (рос.)
- Прошлое Полтавской территории и ея заселение: Исследование и материалы с картами / Л. В. Падалка. — Полтава: Т-во Печатного Дела (Типография быв. И. А. Дохман), 1914 (рос.)
- Сторінки про підземелля Полтави та інших стародавніх міст-фортець Полтавщини. В.Н.Жук. Наш рідний край. — Полтава: Полтавський обласний інститути удосконалення вчителів. Випуск 11. 1991
Джерела
- Сторінки про підземелля Полтави та інших стародавніх міст-фортець Полтавщини. В.Н.Жук. Наш рідний край. — Полтава: Полтавський обласний інститути удосконалення вчителів. Випуск 11. 1991;
- Полтавські підземелля очима дігера. Олександр Згурський. «Полтавщина». 30 січня 2011
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Polta vski pidzeme llya merezha pidzemnih hodiv i sporud pid istorichnoyu chastinoyu Poltavi Shema poltavskoyi forteci z nanesenimi imovirnimi pidzemnimi hodamiYuridichnij statusPoltavski pidzemellya pidzemni hodi sho prolyagayut v rajoni Sobornoyi ploshi prospekti Vitaliya Gricayenka parku Peremogi vulic Stritenskoyi Skovorodi Krugloyi na teritoriyi kolishnogo Poltavskogo kadetskogo korpusu sadibi krayeznavchogo muzeyu ta inshih miscyah istorichnoyi chastini mista ye arheologichnimi pam yatkami derzhavnogo znachennya Roztashuvannya i pohodzhennyaZa ocinkami doslidnikiv svij pochatok poltavski pidzemellya vedut z chasiv Davnoruskoyi derzhavi vid prirodnih pecher sho vikoristovuvalisya zhitelyami v davninu yak shovanki vid vorogiv Vvazhayetsya sho pershi kapitalni pidzemni ukriplennya buli sporudzheni imovirno v period koli Poltavshina vhodila do skladu Velikogo knyazivstva Litovskogo u 1430 1440 rokah Oleksandr Glinskij zbuduvav tut ukriplennya yake zgodom stalo skladovoyu chastinoyu Poltavskoyi forteci Pid chas Velikoyi Pivnichnoyi vijni naperedodni oblogi Poltavi shvedami pidzemellya buli ukripleni i rozshireni Merezha pidzemnih hodiv rozpovsyudzhuvalasya ne tilki pid forteceyu ale vihodila do forshtadtu z pivdnya na pivnich Sonyachnij Petrovskij parki provulok Kruglij za teritoriyeyu kadetskogo korpusu zi shodu na zahid vid suchasnoyi vulici Pilipa Orlika do vulici Shevchenka V hodi povoyennoyi zabudovi Poltavi viyavlyali pidzemellya i za mezhami Starogo mista j forshtadtu v rajoni vulic Yevropejskoyi i Bayana na Kobishanah ta v inshih miscyah Ye pidzemellya j pid Monastirskoyu goroyu Istoriya doslidzhenPershi bilsh mensh detalni doslidzhennya poltavskih pidzemel buli provedeni arheologom amatorom zbirachem starozhitnostej i numizmatiki v 1880 1890 rokah Doslidzhennya Zarickogo buli obnaroduvani istorikom Vasilem Yevstafijovichem Buchnevichem v knizi Zapiski pro Poltavu i yiyi pam yatniki pershe vidannya 1902 roku Do doslidzhennya pidzemel v konteksti vivchennya istoriyi Poltavi desho piznishe zvertayetsya inshij istorik i krayeznavec Lev Vasilovich Padalka Prichomu vin zgaduye ne lishe pidzemni sporudzhennya pid Poltavoyu ale j starodavni pecheri pidzemni hodi deyakih inshih naselenih punktiv Za opisami Padalki pidzemellya Poltavi yavlyayut soboyu majsterno sporudzhenoyi sistemi labirintiv vhodiv laziv lyukiv kolodyaziv dlya spusku v pidzemellya Zdebilshogo voni znahodilisya na glibini 3 6 sazheniv vid poverhni zemli Visota yih bula v lyudskij zrist i bilshe shirina syagala 2 5 3 metriv Isnuvali j veliki pidzemni lohi Vhodi do pidzemel buli pid cerkovnimi ta inshimi fundamentalnimi sporudami vid yakih kilkoma vidgaluzhennyami veli v rizci boki do inshoyi cerkvi do muriv forteci v napryamku richki chi monastirya L V Padalka dijshov visnovku sho hocha za zibranimi nim danimi ne mozhna navit priblizno viznachiti mezhi poshirennya pidzemnih hodiv u mezhah Poltavi vse zh bezsumnivno yaksho suditi za kilkistyu j chastotoyu provaliv najbilshe yih prohodit u mezhah Starogo mista i Poltavskoyi forteci XVII XVIII storichchya Ale opirayuchis na viyavlenu veliku kilkist pidzemel v peredmisti Padalka robiv visnovok sho Poltava isnuvala do rozorennya yiyi tatarami v XV XVI storichchya i zajmala znachno bilshu teritoriyu nizh v XVII storichchi Suchasnij doslidnik poltavskih pidzemel kandidat istorichnih nauk zasluzhenij pracivnik kulturi Ukrayini Vira Nikanorivna Zhuk 12 04 1928 03 11 2008 opirayuchis na doslidzhennya arhivnih materialiv stverdzhuvala sho pidzemni hodi sho pochinalisya vid cerkovnih ta deyakih inshih starovinnih sporud na Ivanovij gori veli v troh napryamkah do starovinnogo ukriplennya de zaraz znahoditsya Bila altanka do ninishnogo muzeyu sadibi Ivana Kotlyarevskogo ta do Spaskoyi cerkvi na misci yakoyi do 1704 roku znahodilasya derev yana Preobrazhenska cerkva Vid ostannoyi krim hodu do soboru buli hodi do muriv forteci do ninishnoyi teritoriyi vulici Pilipa Orlika do Sritenskoyi cerkvi po teritoriyi suchasnogo Sonyachnogo parku ta v napryamku ninishnogo Petrovskogo parku na ploshi Lenina Cherez nizinnu chastinu mista vid Starogo mista hodi veli v bik inshoyi gori Monastirskoyi de v 1650 roci za iniciativoyu poltavskogo polkovnika Martina Pushkarya buv sporudzhenij Poltavskij Hrestovozdvizhenskij monastir Z pid monastirskogo Vozdvizhenskogo soboru pidzemni hodi veli u napryamku selisha Chervonij shlyah ta do staroyi chastini mista na Ivanovij gori Arheologichni znahidkiU poltavskih pidzemellyah znahodili reshtki majolikovoyi keramiki fragmenti glinyanogo posudu riznomanitni rechi posud XVII storichchya Moneti znajdeni pid chas rozkopok poltavskih pidzemell nalezhat do riznih periodiv Sered nih buli rimski polski shvedski v osnovnomu okremimi monetami Odnogo razu buv znajdenij skarb sho skladavsya iz zolotih i sribnih polskih i shvedskih monet Rosijski moneti chasiv Petra I j piznishe znahodili yak u skarbah tak i okremo Nad okremimi pidzemellyami znajdeno lyudski kistki okremi kistyaki inodi cili kladovisha Vik pohovan znajdenih nad pidzemellyami v Staromu misti j za mezhami forteci poblizu neyi dosit riznomanitnij Na dumku doslidnikiv okremi z nih vidnosyatsya do pochatku novoyi eri inshi do IX XI storich she inshi do XVII storichchya Suchasnij stanZa ocinkami poltavski pidzemni hodi sogodni na 90 zrujnovani Ci pidzemellya ce yak pravilo nichim ne ukripleni hodi na glibini 5 9 metriv Chas i lyudska diyalnist na poverhni zrujnuvali bilshu yih chastinu Ti hodi sho dosi inkoli provalyuyutsya u riznih chastinah mista doslidzhuvati nemozhlivo cherez kozhni 5 10 metriv traplyayutsya neprohidni zavali Istorichni vhodi v pidzemellya okremij vhid isnuvav poryad iz Biloyu altankoyu velicheznimi lohami vihodili na poverhnyu odni z ostannih shmatkiv ciyeyi pam yatki she u 1970 h rokah na misci ninishnogo restoranu Ivanova Gora zrujnovani abo zamurovani Primitni zalishki vhodiv u pidzemellya yami na hidniku poblizu Ploshi Konstituciyi Prohodyachi poryad mozhna sposterigati sho granitni pliti yakimi vkrita plosha podekudi prosili ce svogo chasu i buli vhodi u znameniti pidzemellya yaki vstigli dosliditi poltavski arheologi na pochatku minulogo stolittya PrimitkiVklyucheni v reyestr postanovoyu vikonkomu Poltavskoyi oblasnoyi Radi deputativ trudyashih ta byuro Poltavskogo obkomu KP b U vid 9 lipnya 1946 roku Pro zatverdzhennya reyestru pam yatnikiv kulturi i starovini po Poltavskij oblasti sho pidlyagayut derzhavnij ohoroni Poltavshina Enciklopedichnij dovidnik za red A V Kudrickogo K Ukrayinska Enciklopediya 1992 Buchnevich V E Zapiski o Poltave i ee pamyatnikah 2 e izd Ispravl i dopoln S planom Poltavskoj bitvy i dostoprimechatelnostyami g Poltavy X Izdatelstvo SAGA 2008 Reprintnoe vosproizv izdaniya Poltava Tipo litogr Gubernsk Pravl 1902 g ISBN 978 966 2918 67 0 ros Proshloe Poltavskoj territorii i eya zaselenie Issledovanie i materialy s kartami L V Padalka Poltava T vo Pechatnogo Dela Tipografiya byv I A Dohman 1914 ros Storinki pro pidzemellya Poltavi ta inshih starodavnih mist fortec Poltavshini V N Zhuk Nash ridnij kraj Poltava Poltavskij oblasnij instituti udoskonalennya vchiteliv Vipusk 11 1991DzherelaStorinki pro pidzemellya Poltavi ta inshih starodavnih mist fortec Poltavshini V N Zhuk Nash ridnij kraj Poltava Poltavskij oblasnij instituti udoskonalennya vchiteliv Vipusk 11 1991 Poltavski pidzemellya ochima digera Oleksandr Zgurskij Poltavshina 30 sichnya 2011Div takozhPoltavska fortecya