Показник вулканічної експлозивності

Немає цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Індекс вулканічної експлозивності, Індекс вулканічної активності, VEI (англ. Volcanic Explosivity Index) — показник сили експлозії (вибухового виверження) вулкану, розроблений Крістофером Ньюхоллом (C. Newhall), співробітником United States Geological Survey і Стівеном Селфом (S. Self), співробітником Гавайського університету в Маноа у 1982 році.

Зв'язок VEI з об'ємом тефри

Для визначення індексу приймаються до уваги об'єм вивергнутих продуктів, висота хмари виверження та якісні характеристики спостереження (від «помірного» до «мега-колосального»). Шкала визначена з відкритими кінцями, проте найбільше зареєстроване за історію спостережень виверження отримало індекс 8. Індекс 0 надається невибуховим виверженням, при яких виділяється до 10⁴ м³ тефри, а індекс 8 відповідає мега-колосальному виверженню, при якому виділяється 10¹² м³ тефри, а хмара піднімається на висоту 25 км. Збільшення індексу на одиницю відповідає десятикратному збільшенню спостережених критеріїв. Швидкість виверження при VEI=8 може досягати 10⁶ куб.м/сек.

При визначенні індексу попіл, вулканічні бомби, ігнімбрит та інші продукти, пов'язані з викидами в атмосферу, розглядаються однаковими. Одним з недоліків VEI часто називають відсутність врахування виділеної при виверженні енергії. Проте, цей параметр важко визначити навіть для сучасних вивержень і ще важче для доісторичних або неспостережених.

Історично відомі виверження з VEI від 3 до 6 — це виверження вулканів Тамбора (1815), Кракатау (1883), Пінатубо (1991) на Філіппінах.

Вулканічні супервиверження — це виверження вулканів, які в десятки і сотні раз сильніші за історично відомі.

Шкала експлозивності

VEI	Об'єм тефри, м^3	Тип виверження	Характеристика	Висота еруптивної колони, м	Частота	Вплив на тропосферу	Вплив на стратосферу	Приклади	Кількість вивержень
0	< 10,000 м³	Гавайський	Невибуховий	< 100	постійно	майже нема	відсутній	Кілауеа, Пітон-де-ла-Фурнез, Еребус	дуже багато
	> 10,000 м³	Гавайський / Стромболіанський	Слабо вибуховий	100–1000	щоденно	малий	відсутній	(2002), Рауль (2006)	десятки тисяч
	> 0,001 км³	Стромболіанський / Вулканський	Вибуховий	1–5 тисяч	щотижня	посередній	відсутній	Ундзен (1792), (1949), Ґалерас (1993), Синабунг (2010)	3477
	> 0,01 км³	Вулканський / Пелейський	Катастрофічний	3–15 тисяч	раз на кілька місяців	відчутний	можливий	Невадо-дель-Руїс (1985), (1995), (2011)	868
	> 0,1 км³	Пелейський / Плініанський	Катаклізм	10–25 тисяч	≥ 1 року	відчутний	малий	Майон (1814), Монтань-Пеле (1902), Ейяф'ятлайокютль (2010)	278
	> 1,0 км³	Плініанський	Пароксизм	20–35 тисяч	≥ 10 років	значний	відчутній	Везувій (79), Фудзі (1707), Таравера (1886), Сент-Хеленс (1980)	84
	> 10 км³	Плініанський / ультра-Плініанський	Колосальний	> 30 тисяч	≥ 100 років	значний	значний	(c. 1750 BC), Вайнапутіна (1600), Кракатау (1883), Пінатубо (1991)	39
	> 100 км³	ультра-Плініанський	Мегаколосальний	> 40 тисяч	≥ 1,000 років	значний	значний	(c. 5600 BC), Санторіні (c. 1620 BC), Ринджані (1257), Тамбора (1815)	4
	> 1000 км³	Супервулканічний	Апокаліптичний	> 50 тисяч	≥ 10,000 років	значний	значний	Єллоустон (640,000 BC), Тоба (74,000 BC), Оруануї (24,500 BC)	1

Див також

Примітки

1. VEI (Volcanic Explosivity Index), [Архівовано 10 листопада 2011 у Wayback Machine.] Global Volcanism Program [Архівовано 2012-10-24 у Wayback Machine.], Smithsonian National Museum of Natural History Accessed 21 September 2013
2. Число вивержень даного типу за останні 10 000 років за даними Смітсоніанського інституту

Джерела

• VEI glossary entry [Архівовано 27 травня 2010 у Wayback Machine.] from a USGS (англ.)
• Майкл Рампино. Супервулканизм и другие катастрофич [Архівовано 3 січня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)