Пожарський Дмитро

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Пожарський.

Дмитро́ Михайлович Пожа́рський (1 листопада 1578 — 20 квітня 1642) — московитський державний і військовий діяч, князь, боярин (1613). У період польської і шведської інтервенції початку XVII століття 1608—1610 був прибічником Василя Шуйського в його боротьбі проти Лжедмитрія ІІ. Один з організаторів і керівників народного ополчення (разом з Мініним) в 1611—1612 роках. У 1612 році це ополчення під його керівництвом звільнило Москву від поляків. Керував воєнними діями проти поляків у 1613–1618. Його вважають національним героєм Росії.

Пожарський Дмитро Михайлович
рос. Дми́трий Пожа́рский
Ім'я при народженні	рос. Дми́трий Миха́йлович Пожа́рский
Народився	1 листопада 1577^[1]
Помер	20 (30) квітня 1642^[1] (64 роки) Москва, Московське царство
Поховання	^d
Країна	Московське царство
Діяльність	політик, військовослужбовець, державний діяч
Учасник	Повстання Болотникова і Московська битва
Титул	князь
Військове звання	воєвода
Конфесія	православ'я
Мати	^d
Діти	^d, ^d, ^d і Q125992891?
Медіафайли у Вікісховищі

Пожарський Дмитро Михайлович

Життєпис

Після 1612 життя князя складалося таким чином.

У 1613 при вінчанні на царство Михайла Романова, першого царя нової династії, Пожарського нагородили боярством, а під час вінчання він ніс знак царської влади — державу. Як відомо, він витратив близько 30 000 карбованців щоб домогтися престолу, але невдало.

У 1618 взяв активну участь у відбитті походу польського королевича Владислава, що не залишав надій зайняти московський престол.

У 1619 під орудою Пожарського заснували Ямський наказ, а з 1624 по 1628 був керівником Розбійного наказу.

У серпні 1628 призначили воєводою в Новгород. Потім він взяв участь у Смоленській війні й мирних переговорах з поляками, згодом став начальником Московського Судного наказу.

У 1638 був воєводою в Переяславлі-Рязанському.

Помер 20 квітня 1642.

Див. також

• 7979 Пожарський — астероїд, який назвали на честь боярина.

Примітки

1. Зинько М. А. ПОЖАРСКИЙ ДМИТРИЙ МИХАЙЛОВИЧ // Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004. — Т. 26. — С. 577.
   d:Track:Q1768199d:Track:Q649d:Track:Q5061737
2. Белинский, Виссарион (15 травня 2022). Письма (1841–1848). Litres. Процитовано 25 травня 2023.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () (рос.)
3. Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — . (англ.)

Посилання

• Пожарський Димитрій Михайлович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 237.