Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пода (Под, Подот) — болотиста місцевість стоку озера Мандрен у напрямку до Чорного моря в землях Бургасу.
 | |
| 42°26′38″ пн. ш. 27°27′00″ сх. д. / 42.44388888891677425° пн. ш. 27.45000000002777795771180536° сх. д.Координати: 42°26′38″ пн. ш. 27°27′00″ сх. д. / 42.44388888891677425° пн. ш. 27.45000000002777795771180536° сх. д. | |
| Країна |  Болгарія |
|---|---|
| Розташування | Бургас |
| Статус: | Рамсарське угіддя |
| Вебсторінка | bspb.org/poda/ |
  Пода (Бургас) (Болгарія) | |
 Пода у Вікісховищі | |
Єдина колонія чапель біля великого міста.
Розташування
Місцевість Пода розташована на південь від центру Бургаса вздовж міжнародного шляху E 87, поруч з його відділенням Бургаського району Крайморіє.
Історія
Назва місцевості походить від назви дерев'яного плоту (под), буксированого мотузкою, яким плавали через ставок озера Мандра до початку 20-го століття. За словами Стояна Шивачева, плот, що розташовувався на південно-західному кінці Бургаської затоки, поблизу Пороса (Порос або Форос, сьогодні Крайморіє) на захід від Бургаса у 8 км, був розташований між сушею та болотистим західним кінцем бухти і річки Мандрен. Він ходив у невелій, але глибокій протоці (в деяких місцях до 10 метрів), яка з'єднувала пристань Пороското і Мандренське болото (тепер Узунгерен).
Перший залізний міст через озеро Мандрен був побудований в 1904—1905 роках. Його будівництво очолював німецький підприємець Едуард Наудшер, а кесони у його основі — перші залізобетонні структури в Болгарії.
Захищена місцевість
У 1989 році за наказом Міністерства охорони навколишнього середовища та водних ресурсів частина ділянки була оголошена захищеною та надана під управління Болгарського товариства захисту птахів (БТЗП). Це перша захищена територія в Болгарії, надана під функціонування неурядової організації. БТЗП готує та реалізує заходи, передбачені планом управління, прийнятими Радою Міністрів, перетворюючи заповідну територію «Пода» в модель для сталого збереження природи, екологічної освіти, інформування відвідувачів та для екологічного туризму. Ці заходи здійснюються БТЗП з 1997 року, вперше в Болгарії Центром охорони природи «Пода».
У 1994 році захищена місцевість була оголошена КОРИНЕ місцем, а у 2002 році — водно—болотних угіддям міжнародного значення (Рамсарський об'єкт). Вона також входить до Європейської екологічної мережі Натура 2000 в межах природного комплексу «Мандра — Пода». Центр охорони природи «Пода» є одним із 100 національних туристичних об'єктів.
Площа Заповідної ділянки «Пода» становить 100,7 — 107 га. Вона лічить 273 види птахів, і посідає як одне серед найбагатших за орнітологічними критеріями у Європі. Місцевість зберігає величезну кількість біорізноманіття, незважаючи на розташування в адміністративних межах Бургаса:
- 161 таксон нижчих рослин,
- 231 вид вищих рослин,
- 168 видів безхребетних,
- 6 видів риб,
- 16 видів земноводних і плазунів,
- 273 види птахів,
- 18 видів ссавців.
Це єдина на болгарському узбережжі Чорного моря змішана колонія чапель, білої колпиці, каравайок, кваків, чаплі рудої, сірої чаплі, чаплі жовтої, і чепури малої. В охоронній зоні існує три основні типи середовища існування: прісноводні ареали, солоні та солонуваті водоймища, а в посушливі роки в зоні охорони — невеликі, надсолені водойми. У охоронюваній зоні розмножуються 46 видів, серед них є річкові крячки, маленькі білі і сірі чаплі, великі баклани, білі колпиці та блискучі ібіси, різні види черні та качок, лунь очеретяний та багато інших. У зимові місяці місцевість приваблює своїми умовами пірникозових, сірих качок, чернь чубату. В кінці літа можна спостерігати річкових крячок, ходулочників, чайок, куликів — сорок та інших.
Взимку, в затоці Форос у заповідному місці Пода, можна побачити зникаючого пелікана кучерявого і савку, а також бакланів, морського орла та інші види зникаючих видів птахів. Заповідник є притулком для великих білих чапель і десятків тисячі качок.
Над охоронюваним ландшафтом «Пода» проходить другий за величиною міграційний шлях птахів Віа Понтіка. Це дає можливість мігрувати 75 % популяції європейської білого лелеки (більше 250 000) на рік, 100 % популяції рожевого пелікану (понад 40 000) і більше 100 000 особин понад 32 видів хижаків, і значній кількості водоплавних птахів і мільйонам співочих птахів.
Крім птахів, в районі також є інші рідкісні представники болгарської природи. Тут знаходиться один з найбільших ареалів полоза сарматського — найбільшої змії в країні, етруського сункуса — найменшого у світі ссавця, екзотичної нутрії і видри.
Центр охорони природи
Заповідник «Пода» був побудований в 1997 році. Болгарським товариством захисту птиць в рамках проекту Болгарсько-Швейцарської програми збереження біорізноманіття та за фінансової підтримки:
- Уряд Швейцарії
- Швейцарська асоціація з охорони птахів (BirdLife Switzerland)
- Lanius Group, Швейцарія
- Європейський природоохоронний фонд «Генрі Форд»
Центр багатофункціональний і має:
- постійну інтерактивну виставку, що представляє біорізноманіття заповідної території та Бургаських водно-болотних угідь;
- добре обладнаний лекційний зал з додатковою виставковою площею;
- багата орнітологічна бібліотека;
- невеликий книжковий магазин, орнітологічні матеріали, сувеніри та безалкогольні напої;
- біноклі та телескопи, за допомогою яких кожен відвідувач може спостерігати за птахами;
- великі тераси, з яких можна спостерігати за птахами — найбільший актив центру;
- спеціальні укриття для спостереження та фотографування птахів.
Природоохоронний центр «Пода» є центром охорони природи для всього району Бургаса, який, крім управління самою природоохоронною територією, організовує ключові заходи для збереження решти Бургаських водно-болотних угідь.
Для відвідування Пода відкрита цілий рік. Існує декілька різних маршрутів, на яких можна спостерігати рідкісні види птахів, не порушуючи їх покій. Є криті схованки, які дозволяють спостерігати за птахами незалежно від метеорологічних умов. У 2012 році в північній частині заповідної території була побудована 7-метрова башта спостереження за птахами.
Щороку в ПАТ «Пода» проводяться дослідження мігруючих птахів, в межах Атанасівського озера організовуються семінари, орнітологічні олімпіади та природоохоронні групи. Цікаві види птахів можна спостерігати в будь-який час року, а найкращі місяці для спостереження за міграцією — березень, квітень, травень, серпень, вересень і жовтень.
Джерела
- Нова 7-метрова вежа для спостереження за птахами відкрита в [ 18 листопада 2016 у Wayback Machine.] Поді, burgasnews.com, що бачила 2 квітня 2012 року
- Подора Іван Карайотов, Стоян Райчевський, Мітко Іванов: Історія Бургаса. Від давнини до середини ХХ століття, ТОВ «Друк Тафрінт», Пловдив, 2011, , стор 294
- (2009). От чирак в строителството на диги до пионер в индустриализацията на България. София: Университетско издателство Св. Климент Охридски. с. 85—86. ISBN .
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Пода (Бургас) |
- Центр охорони природи «Пода» — офіційний сайт
- Болгарське товариство захисту птахів
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Poda Pod Podot bolotista miscevist stoku ozera Mandren u napryamku do Chornogo morya v zemlyah Burgasu Poda42 26 38 pn sh 27 27 00 sh d 42 44388888891677425 pn sh 27 45000000002777795771180536 sh d 42 44388888891677425 27 45000000002777795771180536 Koordinati 42 26 38 pn sh 27 27 00 sh d 42 44388888891677425 pn sh 27 45000000002777795771180536 sh d 42 44388888891677425 27 45000000002777795771180536Krayina BolgariyaRoztashuvannyaBurgasStatus Ramsarske ugiddyaVebstorinkabspb org poda Poda Burgas Bolgariya Poda u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yedina koloniya chapel bilya velikogo mista Ohoronyuvana miscevist PodaRoztashuvannyaMiscevist Poda roztashovana na pivden vid centru Burgasa vzdovzh mizhnarodnogo shlyahu E 87 poruch z jogo viddilennyam Burgaskogo rajonu Krajmoriye IstoriyaNazva miscevosti pohodit vid nazvi derev yanogo plotu pod buksirovanogo motuzkoyu yakim plavali cherez stavok ozera Mandra do pochatku 20 go stolittya Za slovami Stoyana Shivacheva plot sho roztashovuvavsya na pivdenno zahidnomu kinci Burgaskoyi zatoki poblizu Porosa Poros abo Foros sogodni Krajmoriye na zahid vid Burgasa u 8 km buv roztashovanij mizh susheyu ta bolotistim zahidnim kincem buhti i richki Mandren Vin hodiv u nevelij ale glibokij protoci v deyakih miscyah do 10 metriv yaka z yednuvala pristan Poroskoto i Mandrenske boloto teper Uzungeren Pershij zaliznij mist cherez ozero Mandren buv pobudovanij v 1904 1905 rokah Jogo budivnictvo ocholyuvav nimeckij pidpriyemec Eduard Naudsher a kesoni u jogo osnovi pershi zalizobetonni strukturi v Bolgariyi Zahishena miscevistU 1989 roci za nakazom Ministerstva ohoroni navkolishnogo seredovisha ta vodnih resursiv chastina dilyanki bula ogoloshena zahishenoyu ta nadana pid upravlinnya Bolgarskogo tovaristva zahistu ptahiv BTZP Ce persha zahishena teritoriya v Bolgariyi nadana pid funkcionuvannya neuryadovoyi organizaciyi BTZP gotuye ta realizuye zahodi peredbacheni planom upravlinnya prijnyatimi Radoyu Ministriv peretvoryuyuchi zapovidnu teritoriyu Poda v model dlya stalogo zberezhennya prirodi ekologichnoyi osviti informuvannya vidviduvachiv ta dlya ekologichnogo turizmu Ci zahodi zdijsnyuyutsya BTZP z 1997 roku vpershe v Bolgariyi Centrom ohoroni prirodi Poda U 1994 roci zahishena miscevist bula ogoloshena KORINE miscem a u 2002 roci vodno bolotnih ugiddyam mizhnarodnogo znachennya Ramsarskij ob yekt Vona takozh vhodit do Yevropejskoyi ekologichnoyi merezhi Natura 2000 v mezhah prirodnogo kompleksu Mandra Poda Centr ohoroni prirodi Poda ye odnim iz 100 nacionalnih turistichnih ob yektiv Plosha Zapovidnoyi dilyanki Poda stanovit 100 7 107 ga Vona lichit 273 vidi ptahiv i posidaye yak odne sered najbagatshih za ornitologichnimi kriteriyami u Yevropi Miscevist zberigaye velicheznu kilkist bioriznomanittya nezvazhayuchi na roztashuvannya v administrativnih mezhah Burgasa 161 takson nizhchih roslin 231 vid vishih roslin 168 vidiv bezhrebetnih 6 vidiv rib 16 vidiv zemnovodnih i plazuniv 273 vidi ptahiv 18 vidiv ssavciv Ce yedina na bolgarskomu uzberezhzhi Chornogo morya zmishana koloniya chapel biloyi kolpici karavajok kvakiv chapli rudoyi siroyi chapli chapli zhovtoyi i chepuri maloyi V ohoronnij zoni isnuye tri osnovni tipi seredovisha isnuvannya prisnovodni areali soloni ta solonuvati vodojmisha a v posushlivi roki v zoni ohoroni neveliki nadsoleni vodojmi U ohoronyuvanij zoni rozmnozhuyutsya 46 vidiv sered nih ye richkovi kryachki malenki bili i siri chapli veliki baklani bili kolpici ta bliskuchi ibisi rizni vidi cherni ta kachok lun ocheretyanij ta bagato inshih U zimovi misyaci miscevist privablyuye svoyimi umovami pirnikozovih sirih kachok chern chubatu V kinci lita mozhna sposterigati richkovih kryachok hodulochnikiv chajok kulikiv sorok ta inshih Vzimku v zatoci Foros u zapovidnomu misci Poda mozhna pobachiti znikayuchogo pelikana kucheryavogo i savku a takozh baklaniv morskogo orla ta inshi vidi znikayuchih vidiv ptahiv Zapovidnik ye pritulkom dlya velikih bilih chapel i desyatkiv tisyachi kachok Nad ohoronyuvanim landshaftom Poda prohodit drugij za velichinoyu migracijnij shlyah ptahiv Via Pontika Ce daye mozhlivist migruvati 75 populyaciyi yevropejskoyi bilogo leleki bilshe 250 000 na rik 100 populyaciyi rozhevogo pelikanu ponad 40 000 i bilshe 100 000 osobin ponad 32 vidiv hizhakiv i znachnij kilkosti vodoplavnih ptahiv i miljonam spivochih ptahiv Krim ptahiv v rajoni takozh ye inshi ridkisni predstavniki bolgarskoyi prirodi Tut znahoditsya odin z najbilshih arealiv poloza sarmatskogo najbilshoyi zmiyi v krayini etruskogo sunkusa najmenshogo u sviti ssavcya ekzotichnoyi nutriyi i vidri Centr ohoroni prirodiCentr ohoroni prirodi Poda Zapovidnik Poda buv pobudovanij v 1997 roci Bolgarskim tovaristvom zahistu ptic v ramkah proektu Bolgarsko Shvejcarskoyi programi zberezhennya bioriznomanittya ta za finansovoyi pidtrimki Uryad Shvejcariyi Shvejcarska asociaciya z ohoroni ptahiv BirdLife Switzerland Lanius Group Shvejcariya Yevropejskij prirodoohoronnij fond Genri Ford Centr bagatofunkcionalnij i maye postijnu interaktivnu vistavku sho predstavlyaye bioriznomanittya zapovidnoyi teritoriyi ta Burgaskih vodno bolotnih ugid dobre obladnanij lekcijnij zal z dodatkovoyu vistavkovoyu plosheyu bagata ornitologichna biblioteka nevelikij knizhkovij magazin ornitologichni materiali suveniri ta bezalkogolni napoyi binokli ta teleskopi za dopomogoyu yakih kozhen vidviduvach mozhe sposterigati za ptahami veliki terasi z yakih mozhna sposterigati za ptahami najbilshij aktiv centru specialni ukrittya dlya sposterezhennya ta fotografuvannya ptahiv Prirodoohoronnij centr Poda ye centrom ohoroni prirodi dlya vsogo rajonu Burgasa yakij krim upravlinnya samoyu prirodoohoronnoyu teritoriyeyu organizovuye klyuchovi zahodi dlya zberezhennya reshti Burgaskih vodno bolotnih ugid Dlya vidviduvannya Poda vidkrita cilij rik Isnuye dekilka riznih marshrutiv na yakih mozhna sposterigati ridkisni vidi ptahiv ne porushuyuchi yih pokij Ye kriti shovanki yaki dozvolyayut sposterigati za ptahami nezalezhno vid meteorologichnih umov U 2012 roci v pivnichnij chastini zapovidnoyi teritoriyi bula pobudovana 7 metrova bashta sposterezhennya za ptahami Shoroku v PAT Poda provodyatsya doslidzhennya migruyuchih ptahiv v mezhah Atanasivskogo ozera organizovuyutsya seminari ornitologichni olimpiadi ta prirodoohoronni grupi Cikavi vidi ptahiv mozhna sposterigati v bud yakij chas roku a najkrashi misyaci dlya sposterezhennya za migraciyeyu berezen kviten traven serpen veresen i zhovten DzherelaNova 7 metrova vezha dlya sposterezhennya za ptahami vidkrita v 18 listopada 2016 u Wayback Machine Podi burgasnews com sho bachila 2 kvitnya 2012 roku Podora Ivan Karajotov Stoyan Rajchevskij Mitko Ivanov Istoriya Burgasa Vid davnini do seredini HH stolittya TOV Druk Tafrint Plovdiv 2011 ISBN 978 954 92689 1 1 stor 294 2009 Ot chirak v stroitelstvoto na digi do pioner v industrializaciyata na Blgariya Sofiya Universitetsko izdatelstvo Sv Kliment Ohridski s 85 86 ISBN 978 954 07 2839 1 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Poda Burgas Centr ohoroni prirodi Poda oficijnij sajt Bolgarske tovaristvo zahistu ptahiv