Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Погреби́ — село в Україні, у Золотоніському районі Черкаської області. Входить до складу Шрамківської сільської громади. Розташоване на лівому березі річки Чумгак за 17 км на північний схід від селища Драбів та за 8 км від залізничної станції Мар'янівка. Населення — 1 079 чоловік (на 2006 рік).
| село Погреби | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Черкаська область |
| Район | Золотоніський район |
| Громада | Шрамківська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA71040210150073563 |
| Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1738 |
| Населення | 1079 (на 2001 рік) |
| Поштовий індекс | 19814 |
| Телефонний код | +380 4738 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°05′42″ пн. ш. 32°11′20″ сх. д. / 50.09500° пн. ш. 32.18889° сх. д.Координати: 50°05′42″ пн. ш. 32°11′20″ сх. д. / 50.09500° пн. ш. 32.18889° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 113 м |
| Водойми | річка Чумгак |
| Відстань до обласного центру | 73,1 (фізична) км |
| Відстань до районного центру | 17 км |
| Найближча залізнична станція | Мар'янівка |
| Відстань до залізничної станції | 8 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | с. Шрамківка |
| Карта | |
  Погреби | |
 Погреби | |
| Мапа | |
Історія
Перші відомості про село належать до 1738 року. Його назву виводять від слова «погріб», але існує три версії щодо того, як воно перейшло у назву села:
- за першою — пастух Лисенко викопав на пасовищі погреб (землянку), де й оселився;
- за другою — від землянок-погребів, у яких перші жителі ховалися при нападі татар;
- за третьою — погребів для зберігання продуктів в зимовий період, які майстерно будували жителі цього села.
У 1700 році значний товариш Лубенського полку, багатий козак Кахно Федір скупив за безцінок у селян та рядових (бідних) козаків, внуків чи синів перших поселенців їх «отчизні» або «дідизні» ґрунти, хуторці Сухої (Гнилої) Оржиці, Чумгак і в 1720 року «за военные услуги» отримав на них від гетьмана універсал і став власником цих земель.
Федір Кахно заповів свої землі, Погреби з людьми, які там оселились, своєму сину Івану у спадщину. Іван Кахно збираючись в похід воєнний у 1735 році поселення Погреби, землі, інше добро передав під опіку своїй мачусі Марії Самусовій Кохнівній. У своїй відписній зазначив: «Року 1735 сентября 5, я Іван Кахно, знатний полку Лубенського товариш, ведомочиню сим моїм писаним отомведать потрібно будет иж я по указу его императорского величества намереж нинче в поход военний идти, а зоставшееся имение по силе духовной отца мого Федора Кахна оставляю в опеку пани мачете сваєй Марии Самусеевне до повороту мого из помянутого походу». Іван Кахно з походу не повернувся і Марія Самусова ґрунт Погребів, поля, ліси, сіножаті передала своїм зятям Данилу Прохоровичу, Федору Харченку, Данилу Копистянському та Георгію Тимковському.
Ці зяті Кохна у 1738 році ґрунт Погребів і сусідні землі продали князю Микиті Ігоровичу Трубецькому. Микита Ігорович Трубецький куплену землю почав заселяти. Селяни Погребів, піддані князя Трубецького, займались хліборобством на панській землі, ходили на панщину. 1767 році в Погребах було населення 720 осіб. 1780 році князь Трубецький продав Погреби і землі дворянину Петру Волковському, останній продав маєток Погреби і людей поміщику Івану Павловичу Томарі. Дворів у селі було 130, у користуванні селян було 640 десятин землі, у поміщика 1330 десятин. Поміщик Іван Томара склав уставну грамоту і за цією грамотою 6 квітня 1865 року відпустив «на волю» ревізьскі чоловічі статі; наділивши їх садибами та ділянками польової землі 760 десятин. Рибну ловлю, очерет у ставку поміщик залишив як власник виключно за собою.
Селище було приписано до храму святих апостолів Петра і Павла у Мойсівці.
Погреби є на мапі 1826-1840 років.
Селяни Погребів за великий викуп, який перевищував продажну ціну на землю у 3 рази, одержали присадибні ділянки, за які мали сплатити поміщику оброк (гроші). Уставну грамоту за усіх неписьменних селян підписали Сава Коршак, Іван Гнучий. Селяни Погребів перейшли з кріпаків на оброк, змушені були виплачувати державі 1750 карбованців 34 копійки щорічно за наданий кредит.
У 1889 році у селі Погреби було 210 селянських господарств, населення становило 1195 осіб. Ріллі селян 790 десятин, поміщик Вільховський мав 1220 десятин. Серед 1195 осіб населення письменних було лише 35, з них серед 580 жінок — жодної. Селяни збудували на свої кошти в 1890 році земську школу в якій навчалося 34 хлопчики і 4 дівчинки.
З розвитком капіталізму ще більше відбувається соціальне розшарування селян. У 1900 році на 250 господарств, з населенням 1560 осіб припадало 1219 десятин орної землі. Лише садиби мало 7 господарств, безземельних було 157 господарств, 61 господарство немало ні худоби, ні коней. Частина селян ходили на заробітки в міста, або у Таврію. З ремісників жило 3 тесляри, 3 шевці, 3 ткачі, 1 коваль і 1 кравець. В цей час у громадсько — земській школі 1 учитель навчав 58 хлопчаків і 9 дівчаток.
У 1910 році в селі було 240 господарств, з населенням 1516 осіб.
У січні 1918 року у селі почалась перша радянська окупація, а у квітні того ж року село звільнили німецькі війська. В кінці грудня 1918 року село було знову окуповане більшовиками.
На початку серпня 1919 року село окупували денікінці. Наприкінці 1919 року більшовики знову і надовго окупували село.
У 1925 році було створено сільську раду. Її головою став Чечіль Панас Лукич.
Наприкінці 20-х років комуністичні окупанти розпочали примусову колективізацію та створили три колгоспи: імені Дімітрова, імені Горького та імені Шевченка.
Починаючи з 1932 року в селі Погреби було створено семирічну школу.
Голодомор 1932—1933 років, навмисно організований радянською (російською) владою, не оминув і забрав багато жителів села Погреби. За розповідями очевидців, людські тіла лежали прямо посеред села, їх збирали на вози та вивозили на цвинтар, який був розташований поряд с теперішнім. Пізніше цвинтар був переораний за вказівкою радянського керівництва, для того щоб приховати геноцид українців. За розповідями місцевих, під час голодомору в селі загинуло від 200 до 400 мешканців.
Тим не менш 244 жителі села воювали на фронтах Радянсько-німецької війни, з них 184 нагороджені орденами й медалями Союзу РСР. На честь 120 односельців, які загинули в боях з гітлерівцями, споруджено обеліск Слави.
Вже в 1950 році колгосп по урожайності почав випереджати рівень 40-го року. В цей же рік відбулося об'єднання чотирьох колгоспів села Погребів і колгоспу хутора Гай, в один колгосп «Дружба». 1952 році почалась електрифікація села. На початку 50-х років колгосп прославився на Драбівщині збиранням хліба. На чолі села стояв Богославець Микола Федорович.
У 1954—1955 роках було реконструйовано школу із семирічки в десятирічку.
В 60-ті роки в селі було побудовано капітальні приміщення тракторної бригади, авто гаража, ферми. В 1962 році побудовано приміщення клубу і бібліотеки.
В 1970 році побудовано приміщення ФАПу і сільської ради. В 1972 році почалася асфальтизація села.
Станом на 1972 рік в селі мешкало 1 453 осіб, на території села була розміщена центральна садиба колгоспу «Дружба», за яким було закріплсно 2,6 тисяч га землі, у тому числі орної — 2,4 тисяч га. Напрям господарства був зерново-буряковий з розвинутим м'ясо-молочним тваринництвом. Допоміжні підприємства: цегельний завод, механічна майстерня, пожежне депо. На той час працювали середня школа, де навчався 281 учень, будинок культури на 360 місць, 2 бібліотеки з книжковим фондом 17 тисяч примірників, фельдшерсько-акушерський пункт, побутовий комбінат, ощадна каса, філія зв'язку, 3 магазини.
В 1976 році було об'єднано в єдиний радгосп село Мойсівка, Свічковка і Погреби.
В 1979 році запрацював консервний завод.
В 1980 році — село Свічковка від'єдналася, а в 1986 році роз'єдналися Мойсівка і Погреби.
В 1990 році було відкрите нове приміщення середньої школи.
Наприкінці 1990х — початку 2000х поступово розпалися та були розкрадені усі три колгоспи.
Джерела
Примітки
- Погода в Україні
- maps.vlasenko.net(рос.)
- «Нова Доба». № 27 від 29 березня 2012 року. стор. 10.
- Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.3, ст.483 (PDF) (українська) . Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
- Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.4, ст. 632 (PDF) (українська) . Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
- Специальная карта Западной части России Шуберта 1826-1840 годов. www.etomesto.ru. Процитовано 26 жовтня 2021.
Література
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pogrebi selo v Ukrayini u Zolotoniskomu rajoni Cherkaskoyi oblasti Vhodit do skladu Shramkivskoyi silskoyi gromadi Roztashovane na livomu berezi richki Chumgak za 17 km na pivnichnij shid vid selisha Drabiv ta za 8 km vid zaliznichnoyi stanciyi Mar yanivka Naselennya 1 079 cholovik na 2006 rik selo Pogrebi Krayina Ukrayina Oblast Cherkaska oblast Rajon Zolotoniskij rajon Gromada Shramkivska silska gromada Kod KATOTTG UA71040210150073563 Oblikova kartka gska2 rada gov ua Osnovni dani Persha zgadka 1738 Naselennya 1079 na 2001 rik Poshtovij indeks 19814 Telefonnij kod 380 4738 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 05 42 pn sh 32 11 20 sh d 50 09500 pn sh 32 18889 sh d 50 09500 32 18889 Koordinati 50 05 42 pn sh 32 11 20 sh d 50 09500 pn sh 32 18889 sh d 50 09500 32 18889 Serednya visota nad rivnem morya 113 m Vodojmi richka Chumgak Vidstan do oblasnogo centru 73 1 fizichna km Vidstan do rajonnogo centru 17 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Mar yanivka Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 8 km Misceva vlada Adresa radi s Shramkivka Karta Pogrebi Pogrebi MapaU Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Pogrebi IstoriyaPershi vidomosti pro selo nalezhat do 1738 roku Jogo nazvu vivodyat vid slova pogrib ale isnuye tri versiyi shodo togo yak vono perejshlo u nazvu sela za pershoyu pastuh Lisenko vikopav na pasovishi pogreb zemlyanku de j oselivsya za drugoyu vid zemlyanok pogrebiv u yakih pershi zhiteli hovalisya pri napadi tatar za tretoyu pogrebiv dlya zberigannya produktiv v zimovij period yaki majsterno buduvali zhiteli cogo sela U 1700 roci znachnij tovarish Lubenskogo polku bagatij kozak Kahno Fedir skupiv za bezcinok u selyan ta ryadovih bidnih kozakiv vnukiv chi siniv pershih poselenciv yih otchizni abo didizni grunti hutorci Suhoyi Gniloyi Orzhici Chumgak i v 1720 roku za voennye uslugi otrimav na nih vid getmana universal i stav vlasnikom cih zemel Fedir Kahno zapoviv svoyi zemli Pogrebi z lyudmi yaki tam oselilis svoyemu sinu Ivanu u spadshinu Ivan Kahno zbirayuchis v pohid voyennij u 1735 roci poselennya Pogrebi zemli inshe dobro peredav pid opiku svoyij machusi Mariyi Samusovij Kohnivnij U svoyij vidpisnij zaznachiv Roku 1735 sentyabrya 5 ya Ivan Kahno znatnij polku Lubenskogo tovarish vedomochinyu sim moyim pisanim otomvedat potribno budet izh ya po ukazu ego imperatorskogo velichestva namerezh ninche v pohod voennij idti a zostavsheesya imenie po sile duhovnoj otca mogo Fedora Kahna ostavlyayu v opeku pani machete svayej Marii Samuseevne do povorotu mogo iz pomyanutogo pohodu Ivan Kahno z pohodu ne povernuvsya i Mariya Samusova grunt Pogrebiv polya lisi sinozhati peredala svoyim zyatyam Danilu Prohorovichu Fedoru Harchenku Danilu Kopistyanskomu ta Georgiyu Timkovskomu Ci zyati Kohna u 1738 roci grunt Pogrebiv i susidni zemli prodali knyazyu Mikiti Igorovichu Trubeckomu Mikita Igorovich Trubeckij kuplenu zemlyu pochav zaselyati Selyani Pogrebiv piddani knyazya Trubeckogo zajmalis hliborobstvom na panskij zemli hodili na panshinu 1767 roci v Pogrebah bulo naselennya 720 osib 1780 roci knyaz Trubeckij prodav Pogrebi i zemli dvoryaninu Petru Volkovskomu ostannij prodav mayetok Pogrebi i lyudej pomishiku Ivanu Pavlovichu Tomari Dvoriv u seli bulo 130 u koristuvanni selyan bulo 640 desyatin zemli u pomishika 1330 desyatin Pomishik Ivan Tomara sklav ustavnu gramotu i za ciyeyu gramotoyu 6 kvitnya 1865 roku vidpustiv na volyu revizski cholovichi stati nadilivshi yih sadibami ta dilyankami polovoyi zemli 760 desyatin Ribnu lovlyu ocheret u stavku pomishik zalishiv yak vlasnik viklyuchno za soboyu Selishe bulo pripisano do hramu svyatih apostoliv Petra i Pavla u Mojsivci Pogrebi ye na mapi 1826 1840 rokiv Selyani Pogrebiv za velikij vikup yakij perevishuvav prodazhnu cinu na zemlyu u 3 razi oderzhali prisadibni dilyanki za yaki mali splatiti pomishiku obrok groshi Ustavnu gramotu za usih nepismennih selyan pidpisali Sava Korshak Ivan Gnuchij Selyani Pogrebiv perejshli z kripakiv na obrok zmusheni buli viplachuvati derzhavi 1750 karbovanciv 34 kopijki shorichno za nadanij kredit U 1889 roci u seli Pogrebi bulo 210 selyanskih gospodarstv naselennya stanovilo 1195 osib Rilli selyan 790 desyatin pomishik Vilhovskij mav 1220 desyatin Sered 1195 osib naselennya pismennih bulo lishe 35 z nih sered 580 zhinok zhodnoyi Selyani zbuduvali na svoyi koshti v 1890 roci zemsku shkolu v yakij navchalosya 34 hlopchiki i 4 divchinki Z rozvitkom kapitalizmu she bilshe vidbuvayetsya socialne rozsharuvannya selyan U 1900 roci na 250 gospodarstv z naselennyam 1560 osib pripadalo 1219 desyatin ornoyi zemli Lishe sadibi malo 7 gospodarstv bezzemelnih bulo 157 gospodarstv 61 gospodarstvo nemalo ni hudobi ni konej Chastina selyan hodili na zarobitki v mista abo u Tavriyu Z remisnikiv zhilo 3 teslyari 3 shevci 3 tkachi 1 koval i 1 kravec V cej chas u gromadsko zemskij shkoli 1 uchitel navchav 58 hlopchakiv i 9 divchatok U 1910 roci v seli bulo 240 gospodarstv z naselennyam 1516 osib U sichni 1918 roku u seli pochalas persha radyanska okupaciya a u kvitni togo zh roku selo zvilnili nimecki vijska V kinci grudnya 1918 roku selo bulo znovu okupovane bilshovikami Na pochatku serpnya 1919 roku selo okupuvali denikinci Naprikinci 1919 roku bilshoviki znovu i nadovgo okupuvali selo U 1925 roci bulo stvoreno silsku radu Yiyi golovoyu stav Chechil Panas Lukich Naprikinci 20 h rokiv komunistichni okupanti rozpochali primusovu kolektivizaciyu ta stvorili tri kolgospi imeni Dimitrova imeni Gorkogo ta imeni Shevchenka Pochinayuchi z 1932 roku v seli Pogrebi bulo stvoreno semirichnu shkolu Golodomor 1932 1933 rokiv navmisno organizovanij radyanskoyu rosijskoyu vladoyu ne ominuv i zabrav bagato zhiteliv sela Pogrebi Za rozpovidyami ochevidciv lyudski tila lezhali pryamo posered sela yih zbirali na vozi ta vivozili na cvintar yakij buv roztashovanij poryad s teperishnim Piznishe cvintar buv pereoranij za vkazivkoyu radyanskogo kerivnictva dlya togo shob prihovati genocid ukrayinciv Za rozpovidyami miscevih pid chas golodomoru v seli zaginulo vid 200 do 400 meshkanciv Tim ne mensh 244 zhiteli sela voyuvali na frontah Radyansko nimeckoyi vijni z nih 184 nagorodzheni ordenami j medalyami Soyuzu RSR Na chest 120 odnoselciv yaki zaginuli v boyah z gitlerivcyami sporudzheno obelisk Slavi Vzhe v 1950 roci kolgosp po urozhajnosti pochav viperedzhati riven 40 go roku V cej zhe rik vidbulosya ob yednannya chotiroh kolgospiv sela Pogrebiv i kolgospu hutora Gaj v odin kolgosp Druzhba 1952 roci pochalas elektrifikaciya sela Na pochatku 50 h rokiv kolgosp proslavivsya na Drabivshini zbirannyam hliba Na choli sela stoyav Bogoslavec Mikola Fedorovich U 1954 1955 rokah bulo rekonstrujovano shkolu iz semirichki v desyatirichku V 60 ti roki v seli bulo pobudovano kapitalni primishennya traktornoyi brigadi avto garazha fermi V 1962 roci pobudovano primishennya klubu i biblioteki V 1970 roci pobudovano primishennya FAPu i silskoyi radi V 1972 roci pochalasya asfaltizaciya sela Stanom na 1972 rik v seli meshkalo 1 453 osib na teritoriyi sela bula rozmishena centralna sadiba kolgospu Druzhba za yakim bulo zakriplsno 2 6 tisyach ga zemli u tomu chisli ornoyi 2 4 tisyach ga Napryam gospodarstva buv zernovo buryakovij z rozvinutim m yaso molochnim tvarinnictvom Dopomizhni pidpriyemstva cegelnij zavod mehanichna majsternya pozhezhne depo Na toj chas pracyuvali serednya shkola de navchavsya 281 uchen budinok kulturi na 360 misc 2 biblioteki z knizhkovim fondom 17 tisyach primirnikiv feldshersko akusherskij punkt pobutovij kombinat oshadna kasa filiya zv yazku 3 magazini V 1976 roci bulo ob yednano v yedinij radgosp selo Mojsivka Svichkovka i Pogrebi V 1979 roci zapracyuvav konservnij zavod V 1980 roci selo Svichkovka vid yednalasya a v 1986 roci roz yednalisya Mojsivka i Pogrebi V 1990 roci bulo vidkrite nove primishennya serednoyi shkoli Naprikinci 1990h pochatku 2000h postupovo rozpalisya ta buli rozkradeni usi tri kolgospi DzherelaPogrebi u sestrinskih Vikiproyektah Portal Cherkashina Oznachennya u Vikislovniku Temi u Vikidzherelah Proyekt Naseleni punkti Ukrayini PrimitkiPogoda v Ukrayini maps vlasenko net ros Nova Doba 27 vid 29 bereznya 2012 roku stor 10 Zvedenij katalog metrichnih knig sho zberigayutsya v derzhavnih arhivah Ukrayini t 3 st 483 PDF ukrayinska Ukrayinskij naukovo doslidnickij institut arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva Zvedenij katalog metrichnih knig sho zberigayutsya v derzhavnih arhivah Ukrayini t 4 st 632 PDF ukrayinska Ukrayinskij naukovo doslidnickij institut arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva Specialnaya karta Zapadnoj chasti Rossii Shuberta 1826 1840 godov www etomesto ru Procitovano 26 zhovtnya 2021 Literatura Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim Posilannya